Неправдиво ж мене переслідують, допоможи мені!
87 Ще трохи і знищили б мене на землі, та я не полишив наказів твоїх!
88 Оживи мене за своїм милосердям, і я триматимуся свідчення вуст твоїх!
89 Навіки, о Господе, слово твоє в небесах пробуває.
90 З роду в рід твоя правда. Ти землю поставив і стоїть вона,
91 усі за твоїми судами сьогодні стоять, бо раби твої всі.
92 Коли б не Закон твій, розрада моя, то я був би загинув в недолі своїй!
93 Я повік не забуду наказів твоїх, бо ти ними мене бережеш.
94 Твій я, врятуй мене, бо наказів твоїх я шукаю!
95 Чекають безбожні вбити мене, а я на свідоцтва твої зважаю.
96 Я бачив межу всього досконалого, але твоя заповідь вельми безмежна!
97 Як я люблю закон твій, весь день він у роздумах моїх!
98 Твоя заповідь робить мудрішим мене від моїх ворогів, вона бо навіки моя!
99 Я став розумніший за всіх своїх вчителів, бо свідоцтва твої, то роздуми мої!
100 Став я мудріший від старших за віком, бо тримаюся наказів твоїх!
101 Я від усякого лихого шляху стримую ноги свої, щоб триматися слова твого.
102 Я не ухиляюся від твоїх присудів, ти бо навчаєш мене.
103 Яке то солодке слово твоє для мого піднебіння, солодше від меду воно моїм вустам!
104 Від наказів твоїх я мудріший стаю, тому то ненавиджу всякий шлях неправди!
105 Для моєї ноги твоє слово — світильник, світло для стежки моєї.
106 Я присягнув, і виконаю твої справедливі присуди.
107 Змучений я аж занадто, за словом твоїм збережи мене, Господе!
108 Хай же будуть приємні тобі жертви вуст моїх, Господе, навчи мене своїх присудів!
109 У небезпеці душа моя завжди, але я Закону твого не забув.
110 Безбожні поставили пастку на мене, та я не відступив від наказів твоїх.
111 Я навіки успадкував свідоцтва твої, бо вони радість серця мого.
112 Я серце своє нахилив, щоб виконувати твої постанови, повік, до кінця.
113 Сумнівне ненавиджу я, а Закон твій полюбив.
114 Ти моя охорона та щит мій, чекаю я слова твого.
115 Відступіть від мене, злочинці, і я триматимуся заповідей мого Бога!
116 За словом своїм підіпри мене і я житиму, і в сподіваннях моїх не завдай мені сорому!
117 Зміцни мене і я врятуюся, і буду дивитися завжди в твої постанови!
118 Ти зневажаєш усіма, хто від твоїх постанов відступає, бо хитрощі їхні брехливі.
119 Всіх безбожних землі відкидаєш, як жужелиця, тому покохав я свідоцтва твої.
120 Зі страху твого моє тіло тремтить і я боюся твоїх присудів!
121 Я суджу справедливо, щоб мене не віддав ти моїм переслідувачам.
122 Поручися на добре за свого раба, щоб мене не гнобили мої вороги.
123 Гаснуть очі мої за порятунком твоїм та за словом правдивим твоїм.
124 Зроби ж своєму рабові за своїм милосердям і навчи мене своїх постанов!
125 Я раб твій, зроби мене мудрим, щоб знав я свідоцтва твої!
126 Це для Господа час, щоб діяти, бо закон його зневажили.
127 Тому я люблю твої заповіді більше від золота, щирого золота.
128 Тому всі накази твої вважаю за слушні, а всякий шлях неправди ненавиджу!
129 Чудові свідоцтва твої, тому то душа моя тримається їх.
130 Вхід у слова твої світло дає, недосвідчених мудрими робить.
131 Я вуста свої розтуляю й повітря ковтаю, бо відчуваю жадобу до твоїх заповідей.
132 Обернися до мене та будь милостивий мені, як робиш ти тим, хто любить ім'я твоє.
133 Своїм словом зміцни мої кроки, і не дай панувати наді мною ніякому гріхові.
