І цар їм сказав: "Сидіть в Єрихоні, аж поки відросте вам борода, тоді повернетеся".
6 І побачили Аммонові сини, що зненавиів їх Давид. І послали сини Аммонові тисячу талантів срібла, щоб винайняти собі колісниці та вершників з Араму двох річок, з Араму Маахи та з Цови.
7 І найняли вони собі тридцять дві тисячі колісниць, і царя Маахи та народ його, і прийшли й таборували перед Медевою. Також Аммонові сини зібралися з усіх своїх міст на війну.
8 А коли Давид почув про це, то послав Йоава та все військо.
9 І вийшли Аммонові сини, і вишикувалися до бою при вході до міста. А царі, що прийшли, стали на полі окремо.
10 І побачив Йоав, що наступають на нього спереду та ззаду, то обрав найкращих з усього війська Ізраїлевого, та й поставив їх навпроти сиріян.
11 А решту народу дав під руку свого брата Авшая, й їх поставили навпроти Аммонових військ,
12 і сказав: "Якщо сиріяни будуть сильніші від мене, то допомагатимеш мені, а якщо Аммон буде сильнішим від тебе, то я допоможу тобі.
13 Будемо стояти хоробро за народ наш та за міста нашого Бога, а Господь хай зробить, що добре в очах його!"
14 І коли Йоав та народ, що був з ним, розпочав проти сиріян бій, то ті повтікали перед ним.
15 А Аммонове військо побачило, що втели сиріяни, то й вони розбіглися перед братом його Авшаєм, і відступили до міста, а Йоав прибув до Єрусалиму.
16 А коли побачили сиріяни, що вони побиті Ізраїлем, то послали послів, і привели сиріян, що з іншого боку Річки, а Шофах, головний Гададезерового війська, був перед ними.
17 І було донесено Давидові, і він зібрав усього Ізраїля, перейшов Йордан та й став проти них. І вишикувався Давид на бій проти сиріян, і вони воювали з ним.
18 І побігли сиріяни перед Ізраїлем, а Давид розбив з них сім тисяч колісниць та вбив сорок тисяч пішого люду. І вбив він Шофаха, головного над військом...
19 А коли Гададезерові раби побачили, що вони побиті Ізраїлем, то замирилися з Давидом і служили йому. І сиріяни вже не допомагали Аммонові.
1 хроніки 20
1 Через рік, в час, коли царі виходили в завойовницькі походи, Йоав повів військо своє, та й винищив Аммоновий край. І прийшов він і взяв в облогу Раббу, а Давид сидів в Єрусалимі. І побив Йоав Раббу, і зруйнував її.
2 І зняв Давид корону їхнього царя з голови його, і знайшов, що вага її талант золота, а на ній каміння дорогоцінне, і була покладена вона на голову Давидову! І він виніс дуже багато здобичі з того міста.
3 А народ, що був у ньому, поставив працювати пилками, залізними долотами та сокирами... І так робив Давид усім Аммоновим містам. І повернувся Давид та весь народ до Єрусалиму.
4 А по тому була війна в Ґезері з филистимлянами. Тоді хушанин Сіббехай убив Сіппая, з Рефаєвих нащадків, і вони були підкорені.
5 І була ще війна з филистимлянами, і Елханан, син Яірів, побив Лахмі, брата ґатянина Ґоліята, а руків'я списа його було, як ткацький вал!
6 І була ще війна в Ґаті. А там був велетень один, що мав по шість пальців — усього двадцять чотири. І він також був з нащадків Рефая.
7 І зневажав він Ізраїля, та вбив його Йонатан, син Шім'ї, Давидового брата.
8 Ці також походили від Рефая з Ґату, і попадали вони від руки Давида та від руки його слуг.
1 хронiки 21
1 І повстав Сатана на Ізраїля, і намовив Давида перелічити Ізраїля.
2 І сказав Давид до Йоава та до голів народу: "Ідіть, перелічіть Ізраїля від Беер-Шеви й аж до Дану і донесіть мені, і я знатиму кількість їхню!"
3 І сказав Йоав: "Хай Господь додасть до народу свого в сто раз стільки, скільки є! Чи не всі вони, пане мій царю, раби мого пана? Нащо буде шукати цього пан мій, нащо це буде за провину для Ізраїля?"
4 Та цареве слово переважило Йоавове. І вийшов Йоав, і ходив по всьому Ізраїлі, і повернувся до Єрусалиму.
5 І дав Йоав Давидові число народу. І було всього Ізраїля один мільйон сто тисяч воїнів, а Юди — чотириста сімдесят тисяч.
