Це сувора, але дбайлива істота, яка знає все про Ваші навчальні звички, Ваші слабкі й сильні сторони та про Ваші страхи, яка завжди готова працювати з Вами стільки, скільки Ви будете продовжувати свої старання. Коли Ви зупинитесь, все у Вашому розвитку зупиниться. Учні нічого не можуть приховати від своїх духовних вчителів. Жодних хитрощів, прийомів чи обману не існує в телепатичному світі.
Існує безліч специфічних особливостей у тому, як проходить цей процес орієнтуючого налаштування, і залежить це від індивідуальної будови душі та стану її розуму після останнього життя. Часто душі повідомляють, що їхня установча орієнтація відбувається в кімнаті. Умови та інтенсивність цієї зустрічі може змінюватись після кожного життя. Наведений нижче Випадок є прикладом того, як вищі сили в процесі орієнтації прагнуть заспокоїти душу, що повернулася.
Випадок 12
СУБ'ЄКТ: У центрі цього місця я виявила свою спальню, де я була такою щасливою дитиною. Я бачу рожеві шпалери на стінах і ліжко з пологом на чотирьох опорах із скрипучими пружинами під товстою, стьобаною рожевою ковдрою, зробленою для мене моєю бабусею. Моя бабуся і я зазвичай вели тут потаємні бесіди, коли щось мене турбувало, і ось вона теж тут просто сидить на краю мого ліжка з моїми улюбленими іграшковими звірятками навколо неї і чекає на мене. Її зморшкувате обличчя, як завжди, світиться любов'ю. Через деякий час я починаю розуміти, що вона насправді мій гід Еміфес. Я розмовляю з Еміфес про сумні та щасливі моменти свого життя, яке щойно закінчилося. Я знаю, що я зробила помилки, але вона така добра до мене. Ми сміємося і плачемо разом, поки я віддаюся спогадам. Потім ми обговорюємо все, що я не зробила, але могла б зробити в цьому своєму житті. Але в кінці — все нормально. Вона знає, що я маю відпочити в цьому прекрасному світі. Я збираюся відпочити. Я не турбуюся про те, чи повернуся я знову на Землю, тому що мій справжній дім — тут.
Очевидно, що більш розвинуті душі не потребують будь-якої орієнтації на цій стадії. Це не означає, що десять відсотків моїх пацієнтів, що належать до цієї категорії, після повернення із Землі просто весело супроводжуються своїми гідами в інші простори. Кожен має звітувати за своє минуле життя. Як це відбувається залежить від того, як кожна особистість розуміла і виконувала свої життєві ролі. У більш розвинутих душ співбесіда з учителями проводиться пізніше. Менш досвідченим істотам зазвичай приділяється особлива увага, тому що перехід з фізичної форми в духовну дається їм набагато важче.
Суб'єкт із наступного випадку проходив через глибшу терапевтичну духовну настановчу орієнтацію. Дослідження налаштувань і почуттів із оглядом переорієнтованої майбутньої поведінки — те, що зазвичай роблять Гіди. Суб'єкт 13 це сильна, вражаюча жінка тридцяти двох років, вище середнього зросту, пишної статури. Одягнена у джинси, черевики та простору блузку, Естер — так її звали — прийшла до мене на прийом у стані сильного збудження.
Її проблеми зводилися до трьох речей. Вона була незадоволена своїм життям успішного агента з нерухомості, відчуваючи себе надто матеріалістичною та нереалізованою. Естер також здавалося, що їй бракує жіночої сексуальної привабливості. Вона помітила, що в її шафі повно гарного одягу, який не хочеться носити. Ця пацієнтка розповіла мені також про те, з якою легкістю вона маніпулювала чоловіками все своє життя тому що, як вона говорила, "у мене є чоловіча агресивність, що змушує мене почуватися такою, яка не відбулася як жінка". У дитинстві вона не грала в ляльки, відмовлялася носити сукні, бо їй більше подобалося гратися з хлопчиками.
