І вийшов він до іншої кімнати, і заплакав там...
31 І вмив він обличчя своє, і вийшов, і стримуючи себе, сказав: Покладіть хліба!
32 І поклали йому окремо, і їм окремо, і єгиптянам, що їли з ним, окремо, бо єгиптяни не можуть їсти хліб з євреями, бо це огида для Єгипту.
33 І вони посідали перед ним, за віком своїм, а молодший за молодістю своєю. І здивувалися ці люди один перед одним.
34 І він посилав страви від себе до них. А Веніяминові послав більше від усіх їх уп'ятеро. І пили вони, і повпивалися з ним.
Буття 44
1 І наказав він тому, що над господою його: "Понаповнюй мішки цих людей зерном, скільки зможуть вони нести. І поклади срібло кожного до мішка його.
2 А мою срібну чашу, поклади до мішка наймолодшого, та срібло за хліб його". І зробив той за словом Йосиповим, яке він наказав був.
3 А на світанку ці люди були відпущені, вони та їхні осли.
4 Вони вийшли з міста, ще не віддалилися, а Йосип сказав до того, що над господою його: "Устань, побіжи за тими людьми, дожени їх та й скажи їм: "Нащо ви заплатили злом за добро?
5 Хіба це не та чаша, що з неї п'є пан мій та ворожить нею? Зле ви зробили, що вчинили так"".
6 І той їх догнав, і сказав їм ті слова.
7 А вони відповіли йому: "Нащо пан мій каже такі слова? Далеке рабам твоїм, щоб зробити таку річ...
8 Адже срібло, що знайшли ми в наших мішків, ми повернули тобі з Ханаанського краю. Хіба б ми вкрали з помешкання пана твого срібло чи золото?
9 У кого із рабів твоїх та чаша, буде знайдена, то помре він, а ми станемо рабами нашому панові".
10 А той відповів: "Як ви сказали, так хай буде воно! У кого вона знайдена буде, той стане мені за раба, а ви будете чисті".
11 І швидко поспускали вони кожен свого мішка на землю. І порозв'язували їх.
12 І став він шукати. Розпочав від найстаршого, а скінчив наймолодшим. І знайдена була чаша в мішку Веніяминовому!
13 І роздерли вони свій одяг!... І кожен нав'ючив віслюка свого, і повернулися до міста.
14 І ввійшли Юда й брати його до помешкання Йосипа, а він ще був там. І попадали вони перед обличчям його на землю.
15 І сказав до них Йосип: "Поганий вчинок ви зробили. Хіба ви не знали, що дізнається такий чоловік, як я?"
16 А Юда промовив: "Що ми скажемо панові моєму? Що будемо казати? Чим виправдаємося? Бог знайшов провину твоїх рабів! Ось ми раби панові моєму, і ми, і той, що в руці його була знайдена чаша".
17 А Йосип відповів: "Далеке мені, щоб зробити таке. Чоловік, що в руці його була знайдена чаша, він буде мені за раба! А ви йдіть з миром до вашого батька".
18 І приступив до нього Юда та й промовив: "О мій пане, хай скаже раб твій слово до вух пана свого, і хай не палає гнів твій на раба твого, бо ти такий, як фараон".
19 Пан мій запитав був рабів своїх: "Чи є в вас батько або брат?"
20 І сказали ми до пана мого: "Є в нас батько старий та мале дитя його старості, а брат його помер. І залишився він сам у своєї матері, а батько його любить".
21 А ти був сказав своїм рабам: "Приведіть до мене його, щоб я подивився на нього.
22 І сказали ми до пана мого: "Не може той хлопець покинути батька свого. А покине він батька свого, то помре той".
23 А ти сказав своїм рабам: "Коли не прийде з вами наймолодший ваш брат, не побачите більше обличчя мого".
24 І коли ми прийшли були до раба твого, до нашого батька, то ми розповіли йому слова мого пана.
25 А батько наш сказав: "Поверніться, купіть нам трохи зерна".
26 А ми відповіли: "Не можемо йти. Коли найменший наш брат буде з нами, то підемо ми, бо не можемо бачити обличчя того чоловіка, якщо брат наш наймолодший не буде з нами".
