Отак скажеш Ізраїлевим синам: "Той, хто завжди є послав мене до вас"".
15 І сказав ще Бог до Мойсея: "Отак скажи Ізраїлевим синам: "Господь, Бог батьків ваших, Бог Авраама, Бог Ісака й Бог Якова послав мене до вас". І це ім'я моє навіки, і це пам'ять про мене з роду в рід.
16 Іди, збери старшин Ізраїлевих та й скажи їм, що Господь, Бог батьків ваших, явився мені, Бог Авраама, Ісака та Якова, промовляючи: "Згадав я про вас, та про заподіяне вам у Єгипті.
17 І сказав, що виведу вас з єгипетської неволі до краю ханаанянина, хіттеянина, амореянина, періззеянина, хіввеянина та євусеянина, до краю, що тече молоком та медом.
18 І вони послухають слова твого, і прийдеш ти та старшини Ізраїлеві до єгипетського царя, і скажете йому: "Господь, Бог євреїв, зустрівся був нам. Тож дозволь ми підемо триденним шляхом у пустелю і принесемо жертви Господові, Богові нашому!"
19 І я знаю, що єгипетський цар не відпустить вас, як не буде примушений рукою сильною.
20 І я простягну свою руку та й поб'ю Єгипет усіма чудами моїми, що вчиню серед нього, а потому він відпустить вас.
21 І я дам, що матиме ласку народ цей в очах Єгипту, і станеться, що підете ви не з порожніми руками!
22 Бо позичить жінка від сусідки своєї і від чужинки оселі своєї посуд срібний, і посуд золотий, і одяг, і покладете це на синів ваших та на дочок ваших, і заберете здобич від Єгипту".
Вихід 4
1 І відповів Мойсей: "Але ж вони не повірять мені, і не послухають голосу мого, і скажуть: "Господь не явився тобі!2 І запитав його Господь: "Що то в руці твоїй?" Той відповів: "Палиця".
3 І сказав він: "Кинь її на землю!" І той кинув її на землю, і вона стала вужем. І втік Мойсей від нього.
4 І сказав Господь до Мойсея: "Простягни свою руку і візьми його за хвоста! І той простягнув свою руку, і взяв його, і вуж став палицею в руці його.
5 І додав він: "Це щоб повірили, що явився тобі Господь, Бог їхніх батьків, Бог Авраама, Бог Ісака й Бог Якова".
6 І сказав Господь ще: "Засунь свою руку за пахвину свою!" І засунув Мойсей руку за пахвину свою, і витягнув її, і ось рука його побіліла від прокази, як сніг!
7 А він сказав: "Поклади знов руку за пахвину свою!" І Мойсей поклав знову руку до своєї пахвини, і витягнув її з пахвини своєї, і ось вона стала знову, як тіло його.
8 І сказав він: "Коли не повірять тобі, і знехтують першою ознакою, то повірять ознаці наступній.
9 І коли вони не повірять також обом тим ознакам, і не послухають твого голосу, то ти візьмеш води з річки, і виллєш на суходіл. І станеться та вода кров'ю на суходолі".
10 Та Мойсей сказав до Господа: "О Господе я ніколи не був красномовним".
11 І сказав йому Господь: "Хто дав вуста людині? Або хто робить німим, чи глухим, чи зрячим, чи сліпим, чи ж не я, Господь?
12 А зараз іди, а я буду з вустами твоїми, і буду навчати тебе, що ти маєш промовляти".
13 А він відповів: "Молю тебе, Господе, пошли іншого когось".
14 І запалав гнів Господній на Мойсея, і він сказав: "Чи ж не левит Аарон твій брат? Я знаю, що він добре промовлятиме. Ось він вийде навпроти тебе, і побачить тебе, і зрадіє він у серці своєму.
15 І ти розповіси йому, і вкладеш ці слова у вуста його, і я буду з вустами твоїми й з вустами його, і навчатиму вас, що маєте робити.
16 І він промовлятиме за тебе до народу. І він буде тобі вустами, а ти будеш йому замість Бога.
17 І ти візьмеш у руку свою цю палицю, якою ознаки вчинятимеш".
18 І пішов Мойсей, і повернувся до тестя свого Їтра, і сказав йому: "Піду я, і повернуся до братів своїх, що в Єгипті, і побачу, чи ще живі вони". А Їтро сказав до Мойсея: "Іди в мирі!"