Її переважаючий чоловічий початок не змінився з віком, хоча вона зустріла мужчину, який став її чоловіком, тому що він прийняв її домінуючу роль у їхніх взаєминах. Естер сказала, що отримує задоволення від сексуальних відносин з ним, поки вона фізично контролює процес, і що йому це подобається. На додачу, моя пацієнтка скаржилася на головний біль з правого боку над вухом, котрий лікарі, після різних медичних обстежень і перевірок, пов'язали з її стресами.
Під час нашого сеансу я дізнався, що вона була чоловіком у низці своїх минулих життів, з яких кульмінаційним було одне її рано обірване життя у якості прокурора на ім'я Рос Фелдон, який жив у штаті Оклахома в 80-х роках дев'ятнадцятого століття. Будучи Росом, моя пацієнтка скоїла самогубство у віці тридцяти трьох років у готельному номері, вистріливши собі у голову.
Рос не міг змиритися із тим, як складалося його життя судового обвинувача.
У міру розгортання діалогу ви помітите прояви сильних емоцій. Психотерапевти-регресологи називають це "перебільшеною реакцією" пацієнта, який перебуває у стані верифікації, тобто повторного, нового емоційного проживання життя — на противагу стану трансу, в якому Суб'єкти є споглядаючими учасниками.
Випадок 13
Д-р Н.: Куди Ви прямуєте тепер, після того як пройшли через зцілюючий душ?
СУБ'ЄКТ: (нерішуче) На зустріч із моїм наставником.
Д-р Н.: І хто він?
СУБ'ЄКТ: (пауза) ... Ді-і-із ... ні ... його ім'я Клоудіз.
Д-р Н.: Ви розмовляли з Клоудізом, коли вступили у духовний світ?
СУБ'ЄКТ: Я не був готовий. Я просто хотів бачити своїх батьків.
Д-р Н.: Чому Ви хочете зустрітися з Клоудізом?
СУБ'ЄКТ: Я… збираюся надати свого роду… звіт… про себе. Ми робимо це після кожного мого життя, але наразі я дійсно у скрутному становищі.
Д-р Н.: Чому?
СУБ'ЄКТ: Бо я вбив себе.
Д-р Н.: Коли людина вбиває себе на Землі, чи це означає, що вона як душа отримає якесь покарання?
СУБ'ЄКТ: Ні, ні, тут немає покарання, покарання — це земна річ. Клоудіз буде засмучений, що я рано "вийшов з гри" і що мені не вистачило мужності зустрітися віч-на-віч з труднощами. Моє рішення померти підводить мене до необхідності повернутися і мати справу з тими самими проблемами, але вже в умовах іншого життя. Я просто змарнував стільки часу тим, що передчасно звів рахунки із життям.
Д-р Н.: Отже, ніхто не засуджуватиме Вас за скоєння самогубства?
СУБ'ЄКТ: (трохи подумавши) Ну, мене також і не схвалить ніхто із друзів — мені сумно через те, що я зробив.
Примітка: Це звичайне духовне ставлення до самогубства, але я хочу додати, що ті, хто намагаються звільнитися від хронічного фізичного болю або майже повної недієздатності на Землі шляхом самогубства, пізніше, як душі, не відчувають жалю.
Д-р Н.: Ну, добре, давайте пройдемо до місця Вашої зустрічі з Клоудізом. Спочатку опишіть, що Вас оточує, коли Ви бачите цей простір, де повинні зустрітися зі своїм наставником.
СУБ'ЄКТ: Я входжу до кімнати — зі стінами… (Сміється) О, це Бакхорн!
Д-р Н: Що це?
СУБ'ЄКТ: Великий ресторан скотарів у Оклахомі. Я почував себе добре, коли був там завсідником: дружня атмосфера, чудові обшиті деревом стіни, шкіряні крісла. (Пауза) Я бачу Клоудіза, що сидить за одним зі столів і чекає на мене. Зараз ми розмовлятимемо.
