І він дав їй, і зійшовся з нею, і вона завагітніла від нього.
19 І встала вона та й пішла, і зняла покривало своє з себе, і одягла одяг вдівства свого.
20 А Юда послав козеня через приятеля свого адулламітянина, щоб забрати заставу з руки тієї жінки. Та він не знайшов її.
21 І запитав він людей тієї місцевості: "Де та повія, що була в при шляху в Енаїмі?" Вони ж відповіли: "Не була тут повія".
22 І повернувся він до Юди й сказав: "Не знайшов я її, а також люди тієї місцевості казали, що не було там повії".
23 І сказав Юда: "Хай візьме собі ту заставу, щоб ми не стали на ганьбу. Ось я послав був те козеня, та її не знайшов ти".
24 І сталося так десь по трьох місяцях, і повідомили Юді, що упала в розпусту Тамара, його невістка, і ось завагітніла вона через розпусту. А Юда сказав: "Хай виведуть її і спалять".
25 Коли її вивели, то послала вона до тестя свого, промовляючи: "Я завагітніла від чоловіка, що це належить йому". І додала: "Довідайся, чия то печатка, мотузка і ця палиця".
26 І пізнав Юда все та й сказав: "Вона стала справедливішою від мене, бо я не дав її Шелі, синові своєму". І вже більше не знав він її.
27 І як настав час народжувати, то виявилося, що близнята в утробі її.
28 І як були пологи, вийшла рука одного, і взяла повитуха, і пов'язала на руку йому нитку червону, промовляючи: "Цей вийшов першим".
29 І сталося, що він втягнув свою руку, а вийшов його брат. І сказала вона: "Як ти зміг здолати собі перепону?" І назвала його Перец.
30 А потім вийшов брат його, що на руці того була нитка червона. І вона назвала його Зерахом.
Буття 39
1 А Йосип був відведений до Єгипту. І купив його єгиптянин Потіфар, царедворець фараонів, головний царської сторожі, з руки ізмаїльтян, що привели його туди.
2 І був Господь з Йосипом, а він став людиною, якій щастило. І пробував він у помешканні свого пана, єгиптянина.
3 І побачив його пан, що Господь з ним, і що в усьому, що він робить, Господь сприяє руці його.
4 І Йосип знайшов милість в очах його, і служив йому. А той призначив його над господарством своїм і все, що мав, віддав у його руку.
5 І відколи він призначив його над усім, що він мав, то поблагословив Господь єгиптянина через Йосипа. І було благословення Господнє в усьому, що він мав, у будинку й на полі.
6 І він віддав усе, що мав, у руку Йосипа. І не переймався він нічим, окрім хліба, що їв. А Йосип був гарного стану та вродливого вигляду.
7 І стала задивляться на Йосипа жінка пана його. І сказала вона: "Ляж зі мною!"
8 А він відмовився і сказав до жінки пана свого: "Пан мій не переймається при мені нічим у господарстві, а все, що його, він дав у мою руку.
9 Нема більшого в цьому будинку від мене, і він не стримав від мене нічого, хібащо тебе, бо ти жінка його. Як же я вчиню це велике зло і згрішу перед Богом?"
10 І вона щодня домагалася, щоб Йосип ліг з нею, та він не слухав її.
11 І одного дня, коли він виконував свої обов'язки по господарству, а в будинку не було нікого з людей.
12 Схопила вона його за одяг його, кажучи: "Лягай же зі мною!" А він залишив свій одяг в її руці, та й вибіг надвір.
13 І як побачила вона, що він залишив свій одяг у її руці та й утік надвір,
14 то покликала людей свого будинку, та й сказала їм: "Дивіться, він припровадив нам якогось єврея, щоб той утішався нами! Він прийшов був до мене, щоб покластися зі мною, та я закричала.
15 І як почув він, що я закричала, то кинув одяг свій у мене та й утік на надвір"...
16 І вона поклала його одяг у себе аж до приходу пана його.
17 А як пан прийшов, переказала йому ці слова: "До мене прийшов був оцей раб єврей, що ти його привів до нас, щоб він бавився мною.