19 І сказав Господь до Мойсея на землі мідіян: "Повернися до Єгипту, бо померли всі люди, що шукали твоєї душі".
20 І взяв Мойсей жінку свою та синів своїх, і посадив їх на віслюка, і повернувся до Єгипетського краю. І взяв Мойсей палицю Божу в руку свою.
21 І сказав Господь до Мойсея: "Коли ти повернешся до Єгипту, гляди, щоб усі чуда, які я вклав у твою руку, ти вчинив їх перед обличчям фараона, а я зроблю впертим серце його і він не відпустить народу.
22 І ти скажеш фараонові, що так сказав Господь: "Ізраїль — мій син, мій первісток.
23 І кажу я тобі, щоб ти відпусти мого сина і хай він служить мені. А коли ти відмовиш відпустити його, то я вб'ю твого сина, твого первістка"".
24 І сталося, що на шляху в час ночівлі, прийшов до Мойсея Господь, щоб убити його.
25 Та Ціппора взяла гострого кременя і обрізала верхній край статевого органа свого сина, і доторкнувшись ним до ніг його, сказала: "Ти наречений мій через кров!"
26 І відпустив він його. Тоді вона сказала: "Наречений через кров обрізання".
27 І сказав Господь до Аарона: "Іди назустріч Мойсеєві в пустелю!" І він пішов, і зустрів його на горі Божій, і поцілував його.
28 І розповів Мойсей Ааронові всі слова Господа, котрий послав його, і всі ті ознаки, що він наказав був йому.
29 І пішов був Мойсей та Аарон, і зібрали вони всіх старшин Ізраїлевих синів.
30 І переказав Аарон усі слова, що Господь промовляв був до Мойсея. А той ті ознаки показав на очах у народу.
31 І повірив народ той. І почули вони, що згадав Господь Ізраїлевих синів, і що побачив страждання їхнє, і вони низько вклонилися.
Вихід 5
1 А потім прийшли Мойсей і Аарон, та й сказали до фараона: "Так сказав Господь, Бог Ізраїлів: "Відпусти народ мій і хай вони вшанують мене в пустелі!2 А фараон відповів: "Хто такий Господь, що слухатиму слова його, щоб відпустити Ізраїля? Не знаю Господа і Ізраїля не відпущу!"
3 І сказали вони: "Бог євреїв зустрівся з нами. Дозволь ми підемо триденним шляхом у пустелю і принесемо жертви Господові, Богові нашому, щоб не вразив він нас мором або мечем".
4 І відповів їм цар Єгипту: "Ви, Мойсею та Аароне, відволікаєте народ від його робіт? Ідіть до своїх справ!"
5 І додав фараон: "Ви підбурюєте ваш чисельний народ кинути роботу".
6 І того дня фараон наказав погоничам народу та писарям, промовляючи:
7 "Не давайте більше народові соломи, щоб робити цеглу, як раніше. Хай ідуть та самі збирають собі солому.
8 А призначене число цегли, що вони робили не зменшуйте їм. Вони нероби, тому кричать: "Ходімо, принесімо жертву нашому Богові!"
9 Змусимо їх ще тяжче працювати, щоб їм не було часу слухати облудні слова".
10 І вийшли наглядачі та відповідальні за виконання робіт, і сказали до того народу: "Так сказав фараон: "Я не даватиму вам соломи.
11 Ідіть і самі збирайте собі солому, де знайдете, бо нічого не зменшене з вашої роботи!12 І розпорошився народ той по всьому Єгипту, щоб збирати стерню на солому.
13 А наглядачі наказували: "Закінчуйте вашу щоденну працю вчасно, як і раніше, коли у вас була солома".
14 І були биті відповідальні за роботи синів Ізраїлевих, що їх настановили над ними фараонові наглядачі, промовляючи: "Чому ви не виробили стільки цегли учора й сьогодні, як було досі?"
15 І прибули відповідальні за роботи Ізраїлевих синів, та й скаржилися до фараона, промовляючи: "Для чого ти так робиш рабам своїм?
16 Соломи не дають твоїм рабам, а цеглу кажуть нам робіть! І ось раби твої биті, і грішиш ти перед народом своїм!"
