Оце голови батьківських осель левитів за їхніми родинами.
26 Оце Аарон і Мойсей, що Господь казав їм: "Виведіть Ізраїлевих синів з Єгипетського краю за їхніми ватагами військовими".
27 Вони ті, що промовляли до фараона, царя єгипетського, щоб вивести Ізраїлевих синів з Єгипту, це Мойсей та Аарон.
28 І в дні, коли Господь розмовляв з Мойсеєм в Єгипетському краї,
29 то сказав Господь йому: "Я — Господь! Скажи фараонові, цареві єгипетському, усе, що я наказую тобі".
30 І сказав Мойсей перед обличчям Господнім: "Таж я поганий промовець! Як же слухатиме мене фараон?"
Вихід 7
1 І сказав Господь до Мойсея: "Дивись, я поставив тебе замість Бога для фараона, а твій брат Аарон буде пророк твій.
2 Брат твій Аарон промовлятиме до фараона все, що я накажу тобі, і він відпустить Ізраїлевих синів зі свого краю.
3 А я зроблю непоступливим фараонове серце, і помножу ознаки мої та чуда мої в Єгипетському краї.
4 І не послухає вас фараон, а я покладу свою руку на Єгипет, і виведу війська свої, народ мій, синів Ізраїлевих, з Єгипетського краю великими присудами.
5 І зрозуміють єгиптяни, що я Господь, коли простягну свою руку на Єгипет і виведу від них Ізраїлевих синів".
6 І зробили Мойсей та Аарон, як звелів їм Господь, так і зробили вони.
7 А Мойсей був віку вісімдесяти років, а Аарон вісімдесяти трьох років, коли вони промовляли до фараона.
8 І сказав Господь до Мойсея й до Аарона:
9 "Коли скаже вам фараон: "Покажіть своє чудо", то скажеш Ааронові: "Візьми свою палицю, та й кинь перед обличчям фараоновим, хай стане вужем!10 І ввійшли Мойсей та Аарон до фараона, та й вчинили так, як наказав був Господь. І кинув Аарон палицю свою перед обличчям фараона й перед його рабами, і вона стала вужем!
11 І покликав фараон мудреців та ворожбитів, і зробили так само чарівники єгипетські своїми чарами.
12 І кинули кожен палицю свою, і вони поставали вужами. Та Ааронова палиця проковтнула палиці їхні.
13 Та непоступливість фараонового серця не дозволила прислухатися до слів їхніх, як казав був Господь.
14 І сказав Господь до Мойсея: "Непоступливе фараонове серце, він відмовив відпустити народ!
15 Піди до фараона вранці. Ось він вийде до води, а ти стань навпроти нього на березі Нілу. А палицю, що стала вужем, візьмеш у свою руку.
16 І скажеш йому: "Господь, Бог євреїв, послав мене до тебе сказати, щоб ти відпустив мій народ, і хай вони служать мені в пустелі! Та ти досі не послухав".
17 Так сказав Господь: "З цього зрозумієш, що ця Господь, коли вдарю палицею, що в руці моїй, по воді Нілу і вона стане кров'ю!
18 А риба, що в Нілі, погине. І засмердиться річка, і буде огидно єгиптянам пити воду з річки!"
19 І сказав Господь до Мойсея: "Скажи Ааронові: "Візьми свою палицю, і простягни свою руку над водою єгиптян, над їхніми річками, над їхніми каналами, і над ставками їхніми, і над кожним каналом їхнім, і вони стануть кров'ю. І буде кров по всьому Єгипту, і в посуді дерев'яному, і в кам'яному"".
20 І Мойсей та Аарон зробили так, як наказав був Господь. І підняв він палицю, та й ударив по воді Нілу, на очах фараона й на очах його рабів. І стала вся вода, що в річці, кров'ю!
21 А риби, що в Нілі, погинули. І засмерділася річка, і не могли єгиптяни пити воду з річки. І була кров по всьому Єгипетському краї.
