А з залишків складено оцю велику купу".
11 Тоді Єзекія наказав приготувати комори в Господньому храмі, і приготували.
12 І сумлінно перенесли туди пожертви, десятину і святощі, а над ними володарем був левит Конанія, а брат його Шім'ї другим.
13 А Єхіїл, Азазія, Нахат, Асагел, Єрімот, Йозавад, Еліїл, Їсмахія, Махат і Беная були урядовцями під рукою Конанії та брата його Шім'ї, призначені царем та Азарієм, володарем при Божому храмі.
14 А левит Коре, син Їмни, придверний зі східного боку, був над добровільними жертвами Богові, щоб видавати Господні пожертви та найсвятіші речі.
15 А при ньому були: Еден, Мін'ямін, Єшуа, Шемая, Амарія і Шеханія по священичих містах, щоб сумлінно роздавати їхнім братам за чергами, як великому, так і малому,
16 окрім тих, що внесені в списки для чоловіків віком від трьох років і вище, для кожного, які ходили щодня в храм Господній, заради їхньої денної служби, за їхніми відділами та за їхніми чергами.
17 І приписаним священикам до оселі їхніх батьків, та левитам віком від двадцяти років і вище, у сторожах їхніх та в чергах їхніх,
18 і їхнім приписаним з усіма їхніми дітьми, їхніми жінками, їхніми синами і їхніми дочками, для всього зібрання, бо вони в вірності своїй посвящаються на святість.
19 А синам священика Аарона, на полях пасовиська їхніх міст, у кожному місті поставлені були люди, що призначені поіменно, щоб давати частки кожному священикові та всякому приписаному з левитів.
20 І зробив Єзекія так, як це, по всій Юдеї. І робив він добре та справедливе перед обличчям Господа, Бога свого.
21 У всякій справі, за яку він брався для служби оселі Божої, для Закону й для заповідей, шукаючи Бога свого усім своїм серцем, він мав успіх.
2 хроніки 32
1 По цих подіях та виявленої вірності, прийшов у Юдею Санхерів, цар асирійський, і став табором проти укріплених міст, з метою здобути їх.
2 Як побачив Єзекія, що прийшов війною на Єрусалим Санхерів,
3 то він постановив, порадившись зі своїми старшинами та з військовими, засипати водні джерела, що назовні міста. І вони допомогли йому.
4 І було зібрано багато народу, і вони позасипали всі джерела й потік, що протікав краєм, промовляючи: "Не повинні мати достатньо води асирійські царі, коли прийдуть?"
5 І він підбадьорився, і відновив зруйнований мур, і поставив на нього башту, а поза тим муром інший мур, і зміцнив Мілло в Давидовому Місті, і наробив багато списів та щитів.
6 І призначив він над народом військових очільників, і зібрав їх до себе, на майдан біля міської брами, і промовляв до їхнього серця:
7 "Зберіться з силами і будьте хоробрі, щоб не боятися асирійського царя та усього того натовпу, що з ним, бо з нами більше, ніж з ним.
8 З ним рука тілесна, а з нами Господь, Бог наш, щоб допомагати нам у війнах!" І підбадьорили народ слова Єзекії, Юдиного царя.
9 По цьому послав Санхерів, асирійський цар, своїх рабів до Єрусалиму, а він сам таборував проти Лахішу, і вся сила його була з ним, до Єзекії, Юдиного царя, і до всього Юди, що в Єрусалимі, сказати:
10 "Так промовляє Санхерів, цар асирійський: "На що ви сподіваєтеся, що так безтурботно сидите в заблокованому Єрусалимі?
11 Хіба не зводить вас Єзекія, щоб заморити на смерть голодом та спрагою, коли каже, що Господь, Бог ваш, мовляв, визволить вас з руки асирійського царя?
12 Чи ж не він, Єзекія, поруйнував висоти та жертовники його, і сказав до Юди та до Єрусалиму: "Перед одним жертовником будете вклонятися й на ньому будете кадити?"
13 Чи ж ви не знаєте, що зробив я та батьки мої всім народам? Чи справді могли боги народів тих країв врятувати свій край від моєї руки?
14 Хто між усіх богів цих народів, яких мої батьки знищили, міг врятувати свій народ від моєї руки? Як зможе Бог ваш врятувати вас від моєї руки?
15 Тож хай не дурить і не зводить вас Єзекія. Не вірте йому, бо не зміг жоден бог жодного народу та царства врятувати свого народу від моєї руки та від руки батьків моїх, то тим більше ваші боги не врятують вас від моєї руки!16 І ще промовляли його раби на Господа, Бога, та на його раба Єзекію.
17 І писав він листи образливі на Господа, Ізраїлевого Бога, і казав на нього таке: "Як боги народів тих країв не врятували свого народу від моєї руки, так не врятує Бог Єзекії народу свого від моєї руки!"
18 І гучно кричали вони юдейською до мешканців Єрусалиму, що були на мурі, щоб настрашити їх та налякати і здобути місто.
19 І висловлювалися вони проти Бога Єрусалиму, як проти богів землі, що зроблені людськими руками.
20 І молився цар Єзекія та пророк Ісая, син Амосів, про це, і зверталися до неба.
21 І послав Господь ангела, і він винищив усе військо і його очільників у таборі царя асирійського, і той повернувся з соромом до краю свого. А коли він прийшов до оселі бога свого, то там його власні нащадки вбили його мечем...
22 І врятував Господь Єзекію та мешканців Єрусалиму від руки Санхеріва, царя асирійського, та від руки інших ворогів, і дав їм мир навколо.
