І не залишилося в нього сина, окрім Єгоахаза, наймолодшого з синів його.
18 А по всьому тому вдарив його Господь у нутрощах його невиліковною хворобою.
19 І через два роки, вийшли нутрощі з нього від хвороби його, і він помер у тяжких болях. А народ його не зробив для нього спалення пахощів, як робили спалення батькам його.
20 Він був віку тридцяти двох років, коли зацарював, а царював вісім років у Єрусалимі. І відійшов він, і ніхто за ним не шкодував, і поховали його в Давидовому Місті, але не на місці для поховання царів.
2 хроніки 22
1 А мешканці Єрусалиму настановили царем замість нього Ахазію, його найменшого сина, бо всіх перших вбила та ватага, що приходила з арабами на табір. І зацарював Ахазія, син Єгорама, Юдиного царя.
2 Ахазія був віку сорока двох років, коли зацарював, і царював він в Єрусалимі один рік. А ім'я його матері Аталія, дочка Омрієва.
3 Також він ходив шляхом оселі Ахавової, бо його мати була йому радниця, щоб вчиняти беззаконня.
4 І робив він лихе в Господніх очах, як оселя Ахавова, бо вони були йому радниками по смерті його батька, на знищення йому.
5 Також за їхньою порадою він ходив. І пішов він з Єгорамом, сином Ахава, Ізраїлевого царя, війною на Хазаїла, сирійського царя, в ґілеадський Рамот. І побили сиріяни Йорама.
6 І повернувся він лікуватися в Єзреелі від тих ран, що завдали йому в Рамі, як він воював з Хазаїлом, сирійським царем. А Азарія, Єгорамів син, цар Юдин, прийшов побачити Єгорама, Ахавого сина, в Єзреелі, коли той хворів.
7 І від Бога було те, що прийшов Ахазія до Єгорама на знищення своє. бо як він прийшов, то вийшов з Єгорамом на Єгу, сина Німші, що Господь помазав його винищити оселю Ахавову.
8 І сталося, коли Єгу судив Ахавовову оселю, то знайшов він Юдиних очільників та синів Ахазієвих братів, що служили Ахазієві, і вбив їх.
9 І відшукав він Ахазію, і схопили його, а він ховався в Самарії. І привели його до Єгу та й убили. І поховали його, промовляючи: "Він син Йосафата, що всім серцем своїм звертався до Господа". І не було в оселі Ахазії нікого, хто мав би силу царювати.
10 А коли Аталія, мати Ахазії, побачила, що помер її син, то встала й винищила всіх царевих нащадків Юдиної оселі...
11 А Єгосават, дочка царя, взяла Йоаша, сина Ахазії, та й викрала його між царських синів, що мали вбити, і завела його з нянькою до спальної кімнати. І сховала його Єгосават, дочка царя Єгорама, жінка священика Єгояди, бо вона була сестра Ахазії, перед Аталією, і та не вбила його.
12 І він переховувався шість років у Божій оселі, а Аталія царювала над краєм.
2 хроніки 23
1 А сьомого року зміцнився Єгояда й зібрав сотників: Азарію, Єрохамового сина, Ізмаїла, сина Єгохананового, Азарію, сина Оведового, Маасею, сина Адаї, і Елісафата, сина Зіхрієвого, щоб укласти з ними угоду.
2 І обійшли вони Юду, і зібрали з усіх Юдиних міст левитів та голів Ізраїлевих осель, і прийшли до Єрусалиму.
3 І вся громада уклала в Божій оселі угоду з царем. І сказав їм Єгояда: "Царський син царюватиме, як казав Господь про Давидових синів.
4 Так зробите: третина з вас, що приходите в суботу, із священиків та з левитів, будете за придверних біля порогів.
5 Третина при царській оселі, третина при брамі Єсод, а весь народ у подвір'ях Господньої оселі.