22 І так само зробили єгипетські чарівники своїми чарами. І непоступливе фараонове серце не дозволило йому прислухатися до слів їхніх, як казав був Господь.
23 І повернувся фараон, і ввійшов до палацу свого, і не взяв він це до серця.
24 І всі єгиптяни копали біля Нілу, щоб дістати води для пиття, бо не могли пити води з річки.
25 І минуло сім день по тому, як Господь вразив Ніл.
26 І промовив Господь до Мойсея: "Іди до фараона, та передай йому, що так сказав Господь: "Відпусти мій народ і хай вони служать мені.
27 А коли ти відмовишся відпустити, то ось я вдарю весь край твій жабами.
28 І стане річка роїти жаб, і вони повиходять, і ввійдуть до твоїх помешкань, і до спальні твоєї, і на ліжко твоє, і до помешкань слуг твоїх, і до народу твого, і в печі твої, і до діжок твоїх.
29 І на тебе, і на народ твій, і на всіх слуг твоїх повилазять ці жаби"".
Вихід 8
1 І сказав Господь до Мойсея: "Скажи Ааронові: "Простягни свою руку з палицею своєю на річки, на потоки, і на ставки, і повиводь жаб на Єгипетський край"".
2 І простягнув Аарон руку свою на єгипетські води, і вийшли жаби, та й покрили єгипетську землю.
3 Та так само зробили й єгипетські чарівники своїми чарами, і вивели жаб на єгипетську землю.
4 І покликав фараон Мойсея й Аарона, та й сказав: "Благайте Господа і хай виведе ці жаби від мене й від народу мого, а я відпущу народ той, щоб принесли жертви для Господа!"
5 І сказав Мойсей фараонові: "Накажи мені, коли маю молитися за тебе і за слуг твоїх, і за народ твій, щоб понищити жаб від тебе й від помешкань твоїх, тільки в Нілі вони залишаться".
6 А той відповів: "На завтра". І сказав Мойсей: "За словом твоїм! Щоб ти знав, що нема такого, як Господь, Бог наш!
7 І відійдуть жаби від тебе, і від помешкань твоїх, і він слуг твоїх, і від народу твого, тільки в річці вони залишаться".
8 І вийшов Мойсей та Аарон від фараона. І кликав Мойсей до Господа про ті жаби, що навів був на фараона.
9 І зробив Господь за словом Мойсея, і погинули жаби з помешкань, і з подвір'їв, і з полів.
10 І збирали їх цілими купами, і засмерділася земля!
11 І побачив фараон, що настало полегшення, і знову став він непоступливим серцем своїм, і не послухав їх, як казав був Господь.
12 І сказав Господь до Мойсея: "Скажи Ааронові, щоб він простягнув свою палицю та вдарив земний порох, щоб він став вошами в усьому Єгипетському краї!13 І зробили вони так. І простягнув Аарон руку свою з палицею своєю, та й ударив земний порох, і він стався вошами на людині й на худобі. Увесь земний порох стався вошами в усьому Єгипетському краї.
14 І так само робили чарівники своїми чарами, щоб навести воші, та не змогли. І були воші на людині й на худобі.
15 І сказали чарівники фараонові: "Це рука Божа!" Та серце фараонове було непоступливим, і він не послухав їх, як казав був Господь.
16 І сказав Господь до Мойсея: "Устань рано-вранці, та й стань перед обличчям фараоновим. Ось він піде до води, а ти скажи йому, що так сказав Господь: "Відпусти мій народ і хай вони служать мені!
17 Бо коли ти не відпустиш народу мого, то ось я пошлю на тебе, і на слуг твоїх, і на народ твій, і на помешкання твої рої мух. І єгипетські помешкання наповняться мухами, а також земля, на якій вони живуть.
18 І відділю того дня землю Ґошен, що мій народ живе на ній, щоб не було там роїв мух, щоб ти знав, що я Господь посеред землі!