27 І сказав до нас раб твій, наш батько: "Ви знаєте, що двох була народила мені жінка моя.
28 Та пішов від мене один, і я сказав: "Справді роздерли його"... І я досі не бачив його.
29 А заберете ви також цього від мене, і спіткає його нещастя, то зведете ви сивину мою цим злом до шеолу".
30 А зараз, коли я прийду до раба твого, мого батька, а юнака не буде з нами, а душа його зв'язана з душею тією,
31 То коли він побачить, що юнака нема, то помре. І зведуть твої раби сивину раба твого, нашого батька, у смутку до шеолу...
32 Бо раб твій поручився за юнака батькові своєму, кажучи: "Коли я не приведу його до тебе, то згрішу перед батьком своїм на всі дні!"
33 А зараз хай сяде твій раб замість того юнака за раба панові моєму. А юнак хай іде зі своїми братами!...
34 Бо як я прийду до батька свого, а юнака зі мною нема? Щоб не бачити мені того нещастя, що спіткає мого батька".
Буття 45
1 І не міг Йосип стриматися при всіх, що стояли біля нього, та й закричав: "Виведіть усіх людей від мене!" І не було з ним нікого, коли Йосип відкрився братам своїм.
2 І він голосно заплакав, і почули єгиптяни, і почув дім фараонів.
3 І Йосип промовив до братів своїх: "Я Йосип... Чи живий ще мій батько?"... І не могли його брати йому відповісти з переляку...
4 А Йосип промовив до братів своїх: "Підійдіть же до мене!" І вони підійшли, а він сказав: "Я Йосип, ваш брат, якого ви продали були до Єгипту...
5 Не сумуйте, і хай не буде жалю у ваших очах, що ви продали мене сюди, бо то Бог послав мене перед вами для виживання.
6 Бо ось два роки голод на землі, і ще буде п'ять років, що не оратимуть і не збиратимуть врожай.
7 І послав мене Бог перед вами, щоб зберегти на землі живими вашу решту великим порятунком.
8 Отож не ви послали мене сюди, а Бог. І він зробив мене батьком фараоновим і паном усієї оселі його, і володарем усього Єгипетського краю.
9 Покваптеся до батька мого, та й скажіть йому, що отак сказав син твій Йосип: "Бог зробив мене володарем усього Єгипту. Прийди ж до мене і не гайся.
10 І осядь у землі Гошен, і будеш близький до мене ти, і сини твої, і сини синів твоїх, і дрібна та велика худоба твоя, і все, що твоє.
11 Я прогодую тебе там, бо голод буде ще п'ять років, щоб не збіднів ти, і оселя твоя, і все, що твоє.
12 Ось очі ваші й очі брата мого Веніямина бачать, що це мої вуста промовляють до вас.
13 Тому доповісте батькові моєму про всю славу мою в Єгипті та про все, що ви бачили. І швидше ведіть вашого батька сюди"".
14 І впав він на шию Веніямину, братові своєму, та й заплакав і Веніямин плакав на шиї його...
15 І цілував він усіх братів своїх, і плакав над ними... А потому розмовляли брати його з ним.
16 І розголошено в оселі фараоновій про Йосипових братів! І було це добре в очах фараонових та в очах його рабів.
17 І промовив фараон до Йосипа: "Скажи своїм братам, щоб нав'ючили худобу свою, та йшли до Ханаанського краю.
18 Хай заберуть свого батька і все своє та й прийдуть до мене, а я дам їм добра Єгипетського краю. І хай споживають ситість землі.
19 І накажи, щоб дали їм вози з Єгипетського краю для їхніх дітей та для їхніх жінок, щоб привезти їхнього батька і всіх його.
20 Хай не шкодують своїх речей, бо добро всього Єгипетського краю — їхнє воно".
21 І зробили так Ізраїлеві сини. А Йосип дав їм вози на наказ фараона, і дав їм поживи на дорогу.
22 І дав усім їм кожному змінного одягу, а Веніяминові дав три сотні срібла та п'ять змін одягу.