17 А він відповів: "Нероби ви! Тому кажете: "Ходімо, принесімо жертву Господові".
18 А зараз ідіть, працюйте, а соломи не дадуть вам! Але призначене число цегли ви дасте!"
19 І бачили Ізраїлеві відповідальні за роботи, що в скруті вони, коли сказано: "Не зменшуйте денної норми цегли!"
20 І зустріли вони Мойсея та Аарона, що стояли напроти них, як вони виходили від фараона,
21 та й сказали до них: "Хай побачить вас Господь і хай вас осудить, бо через вас стали ми ненависними в очах фараона і в очах його рабів, щоб дати меча в їхню руку повбивати нас!"
22 І повернувся Мойсей до Господа та й сказав: "Господе, чому ти скривдив народ цей? Чому ти послав мене?
23 Бо відколи прийшов я до фараона, щоб промовляти твоїм ім'ям, він ще більше кривдить цей народ, а ти насправді не визволив народу свого!"
Вихід 6
1 І сказав Господь до Мойсея: "Ось ти побачиш, що вчиню я фараонові, бо він, змушений рукою сильною, їх відпустити і вигнати з краю свого".
2 І сказав Бог до Мойсея: "Я — Господь!
3 І являвся я Авраамові, Ісакові та Якову Богом Всемогутнім, але йменням своїм Господь я не відкрився їм.
4 А також я склав був з ними свій заповіт, що дам їм Ханаанську землю, землю їхьої мандрівки.
5 І почув я теж стогін синів Ізраїлевих, що єгиптяни роблять їх своїми рабами, і згадав угоду свою.
6 Тому скажи синам Ізраїлевим: "Я — Господь! І я виведу вас з-під ярма єгипетського, і звільню вас від їхнього гніту витягнутою рукуою та великими присудами.
7 І візьму вас собі за народ, і буду вам Богом, і ви зрозумієте, що я Господь, Бог ваш, що виводить вас із ярма єгипетського!
8 І введу вас до того краю, що обіцяв дати його Авраамові, Ісакові та Якову. І я дам його вам на спадщину. Я — Господь!9 І так промовляв Мойсей до синів Ізраїлевих, та вони не слухали Мойсея через легкодухість свою та утиски.
10 І казав Господь до Мойсея:
11 "Увійди до фараона, царя єгипетського і скажи йому хай він відпустить Ізраїлевих синів".
12 І промовляв Мойсей перед обличчям Господнім: "Таж Ізраїлеві сини не слухали мене, як же послухає мене фараон?"
13 І Господь промовляв до Мойсея та до Аарона, і давав їм накази для Ізраїлевих синів та до фараона, царя єгипетського, щоб вивести Ізраїлевих синів з Єгипетського краю.
14 Оце голови батьківських осель їхніх. Сини Рувима, першородного Ізраїлевого: Ханох Паллу, Хецрон і Кармі, це родини Рувимові.
15 А сини Симеонові: Ємуїл, Ямін, Огад, Яхін, Цохар і Шаул, син ханаанянки, це родини Симеонові.
16 А оце імена синів Левієвих за їхніми родинами: Ґершон, Кегат і Мерарі. А роки життя Левієвого — сто тридцять сім років.
17 Сини Ґершонові: Лівні і Шім'ї за їхніми родинами.
18 А сини Кегатові: Амрам, Їцгар, Хеврон і Уззіїл. А роки життя Кегатового — сто тридцять три роки.
19 А сини Мерарі: Махлі та Муші. Оце родини Левієві за їхніми родами.
20 І взяв Амрам свою тітку Йохевед собі за жінку, і вона народила йому Аарона та Мойсея. А роки життя Амрамового — сто тридцять сім років.
21 А сини Їцгарові: Корах, Нефеґ і Зіхрі.
22 А сини Уззіїлові: Мішаїл, Елцафан і Сітрі.
23 І взяв Аарон Елішеву, дочку Амінадавову, сестру Нахшонову собі за жінку, і вона народила йому Надава, Авігу, Елеазара і Ітамара.
24 А сини Корахові: Ассир, Елкана і Аваасаф, це родини Корахові.
25 А Елеазар, син Ааронів, узяв собі з дочок Путіїлових за жінку, і вона народила йому Пінхаса.