134 Від людського утиску визволь мене і я триматимуся наказів твоїх!
135 Хай засяє обличчя твоє на твого раба. І навчи мене уставів твоїх!
136 Течуть водні потоки з очей моїх, бо твого Закону не тримаються...
137 Ти праведний, Господе, і справедливі твої присуди,
138 бо ти наказав пильнувати справедливі свідоцтва свої і щиру правду!
139 Нищить мене моя ревність, бо мої вороги забули слова твої.
140 Вельми очищене слово твоє і твій раб його любить.
141 Я принижений і зневажений, та не забуваю наказів твоїх.
142 Правда твоя — правда вічна, а Закон твій — то істина.
143 Недоля та утиск мене огорнули, але твої заповіді — моя розкіш!
144 Правда свідоцтв твоїх вічна, дай мені розуму і я житиму!
145 Всім серцем я кличу. Почуй мене, Господе, і я триматимуся уставів твоїх!
146 Я кличу до тебе, врятуй мене, і я пильнуватиму свідоцтва твої!
147 Я вдосвіта встав і вже кличу, твого слова чекаю.
148 Мої очі сторожі нічні випереджають, щоб про слово твоє роздумувати.
149 Почуй же мій голос із свого милосердя, о Господе, збережи мене своїм присудом!
150 Наближаються ті, що женуться за вчинками ганебними, від закону твого далекі,
151 та близький ти, о Господе, а всі твої заповіді — справедливість!
152 Віддавна я знаю свідоцтва твої, бо навіки ти їх заклав!
153 Подивися на недолю мою та мене порятуй, бо я не забуваю Закону твого!
154 Вступися за справу мою і мене визволи, за словом своїм збережи мене!
155 Від безбожних порятунок далеко, бо вони не шукають твоїх постанов.
156 Велике твоє милосердя, о Господе, збережи мене своїм присудом!
157 Багато моїх переслідувачів та ворогів моїх, але від свідоцтв твоїх не відхиляюся!
158 Бачив я зрадників і гидував ними, бо не тримаються вони твого слова.
159 Подивися, як люблю я накази твої, за милосердям своїм збережи мене, Господе!
160 Правда підвалина слова твого, а присуди правди твоєї навіки.
161 Безвинно вельможі мене переслідують та серце моє твого слова боїться.
162 Радію я словом твоїм, ніби здобич велику знайшов.
163 Я брехню ненавиджу і гидую нею, полюбив я Закон твій!
164 Я щодня по сім раз славлю тебе, через присуди правди твоєї.
165 Мир великий для тих, хто любить Закон твій, вони не спіткнуться.
166 На порятунок твій я сподіваюся, Господе, і твої заповіді виконую.
167 Душа моя тримається свідоцтв твоїх і я вельми пильную їх.
168 Я пильную накази твої та свідоцтва твої, бо перед тобою мої всі шляхи!
169 Благання моє хай наблизиться перед обличчя твоє, Господе, за словом своїм дай мені розуму!
170 Хай прийде молитва моя перед обличчя твоє, за словом своїм мене визволь!
171 Хай вуста мої вимовляють хвалу, бо уставів своїх ти навчаєш мене.
172 Хай язик мій звіщатиме слово твоє, бо всі твої заповіді — справедливість.
173 Хай буде рука твоя в допомогу мені, бо я обрав накази твої.
174 Я прагну порятунку твого, о Господе, а Закон твій — коштовність моя!
175 Хай душа моя буде жива і хай славить тебе, а твій присуд хай допоможе мені!
176 Я блукаю, немов та овечка загублена, пошукай же свого раба, бо я не забув твоїх заповідей!...
Псалми 119
1 Я кликав до Господа в час лихий, і він мене вислухав,
2 Господе, визволь же душу мою від вуст лихих та язика зрадливого!
3 Що тобі дасть, або що для тебе додасть лукавий язик?
4 Загострені стріли потужного із ялівцевим вугіллям!
5 Лихо мені, що мешкаю приходьком у Мешеху, що живу з наметах Кедару!
6 Довго душа моя перебувала разом з тими, хто ненавидить мир.
7 Я за мир, та коли скажу про це, то вони готові до війни!
