Нині ви не постите так, щоб ваш голос почутий був на висоті!
5 Хіба ж оце піст, що я обрав його, той день, коли морить людина душу свою, свою голову гне, як та очеретина, і стелить верету та сипле попіл? Чи ж оце називаєш ти постом та днем схваленим Господом?
6 Чи ж не для того піст, який я обрав, щоб зняти кайдани безбожності, розв'язати пута, пустити на волю пригноблених і всяке ярмо зламати?
7 Чи ж не це, щоб відламати голодному хліба свого, а вбогих бурлаків до оселі впровадити? Що як побачиш роздягнутого, вкрити його, а не сховатися від свого рідного?
8 Засяє тоді, мов досвітня зоря, твоє світло і хутко шкірою рана твоя заросте, твоя справедливість ходитиме перед тобою, а слава Господня тебе прикриватиме!
9 Тоді кликати будеш і Господь відповість, кликатимеш і він скаже: "Ось Я!" Якщо прибереш між себе ярмо, не підноситимеш пальця й не казатимеш лихого,
10 даватимеш голодному хліб свій і знедолену душу наситиш, тоді засвітить у темряві світло твоє і твоя темрява ніби як полудень стане.
11 І провадитиме тебе завжди Господь, і душу твою нагодує в посуху, і зміцнить кістки твої, і ти станеш, немов той зрошений сад, мов джерело, що води його не всихають!
12 І руїни відвічні сини твої позабудовують, ти поставиш основи довічні і кликатимуть тебе замуровником пролому, направником шляхів до поселень!
13 Якщо заради суботи ти стримаєш ногу свою, щоб не вчиняти своїх забаганок у день мій святий, і буде субота тобі приємністю, святим та шанованим днем Господнім, і з пошани до неї, не підеш своїми шляхами, справ собі не шукатимеш та не казатимеш даремні слова,
14 тоді в Господі розкошуватимеш, і він підніме тебе на висоти землі та зробить, що ти споживатимеш спадщину Якова, батька твого, бо вуста Господні сказали це!
Iсаї 59
1 Отож-бо, Господня рука не покоротшала, щоб не рятувати, і його вухо не стало глухим, щоб не чути,
2 бо то тільки переступи ваші відділяли вас від вашого Бога і ваші провини ховали обличчя його від вас, щоб він не почув,
3 бо ваші долоні заплямовані кров'ю, ваші ж пальці беззаконням, вуста ваші брешуть, язик ваш белькоче лихе!
4 Нема нікого, хто позиває на суд справедливо, і нікого нема, хто судився б правдиво, кожен сподівається на марноту і бреше, вагітніє лихом й породжує злочин!
5 Висиджують яйця гадючі та тчуть павутиння. Хто з'їсть з їхніх яєць, помирає, а з розбитого гадина вийде...
6 Нитки їхні не стануть одягом, і виробами своїми вони не покриються. Їхні справи — справи лихі, і в їхніх руках — насилля...
7 Їхні ноги біжать на лихе, і квапляться проливати невинну кров, їхні думки — думки лихі, руїна й грабунок на їхніх шляхах!
8 Шляхи спокою не знають і правосуддя нема на їхніх стежках, вони покрутили собі свої стежки і кожен, хто ними ступає, не має спокою.
9 Тому віддалилося право від нас, і не сягає нас справедливість! Чекаємо світла, та ось морок, чекаємо сяйва, та й у темряві ходимо!
10 Ми мацаємо, мов сліпі, за стіну, навпомацки ходимо, мов ті безокі, спотикаємося ми опівдні, немов би смерком, між здоровими ми, як померлі!...
11 Усі ми ревемо, як ведмеді, і мов голуби ті, повсякчас воркочемо, чекаємо права — й нема, порятунок від нас віддалився...
12 Бо збільшилися наші переступи перед тобою і свідкують на нас гріхи наші, бо з нами беззаконня наше, а наші провини ми знаємо!