23 А батькові своєму послав він оце: десять віслюків, нав'ючених з добра Єгипту, і десять віслючок, нав'ючених збіжжям, і хліб, і поживу для батька його на дорогу.
24 І відпустив він своїх братів, і вони пішли. І сказав він до них: "Не сваріться в дорозі!"
25 І вийшли вони з Єгипту, та й прибули до Ханаанського краю, до Якова, батька свого.
26 І розповіли йому, що Йосип живий, і що він панує над усім Єгипетським краєм. І зомліло серце його, бо він не повірив був їм...
27 І переказували йому всі слова Йосипові, що промовляв він до них. І як побачив він вози, що послав Йосип, щоб везти його, то ожив дух Якова, їхнього батька.
28 І промовив Ізраїль: "Ще живий Йосип, мій син! Піду ж та побачу його, перед смертю!"
Буття 46
1 І вирушив Ізраїль, і все, що його, і прибув до Беер-Шеви, і приніс жертви Богові батька свого Ісака.
2 І промовив Бог до Ізраїля в нічному видінні: "Якове, Якове!" А той відповів: "Ось я!"
3 І сказав він: "Я той Бог, Бог батька твого. Не бійся йти до Єгипту, бо я зроблю тебе там великим народом.
4 Я піду з тобою до Єгипту, а потім також виведу тебе звідти, а Йосип закриє рукою своєю очі твої".
5 І встав Яків з Беер-Шеви. І повезли Ізраїлеві сини свого батька Якова, і дітей своїх, і жінок своїх возами, що послав фараон, щоб привезти його.
6 І взяли вони череди свої, і маєток свій, що набули в Ханаанській землі, і прибули до Єгипту Яків та весь рід його з ним.
7 І він привів із собою до Єгипту синів своїх і онуків, і дочок, і онучок, і весь рід свій.
8 А оце імена синів Ізраїлевих, що прибули до Єгипту: Яків та сини його: первісток Яковів Рувим.
9 І сини Рувимові: Ханох, Паллу, Хецрон і Кармі.
10 І сини Симеонові: Ємуїл, Ямін, Огад, Яхін, Цохар і Саул, син ханаанеянки.
11 І сини Левієві: Гершон, Кегат і Мерарі.
12 І сини Юдині: Ер, Онан, Шела, Перец і Зерах. І померли Ер і Онан у Ханаанському краї. А сини Перецеві були: Хецрон і Хамул.
13 І сини Іссахарові: Тола, Цувва, Йов і Шимрон.
14 І сини Завулонові: Серед, Елон і Яхлеїл.
15 Оце сини Ліїні, що народила вона Якову в Падані арамейському, та дочку його Діну. Усіх душ синів його й дочок — тридцять три.
16 І сини Гадові: Ціфйон, Хаггі, Шуні, Ецбон, Ері, Ароді і Ар'їлі.
17 І сини Асирові: Імна, Ішва, Ішві, Верія і Сірах, сестра їхня. І сини Верії: Хевер і Малкіїл.
18 Оце сини Зілпи, що Лаван був дав її своїй дочці Лії, а вона вродила їх Якову, шістнадцять душ.
19 Сини Рахілі, жінки Якова: Йосип і Веніямин.
20 І вродилися Йосипові в Єгипетському краї Манасія та Єфрем, що їх народила йому Оснат, дочка Поті-Фера, жерця Ону.
21 І сини Веніяминові: Бела, Бехер, Ашбел, Гера, Нааман, Ехі, Рош, Муппім, Хуппім і Ард.
22 Оце сини Рахілині, що народилися Якову, усіх чотирнадцять душ.
23 І сини Данові: Хушім.
24 І сини Нефталимові: Яхсеїл, Гуні, Єцер і Шіллем.
25 Оце сини Білги, що її Лаван дав був своїй дочці Рахілі. І вона народила їх Якову, усіх душ сім.
26 Усіх душ, що прийшли з Яковом у Єгипет, що походять зі стегон його, окрім жінок синів Якова, було шістдесят шість.
27 А сини Йосипа, що народилися йому в Єгипті, дві душі.