Століття можуть при цьому минути.
Це, однак, не означає, що сфера Етерноречовинного світу в земному житті повинна залишатися недоторканною та закритою!
Внутрішньо дозрілим усякчас випадатиме слушна нагода для того, аби вони відчули себе вдома там, де на інших чигає небезпека. Вони матимуть право споглядати Істину і передавати її іншим. Але при цьому вони чітко розгледять також небезпеки, що загрожують тим, хто за допомогою однобокого окультного навчання хоче проникнути в низовини невідомого їм краю. Вони ніколи для окультного навчання не дадуть приводу.
17. Спіритизм
Спіритизм! Медіумізм! Бурхливо палає суперечка за них і проти них. Не моє завдання щось говорити про супротивників та їхній запал заперечення. Це було б марнуванням часу, тому що будь-якій логічно мислячій людині достатньо лише прочитати про характер цих так званих перевірок чи обстежень, аби самій переконатися, що вони свідчать про повну необізнаність і безсумнівну неcпроможність таких "перевіряльників". Чому? Якщо я хочу досліджувати земне царство, то мушу зосередитися на землі та її властивостях. Якщо ж я, навпаки, вивчаю море, то мені не залишається нічого іншого, як зосередитися при цьому на властивостях води, використовуючи відповідні допоміжні засоби. Підступаючи до води з лопатою і совком або з дрилем, я б, напевно, у своїх дослідженнях далеко не просунувся. Чи повинен я заперечувати наявність води, тому що, на противагу до більш звичної мені твердої землі, лопата проходить крізь неї? Чи тому, що я не можу ходити по ній так само, як по твердій землі? Супротивники скажуть: це не одне й те саме, бо наявність води я спостерігаю і відчуваю, чого ніхто не може заперечити!Скільки часу минуло відтоді, як дуже енергійно заперечували наявність мільонів різнокольорових живих істот у краплині води, про існування яких тепер знає кожна дитина? А чому заперечували? Тільки тому, що їх не бачили! Лише після того, як винайшли інструмент, пристосований до їхніх особливостей, можна було новий світ пізнавати, бачити і спостерігати.
Те саме і з позаречовинним світом, з так званим Потойбіччям! Станьте ж видючими! І тоді ви матимете право на судження! Це залежить від вас, а не від "іншого світу". Ви маєте в собі, крім вашого груборечовинного тіла, також іще речовину іншого світу, тоді як потойбічні вже не володіють вашим груборечовинним. Ви вимагаєте і очікуєте, що до вас наблизяться (подадуть знаки тощо) потойбічні, які вже нітрохи не мають у собі грубої речовинности. Ви чекаєте на те, що вони доведуть вам своє існування, тимчасом як самі, крім груборечовинного, маєте так само й речовину потойбічного, очікувально сидячи в позі суддів.
Наведіть же ви міст, який ви навести можете, працюйте нарешті з тією речовиною, яка є у вашому розпорядженні, і завдяки цьому станьте видючими! Або мовчіть, якщо цього не розумієте, і підживлюйте далі лише груборечовинне, яке все більше обтяжує етерноречовинне. Однораз настане день, коли етерноречовинне мусить відокремитися від груборечовинного, і тоді лежатиме виснаженим, тому що його зовсім відучили від польоту, бо це все також підвладне земним законам, як і земне тіло. Тільки рух надає силу! Вам не потрібні медіуми, щоби пізнати етерноречовинне. Спостерігайте лише життя, яке проводить у вас ваше власне етерноречовинне. Наділіть його з власної волі тим, чого воно потребує, аби зміцнитися. Чи ви хочете заперечити наявність і вашої волі, оскільки ви її не бачите і не можете доторкнутися?
Так часто ви відчуваєте прояви вашої волі у вас самих. Ви відчуваєте їх добре, але не можете ні побачити, ні доторкнутися. Це піднесення, радість або страждання, гнів чи заздрість. Щойно воля чинить вплив, вона мусить мати силу, що породжує тиск, адже без тиску не може бути жодного впливу, жодного почуття. А там, де є тиск, мусить діяти тіло, щось міцне з тієї самої речовини, інакше жоден тиск не зміг би виникнути.
Мусять існувати, отже, міцні форми з речовини, яку ви ще не можете ні бачити, ні відчувати на дотик своїм груборечовинним тілом. Саме такою є речовинність Потойбіччя, яку ви спроможні пізнати тільки завдяки і вам притаманній спорідненості з нею.
Дивною є суперечка щодо "за" і "проти" існування життя після земної смерти, власне, часто аж до сміховинности. Хто спокійно, без забобонів та упереджености здатен мислити і спостерігати, той невдовзі виявить, що фактично все, адже все говорить про вірогідність існування іншоречовинного світу, який сучасна пересічна людина бачити не спроможна. Є чимало подій, які знову й знову нагадують про це і які не можна так просто без уваги відсунути вбік, наче їх не існує. Натомість побутує думка про безумовне припинення життя після його земного закінчення – як бажання багатьох, хто з цим дуже хоче уникнути будь-якої духовної відповідальности, в якій на шальки терезів кладеться не тямовитість і вміння, а тільки справжнє відчуття. —
Однак тепер стосовно прибічників спіритизму, спіритуалізму тощо, хоч як би вони це називали, все зводиться зрештою до одного – до великих помилок!