13 Ми зраджували й казали неправду на Господа, і відступили від нашого Бога, казали про утиск та зраду, вагітніли й видумували з серця свого слова неправдиві...
14 І правосуддя назад відступило, а справедливість здалека стоїть, бо на майдані спіткнулася істина, правда ж не може прийти.
15 Істина зникла, а той, хто від лихого відходить, грабований він... І це бачить Господь, і лихим є в очах його, що правосуддя нема!
16 І він бачив, що нема нікого, хто б допоміг, і дивувався, що нема захисника... Та рука його йому допомогла і його справедливість підперла його,
17 і він одягнув справедливість, як панцер, а шолом порятунку — на свою голову, і одягнувся в одяг помсти, і покрився горливістю, мов би плащем!
18 Надолужить він гнівом своїм ворогам згідно вчинків їхніх, своїм супротивникам — гнівом, островам надолужить платню.
19 І боятимуться ймення Господнього з заходу, а слави його — зі східу сонця, бо прийде він, як стрімка річка, що дух Господній її пожене.
20 І прийде Викупляючий Сіонові й тим, хто відвернувся від гріхів у Якові, — каже Господь.
21 Що ж до мене, то ось мій їм заповіт, — каже Господь. — Мій дух, який на тобі, та слова мої, що поклав я до вуст твоїх, не відступлять вони з твоїх вуст і з вуст нащадків твоїх, і з вуст нащадків твоїх нащадків, — каже Господь, — віднині й навіки!
Iсаї 60
1 Піднімайся, засяй, Єрусалиме, бо прийшло твоє світло, а слава Господня над тобою засяяла!
2 Бо темрява землю вкриває, а морок народи, та сяє Господь над тобою і слава його над тобою з'являється!
3 І підуть народи за світлом твоїм, а царі за яскравим сяйвом твоїм.
4 Поглянь навколо й побач! Усі вони зібрані й до тебе йдуть, сини твої йдуть здалека, а дочок твоїх на руках он несуть!
5 Ти побачиш тоді і засяєш, затріпоче й поширшає серце твоє, бо припливуть до тебе морські скарби і прийде до тебе багатство народів!
6 Безліч верблюдів покриє тебе, молоді верблюди з Мідіяну й Ефи. Прийдуть усі з Шеви, принесуть золото й ладан, хвалячи Господа.
7 Всі отари кедарські зберуться до тебе, барани невайотські послужать тобі, вони підуть усі на мій вівтар, як жертва приємна, і я прикрашу оселю слави своєї!
8 Хто вони, що летять, як та хмара, і немов голуби до своїх голуб'ятників?
9 Бо до мене збираються мореплавці, а найпершими пливуть кораблі із Таршішу, щоб привести синів твоїх здалека, з ними їхнє срібло та золото для ймення Господа, Бога твого, і для Святого Ізраїля, він бо прославив тебе.
10 І мури твої побудують чужинці, а їхні царі тобі лужитимуть, бо в запалі гніву свого я був вразив тебе, а в своїй прихильності змилуюся над тобою!
11 І будуть завжди відкритими брами твої, ані вдень, ані вночі не замикатимуться вони, щоб несли до тебе багатство народів, а їхні царі будуть першими.
12 Бо згинуть назавжди народ та те царство, що не бажатимуть служити тобі!
13 Слава ліванська прибуде до тебе, кипарис разом з сосною й буком, щоб приоздобити місце святині моєї, і я прославлю місце ніг своїх.
14 І зігнуті прийдуть до тебе сини твоїх кривдників, і вклонятимуться до ніг твоїх усі ненависники, і тебе називатимуть: "Місто Господнє, Сіон Святого Ізраїлевого!"
15 За те, що була ти покинута та осоружна, о дочко Сіону, і через тебе ніхто не ходив, то зроблю тебе славою вічною, ти будеш радістю з роду в рід!
