Біблія

Сторінка 138 з 318

І робив він лихе в очах Господа, Бога свого.

6 На нього пішов Навуходоносор, цар вавілонський, і він закував його в мідні кайдани, щоб відвести до Вавілону.

7 А дещо з посуду Господнього храму Навуходоносор відправив до Вавілону, і дав його до храму свого в Вавілоні.

8 А решта Єгоякимових справ та огиди його, які він коїв, і що знайдено проти нього, ото вони описані в книзі про царів Ізраїлевих та Юдиних. А замість нього зацарював син його Єгояхін.

9 Єгояхін був віку восьми років, коли він зацарював, і царював він у Єрусалимі три місяці й десять день. І робив він лихе в Господніх очах.

10 А по році послав цар Навуходоносор, і привів його до Вавілону з коштовним посудом Господнього храму, а царем над Юдеєю та Єрусалимом настановив брата його Седекію.

11 Седекія був віку двадцяти одного року, коли він зацарював, і він царював у Єрусалимі одинадцять років.

12 І робив він лихе в очах Господа, Бога свого, не впокорився перед пророком Єремією, що промовляв з наказу Господнього.

13 І він також відступив від царя Навуходоносора, що був заприсягнув його Господом, і вчинив твердою свою шию, і вперто не бажав навертатися до Господа, Бога Ізраїлевого.

14 Також усі очільники священиків та народу ще більше грішили, шануючи огиди поган, і вони опоганили оселю Господа, яку він освятив у Єрусалимі.

15 А Господь, Бог їхніх батьків, усе застерігав їх через своїх посланців, бо він змилосердився над народом своїм та над оселею своєю.

16 Та вони соромили Божих посланців, і нехтували їхніми словами, і глузували з його пророків, аж поки не розпалився гнів Господа на народ його так, що вже не можна було загасити його.

17 І він навів на них халдейського царя, і той повбивав усіх мечем у їхній святині, і не змилосердився ані над юнаком, ані над дівчиною, ані над старим, ані над немічним, усе дав в його руку...

18 І всі речі Божого храму, великі та малі, і скарби оселі Господньої та помешкань царя й його очільників, усе переніс до Вавілону.

19 І спалили вони Божий храм, і розбили мур Єрусалиму, і всі палати його спалили, а всі коштовні речі його знищили...

20 І пішли на вигнання до Вавілону ті, що врятувалися від меча, і стали йому та синам його за рабів аж до панування перського царства,

21 щоб виконалося Господнє слово, сказане Єремією, і надолужила земля свої суботи, по всі дні її спустошення святкувала вона суботи, поки не минуло сімдесят років.

22 А першого року Кіра, царя перського, щоб виконалося слово Господнє, сказане вустами Єреміїними, спонукав Господь духа Кіра, царя перського, і він оголосив по всьому царству своєму словом, а також письмово:

23 "Так каже Кір, цар перський: "Усі земні царства дав мені Господь, Бог небес, і він наклав на мене збудувати йому храм у Єрусалимі, що в Юдеї. Хто між вами з усього його народу, хай буде Господь, Бог його, з ним, і хай він іде до Єрусалиму!

ЕЗДРА

Ездра 1

1 Першого року царювання Кіра, царя перського, щоб виконалося слово Господнє, сказане вустами Єремії, пробудив Господь духа Кіра, царя перського, і він оголосив указ по всьому царству своєму:

2 "Так каже Кір, цар перський: "Усі земні царства дав мені Господь, Бог небесний, і він наказав мені збудувати йому храм у Єрусалимі, що в Юдеї.

3 Хто між вами з усього його народу, хай буде Бог його з ним, і хай він іде до Єрусалиму, що в Юдеї, і хай будує оселю Господа, Бога Ізраїлевого, того Бога, що в Єрусалимі.

4 А всі мешканці тих міст, де живуть вигнанці його, хай допоможуть йому сріблом і золотом, і маєтком, і худобою, з добровільною пожертвою для оселі Божої, що в Єрусалимі"".

