Так каже Господь, що має вогонь на Сіоні, а в Єрусалимі у нього горнило.
Iсаї 32
1 Тож за праведністю царюватиме цар, а князі володітимуть за правосуддям.
2 І буде кожен з них, як захист від вітру, і немов укриття від зливи, як потоки води в пустелі, як тінь скелі високої на спраглій землі...
3 І не заплющаться очі тих, що дивляться, і дослуховуватимуться вуха тих, що слухають!
4 І знання розумітиме серце нерозважливих, а язик недорікуватих поквапиться промовляти виразно.
5 Вже не кликатимуть вельмишановним дурня, а на брехуна не скажуть шляхетний,
6 бо дурниці каже безглуздий, а серце його лукавить, коли робить він беззаконня, та щоб промовляти до Господа слово облудне, щоб позбавити душу голодного їжі, а спраглого — води!
7 У лукавого лихі вчинки. Він лихе задумує, щоб нищити скромних словами брехливими, навіть коли убогий каже правильні речі,
8 а шляхетний міркує про шляхетне, і стоїть при шляхетному.
9 Устаньте, безжурні жінки, почуйте мій голос, дочки безтурботні, послухайте слова мого!
10 Ви безтурботні, через рік і кілька днів тремтітимете, бо збір винограду скінчиться, а врожаю не буде!
11 Тремтіть, безжурні, тривожтеся, безтурботні, роздягніться, оголіть себе, підпережіться по стегнах!
12 Бийте в журбі себе в груди за добрі поля і виноградник плодючий...
13 За терен і будяччя на землі народу мого і по всіх оселях щасливих та радісних міст...
14 Бо палац покинутий буде, міський гомін замовкне, Офел та башта навік стануть пусткою на радість диким віслюкам, пасовиськом черед,
15 доки дух згори не проллється на нас, а пустеля стане садом і сад порахований буде за ліс!
16 Тоді пробуватиме право в пустелі, на ниві ж родючій сидітиме правда.
17 І завдяки істині настане мир, а плодом правди — спокій і безпека навіки.
18 І осяде народ мій у поселеннях мирних і в безпечних оселях, і в спокійних місцях відпочинку.
19 І падатиме град, і буде повалений ліс, і принизиться місто...
20 Щасливі ви, сівачі понад всякими водами, що випускаєте вола й віслюка!
Iсаї 33
1 Лихо тобі, що пустошиш, хоч сам не спустошений, тобі, що грабуєш, хоч тебе й не пограбовано! Коли ти спустошувати скінчиш, спустошений будеш, коли грабувати скінчиш, тебе пограбують...
2 Господе, змилуйся над нами, на тебе сподіваємося ми! Будь нам рукою щоранку та в час утиску нашим порятунком!
3 Від гучного голосу твого народи втікатимуть, від твоєї величі розпорошаться люди.
4 І вашу здобич обберуть так, як це роблять таргани, і накинуться на неї, як ота сарана.
5 Величний Господь, бо на висоті пробуває. Він наповнив Сіон правосуддям та правдою.
6 І буде безпека за часу твого, щедрість порятунку, мудрості та розуміння. Страх Господній буде скарбом його.
7 Тож по вулицях їхні хоробрі кричать, і гірко плачуть провісники миру.
8 Биті шляхи порожніми стали, нема мандрівника на них! Він зламав заповіт, зневажив міста, злегковажив людину...
9 Сумує та слабне земля, засоромився й в'яне Ліван, став Сарон немов пустка, Башан та Кармел своє листя скинули...
10 Нині воскресну, — каже Господь, — нині прославлюсь, нині звеличусь!
11 Завагітнієте сіном, солому ви породите. Мій дух — вогонь, який вас пожере...
12 І стануть народи за місце гасіння вапна, за тернину потяту, і будуть вогнем вони спалені...
13 Почуйте, далекі, що я був зробив, і дізнайтеся, близькі, мою силу!
14 І сказали стривожені грішні в Сіоні та тремтячі безбожні: "Хто з нас мешкатиме при вогні пожираючому? Хто з нас мешкатиме при вічній пожежі?"
15 Хто ходить у правді й каже правдиве, для кого огидний зиск зі здирства, хто руки свої стримує від хабара, хто вухо своє затикає, щоб не чути про кровопролиття, і зажмурює очі свої, щоб не бачити зла,
16 той перебуватиме на височині, неприступні скелі — його захист, його хліб буде даний йому, води йому не бракуватиме!
17 Твої очі побачать Царя в його пишній красі, бачитимуть землю далеку.
18 Твоє серце роздумуватиме про страх: "Де той, хто обчислює? Де той, хто все важить? Де той, хто рахує башти?"