6 І хай не входить до оселі Господа ніхто, окрім священиків та тих, хто прислуговує з левитів, вони ввійдуть, бо освячені вони, а весь народ буде пильнувати Господньої сторожі.
7 І охоронятимуть левити царя, кожен зі своєю зброєю в руці, а хто чужий увійшов би до будівлі, хай буде вбитий! І будете ви з царем при вході його та при виході його".
8 І зробили левити та весь Юда все, що наказав священик Єгояда. І взяли кожен людей своїх, що приходять у суботу та відходять у суботу, бо священик Єгояда не звільнив черг.
9 І дав священик Єгояда сотникам списи, малі щити і великі, що належали цареві Давидові, з оселі Божої.
10 І поставив він весь народ, а кожен мав свою зброю в руці своїй, від правого боку будівлі і аж до лівого її боку, при жертовнику та при будинку, навколо царя.
11 І вивели вони царського сина, і поклали на нього корону та сувої Закону. І зробили вони його царем, і помазали його Єгояда та сини його, та й вигукнули: "Хай живе цар!"
12 І почула Аталія голос народу, що бігав та славив царя, і прийшла до народу до оселі Господньої.
13 І побачила вона, аж ось цар стоїть на помості своєму при вході, а при царі очільники та сурми, а весь народ краю радіє та сурмить у сурми, а співаки у супроводі музичних інструментів співами на хвалу. І роздерла Аталія одяг свій, і закричала: "Змова, змова!"
14 А священик Єгояда наказав сотникам, поставленим над військом: "Виведіть її, а хто піде за нею, хай буде вбитий мечем, бо священик сказав не вбивати її в оселі Господа!"
15 І зробили їй прохід, і вона вийшла входом Кінської брами до царського будинку, і там убили її.
16 І склав Єгояда угоду між собою, усім народом та між царем, щоб бути народом Господнім.
17 І ввійшов весь народ до будинку Ваалового, і руйнував жертовники його, і бовванів його потрощили, а Маттана, Ваалового священика, вбили перед жертовниками.
18 А в Господньому храмі Єгояда віддав розпорядження для священиків та левитів, яких поділив Давид над Господнім храмом, щоб приносити Господні цілопалення, як написано в Мойсеєвому Законі, з радістю та співом, за уставом Давидовим.
19 А при брамах оселі Господньої поставив він придверних, щоб не ввійшов хто нечистий.
20 І взяв він сотників, вельмож, старшин та весь народ краю, і відвели царя з Господньої оселі. І ввійшли вони через горішню браму до царського палацу, і посадили царя на троні царства.
21 І радів весь народ краю, а місто заспокоїлося. А Аталію вбили мечем.
2 хроніки 24
1 Йоаш був віку семи років, коли зацарював, і сорок років царював він у Єрусалимі. А ім'я його матері Цівія, з Беер-Шеви.
2 І робив Йоаш добре в Господніх очах по всі дні священика Єгояди.
3 І взяв йому Єгояда дві жінки, а той породив синів та дочок.
4 І сталося по тому, було в Йоашевому серці відновити Господній храм.
5 І зібрав він священиків та левитів, і сказав до них: "Підіть по Юдиних містах, і зберіть з усього Ізраїля срібло на направу храму вашого Бога, і робіть так щороку, і покваптеся з цією справою!" Та не квапилися левити.
6 І покликав цар Єгояду, головного священика, і запитав у нього: "Чому ти не жадаєш від левитів обліку на те, що приносять з Юди та з Єрусалиму, за постановою Мойсея, раба Господнього, та Ізраїлевих зборів в намет свідоцтва?
7 Бо сини нечестивої Аталії вломилися були до оселі Божої, і всі святощі Господнього помешкання використали для Ваалів".
8 І за наказом царя зробили одну скриньку, і поставили її в брамі Господньої оселі, назовні.
9 І проголосили в Юді та в Єрусалимі приносити для Господа податок, що його встановив на Ізраїля в пустелі Мойсей, раб Божий.
