І я його вражу мечем там!8 І повернувся головний чашник, і знайшов асирійського царя, що воював проти Лівни, бо почув, що той рушив з Лахішу.
9 І він почув про Тіргаку, царя етіопського, що той вийшов воювати з ним, і послав він посланців до Єзекії, промовляючи:
10 "Так скажете до Єзекії, Юдиного царя: "Хай не зводить тебе Бог твій, на якого ти сподіваєшся, кажучи: "Не буде даний Єрусалим у руку асирійського царя".
11 Ось ти чув, що зробили асирійські царі всім землям, знищивши їх, а ти врятуєшся?
12 Чи їх врятували боги тих народів, яких знищили батьки мої: Ґозана і Харана, і Рецефа, і синів Едена, що в Телассарі?
13 Де він, цар Хамату і цар Арпаду, і цар міста Сефарваїму, Гени та Івви?14 І взяв Єзекія ті листи з руки посланців, і прочитав їх, і ввійшов до Господньої оселі. І Єзекія розгорнув одного листа перед Господнім обличчям.
15 І Єзекія молився перед Господнім обличчям, промовляючи:
16 "Господе Саваоте, Боже Ізраїлів, що сидиш на Херувимах! Ти той єдиний Бог для всіх царств землі, ти створив небеса та землю!
17 Нахили, Господе, вухо своє та й почуй! Відкрий, Господе, очі свої та й побач, і почуй усі слова Санхеріва, що прислав ображати живого Бога.
18 Справді, Господе, асирійські царі спустошили свою землю і землі всіх народів.
19 І кинули вони їхніх богів у вогонь, бо не боги вони, а тільки творіння людських рук, дерево та камінь, і знищили їх.
20 А зараз, Господе, Боже наш, врятуй нас від руки його, щоб знали всі царства землі, що ти Господь, Бог єдиний!"
21 І послав Ісая, Амосів син, передати Єзекії, що так сказав Господь, Бог Ізраїлів: "Я почув те, про що ти молився до мене, про Санхеріва, царя асирійського".
22 Ось те слово, яке Господь сказав про нього: "Гордує тобою, сміється з тебе дівиця, дочка Сіону, вслід тобі головою хитає дочка Єрусалиму!
23 Кого лаяв ти та ображав, і на кого підвищив ти голос та вгору підніс свої очі? На Святого Ізраїлевого!
24 Через рабів своїх Господа ти ображав промовляючи: "Із безліччю своїх колісниць я вийшов на гори високі, у глиб Лівану. Я зрубаю кедри високі його, добірні його кипариси, і зберуся на саме віддалене місце його височини, в гущавину його саду,
25 я копатиму та питиму чужу воду і стопою своєї ноги повисушую всі єгипетські ріки!"
26 Хіба ти не чув, що віддавна я мав намір зробити це, що за днів стародавніх я це задумав? А зараз зробив, що ти нищиш міста укріплені і робиш їх купою руїн.
27 А мешканці їхні безсилі, налякані та збентежені, вони стали, як зілля оте польове, мов ніжна трава, як зелень на дахах, обпалені східним вітром...
28 Я знаю сидіння твоє і твій вихід та вхід твій, і твою злість на мене.
29 За твою злість на мене і зухвалість твою, що дійшли до вух моїх, повішу на ніздрі твої я кільце, а вудило моє — у твої вуста, і тебе поверну я тим шляхом, яким ти прийшов!
30 А оце тобі знак: їжте цього року збіжжя самосійне, а другого року саморосле, а третього року сійте та жніть, і садіть виноградники, і їжте їхній плід.
31 А врятоване оселі Юдиної, що лишилося, пустить коріння додолу і свій плід дасть угорі.
32 Бо вийдуть залишки з Єрусалиму та з гори Сіон. Ревність Господа Саваота зробить це.
33 Тому так сказав Господь про асирійського царя: "Він не ввійде до міста цього і туди він не кине стріли, і зі щитом на нього не піде, і вал проти нього не насипле.
34 Яким шляхом прийде, то ним і повернеться, у місто ж оце він не ввійде, — каже Господь!
35 І це місто я захищу на порятунок його заради себе та заради Давида, мого раба!36 І вийшов ангел Господній, і вбив у асирійському таборі сто вісімдесят п'ять тисяч. І повставали вранці, аж ось навколо всі мертві...
37 Тоді Санхерів, асирійський цар, зібрався та й повернувся до Ніневії.
38 І коли він молився в оселі Нісроха, свого бога, то сини його Адраммелех та Шарецер убили його мечем, а самі втекли до краю Арарат... А замість нього зацарював син його Есар-Хаддон.