5 І встали голови батьківських родів Юди та Веніямина, і священики, і левити, аж до всякого, що Бог спонукав духа його, щоб піти будувати оселю Господа, що в Єрусалимі.

6 А все їхнє довкілля зміцнило їм руки речами срібними та золотими, маєтком і худобою, і коштовностями, окрім того, що хто пожертвував був добровільно.

7 А цар Кір виніс речі Господньої оселі, які забрав був Навуходоносор з Єрусалиму, і дав їх до оселі бога свого,

8 і виніс їх Кір, цар перський, рукою скарбничого Мітредата, а той відрахував їх Шешбаццарові, Юдиному очільникові.

9 І оце їхнє число: тридцять мисок золотих, тисяча мисок срібних, двадцять дев'ять ножів,

10 тридцять келихів золотих, чотириста десять келихів срібних подвійних і тисяча посуду іншого.

11 Усього золотого й срібного посуду було п'ять тисяч чотириста. Усе це завіз Шешбаццар, коли вигнанці поверталися з Вавілону до Єрусалиму.

Ездра 2

1 А оце вихідці з округ, що прийшли з вигнання, яких полонив був Навуходоносор, цар вавілонський, до Вавілону, і вони повернулися до Єрусалиму та Юдеї, кожен до міста свого,

2 ті, що прийшли були з Зоровавелем, Ісусом, Неємією, Сераєю, Реелаєю, Мордехаєм, Білшаном, Міспаром, Біґваєм, Рехумом, Бааною. Число людей Ізраїлевого народу: 3 синів Парошових — дві тисячі сто сімдесят два,

4 синів Шефатіїних — триста сімдесят два,

5 синів Арахових — сімсот сімдесят п'ять,

6 синів Пахат-Моавових, із синів Ісусових та Йоавових — дві тисячі вісімсот дванадцять,

7 синів Еламових — тисяча двісті п'ятдесят чотири,

8 синів Заттуєвих — дев'ятсот сорок п'ять,

9 синів Заккеєвих — сімсот шістдесят,

10 синів Банієвих — шістсот сорок два,

11 синів Беваєвих — шістсот двадцять три,

12 синів Азґадових — тисяча двісті двадцять два,

13 синів Адонікамових — шістсот шістдесят шість,

14 синів Біґваєвих — дві тисячі п'ятдесят шість,

15 синів Адінових — чотириста п'ятдесят чотири,

16 синів Атерових, від Єзекії — дев'яносто вісім,

17 синів Бецаєвих — триста двадцять три,

18 синів Йориних — сто дванадцять,

19 синів Хашумових — двісті двадцять три,

20 синів Ґіббарових — дев'яносто п'ять,

21 вихідців з Віфлеєму — сто двадцять три,

22 вихідців з Нетофи — п'ятдесят шість,

23 вихідців з Анатоту — сто двадцять вісім,

24 вихідців з Азмавету — сорок два,

25 вихідців з Кір'ят-Аріму, Кефіри та Беероту — сімсот сорок три,

26 вихідців з Рами та Ґеви — шістсот двадцять один,

27 вихідців з Міхмасу — сто двадцять два,

28 вихідців з Бет-Елу та Аю — двісті двадцять три,

29 вихідців з Нево — п'ятдесят два,

30 вихідців з Маґбішу — сто п'ятдесят шість,

31 вихідців з Еламу Другого — тисяча двісті п'ятдесят чотири,

32 вихідців з Харіму — триста двадцять,

33 вихідців з Лоду, Хадіду та Оно — сімсот двадцять п'ять,

34 виходьків з Єрихону — триста сорок п'ять,

35 вихідців з Сенаї — три тисячі шістсот тридцять.

36 Священиків: синів Єдаєвих з Ісусового роду — дев'ятсот сімдесят три,

37 синів Іммерових — тисяча п'ятдесят два,

38 синів Пашхурових — тисяча двісті сорок сім,

39 синів Харімових — тисяча сімнадцять.

40 Левитів: синів Ісусових і Кадміїлових, з синів Гадавії — сімдесят чотири.