19 Уже не побачиш народу зухвалого, народу з мовою невідомою, невиразною й незрозумілою.
20 Подивися на Сіон, на місто наших святкових зібрань, очі твої вгледять Єрусалим, мирне помешкання, намет непорушний, кілки його ніколи не вирвуться, і жоден шнур його не порветься.
21 Бо там величний Господь для нас, як місце каналів і широких річок. Не ввійде до нього човен на веслах і корабель великий не перейде його.
22 Бо Господь — наш Суддя, Господь — наш Законодавець, Господь — наш Цар, він нас врятує!
23 Ослабли канати твої, не тримають щогли своєї, вітрил не натягують. Тоді ділитимуть награбовану здобич, і навіть криві грабуватимуть.
24 І не скаже мешканець: "Я хворий!" І пробачені будуть провини народові, що в ньому живе.
Iсаї 34
1 Наблизьтесь, люди, щоб чути, народи ж, послухайте! Хай почує вся земля та все те, що на ній!
2 Господній бо гнів на весь люд, а лють на все їхнє військо. Він призначив їх на знищення, віддав їх на вбиство!
3 І їхні вбиті розкидані будуть, по землі буде сморід від їхніх трупів, а насичені будуть гори їхньою кров'ю...
4 І зникнуть усі небесні світила, а небо, як сувій, буде згорнуте, й усі його зорі попадають, як спадає виноградне листя, і як спадає з фіґи плід недозрілий!...
5 Бо на небі напоєний меч мій, оце він на Едом спускається та на суд народу мого, якого я призначив на знищення:
6 меч Господній уп'ється кров'ю, стане ситий від лою, від крові телят та цапів, від лою баранячих нирок, бо Господові жертва в Боцрі й різанина велика в Едомі...
7 І буйволи поляжуть з ними, і телиці з биками, і нап'ється крові їхній край, і насититься туком їхній порох,
8 бо це буде день помсти Господньої, рік платні за заколот проти Сіону!
9 І перетворяться в смолу потоки його, його ж порох — у сірку, стане смолою палаючою їхній край...
10 Не погасне вночі ані вдень, дим його підійматиметься повік, з роду в рід пусткою буде, на віки віків не перейде по ньому ніхто.
11 І посяде його пелікан та їжак, і перебуватимуть у ньому сова та ворона, і над ним він розтягне мірничого шнура спустошення та виска знищення...
12 Не буде шляхетних у ньому, щоб царство там проголосити, і стануть нічим усі князі його.
13 І буде тернина рости по палатах його, кропива й будяччя в твердинях його, і він стане помешканням шакалів, подвір'ям для страусів...
14 І зустрічатимуться там дикі звірі пустельні з гієнами, а польовики перегукуватимуться між собою. Ліліт тільки там заспокоїться і знайде собі відпочинок!
15 Там робитиме своє гніздо гадюка і відкладатиме яйця, і висиджувати буде та вигріватиме їх... Там парами збиратимуться яструби...
16 Пошукайте у книзі Господній і прочитайте: "Не забракне з них жодного, не доведеться їм шукати один одного, бо наказали їм вуста його, а дух його їх зібрав!
17 І він кинув для них жеребка, а рука його шнуром мірничим поділила його для них, і вони посядуть його навіки, і з роду в рід в ньому мешкатимуть!"
Iсаї 35
1 Звеселиться пустеля та суха земля, і радітиме степ, і зацвіте, мов троянда,
2 Цвістимуть та радітимуть, втішатимуться та веселитимуться, бо дана їм буде слава Лівану, пишнота Кармелу й Сарону, вони бачитимуть славу Господа, велич нашого Бога!
3 Зміцніть руки охлялі, і підкріпіть тремтячі коліна!
4 Скажіть тим, що вони боязкого серця: "Будьте міцні, не лякайтеся! Ось ваш Бог прийде з помстою, як Божа відплата, він прийде і врятує вас!"
5 Тоді розплющаться очі сліпим і чутимуть вуха глухих,
6 Тоді буде стрибати кривий, немов олень, і буде співати безмовний язик, бо в пустелі заб'ють джерела і степом потечуть водні потоки!
7 І місце сухе стане ставом, а спраглий край наповниться водою джерельною. Лігво шакалів, де вони спочивали, стане місцем тростини й папірусу.
8 І буде там битий шлях, і його називатимуть шляхом святим. Не ходитиме ним нечистий, а тільки народ його, і навіть відсталий не заблукає, йдучи ним.
9 Не буде там лева і всяка дика звірина не знайдеться в ній, а ходитимуть лиш викуплені.
10 І Господні викуплені повернуться та до Сіону зі співом увійдуть, і буде радість довічна на їхній голові! Вони будуть веселі та радісні, а журба та зітхання втечуть від них!
