Ось він загримить своїм голосом, голосом гучним.
34 Визнайте Божу силу, велич його над Ізраїлем, а в хмарах потуга його!
35 Бог грізний у святинях своїх, Бог Ізраїлів він, що народові дає силу та міць, Бог благословенний!
Псалми 68
Для диригента хору. На спів. Лілеї. Псалом Давидів.
1 Врятуй мене, Боже, бо води вже аж до душі підійшли!
2 Я загруз у багні глибокому і нема опори мені, ввійшов я до водних глибин і мене залила течія!
3 Я змучився кликати, висохло горло моє, очі мої втомилися виглядати Бога мого!...
4 Тих, хто мене без причини ненавидить, стало більше, як волосся на моїй голові, набралися сили мої вороги, що безвинно мене переслідують, чого не грабував, те повертаю!
5 Боже, ти знаєш дурощі мої, а гріхи мої перед тобою не сховані!
6 Хай через мене не матимуть сорому ті, хто на тебе сподіється, Господе, Боже Саваоте. Хай через мене не матимуть сорому ті, хто шукає тебе, Боже Ізраїлів,
7 бо я заради тебе зневагу ношу, ганьба покрила обличчя моє!...
8 Для братів своїх став я чужинцем, для синів своєї матері став чужим,
9 бо ревність до оселі твоєї з'їдає мене, і зневага твоїх ненависників спадає на мене,
10 і постом я виплакав душу свою, а це стало мені на зневагу...
11 За одяг одягнув я верету і за приказку став я для них.
12 про мене балакають ті, хто в брамі сидить, і співають ті, хто п'янке попиває...
13 А моя молитва до тебе, Господе, в сприятливий час. З великої ласки твоєї дай мені відповідь про певність порятунку твого,
14 визволь з болота мене, щоб я не втопився, щоб я врятований був від своїх ненависників та від глибоких вод!
15 Хай мене не заллє водна течія, і хай глибочінь мене не проковтне, і хай своїх вуст не замкне наді мною безодня!
16 Відгукнися до мене, о Господе, в міру доброї ласки своєї, в міру безмежного свого милосердя звернися до мене,
17 і обличчя свого не ховай від свого раба, бо тісно мені, не барися ж, відгукнися до мене,
18 наблизься до моєї душі, порятуй же її, позбав від моїх ворогів мене!...
19 Ти знаєш наругу мою, мій сором та ганьбу мою, перед тобою всі мої вороги!
20 Моє серце зламала наруга і незагойна рана моя. Я чекав співчуття, та нема його, шукав я втішників, та не знайшов!
21 Жовчі поклали у хліб втіхи моєї, а в спразі моїй оцтом мене напували...
22 Бодай пасткою стала їм їхня трапеза, а їхні учти — тенетами,
23 бодай їхні очі потемніли, щоб їм не бачити, а їхні крижі хай завжди трясуться!
24 Вилий на них свою ревність, а полум'я гніву твого хай їх доганяє!
25 Хай їхнє село спустошене буде, хай мешканця в їхніх наметах не буде!
26 Бо кого ти був збив, вони переслідують, і збільшують муки пораненим тобою...
27 Додай же гріха на їхній гріх, щоб вони не ввійшли в справедливість твою,
28 Хай викреслені будуть із книги життя, і хай не будуть записані з праведними!...
29 А я бідний та хворий, але, Боже, порятунок твій мене зміцнить,
30 і я піснею хвалитиму ім'я Боже, співом вдячним його величатиму!
31 І буде для Господа краща вона від вола, від бика, що роги він має і копита роздвоєні.
32 Побачать слухняні й радітимуть, хто ж Бога шукає хай оживе ваше серце,
33 бо до вбогих Господь прислухається, і в'язнями своїми він не гордує!
34 Хай хвалять його небеса та земля, море й усе, що в них рухається,
35 бо врятує Бог Сіон, і збудує для Юди міста, і вони замешкають там, і вспадкують його,
36 і нащадки рабів його посядуть його, і ті, хто любить ім'я його, в ньому житимуть!
Псалми 69
Для диригента хору. Псалом Давидів. На пам'ятку.
1 Боже, пришвидши мій порятунок, Господе, поквапся, на допомогу мені!
2 Хай осоромлені будуть ті, хто шукає схопити душу мою! Хай подадуться назад, і хай осоромлені будуть усі, хто бажає для мене лихого!
3 Бодай повернулися з соромом ті, хто кажуть на мене: "Ага! Ага!"
4 Хай тішаться та веселяться тобою усі, хто шукає тебе, та хто любить порятунок твій, щоб завжди казали: "Хай звеличиться Господь!"