Псалми 120
1 Свої очі я зводжу на гори, звідки прийде мені допомога,
2 мені допомога від Господа, що створив небо та землю!
3 Він не дасть спіткнутися нозі твоїй, не задрімає твій охоронець.
4 Не задрімає й не засне охоронець Ізраїлів!
5 Господь — твій охоронець, Господь — твоя тінь при правиці твоїй,
6 вдень сонце не вдарить тебе, ані місяць вночі!
7 Господь стерегтиме тебе від усякого лиха, стерегтиме він душу твою,
8 Господь стерегтиме твій вихід та вхід віднині й навіки!
Псалми 121
1 Я радів, як казали мені: Ходімо до помешкання Господнього!
2 Ноги наші стояли в воротах твоїх, Єрусалиме.
3 Єрусалиме, збудований ти як те місто, що об'єднаний в одне ціле,
4 куди сходяться племена, племена Господні, щоб свідчити Ізраїлеві, щоб йменню Господньому дякувати!
5 Бо то там на престолах для суду сидять, на престолах оселі Давидової.
6 Миру бажайте для Єрусалима: "Хай будуть безпечні, хто любить тебе!
7 Хай буде мир за твоїми мурами, безпека в палатах твоїх!"
8 Заради братів моїх та друзів я казатиму: "Мир тобі!"
9 Заради оселі Господа, нашого Бога, я шукатиму для тебе добра!
Псалми 122
1 Свої очі я зводжу до тебе, що на небесах пробуваєш!
2 Ото бо, як очі рабів до руки їх панів, як очі невільниці до руки її пані, отак наші очі до Господа, нашого Бога, аж поки не змилується він над нами!
3 Помилуй нас, Господе, помилуй нас, бо наситилися ми вже зневагою!
4 Душа наша занадто наситилася зневагою безтурботних і знущанням пихатих!...
Псалми 123
1 Коли б не Господь, що був з нами, — хай скаже Ізраїль, —
2 коли б не Господь, що був з нами, як повстала була на нас людина,
3 то нас поковтали б живцем, коли розпалився на нас їхній гнів,
4 то нас позаливала б вода, душу нашу потік перейшов би,
5 душу нашу тоді перейшла б та бурхлива вода!
6 Благословенний Господь, що не дав нас на здобич для їхніх зубів!
7 Душа наша, як птах, врятувалася із сільця птахоловів, сільце розірвалося, а ми врятувалися!
8 Наша допомога в імені Господа, що створив небо й землю!
Псалми 124
1 Ті, хто сподіваються на Господа, вони непохитні, як гора Сіон, що стоятиме повік!
2 Як гори навколо Єрусалиму, так Господь навколо народу свого віднині й навіки!
3 Не спочине бо берло нечестя на долі тих праведних, щоб праведні не простягли своїх рук до неправди.
4 Зроби ж, Господе, добре для добрих, та для щирих серцем!
5 Тих же, що збочують на свої манівці, хай їх провадить Господь разом із злочинцями! Мир на Ізраїля!
Псалми 125
1 Як повертався Господь із полоном Сіону, то були ми немов би у сні...
2 Наші вуста тоді були повні веселощів, а язик наш — співу! Казали тоді між народами: "Велике вчинив Господь з ними!"
3 Велике вчинив Господь з нами, були радісні ми!
4 Повернися ж із нашим полоном, о Господе, немов ті джерела, на південь!
5 Хто сіє зі слізьми, із співом той жне.
6 Все ходить та плаче, хто носить на посів торбину насіння, та повернеться із співом, хто носить снопи свої!
Псалми 126
1 Коли оселю Господь не будує, даремно працюють його будівничі при ньому! Коли міста Господь не пильнує, даремно сторожа чатує!
2 Даремно вам рано вставати, пізно сідати, змученим їсти хліб, він і у сні подасть другові своєму!
3 Діти — спадщина Господня, плід утроби — нагорода!
4 Як стріли в руках того велетня, так і сини молоді:
5 щасливий той, що сагайдак свій ними наповнив, не будуть такі осоромлені, коли в брамі вони розмовлятимуть з ворогами!