23 І багато приносили дарів для Господа в Єрусалим та коштовні речі для Єзекії, Юдиного царя. І він по цьому звеличився в очах усіх народів!
24 Тими днями занедужав Єзекія смертельно. І він молився до Господа, і той відповів, і дав йому знака.
25 Та Єзекія не віддав належне йому, бо запишалося серце його. І був гнів Божий на нього, і на Юдею, та на Єрусалим.
26 Але впокорився Єзекія в пишноті серця свого, він та мешканці Єрусалиму, і не прийшов на них Господній гнів за днів Єзекії.
27 І мав Єзекія дуже велике багатство та славу, і він зробив собі скарбниці на срібло й на золото, та на камінь коштовний, і на пахощі, і на щити, і на всякі коштовні речі,
28 і клуні на збіжжя, і на виноградний сік, і на свіжу оливу, і загони для всякої худоби, і загони для черед.
29 І побудував він собі міста, і мав багато худоби дрібної та худоби великої, бо Бог дав йому дуже великий маєток.
30 І Єзекія направив води горішнього Ґіхону на захід до Давидового Міста. І мав Єзекія успіх в усіх справах своїх.
31 Тільки при послах вавілонських очільників, посланих до нього, щоб вивідати про чудо, що було в краю, залишив був його Бог, щоб випробувати його і довідатися, що в нього на серці.
32 А решта справ Єзекії та його чеснот, ото вони описані в видіннях пророка Ісаї, Амосового сина, у книзі про Юдиних та Ізраїлевих царів.
33 І спочив Єзекія з батьками своїми, і поховали його в кінці схилу, де ховали Давидових нащадків, і віддали йому честь по смерті його, уся Юдея та мешканці Єрусалиму. А замість нього зацарював син його Манасія.
2 хроніки 33
1 Манасія був віку дванадцяти років, коли він зацарював, і царював він у Єрусалимі п'ятдесят п'ять років.
2 І робив він лихе в Господніх очах, за огидними поганськими звичаями тих народів, яких вигнав Господь перед Ізраїлевих синів.
3 І він знову побудував висоти, які порозбивав був його батько Єзекія, і понаставляв жертовники для Ваалів, і поробив Астарти, і вклонявся всім небесним силам, і служив їм.
4 І побудував він жертовники в Господньому храмі, про якого сказав був Господь: "В Єрусалимі буде ім'я моє навіки!"
5 І побудував він жертовники для всіх небесних сил на обох подвір'ях Господнього храму.
6 І він проводив своїх синів через вогонь у долині Гінномового сина, і займався знахарством та чарами, і ворожив, і призначив тих, хто викликає духів померлих і духів віщих, і багато робив лихого в очах Господа, щоб гнівати його.
7 І поставив він різьбленого боввана, якого зробив, у Божому храмі, про якого Бог сказав був до Давида та до сина його Соломона: "У цьому храмі та в Єрусалимі, що його я обрав з усіх міст Ізраїлевих племен, покладу я ім'я своє навіки!
8 І більше не покине Ізраїль тієї землі, яку я дав вашим батькам, якщо тільки вони будуть пильнувати робити все так, як наказав я їм, і виконуватимете Закон, і устави, і постанови, дані через Мойсея".
9 Та Манасія зваблював Юдею і мешканців Єрусалиму, щоб ті робили гірше від тих народів, яких Господь винищив перед Ізраїлевих синів.
10 І звертався Господь до Манасії та до народу його, та не слухали вони.
11 І Господь навів на них очільників війська асирійського царя, і вони схопили Манасію, і закували його в подвійні мідні кайдани та ланцюги й повели його до Вавілону.
12 А як був він в утиску, то благав Господа, Бога свого, і дуже впокорився перед обличчям Бога своїх батьків.
13 І молився він до нього, і той був ублаганий, і вислухав благання його, і повернув його до Єрусалиму, до царства його. І зрозумів Манасія, що Господь він — Бог!
14 По цьому збудував він зовнішній мур для Давидового Міста на захід від Ґіхону, в долині, до входу в Рибну браму, й обніс Офела й дуже високо підняв його. І понаставляв він військових очільників по всіх укріплених містах Юдеї.
15 І повикидав він чужих богів та подобу боввана з Господньої оселі, і всі жертовники, що він побудував був на горі Господньої оселі та в Єрусалимі, і викинув те поза місто.
16 І збудував він Господнього жертовника, і приніс на ньому жертви мирні та та на подяку, і звелів юдеям служити Господові, Богові Ізраїлевому.
17 Але народ приносив жертви ще на висотах, тільки вже Господові, Богові своєму.
18 А решта справ Манасії, і його молитва до Бога його, і слова провидців, що промовляли до нього ім'ям Господа, Бога Ізраїлевого, ото вони описані в історії Ізраїлевих царів.
19 А молитва його, і як були почуті його благання, і весь його гріх та його зрада, і місця, що побудував на них висоти й поставив Астарти та боввани перед своїм упокоренням, ось вони описані в словах його провидців.
20 І спочив Манасія з батьками своїми, і поховали його поруч оселі його, а замість нього зацарював син його Амон.
21 Амон був віку двадцяти двох років, коли він зацарював, і царював він у Єрусалимі два роки.
22 І робив він лихе в Господніх очах, як робив його батько Манасія. А всім бовванам, яких наробив його батько Манасія, Амон приносив жертви та служив їм.
23 І не впокорився він перед Господнім обличчям, як упокорився був його батько Манасія, а тільки збільшив провину.
24 І змовилися раби його на нього, і вбили його в його помешканні.
25 А народ краю перебив усіх змовників на царя Амона.