41 Співаків: синів Асафових — сто двадцять вісім.

42 Синів придверних: синів Шаллумових, синів Атерових, синів Талмонових, синів Аккувових, синів Хатітиних, синів Шоваєвих — усіх сто тридцять дев'ять.

43 Храмових підданих: синів Ціхіних, синів Хасуфіних, синів Таббаотових,

44 синів Керосових, синів Сіагіних, синів Падонових,

45 синів Леваниних, синів Хаґавиних, синів Аккувових,

46 синів Хаґавових, синів Самлаєвих, синів Хананових,

47 синів Ґідделових, синів Ґахарових, синів Реаїних,

48 синів Рецінових, синів Некодиних, синів Ґаззамових,

49 синів Уззиних, синів Пасеахових, синів Бесаєвих,

50 синів Асниних, синів Меунімових, синів Нефусімових,

51 синів Бакбукових, синів Хакуфиних, синів Хархурових,

52 синів Бацлутових, синів Мехідиних, синів Харшиних,

53 синів Баркосових, синів Сісриних, синів Темахових,

54 синів Незіхових, синів Хатіфиних.

55 Синів Соломонових рабів: синів Сотаєвих, синів Соферетових, синів Терудиних,

56 синів Яалиних, синів Дарконових, синів Ґідделових,

57 синів Шефатіїних, синів Хаттілових, синів Похерет-Гаццеваїмових, синів Амієвих,

58 усього цих храмових підданих та синів Соломонових рабів — триста дев'яносто два.

59 А оце ті, що прийшли з Тел-Мелаху, з Тел-Харші, Керув-Аддану та Іммеру, та не могли довести роду батьків своїх та своєї спадковості, чи вони з Ізраїля:

60 синів Делаїних, синів Товіїних, синів Некодиних — шістсот п'ятдесят два.

61 І з синів священичих: сини Ховаїні, сини Коцові, сини Барзіллая, що взяв жінку з дочок ґілеадянина Барзіллая, і звався їхнім ім'ям.

62 Вони шукали свого запису родоводу, та не знайшли, і були вони вилучені із священства,

63 а намісник сказав їм, щоб вони не їли зі святого святих, аж поки не стане священик до уріму та тумміму.

64 Усієї громади разом — сорок дві тисячі триста шістдесят,

65 окрім їхніх рабів та невільниць, цих було сім тисяч триста тридцять сім. А їхніх співаків та співачок — двісті.

66 Їхніх коней було сімсот тридцять шість, їхніх мулів — двісті сорок п'ять,

67 їхніх верблюдів — чотириста тридцять п'ять, віслюків — шість тисяч сімсот двадцять.

68 А голови батьківських родів, коли вони прийшли до Господньої оселі, що в Єрусалимі, то вони жертвували до Божої оселі, щоб відбудувати її на її місці.

69 За своєю спроможністю вони дали до скарбу на роботи: шістдесят одну тисячу дарейків золота, п'ять тисяч мін срібла та сто священичих убрань.

70 І осіли священики, левити та з народу, і співаки, і придверні, і храмові піддані по своїх містах, і весь Ізраїль по своїх містах.

Ездра 3

1 А коли настав сьомий місяць, і Ізраїлеві сини були по містах, то зібрався весь народ до Єрусалиму.

2 І встав Ісус, син Йоцадаків, та брати його священики, і Зоровавель, син Шеалтіїлів, та брати його, і збудували жертовник Бога Ізраїля, щоб приносити на ньому цілопалення, як написано в Законі Мойсея, людини Божої.

3 І вони поставили жертовник на його ж давніх підвалинах. І хоч боялися тубільних народів, проте заходилися приносити на ньому цілопалення для Господа, цілопалення на ранок та на вечір.

4 І справили свято Кучок, як написано, і щоденні цілопалення в кількості за постановою щодо жертв на кожен день,

5 а по тому цілопалення стале, і на молодики, і на всі присвячені Господові свята, і для кожного, хто жертвує добровільну жертву для Господа.

6 Від першого дня сьомого місяця почали приносити цілопалення для Господа.