5 А я вбогий та бідний, поквапся ж до мене, о Боже. Не затримуйся, Боже мій, бо ти моя допомога і мій захисник!
Псалми 70
1 До тебе вдаюся я, Господе, хай же не буду повік осоромлений!
2 визволь мене правдою своєю і звільни мене, нахили своє вухо до мене і врятуй мене,
3 стань для мене за скелю прихистку, куди міг би я завжди сховатися! Ти наказав рятувати мене, бо ти скеля моя та твердиня моя!
4 Боже мій, визволь мене від руки беззаконного, від руки того, хто кривдить та гнобить мене,
5 Бо ти, Володарю, сподівання моє, Господе, ти охорона моя від юнацького віку мого!
6 На тебе я опираюся від народження, від утроби моєї матері — ти охорона моя, в тобі моя слава завжди!
7 Я став багатьом, як диво, та ти надійний мій прихисток!
8 Весь день вуста мої повні твоєї хвали і твого звеличення!
9 Не кидай мене на час старості, коли забракне сили мені, не полишай мене,
10 бо мої вороги проти мене змовляються і змовляються між собою ті, що чатують на душу мою,
11 промовляючи: "Бог покинув його, доганяйте й хапайте його, бо нема, хто б його врятував!"...
12 Не віддаляйся, Боже, від мене, Боже мій, поквапся ж на допомогу мені!
13 Хай осоромляться, хай позникають усі, хто ненавидить душу мою, бодай одяглися в наругу та в сором усі, хто прагне для мене лихого!
14 А я завжди на тебе сподіватимуся, і славу твою я примножуватиму!
15 Вуста мої розповідатимуть про правду твою та про порятунок твій весь день, бо числа їх не знаю,
16 буду славити вчинки великі всевладного Господа, згадаю про правду твою, єдино твою!
17 Боже, навчав ти мене від юнацтва мого, і аж досі я звіщаю про чуда твої.
18 А ти, Боже, не кидай мене аж до старості та сивини, поки я не звіщу про сильну руку твою майбутньому поколінню, і кожному, хто ще прийде, про справи великі твої!
19 Бо твоя справедливість, о Боже, сягає аж до небес, Боже, що речі великі вчинив, хто рівний тобі?
20 Ти мені показав був великі та люті нещастя, та знов ти оживиш мене, і з безодень землі мене знову ти витягнеш,
21 Ти збільшиш велич мою, і знову втішиш мене!
22 А я під арфу тебе хвалитиму, твою правду, мій Боже, під гусла співатиму тобі, Святий Ізраїлів!
23 Хай співом радіють вуста мої, бо співатиму тобі я та душа моя, яку ти врятував!
24 Весь день шепоче про правду твою мій язик, бо осоромлені всі, хто шукає лиха для мене!
Псалми 71
1 Боже, свої суди цареві подай, а свою справедливість для сина царевого,
2 хай він правдою судить народ твій, а вбогих твоїх — справедливістю!
3 Хай гори приносять народові мир, а пагорби — правду.
4 Він судитиме вбогих народу, допомагатиме бідним і тиснутиме гнобителя!
5 Будуть боятися тебе з роду в рід, поки світить сонце та місяць!
6 Він зійде, як дощ на покоси, немов краплі, що зрошують землю!
7 Праведний буде цвісти в його дні і буде спокій великий, аж поки світитиме місяць.
8 Він запанує від моря до моря і від Ріки аж до краю землі!
9 Мешканці пустель на коліна попадають перед обличчям його, а його вороги лизатимуть порох...
10 Царі Таршішу та островів дадуть дари, принесуть подарунки царі Шеви та Севи!
11 І впадуть перед ним усі царі, і служитимуть йому всі народи,
12 бо визволить він бідаря, що голосить, та вбогого, що нема йому допомоги!
13 Він змилується над убогим та бідним і врятує їхні душі,
14 від кривди й насилля врятує їхню душу, їхня кров коштовною буде в очах його!
15 І він житиме, і дасть йому з золота Шеви, і завжди молитиметься за нього, і благословлятиме його кожного дня!
16 На землі буде збіжжя багато, на гірських вершинах зашумить, його плід буде, як ліванський ліс, і народ зацвіте по містах, як трава на землі!
17 Хай ім'я його буде навіки, хай зростає ім'я його, поки світить сонце, хай благословляються ним всі народи, що славлять його!
18 Благословенний Господь Бог, Бог Ізраїлів, єдиний, що чуда вчиняє,
19 і благословенне навіки його славетне ім'я, і хай його слава всю землю наповнить! Амінь і амінь!
20 Скінчилися молитви Давида, сина Єсея.