Псалми 127
1 Щасливий кожен, хто боїться Господа, хто ходить шляхами його!
2 Коли працю рук своїх їстимеш, щасливий ти і добре тобі!
3 Твоя жінка в оселі твоїй, як та виноградина плідна, твої діти навколо твого стола, немов саджанці ті оливкові!
4 Оце так буде благословенний той, що боїться він Господа!
5 Хай поблагословить тебе Господь із Сіону, і ти побачиш добро Єрусалиму по всі дні свого життя,
6 і побачиш онуків своїх! Мир на Ізраїля!
Псалми 128
1 Багато гнобили мене від юнацтва мого, хай-но Ізраїль розкаже!
2 Багато гнобили мене від юнацтва мого, та мене не подужали!
3 Орали були на моєму хребті плугатарі, поклали вони довгі борозни,
4 та Господь справедливий, він мотузки безбожних порвав!
5 Хай осоромлені будуть, і хай відступлять назад усі ті, хто Сіон ненавидить!
6 Бодай стали вони, як трава на дахах, що всихає вона, поки виросте,
7 що нею жмені своєї жнець не наповнить, ані оберемка свого в'язальник,
8 і не скаже перехожий до них: "Благословення Господнє на вас, благословляємо вас ім'ям Господа!"
Псалми 129
1 З глибини я звертаюся до тебе, о Господе:
2 "Господе, почуй же мій голос! Хай вуха твої будуть чутливі на голос благання мого!
3 Якщо, Господе, зважатимеш на беззаконня, хто встоїть, Володарю?
4 Бо в тебе пробачення, щоб боятися тебе"...
5 Я сподіваюся на Господа, сподівається душа моя і я чекаю на слово його.
6 Виглядає душа моя Господа більше, ніж ранку сторожа, що чатує всю ніч.
7 Хай сподівається Ізраїль на Господа, бо з Господом ласка, і велике визволення з ним.
8 Він визволить Ізраїля від усіх його гріхів!
Псалми 130
1 Господе, серце моє не бундючилося, очі мої не не були зухвалими, і я не ганявся за великим і недосяжним!
2 Тож я втихомирював і заспокоював душу свою, як дитя, від перс мами своєї відлучене, як дитина відлучена, в мене душа моя!
3 Хай сподівається Ізраїль на Господа віднині й навіки!
Псалми 131
1 Згадай, Господе, про Давида, про всі його муки,
2 що клявся Господові, присягався був Сильному Якова:
3 "Не ввійду я в помешкання своє, не зійду я на ложе постілі своєї,
4 не дам спати своїм очам, дрімати повікам своїм,
5 аж поки не знайду я для Господа місця, місця перебування для Сильного Якова!"
6 Ось ми чули про нього в Ефрафі, на Яарських полях ми знайшли його.
7 Увійдімо ж у помешкання його, поклонімося підніжкові ніг його!
8 Встань же Господе, йди до свого відпочинку, ти й ковчег сили твоєї!
9 Священики твої хай одягнуться в правду, і хай співають твої вірні!
10 Заради Давида, свого раба, не відвертай обличчя від свого помазанця.
11 Господь присягнув був Давидові, і не відступить від цього: "Від плоду утроби твоєї я посаджу на престолі твоєму!
12 Якщо сини твої пильнуватимуть мій заповіт і свідоцтва мої, яким я навчатиму їх, то й сини їхні на вічні віки сидітимуть на троні твоєму!
13 Бо обрав Сіон Господь, уподобав його на оселю собі.
14 То місце мого відпочинку на вічні віки, пробуватиму тут, бо його уподобав,
15 поживу його щедро благословлю, і хлібом убогих його нагодую!
16 Священиків його одягну в порятунок, а його вірні співатимуть радісно.
17 Я там вирощу рога Давидового, для свого помазанця приготую світильник,
18 ворогів його соромом одягну, а на ньому сяятиме його корона!"
Псалми 132
1 Як добре та приємно, коли в єдності живуть брати!
2 Воно як та добра олива на голову, що стікає на бороду, Ааронову бороду, що стікає на край його одягу!