Д-р Н.: Вам подобається ресторан із Оклахоми у духовному світі?
СУБ'ЄКТ: Це одна з тих прекрасних речей, які вони роблять для вас, щоб заспокоїти ваш розум, але на цьому все і закінчується (глибоко зітхає). Ця розмова не буде схожою на вечір у ресторані.
Д-р Н.: Ви, схоже, трохи пригнічені перспективою особистої бесіди зі своїм Гідом про Ваше останнє життя?
СУБ'ЄКТ: (виправдовуючись) Тому що я програв! Тепер я маю зустрітися з ним, щоб пояснити, чому в мене нічого не вийшло. Життя таке важке! Я намагаюся все робити правильно… але…
Д-р Н.: Що робити правильно?
СУБ'ЄКТ: (з болем у голосі) Ми домовилися з Клоудізом, що я працюватиму над встановленням своїх завдань і потім здійснюватиму їх. Він сподівався, що мені, як Росу, це вдасться. Прокляття! Тепер мені потрібно постати перед ним ось із цим...
Д-р Н.: Ви відчуваєте, що не виконали умови контракту, який Ви уклали зі своїм Гідом-наставником щодо завдань, які Вам потрібно було виконати як Росу?
СУБ'ЄКТ: (нетерпляче) Так, я склеїв дурня і, звичайно, мені доведеться займатися цим знову. Часом здається, що ми ніколи не досягнемо успіху у цьому. (Пауза) Розумієте, якби не краса Землі — птахи, квіти, дерева я ніколи б не повернувся назад. Занадто багато занепокоєння.
Д-р Н.: Я бачу, що ви засмучені, але чи не думаєте ви...
СУБ'ЄКТ: (схвильовано перериває) І ви не можете обдурити ні себе, ні інших. Усі тут знають вас дуже добре. Я нічого не можу приховати від Клоудіза.
Д-р Н.: Я хочу, щоб Ви глибоко зітхнули, увійшли до ресторану Бакхорна і розповіли мені, що Ви зараз робите.
СУБ'ЄКТ: (зітхає і випрямляється) Я впливаю і сідаю навпроти Клоудіза за круглий стіл біля стійки.
Д-р Н.: Тепер, коли Ви поруч із Клоудізом, чи думаєте Ви, що він так само засмучений, як і Ви через Ваше минуле життя?
СУБ'ЄКТ: Ні, більше я засмучений тим, що я зробив і чого не зробив, і він знає це. Наставники можуть бути незадоволені, але вони ніколи не принижують нас — вони надто розвинуті для цього.
Консультації, або настанови, керівного Гіда допомагають процесу зцілення душі під час настановчої орієнтації, але це не означає, що перешкоди, що заважають прогресу, повністю усунуті. Болючі емоційні спогади про наше минуле життя не так швидко залишають нас, як наше тіло. Естер повинна побачити негативну сторону свого минулого життя як Роса чітко і без будь-яких спотворень.
Відтворення сцен духовної настановчої орієнтації під час гіпнозу допомагає вирішувати психотерапевтичні завдання. Я вважаю, що методи психодраматичної рольової гри корисні для виявлення почуттів та старих переконань пацієнта, пов'язаних із його сьогоднішніми поведінковими проблемами. Суб'єкт 13 проходив через тривалий процес орієнтації, який я привів у стислому вигляді. У цей момент нашого діалогу я змінив форму бесіди, щоб включити до неї Гіда Суб'єкта.
У міру того, як розгортатиметься діалог про життя Роса Фелдона, я візьму на себе роль третьої сторони — роль посередника між Росом та Клоудізом. Зберігаючи дух консультативної бесіди, я також хочу здійснити своєрідну передачу ролі одного співрозмовника іншому — щоб Естер-Рос міг висловлювати свої думки та одночасно передавати думки Клоудіза.