10 І раділи всі очільники та весь народ, і приносили й кидали до скриньки, аж поки вона наповнилася.
11 І коли левити бачили, що скринька повна, то приносили її до царя, і приходив царський писар та призначений від головного священика, і вони спорожняли скриньку. Тоді повертали її на місце. Так робили вони щоденно, і зібрали дуже багато срібла.
12 А цар та Єгояда давали його тим, що відповідали за роботи в Господньому храмі, які наймали каменярів та теслярів, щоб відновлювати храм Господній, а також тим, що обробляли залізо та мідь на зміцнення Господньої оселі.
13 Роботи по ремонту швидко просувалися. І з часом Божий храм був відновлений та зміцнений.
14 А коли покінчили, вони принесли перед царя та Єгояду решту срібла. І зробили вони з нього речі для оселі Господа, речі для служби та для жертвоприношення, ложки і посуд золотий та срібний. І приносили цілопалення в Господньому храмі завжди, по всі дні Єгояди.
15 І постарів Єгояда, наситився днями та й помер. Він був віку ста тридцяти років, коли помер.
16 І поховали його в Давидовому Місті з царями, бо робив він добре в Ізраїлі і для Бога, і для його храму.
17 А по смерті Єгояди прийшли очільники Юди і вклонилися цареві, і цар став слухати їх.
18 І покинули вони оселю Господа, Бога своїх батьків, та й служили Астартам та божкам. І був Божий гнів на Юду та Єрусалим за цю їхню провину.
19 І послав він між них пророків, щоб навернути їх до Господа, і вони свідчили проти них, та ті не слухали.
20 А дух Господній огорнув Захарія, сина священика Єгояди, і він став перед народом та й сказав до них: "Так сказав Бог: "Чому ви переступаєте Господні заповіді? Не матимете ви успіху, бо ви покинули Господа, то й він покинув вас!""...
21 І змовилися вони на нього, і закидали його камінням з царського наказу в подвір'ї Господнього храму...
22 І не згадав цар Йоаш тієї ласки, яку виявив був до нього батько того, Єгояда, і вбив сина його. А як той помирав, то сказав: "Хай побачить Господь, і хай покарає!"...
23 І наприкінці року, прийшло на нього сирійське військо, і ввійшли вони до Юди та до Єрусалиму, і вбили всіх очільників народу, а всю здобич послали цареві в Дамаск.
24 Хоч з малою кількістю людей прийшло сирійське військо, проте Господь дав у їхню руку дуже велике військо юдейське, бо ті покинули Господа, Бога батьків своїх. А над Йоашем вони вчинили суд.
25 А коли вони відійшли, залишивши його тяжко хворого, змовилися на нього його раби за кров синів священика Єгояди, і вбили його на ліжку його, і він помер... І поховали його в Давидовому Місті, та не поховали його в мсці царських поховань.
26 А оце змовники на нього: Завад, син аммонянки Шімат, і Єгозавад, син моав'янки Шімріт.
27 А про синів його, і змови на нього, і відбудова Божого храму, ото вони описані в викладі книги про царів. А замість нього зацарював син його Амація.
2 хроніки 25
1 У віці двадцяти п'яти років зацарював Амація і царював він у Єрусалимі двадцять п'ять років. А ім'я його матері Єгоаддан, з Єрусалиму.
2 І робив він добре в Господніх очах, тільки не всім серцем.
3 І як зміцнилося царство за ним, то він убив своїх рабів, що вбили царя свого, його батька.
4 А синів їхіх він не вбив, як написано в книзі Мойсеєвого Закону, що наказав був Господь, промовляючи: "Не помруть батьки за синів, а сини не помруть за батьків, бо кожен за гріх свій помре".
5 І зібрав Амація Юду, і поставив їх за оселями їхніх батьків, за тисяцькими та за сотниками для всього Юди та Веніямина.