18 І як я закричала, то він залишив свій одяг, та й утік надвір".
19 І як почув пан його слова своєї жінки про вчинок раба його, то запалився гнів його.
20 І взяв його Йосипів пан та й віддав до в'язниці, до місця, де були ув'язнені царські в'язні.
21 А Господь був з Йосипом і проявив до нього милосердя та дав йому милість в очах головного в'язниці.
22 І головний в'язниці дав у руку Йосипа усіх в'язнів, що були у в'язниці, і все там робили з волі його.
23 Головний в'язниці не переймався тим, що дав у руку Йосипові, бо Бог був з ним, і у всьому, що він робив, сприяв йому Господь.
Буття 40
1 І сталося по тих пригодах, чашник єгипетського царя та пекар завинили були панові своєму, цареві єгипетському.
2 І розгнівався фараон на двох своїх євнухів, на головного чашника і на головного пекаря.
3 І віддав їх під варту головному царської сторожі до в'язниці, де Йосип був ув'язнений.
4 А головний царської сторожі приставив Йосипа до них, і він їм прислуговував. І були вони деякий час під вартою.
5 І снився їм обом, чашникові й пекареві царя єгипетського, що були ув'язнені, сон однієї ночі, кожному свій за значенням сон.
6 І прибув до них Йосип вранці, і побачив їх, а вони ось сумні.
7 І запитав він фараонових євнухів, що були з ним під вартою в помешканні пана його: "Чого ваші обличчя сьогодні сумні?"
8 А вони сказали йому: "Снився нам сон, а відгадати його нема кому". І сказав до них Йосип: "Чи ж не в Бога відгадки? Розкажіть-но мені".
9 І розповів головний чашник Йосипові свій сон: "Бачив я в сні своєму, — ось виноградний кущ переді мною.
10 А в виноградному кущі три виноградні гілки, і з'явилися бруньки, і пустили цвіт, і дозріли грона ягід.
11 А в моїй руці фараонова чаша. І взяв я ті ягоди, і вичавив їх до фараонової чаші, і дав ту чашу в руку фараонову".
12 І сказав йому Йосип: "Оце відгадка його: три виноградні гілки — це три дні.
13 За три дні звільнить тебе фараон, і поверне тебе до твого попереднього становища, і ти даси чашу фараона до руки його за звичаєм, як був ти чашником його.
14 І як буде тобі добре, може ти згадаєш про мене перед фараоном і вчиниш милість мені, і визволиш мене.
15 Бо я був справді вкрадений з Єврейського краю, а також тут я не вчинив нічого, щоб мене вкинути до цієї ями".
16 І побачив головний пекар, що він добре відгадав, і промовив до Йосипа: "І я у сні своєму бачив, — ось три кошики випічки на голові моїй.
17 А в кошику горішньому було всяка пекарська здоба для фараона, і птахи дзьобали її з кошика на моїй голові".
18 І відповів Йосип: "Оце відгадка його: три кошики — це три дні.
19 За три дні зітне фараон голову твою, і повісить тебе на дереві, і птахи поїдять тіло твоє".
20 І третього дня, в день народження фараона, влаштував він гостину для всіх своїх рабів. І згадав він головного чашника і головного пекаря перед своїми рабами.
21 І повернув він головного чашника на його місце, і він подав чашу в руку фараонову.
22 А головного пекаря повісив, як відгадав був їм Йосип.
23 Та головний чашник забув про Йосипа, і не згадав його.
Буття 41
1 І по закінченні двох років, сниться фараонові, що він стоїть над Нілом.
2 І ось вийшли з річки семеро корів гарного вигляду й ситого тіла, і паслися на лузі.
3 А потім виходять з річки за ними семеро корів інших, бридких виглядом і худих тілом. І вони стали при тих коровах на березі річки.
4 І корови бридкі виглядом і худі тілом поз'їдали сім корів гарних виглядом і ситих. І прокинувся фараон.
5 І знову заснув він. І снилося йому вдруге, аж ось сходять на одному стеблі семеро колосків здорових та добрих.