Псалми 72
1 Справді Бог добрий Ізраїлеві, Бог для щирих серцем!
2 Мої ноги ледь не спіткнулися, мало не послизнулися стопи мої,
3 бо лихим я заздрив, бачачи спокій безбожних,
4 у них здорове їхнє тіло, вони не мають смертельних мук,
5 вони не знають, що то є злидні, і разом з іншими людьми не зазнають страждань.
6 Тому то пиха їхню шию оздоблює, одягає їх в одяг насилля,
7 вилазять їм очі від жиру, бажання їхнього серця збулися,
8 сміються і кажуть злосливо про утиск, промовляють зухвало.
9 Свої вуста до неба підносять, а їхній язик по землі походжає!...
10 Тому туди його люди звертаються, і щедро беруть собі воду
11 та й кажуть: "Хіба Бог те знає, і чи відомо Всевишньому,
12 як он ті безбожні й безпечні на світі збільшили багатство своє?"
13 Справді, даремно очистив я серце своє, і в невинності вимив руки свої,
14 і щодня я побитий, і щоранку покараний...
15 Коли б я сказав: "Промовлятиму, як вони", то зрадив би я поколінню синів твоїх.
16 І роздумував я, щоб збагнути оте, та незбагненне воно в очах моїх,
17 аж прийшов я в Божу святиню, і кінець їхній побачив.
18 Направду, ти їх на слизькому поставив, на спустошення кинув їх!
19 Вони в одну мить, спустошені, згинули, позникали в страху!
20 Немов сном, коли хто прокидається, ти, Господе, образом їхнім зневажиш!
21 Бо болить моє серце, і коле в моєму нутрі,
22 а я немов дурний неук, що перед тобою худобою став!...
23 Та я завжди з тобою, ти тримаєш мене за правицю,
24 Ти водиш мене своєю порадою і потому приведеш до слави!
25 Хто є мені на небесах, окрім тебе? А я при тобі на землі не бажаю нічого!
26 Гине тіло моє й моє серце, та Бог — скеля серця мого і доля моя навіки,
27 бо згинуть ось ті, хто віддаляється від тебе, знищиш ти кожного відступника!
28 А для мене близькість Бога — добро, на Володаря, на Господа свою певність складаю, щоб звіщати про всі його вчинки!
Псалми 73
1 Нащо, Боже, назавжди ти нас залишив, чого розпалився твій гнів на отару твого пасовиська?
2 Згадай про громаду свою, яку ти віддавна набув, про плем'я спадку свого, що його ти був викупив, про ту гору Сіон, що на ній оселився,
3 підійми ж свої стопи до вічних руїн, бо ворог усе зруйнував у святині!...
4 Гарчали твої вороги у святині твоїй, умістили в ній знаки свої,
5 виглядало то так, якби хто догори підіймав був сокиру в гущавині дерева...
6 А нині по різьблених стінах її вони б'ють молотком та сокирою,
7 Святиню твою на вогонь віддали, збезчестили оселю ймення твого...
8 Сказали вони в серці своєму: "Зруйнуймо їх!" І спалили в краю всі місця Божих зібрань...
9 Наших знаків ми вже не бачимо, нема вже пророка, і між нами нема такого, хто знає, аж доки це буде...
10 Аж доки, о Боже, гнобитель знущатиметься, зневажатиме ворог навіки ім'я твоє?
11 Для чого притримуєш руку свою, тримаєш у пазусі правицю?
12 А ти ж, Боже, віддавна мій цар, великий твій порятунок серед землі!
13 Розділив ти був море своєю потугою, побив голови зміям на водах,
14 Ти левіятанові голову був потрощив, його ти віддав був на їжу народові пустельному,
15 Ти був висік джерело і потекла вода потоком, ти висушив ріки великі!
16 Твій день, а також твоя ніч, приготував ти світло та сонце,
17 всі кордони землі ти поставив, ти літо та зиму створив!
18 Господе, згадай, що ворог глумиться над ім'ям твоїм, а народ нерозумний його зневажає!
19 Не віддай звірині душі своєї горлиці, життя твоїх бідарів не забудь назавжди!
20 Згадай же про заповіт свій, бо темні закутки землі стали кублом насилля!
21 Хай не буде гноблений осоромленим, бідний та вбогий хай прославляють ім'я твоє!
22 Встань же, о Боже, судися за справу свою, пам'ятай про щоденну наругу свою від безглуздого!
23 Не забудь же про постійний ґвалт проти тебе твоїх ворогів та про галасливих бунтівників!
Псалми 74
Для диригента хору: "Не знищ!" Псалом Асафів.