16 І ти ссатимеш молоко з народів, і груди царів ссатимеш, і зрозумієш, що я — Господь, твій Рятівник, Могутній твій Яковів, що тебе викупляє!
17 Замість міді впроваджу я золото, замість заліза впроваджу срібло, замість дерева — мідь, а замість каміння — залізо, я зроблю, що наглядатиме за тобою мир, і керуватиме тобою справедливість!
18 В твоєму краї не буде вже чуте насилля, не буде руїни й спустошення в межах твоїх, і назвеш свої мури порятунком, а брами свої — похвалою!
19 Вдень сонце не буде тобі вже за світло і не сяятиме тобі місяць, бо буде тобі вічним світлом Господь, а твій Бог — за окрасу твою!
20 Не зайде вже сонце твоє і місяць твій вже не сховається, бо буде тобі вічним світлом Господь, і дні жалоби твоєї скінчаться!
21 А народ твій — усі справедливі вони, землю вспадкують навіки, пагін моїх саджанців, творіння моїх рук — на славу мені!
22 Цей малий стане тисячею, і наймолодший — народом міцним! Я, Господь, свого часу пришвидшу це!
Iсаї 61
1 Дух Господа Бога на мені, бо Господь помазав мене повідомляти сумирним, послав мене перев'язати пригнічених серцем, полоненим звіщати свободу, а в'язням відчинити в'язницю,
2 щоб проголосити рік уподобання Господові, та день помсти для нашого Бога, щоб потішити всіх, хто в жалобі,
3 щоб звеселити засмучених Сіону, щоб замість попелу дати прикрасу на голову, оливу радості замість жалоби, одяг хвали замість пригніченого духу! І їх називатимуть дубами праведності, саджанцями Господніми, щоб прославився Господь!
4 І вони забудують руїни відвічні, відбудують спустошення давні і відновлять міста поруйновані, з роду в рід опустілі.
5 І пастимуть чужинці ваші отари, і сини їхні будуть вам рільниками та винарями!
6 І кликатимуть вас Господніми священиками і називатимуть слугами нашого Бога! Ви будете їсти багатство народів і їхня слава буде вам за оздобу.
7 За ваш сором подвійний і за ганьбу та смуток, ваша частка буде подвійною у своїй землі, радість вічна вам буде!
8 Бо я, Господь, що люблю правосуддя і ненавиджу розбій та кривду. Я відплачу їм справедливо за вчинки їхні і з ними складу заповіт довічний!
9 І будуть нащадки їхні знані між племенами й народами. Усі, що їх бачити будуть, знатимуть, що вони ті нащадки, яких благословив був Господь!
10 Я радісно втішатимуся Господом, хай звеселиться душа моя Богом моїм, бо він одягнув мене в порятунок, і в одяг праведності мене вбрав, неначе молодому, поклав він на мене вінка і прикрасив немов молоду!
11 Бо так як поле вирощує свою рослинність, і як сад — свої плоди, так Господь Бог зробить, що виросте правда й хвала перед усіма народами!
Iсаї 62
1 Не мовчатиму я заради Сіону і заради Єрусалиму не буду байдужий, аж поки не вийде, як сяйво, його справедливість, а порятунок його, як запалений світильник!
2 І побачать народи твою справедливість, а славу твою — всі царі, і йменням новим кликатимуть тебе, яке скажуть вуста Господні.
3 І ти станеш короною слави в Господній руці й діадемою царства в долоні Бога свого!
4 Вже не скажуть на тебе: "Покинута", — а на край твій не будуть казати: "Пустеля", — бо тебе будуть кликати: "В ній моя втіха", — а край твій: "Одружена", — бо Господь пожадає тебе, і твій край буде взятий за жінку!
5 Як юнак бере панну за жінку, так з тобою одружиться сам Будівничий, і як тішиться той молодий нареченою, так радітиме Бог твій тобою!
6 На мурах твоїх, Єрусалиме, я поставив варту, вона не буде мовчати ні вдень ні вночі.