Прибічники для Істини часто бувають значно небезпечніші за супротивників, значно шкідливіші!
Серед мільонів знайдеться зовсім небагато тих, хто хоче сказати собі правду. Більшість заплуталися в гіганському переплетінні малих помилок, які більше не дають змоги знайти звідти шлях до простої Істини. Хто ж винен? Може, потойбічні? Ні! Чи медіуми? Також ні! Тільки окрема людина сама! Вона, не досить серйозна і самокритична до себе, не бажаючи відкинути упереджені думки, боїться зруйнувати саморобну картину Потойбіччя, яка в її фантазії тривалий час породжувала священний трепет і певне задоволення. І горе тому, хто спробує її спростувати! Кожен прибічник уже напоготові кинути камінь у такого! Він учепився за неї міцно і скоріше готовий потойбічних обізвати духами-брехунами або духами-насмішниками чи звинуватити медіума в некомпетентності, ніж самому спокійно перевірити себе, обміркувавши, чи не було його уявлення хибним.
Із чого повинен я почати, аби виполоти багато бур'яну? Це була б нескінченна робота. Тому те, що я тут скажу, – лише для тих, хто справді шукає серйозно, бо тільки такі повинні знайти.
Наприклад: людина відвідує медіума – несуттєво, знаний він чи ні. З нею прийшли ще інші. Розпочинається "сеанс". Медіум "провалюється". Нічого не вийшло. Результат? Є люди, котрі скажуть: медіум ні до чого не здатний. Інші: весь спіритизм – ніщо. Перевіряльники б'ють себе в груди і проголошують: "Випробувані не раз медіумічні здібності медіума були ошуканством, бо щойно ми прийшли, медіум ні на що не наважився. І "духи" мовчать!" Увірувані ж та переконані відходять пригнічені. Репутація медіума страждає і за багаторазових "провалів" може зовсім зійти нанівець. Якщо ж у медіума є хтось на взірець менеджера* (підприємця), і з цим пов'язані грошові надходження, то знервований менеджер тиснутиме на медіума, що треба все-таки постаратися, якщо люди віддали за це гроші і т. ін. Коротше: з'являються сумніви, насмішки, невдоволення і за нової спроби медіум судомно намагатиметься увійти в медіумічний стан, при цьому за такого способу нервового самонавіювання несвідомо, можливо, скаже щось, що гадає почути, або ж удасться до прямого обману, що для медіума-віщуна, наприклад, буде не дуже складно. Висновок: ошуканство, заперечення всього спіритизму, оскільки деякі з медіумів під тиском вище зазначених обставин, можливо, вдалися до обману, щоб уникнути чимраз більшої ворожости. Поставмо кілька запитань:
1. У якій категорії людей, хоч яка б вона була, зовсім немає ошуканців? Хіба через окремих ошуканців у інших справах ставиться під сумнів уміння тих, хто працює чесно?
2. Чому саме тут і фактично ніде інде?
На ці запитання кожен може легко відповісти сам собі.
Хто ж найбільше винен у такому негідному стані справ? Не медіум, а, напевно, самі люди! Через їхні дуже вже однобічні уявлення, а, насамперед, через їхню цілковиту необізнаність змушують вони медіума обирати між несправедливою ворожістю або введенням в оману.
Якийсь серединний шлях люди медіуму так просто не дозволять.
Я кажу тут лише про медіумів, яких можна сприймати серйозно, а не про численних ділків із дещицею медіумічних знань, котрі намагаються проштовхнути свої незначні здібності на видноту. Я далекий також від того, аби в будь-який спосіб захищати велике коло шанувальників медіумів, бо такі спіритисти, що юрмляться довкола медіумів, бувають справді цінними в дуже рідкісних випадках, за винятком серйозних дослідників, які вивчають цю нову галузь, але не висловлюють властивих неукам суджень. Для величезної кількости так званих увіруваних ці відвідини або "сеанси" призводять не до поступу, а до застою або руху назад. Вони стають настільки несамостійними, що більше не можуть нічого вирішувати за самих себе, а завжди хочуть спитати поради у "потойбічних". Часто про найсміховинніші речі та здебільшого про земні дрібниці.
Серйозному дослідникові або людині, яка чесно шукає, при цьому завжди буде обурливо дізнатися про невимовну обмеженість саме тих, хто впродовж років постійно відвідує медіумів та почувається при них, "як удома". З надзвичайно розумною і глибокодумною міною верзуть вони нісенітниці і сидять потім із лицемірним благоговінням, аби відчути приємне нервове лоскотання від спілкування з невидимими силами на рівні своєї уяви. Багатьом медіумам гріють душу улесливі слова таких відвідувачів, які насправді в такий спосіб лише виявляють свої егоїстичні бажання, щоб самим "пережити" якомога більше. "Пережити", одначе, для них означає лише почути або побачити, тобто розважитися. "Переживання" ніколи не буває в них чимось внутрішнім.
Що повинна обміркувати серйозна людина за таких обставин?
1. Що медіум взагалі нічим не може посприяти "успіхові", окрім як внутрішньо розкритися, тобто віддатися, і потім чекати, бо він є знаряддям, яке використовують, інструментом, який сам не спроможний утворити звук, якщо на ньому не заграють. Так званих провалів тому взагалі не може бути.