3 Воно як хермонська роса, що спадає на гори Сіону, бо наказав Господь, щоб там перебувало благословення і віковічне життя!
Псалми 133
1 Поблагословіть Господа, всі раби Господні, що по ночах в оселі Господній ви стоїте!
2 Ваші руки здійміть до святині і Господа благословіть!
3 Хай поблагословить тебе із Сіону Господь, що створив небо та землю!
Псалми 134
1 Хваліть Господнє ім'я, хваліть, Господні раби,
2 що стоїте в оселі Господній, на подвір'ях помешкання нашого Бога!
3 Хваліть Господа, бо добрий Господь, співайте йменню його, бо приємне воно,
4 бо обрав Господь собі Якова, Ізраїля — на власність свою!
5 Знаю бо я, що Господь, Володар наш, більший від богів усіх!
6 Все, що бажає Господь, те він робить на небі та на землі, на морях та по всяких глибинах!
7 Піднімає він хмари від краю землі, блискавки створив для грози, випроваджує вітер з запасів своїх.
8 Він забив первістків Єгипту, від людини аж до худоби.
9 Він послав між Єгипет ознаки та чуда, на фараона і на всіх рабів його.
10 Він вразив багато народів, і знищив потужних царів:
11 Сигона, царя амореян, і Оґа, Башану царя, та всіх ханаанських царів.
12 Він дав їхню землю спадщиною, на спадок Ізраїлеві, своєму народові.
13 Господе, ім'я твоє віковічне, Господе, пам'ять твоя з роду в рід!
14 Бо судитиме Господь свій народ, змилосердиться він над своїми рабами.
15 Божки народів, то срібло та золото, справи рук людських:
16 вони мають вуста, та не розмовляють, очі мають вони, та не бачать,
17 мають вуха, та не чують, в їхніх вустах нема подиху!
18 Хай стануть такі, як вони, ті, хто їх виробляє, усі, хто сподіваються на них!
19 Оселе Ізраїлева, благословіть Господа! Ааронова оселя, благословіть Господа!
20 Оселя Левія, благословіть Господа! Хто боїться Господа, благословіть Господа!
21 Благословенний Господь від Сіону, що мешкає в Єрусалимі! Алілуя!
Псалми 135
1 Дякуйте Господові, добрий бо він, бо навіки його милосердя.
2 Дякуйте Богові богів, бо навіки його милосердя.
3 Дякуйте Володареві над володарями, бо навіки його милосердя.
4 Тому, хто чуда робить великі й дивовижні речі, бо навіки його милосердя.
5 Хто розумом небо створив, бо навіки його милосердя.
6 Хто землю простелив над водою, бо навіки його милосердя.
7 Хто світила великі створив, бо навіки його милосердя,
8 сонце, щоб вдень панувало воно, бо навіки його милосердя,
9 місяця й зорі, щоб вони панували вночі, бо навіки його милосердя.
10 Хто в Єгипті побив був всіх первістків, бо навіки його милосердя,
11 і звідти Ізраїля вивів, бо навіки його милосердя,
12 міцною рукою простягнутою, бо навіки його милосердя.
13 Хто море Червоне розділив на частини, бо навіки його милосердя,
14 і серед нього провів Ізраїля, бо навіки його милосердя,
15 і фараона та війська його вкинув у море Червоне, бо навіки його милосердя.
16 Хто провадив народ свій через пустелю, бо навіки його милосердя.
17 Хто знищив великих царів, бо навіки його милосердя,
18 і побив потужних царів, бо навіки його милосердя:
19 Сигона, царя амореян, бо навіки його милосердя,
20 і Оґа, Башану царя, бо навіки його милосердя.
21 Хто землю їхню дав на спадщину, бо навіки його милосердя,
22 на спадок Ізраїлеві, своєму рабові, бо навіки його милосердя.
23 Хто про нас пам'ятав у приниженні нашому, бо навіки його милосердя,
24 і від ворогів наших визволив нас, бо навіки його милосердя.
25 Хто кожному тілу хліба дає, бо навіки його милосердя.
26 Дякуйте Богові небесному, бо навіки його милосердя.