Iсаї 36
1 Чотирнадцятого року царя Єзекії прийшов Санхерів, цар асирійський, на всі укріплені Юдині міста, та й захопив їх.
2 І послав асирійський цар головного чашника з Лахішу до Єрусалиму, до царя Єзекії, з великим військом, і він став при водогоні горішнього ставу, на битому шляху поля валюшників.
3 І вийшов до нього Еліяким, син Хілкіїн, головний над палацом, писар Шевна та Йоах, син Асафів, канцлер.
4 І сказав їм великий чашник, щоб передали Єзекії, що отак сказав великий цар, цар асирійський: "На що ти сподіваєшся?
5 Марні твої зусилля і сподівання, щоб встояти проти мене?
6 Ось ти думав опертися на оту поламану очеретину, на Єгипет, що коли хто опирається на неї, то вона проколює долоню йому. Отакий фараон, цар єгипетський, для всіх, хто сподівається на нього!
7 А коли ти скажеш мені: "Ми сподіваємося на Господа, Бога нашого", то чи ж він не той, що Єзекія знищив висоти його та жертовники, і сказав Юді та Єрусалимові: "Перед оцим тільки жертовником будете вклонятися?"
8 А зараз уклади умову з моїм паном, асирійським царем. Я дам тобі дві тисячі коней і побачимо, чи ти зможеш посадити на них вершників.
9 І як же ти проженеш хоч одного намісника з найменших рабів мого пана? Коли ти сподіваєшся на Єгипет, на його колісниці та вершників!
10 Чи ж без волі Господа прийшов я на цей край, щоб знищити його? Господь сказав був мені: "Піди на той край та й знищ його!11 І сказали Еліяким, Шевна та Йоах до головного чашника: "Промовляй до своїх рабів арамейською, бо ми розуміємо, і не промовляй до нас юдейською в голос при тих людях, що на мурі".
12 А головний чашник сказав: "Чи пан мій послав мене промовляти ці слова до твого пана та до тебе? Хіба не до цих людей, що сидять на мурі, щоб з вами їсти свій кал та пити свою сечу?"
13 І став головний чашник, і прокричав гучним голосом юдейською: "Послухайте слів великого царя, царя асирійського!
14 Так сказав цар: "Хай не дурить вас Єзекія, бо він не зможе врятувати вас!
15 І хай не запевняє вас Єзекія Господом, промовляючи: "Врятує вас Господь, і не буде дано цього міста в руку царя асирійського".
16 Не слухайте Єзекії, бо так сказав цар асирійський: "Примиріться зі мною, та й вийдіть до мене, та й їжте кожен свій виноград та кожен фіґу свою, і пийте кожен воду зі своєї копанки,
17 аж поки я не прийду й не візьму вас до краю такого ж, як ваш край, до краю збіжжя та виноградного соку, до краю хліба та виноградників.
18 Щоб не намовив вас Єзекія, промовляючи: "Господь врятує нас!" Чи врятували боги тих народів, кожен свій край від руки асирійського царя?
19 Де боги Хамату та Арпаду? Де боги Сефарваїму? І чи врятували вони Самарію від моєї руки?
20 Котрий з усіх богів цих країв врятував свій край від моєї руки, то невже ж Господь врятує Єрусалим від моєї руки?21 І мовчали вони, і не відповіли ані слова, бо це був наказ царя, що сказав: "Не відповідайте йому!"
22 І прийшли Еліяким, син Хілкіїн, головний над палацом, і писар Шевна, і канцлер Йоах, Асафів син, з роздертим одягом, до Єзекії, і доповіли йому слова головного чашника.
Iсаї 37
1 І як почув це цар Єзекія, то роздер свій одяг та накрився веретою, і ввійшов до Господньої оселі...
2 І послав він Еліякима, головного над палацом, і писаря Шевну, та старших із священиків, покритих веретами, до пророка Ісаї, Амосового сина.
3 І сказали вони до нього: "Так сказав Єзекія: "Цей день — це день лиха, картання та наруги! Бо підійшли діти аж до виходу утроби, та нема сили народити!
4 Може почує Господь, Бог твій, слова головного чашника, що його послав асирійський цар, пан його, на образу живого Бога, і Господь, Бог твій, покарає за слова, які чув, а ти принесеш молитву за решту, що ще жива""...
5 І прийшли раби царя Єзекії до Ісаї.
6 І сказав їм Ісая: "Скажете вашому панові, щоб не боявся тих слів, що почув, якими ображали мене слуги асирійського царя, бо так сказав Господь:
7 "Ось я дам у нього духа, і він почує звістку, і повернеться до свого краю.