Iсаї 38
1 Тими днями смертельно захворів був Єзекія. І прийшов до нього пророк Ісая, Амосів син, і сказав до нього, що так сказав Господь: "Впорядкуй справи в господі своїй, бо ти помреш"...
2 І відвернув Єзекія обличчя своє до стіни, і помолився до Господа,
3 промовляючи: "О, Господе, згадай же, що я ходив перед обличчям твоїм правдою та всім серцем, і робив я добре в очах твоїх!" І заплакав Єзекія ревним плачем!
4 І було Господнє слово до Ісаї:
5 "Іди й скажеш до Єзекії, що так сказав Господь, Бог батька твого Давида: "Почув я молитву твою, побачив я сльозу твою! Ось я додаю до днів твоїх п'ятнадцять років.
6 Я захищатиму це місто і врятую з руки асирійського царя тебе та місто.
7 І оце тобі знак від Господа, що Господь зробить ту річ, про яку казав:
8 "Ось я повертаю тінь, що впала від сонця на східці за Ахазом, назад на десять східців". І повернулася тінь від сонця на десять східців назад тими східцями, якими зійшла було.
9 А це писання Єзекії, Юдиного царя, коли він був захворів та видужав від своєї хвороби:
10 "Я сказав був: "Опівдні днів своїх відійду до шеолових брам, решти років своїх я не матиму"...
11 Я сказав: "Не побачу я Господа, Господа в краї живих, вже між мешканцями царства померлих не побачу людини...
12 Помешкання моє вже розібране, і від мене відібране, немов той пастуший намет. Я життя своє згорнув, мов ткач полотно, від основи мене він відірве, змушує страждати з ранку до ночі...
13 Я кричав аж до ранку... Він, як лев, трощить усі кістки мої, цілодобово змушує страждати мене...
14 Пищу я, мов ластівка чи журавель, воркочу, мов той голуб. Зниділи очі мої, позираючи вгору... Господе, розчавлений я, поручися за мене!
15 Що маю сказати? А що він сказав був мені, те й зробив. Всі роки свої я матиму гіркоту на душі!
16 Господе, на словах твоїх, житимуть люди, як і моя душа, ти зцілиш мене і оживиш!
17 Ось страждання ці вийшли мені на добро, ти стримав від гниття в могилі мою душу, бо ти кинув за спину свою всі гріхи мої,
18 бо ж не прославлятиме тебе шеол, смерть тебе не вихвалятиме... Не можуть сподіватися на правду твою ті, хто сходять до могили.
19 Живий, тільки живий тебе славитиме, як я ось сьогодні, батько синам розкаже про правду твою!
20 Господь на порятунок мені, і ми співатимемо в оселі Господній по всі дні мого життя!21 А Ісая сказав: "Хай візьмуть фіґовий хлібець, і хай розітруть на тому гнояку, і він видужає!"
22 А Єзекія запитав: "Який мені буде знак, що я ввійду до оселі Господньої?"
Iсаї 39
1 Того часу послав Меродах-Баладан, син Баладанів, вавілонський цар, листи та подарунка до Єзекії, бо почув був, що той захворів та видужав.
2 І радів ними Єзекія, і показав їм скарбницю свою, і срібло, і золото, і пахощі, і добру оливу, і всю зброярню свою, і все, що знаходилося в його скарбницях. Не було речі, якої не показав би їм Єзекія в палаці своєму та в усьому володінні своєму.
3 І прийшов пророк Ісая до царя Єзекії та й запитав у нього: "Що казали ці люди? І звідки вони прийшли до тебе?" А Єзекія відповів: "Вони прийшли до мене з далекого краю, з Вавілону".
4 І той запитав: "Що вони бачили в палаці твоєму?" І Єзекія відповів: "Усе, що в ньому, вони бачили, не було речі, якої не показав би я їм у скарбницях своїх".
5 І сказав Ісая до Єзекії: "Послухай же слова Господа Саваота:
6 "Ось приходять дні, коли все, що в палаці твоєму, і що були зібрали батьки твої аж до цього дня, буде винесене аж до Вавілону. Нічого не залишиться", — каже Господь...
7 А синів твоїх, що вийдуть з тебе, яких ти породиш, заберуть, і вони будуть євнухами в палатах вавілонського царя!""...
8 І сказав Єзекія до Ісаї: "Добре Господнє слово, яке ти сказав!" І подумав собі: "Так, за моїх днів буде мир та безпека!"...