Псалми 136
1 Над річками вавілонськими, там ми сиділи та й плакали, коли згадували про Сіон.
2 На вербах у ньому повісили ми свої арфи,
3 бо пісні від нас там жадали були поневолювачі наші, а веселощів — наші гнобителі: "Заспівайте-но нам із сіонських пісень!"
4 Як же зможемо ми заспівати Господню пісню в землі чужинця?
5 Якщо я забуду за тебе, о Єрусалиме, хай забуде за мене правиця моя!
6 Хай мій язик до мого піднебіння прилипне, якщо перестану думати про тебе, якщо не поставлю я Єрусалим над радість найвищу свою!...
7 Пам'ятай же, о Господе, едомським синам про день Єрусалима, як кричали вони: "Руйнуйте, руйнуйте аж до підвалин його!"...
8 Вавілонська дочко, що маєш і ти пограбована бути, щасливий, хто заплатить тобі за твої вчинки, що ти нам заподіяла!
9 Щасливий, хто вхопить та розіб'є об скелю твої немовлята!...
Псалми 137
1 Прославляю тебе всім серцем своїм, перед богами співаю тобі!
2 Вклоняюсь до храму святого твого, і славлю ім'я твоє за твоє милосердя й за правду твою, бо звеличив ти був над усе своє ймення та слово своє!
3 Коли кликав, ти почув мене, підбадьорив силою душу мою!
4 Усі земні царі прославлять тебе, Господе, бо почують вони слово вуст твоїх,
5 і співатимуть про Господні шляхи, бо слава Господня велика,
6 бо високий Господь, але бачить низького, а гордого він пізнає здалека!
7 Якщо в утиску піду, ти оживиш мене, на лють моїх ворогів пошлеш руку свою, і правиця твоя допоможе мені,
8 для мене Господь це зробить! Твоя ласка, о Господе, вічна, не полиши справ своєї руки!
Псалми 138
1 Господе, ти випробував мене та й узнав,
2 Ти знаєш сидіння моє та вставання моє, думку мою розумієш здалека.
3 Дорогу мою та лежання моє вимірюєш і ти всі шляхи мої знаєш,
4 бо ще я не промовив, а ти вже, Господе, знаєш те все!
5 Оточив ти мене ззаду й спереду і руку свою наді мною поклав.
6 Дивне знання над моє розуміння, високе воно, я його не здолаю!
7 Куди я від духа твого піду, і куди я втечу від твого обличчя?
8 Якщо я на небо зійду, то ти там, або постелюся в шеолі, ось і ти!
9 Понесуся на крилах зірниці, спочину я на краю моря,
10 то рука твоя й там попровадить мене, і мене буде тримати правиця твоя!
11 Коли б я сказав: "Як темрява вкриє мене, хай ніч стане днем для мене,
12 тоді мене не закриє від тебе й темрява, вночі буде, неначе вдень, і темрява не буде мороком!"
13 Бо ти вчинив нирки мої, ти виткав мене в утробі матері моєї.
14 Прославляю тебе, що я дивно створений! Дивовижні справи твої, і душа моя відає вельми про це!
15 І кістки мої не сховалися від тебе, бо я створений був в укритті, я витканий був у глибинах землі!
16 Мого зародка бачили очі твої, і до книги твоєї записані всі мої члени та дні, що в них були вони створені, коли жодного з них не було...
17 Які коштовні стали мені думки твої, Боже, як побільшилося їх число,
18 перелічую їх, численніші вони від піску! Як прокидаюся, то я ще з тобою.
19 Якби, Боже, вразив ти безбожного, а ви, хто кров проливає, відступіть від мене!
20 Вони називають підступно тебе, твої вороги на марноту пускаються!
21 Отож, ненавиджу твоїх ворогів, Господе, і твоїми заколотниками гидую.
22 Я дуже ненавиджу їх, вони стали мені ворогами!...
23 Випробуй, Боже, мене, і взнай моє серце, досліди мене, і дізнайся про мої задуми,
24 і побач, чи не йду я шляхом лихим, і на вічний шлях мене запровадь!
Псалми 139
Для дириґента хору.