19 І я відділю кордоном народ мій від народу твого. Завтра буде це знамено!20 І зробив Господь так. І налетіли численні мухи на палац фараона, і на будинки рабів його, і на весь Єгипет. І нищилася земля через ті рої мух!
21 І сказав фараон до Мойсея та до Аарона: "Підіть, принесіть жертви вашому Богові в цьому краї!"
22 А Мойсей сказав: "Не годиться робити так, бо то огида для єгиптян, що ми приносили б жертву Господові, Богові нашому на їхніх очах, і вони закидають нас камінням?
23 Триденним шляхом ми підемо в пустелю і принесемо жертву Господові, Богові нашому, як скаже він нам".
24 І сказав фараон: "Я відпущу вас і ви принесете жертву Господові, Богові вашому в пустелі. Тільки не віддаляйтеся далеко. І моліться за мене!"
25 І сказав Мойсей: "Ось я виходжу від тебе, і благатиму Господа, і завтра відступить той рій мух від фараона, і від слуг його, і від народу. Тільки хай уже не обдурює фараон, не відпускаючи народ принести жертву Господові".
26 І вийшов Мойсей від фараона, і став просити Господа.
27 І зробив Господь за словом Мойсея, і відвернув рої мух від фараона, і від слуг його, і від народу його. І не залишилося жодної.
28 Але непоступливе серце фараонове й цього разу не дозволило йому відпустити народу того!
Вихід 9
1 І сказав Господь до Мойсея: "Увійди до фараона і передай йому, що так сказав Господь, Бог євреїв: "Відпусти мій народ і хай вони служать мені!
2 Бо коли ти відмовишся відпустити й триматимеш їх ще,
3 то ось Господня рука буде на худобі твоїй, що на полі, на конях, на віслюках, на верблюдах, на худобі великій і дрібній, моровиця дуже тяжка.
4 І відділить Господь між худобою Ізраїля й між худобою Єгипту і не загине нічого з усього, що належить Ізраїлевим синам"".
5 І призначив Господь час, сказавши: "Завтра Господь зробить це в цьому краї".
6 І зробив Господь ту річ назавтра, і загинула вся єгипетська худоба, а з худоби Ізраїлевих синів не загинуло жодне.
7 І послав фараон довідатися, а ось не згинуло з худоби Ізраїлевої нічого! Але зтятість фараонового серця не дозволила й цього разу відпустити народу того!
8 І сказав Господь до Мойсея й до Аарона: "Візьміть собі повні ваші жмені сажі з печі і хай Мойсей кине її до неба на очах фараонових.
9 І стане вона курявою над усім Єгиптом, а на людині й худобі стане прищами, що кинуться гнояками в усьому Єгипетському краї".
10 І набрали вони сажі з печі, та й стали перед фараоновим обличчям. І кинув її Мойсей до неба, і стали прищуваті гнояки, що кинулися на людині й на худобі.
11 А чарівники не могли стати перед Мойсеєм через гнояки, бо вони були на чарівниках і на всіх єгиптянах.
12 І зробив Господь непоступливим фараонове серце, і він не послухався їх, як казав був Господь до Мойсея.
13 І промовив Господь до Мойсея: "Устань вранці, і стань перед обличчям фараоновим, і передай йому, що так сказав Господь, Бог євреїв: "Відпусти мій народ і хай вони служать мені!
14 Бо цього разу я вражу серце твоє і слуг твоїх, і народ твій, щоб ти знав, що нема на всій землі такого, як я!
15 Я б ще на початку простягнув би свою руку й побив би тебе та народ твій мором, і ти був би винищений з цієї землі.
16 Але я для того залишив тебе, щоб показати тобі мою силу і щоб розповідали про ймення моє по всій землі.
17 Ти ще опираєшся проти народу мого, щоб їх не відпустити.
18 Ось завтра, саме цього часу, я пошлю з дощем великий град, що такого, як він, не бувало в Єгипті від дня його закладин і аж до сьогодні.
19 А зараз позаганяй худобу свою та все, що твоє в полі.