6 А за ними виростає семеро колосків тонких та спалених східним вітром.
7 І проковтнули ті тонкі колоски сім колосків здорових та повних. І прокинувся фараон, а то був сон.
8 І вранці занепокоївся дух його. І послав він, і поскликав усіх ворожбитів Єгипту та всіх мудреців його. І фараон розповів їм свій сон, та ніхто не міг відгадати його фараонові.
9 І сказав головний чашник фараонові: "Я сьогодні згадую гріхи свої.
10 Розгнівався був фараон на слуг своїх, і вмістив мене під варту, мене й головного пекаря.
11 І однієї ночі снився нам сон, мені та йому, кожному снився сон за своїм значенням.
12 А там з нами був єврейський юнак, раб головного царської сторожі. І ми розповіли йому, а він відгадав нам наші сни, кожному за сном його відгадав.
13 І як він відгадав нам, так і трапилося, мене ти повернув на становище моє, а того повісив".
14 І послав фараон, і покликав Йосипа, і його швидко вивели з в'язниці. І змінив він одяг свій, і прибув до фараона.
15 І промовив фараон до Йосипа: "Снився мені сон, та нема, хто б відгадав його. А я чув, що ти можеш відгадати його".
16 А Йосип сказав до фараона: "Не я, Бог дасть відповідь на благо фараонові".
17 І сказав фараон до Йосипа: "Бачив я уві сні своєму — ось я стою на березі Нілу.
18 І вийшли з річки семеро корів ситих тілом і гарних виглядом. І вони паслися на лузі.
19 А потім вийшли за ними семеро корів інших, слабких, бридких і худих тілом. Таких бридких, як вони, я не бачив у всьому Єгипетському краї.
20 І корови худі та бридкі поз'їдали сім корів перших ситих.
21 І ввійшли вони до черева їхнього, але по них не видно було, що з'їли вони тих ситих корів, вигляд їхній був лихий, як і до того. І я прокинувся.
22 А ще мені приснилося, що сходять на одному стеблі семеро колосків повних та добрих.
23 А потім виростають за ними семеро колосків худих, тонких, спалених східним вітром.
24 І проковтнули ті тонкі колоски сім колосків добрих. І розповів я те ворожбитам, та не було, хто б мені розтлумачив".
25 І сказав Йосип до фараона: "Сон фараоновий — один він. Що Бог зробить, те він повідомив фараонові.
26 Семеро корів добрих, то сім років, і семеро колосків добрих, то сім років достатку вони. А сон один він.
27 А сім корів худих та бридких, що вийшли за ними, то сім років вони, а сім колосків порожніх і спалених східним вітром, то будуть сім років голодних.
28 Це Бог повідомляє фараонові про свої наміри, як я казав.
29 Ось настають сім років, великий достаток у всьому Єгипетському краї.
30 А по них настануть сім років голодних і буде забутий весь той достаток в Єгипетській землі, і голод винищить край.
31 І не буде видно того достатку в краї через той голод, що настане потім, бо він буде дуже тяжкий.
32 А що сон повторився фараонові двічі, це значить, що справа ця постановлена від Бога, і Бог незабаром виконає її.
33 А зараз хай фараон знайде людину розумну і мудру, і хай поставить її над Єгипетською землею.
34 І хай призначить урядників над краєм, і хай за сім років достатку збирає п'яту частину врожаю Єгипетської землі.
35 І хай вони збирають усе збіжжя тих добрих років, що приходять, і хай вони збирають збіжжя під руку фараонову, на їжу по містах, і хай бережуть.
36 І буде та їжа на запас для краю на сім років голодних, що настануть в Єгипетській землі, і край не буде знищений голодом".
37 І була ця річ добра в очах фараона та в очах усіх його слуг.
38 І сказав фараон своїм рабам: "Чи знайдеться людина, як оця, що дух Божий у ній?"
39 І сказав фараон Йосипові: "Що Бог відкрив тобі це все, то нема такого розумного та мудрого, як ти.
40 Ти будеш над господою моєю, а слів твоїх вуст буде слухати весь народ мій.