Iсаї 40
1 Втішайте, втішайте народ мій, каже ваш Бог!
2 Промовляйте до серця Єрусалиму, звіщайте йому, що скінчилася його недоля і провини йому пробачені, бо він за свої всі гріхи вдвоє отримав з руки Господа!
3 Чути голос, що закликає: "Готуйте в пустелі шлях Господній, рівняйте битий шлях Богові нашому в степу!"
4 Хай підніметься всяка долина і хай понизиться всяка гора та пагорб, і хай стане крутизна за рівнину, а пасма гірські — за долини!
5 І з'явиться слава Господня, і побачить її кожне тіло, бо вуста Господні це сказали!
6 А голос закликає: "Звіщай!" Я ж запитав: "Про що буду звіщати?" Звіщай: "Всяке тіло — трава, всяка ж слава — як цвіт польовий.
7 Трава засихає, а квітка в'яне, як подих Господній повіє на неї!... Тож народ — це трава.
8 Трава засохне, а квітка зів'яне, слово ж нашого Бога буде вічно!"
9 На гору високу зійди, благовіснику Сіону, посиль свій голос, благовіснику Єрусалиму! Посиль, не лякайся, скажи містам Юди: "Ось Бог ваш!"
10 Ось прийде Господь Бог з потугою, і рука його пануватиме для нього, І з ним нагорода його, а перед обличчям його відплата його.
11 Він отару свою пастиме, як пастух, рукою своєю збере ягнята, і на грудях своїх носитиме їх, дійних же дбайливо водитиме!
12 Хто води переміряв своєю пригорщею, а п'яддю виміряв небо, і в мірку зібрав порох землі, і гори та пагорби зважив вагою?
13 Хто Господнього духа збагнув, і де та людина, що поради свої давала йому?
14 З ким радився він, і той дав йому розуміння, хто навчив шляхів права, хто додав йому знань, і хто йому підказав шлях мудрості?
15 То ж народи для нього, як крапля з відра, а важать як порох на шальках! Адже він острови піднімає, немов порошинку!
16 Навіть дерев Лівану не вистачить на жертовне вогнище, не стане й його звірини на цілопалення!
17 Супроти нього всі люди немов би ніщо, пораховані в нього марнотою та порожнечею.
18 І до кого вподобите Бога, і образ який ви поставите поруч із ним?
19 Майстер божка відливає, золотар же його покриває золотом, та прикріплює йому срібні ланцюжки.
20 Хто на таке не спроможний, бере собі дерево, що не гниє, розшукує вправного майстра, щоб поставив божка, який би стояв не хитаючись.
21 Хіба ви не знаєте, чи ви не чули, чи вам не повідомлено здавна було, чи ви не зрозуміли підвалин землі?
22 Він той, хто сидить понад кулі земної, а мешканці її немов та сарана. Він ростягнув небо, мов тканину тонку, напнув він його, мов намет на житло.
23 Він той, хто князів перетворює на ніщо, робить суддів землі за марноту.
24 Вони не були ще посаджені, і не були ще посіяні, і стовбур їхній в землі ще не вкорінився, та як тільки на них він дмухнув, вони повсихали, і буря понесла їх, мов ту солому!
25 До кого мене прирівняєте, і йому буду рівний? каже Святий.
26 Погляньте вгору й побачте, хто те все створив? Той, хто зорі виводить за їхнім числом та кличе ім'ям їх усіх! І ніхто не загубиться через всесильність та всемогутність його.
27 Нащо кажеш, Якове, і ти Ізраїлю: "Прихований шлях мій перед Господом, і від уваги Божої відійшло моє право".
28 Хіба ж ти не знаєш, або ти не чув, що Бог — відвічний Господь, що землю він створив? Він не змучується та не втомлюється, і незбагненний розум його.
29 Він змученому дає силу, а безсилому — міць.
30 Змучаться хлопці й потомляться, юнаки спіткнуться й попадають,
31 а ті, що сподіваються на Господа, силу відновлять, крила піднімуть, немов ті орли, бігатимуть і не втомляться, ходитимуть і не змучаться!
Iсаї 41
1 Послухайте мовчки мене, острови, а народи, чекайте навчання мого! Хай підійдуть і скажуть: "Приступімо всі разом на суд!"
2 Хто зі сходу пробудив переможця? Він народи дає перед ним та царів на топтання, його меч перетворює їх на порох, його лук — на солому, розвіяну вітром.
3 Він впевнено жене їх шляхом, яким ще не ходив ногами своїми.
4 Хто розпочав і довершив це? Той, хто покоління покликав віддавна.