6 А Левія та Веніямина він не порахував серед них, бо царське слово було огидним для Йоава...
7 І було те лихим у Божих очах, і він ударив Ізраїля!
8 І сказав Давид до Бога: "Я дуже згрішив, що зробив цю річ! А зараз пробач гріх свого раба, бо я вчинив надто нерозумно!"...
9 І сказав Господь до Ґада, Давидового провидця:
10 "Іди, і скажи Давидові, що так промовляє Господь: "Обери собі одну з трьох кар, і я нею покараю тебе"".
11 І прийшов Ґад до Давида та й сказав йому: "Так сказав Господь: "Обери собі:
12 Чи три роки голоду, чи три місяці переслідування тебе ворогами твоїми, чи три дні Господнього меча та моровиці в краю, і ангел Господній буде нищити по всій Ізраїлевій землі. А тепер подумай, яке слово поверну я тому, хто послав мене""...
13 І сказав Давид до Ґада: "Тяжко мені дуже! Хай краще буде на мені рука Господа, бо дуже велике його милосердя, ніж я потраплю під руку людську!"...
14 І дав Господь моровицю в Ізраїлі, і впало з Ізраїля сімдесят тисяч люду!
15 І послав Бог ангела до Єрусалиму, щоб знищити його. А коли він нищив, Господь побачив і пошкодував про це лихо. І сказав він до ангела: "Досить! Опусти свою руку!" А ангел Господній стояв при тоці євусеянина Орнана.
16 І підняв Давид очі свої та й побачив Господнього ангела, що стояв між землею та небом, а в руці його був витягнутий меч, скерований на Єрусалим. І впав Давид та старшини, покриті веретами, на обличчя свої...
17 І сказав Давид до Бога: "Чи ж не я наказав рахувати народ? І я той, хто згрішив, і вчинив лихе, а ці вівці що зробили вони, Господе, Боже мій? Хай же рука твоя буде на мені та на оселі батька мого, а не на народові твоєму, щоб винищити його"...
18 А ангел Господній передав Ґадові, щоб Давид пішов та поставив жертовника для Господа на току євусеянина Орнана.
19 І пішов Давид за словом Ґада, що промовляв від Господнього ймення.
20 І обернувся Орнан, і побачив ангела, а чотири сини його, що були з ним, поховалися. А Орнан молотив пшеницю.
21 І прийшов Давид до Орнана. І виглянув Орнан, і побачив Давида, і вийшов з току, і поклонився Давидові обличчям до землі.
22 І сказав Давид до Орнана: "Віддай мені цей тік, щоб я міг збудувати на ньому жертовника для Господа. Віддай мені його за срібло повної ваги, щоб стримати моровицю серед народу".
23 І сказав Орнан до Давида: "Візьми собі і хай зробить мій пан цар, що добре в очах його. Дивися, я даю цю худобу на цілопалення, молотарки на дрова, а пшеницю на хлібну жертву. Усе я даю!"
24 А цар Давид сказав до Орнана: "Ні, я куплю за срібло повної ваги, бо не принесу твого в жертву для Господа, і не спалю дароване цілопалення!"
25 І дав Давид Орнанові за місце золота вагою шість сотень шеклів.
26 І збудував там жертовника для Господа, і приніс цілопалення та мирні жертви. І закликав він до Господа, і той відповів йому вогнем з небес на жертовник цілопалення.
27 І сказав Господь до ангела, і він сховав меча свого до піхов його.
28 Того часу, як Давид побачив, що Господь відповів йому на току євусеянина Орнана, то приносив там жертву.
29 А Господній намет, зроблений Мойсеєм у пустелі, та жертовник цілопалення були того часу на висоті в Ґівеоні.
30 Та не міг Давид піти туди, щоб запитати в Бога, бо налякався меча Господнього ангела.
1 хроніки 22
1 І сказав Давид: "Це помешкання Господа Бога, і це жертовник на цілопалення для Ізраїля!"
2 І наказав Давид зібрати приходьків з Ізраїлевого краю, і поставив тесати камінь, для будівництва Божої оселі.
3 І підготував Давид силу заліза на цвяхи для брамних дверей та на скоби, і таку ж силу міді, що їй не було ваги,
4 і кедрового дерева без числа, бо сидоняни та тиряни спровадили Давидові багато кедрового дерева.
5 І сказав Давид: "Мій син Соломон ще тендітний юнак, приготую ж йому все на будівництво храму для Господа, щоб його велич славилася по всіх краях. Приготую ж я все для нього!" І Давид приготував безліч усього перед своєю смертю".
6 І він покликав сина свого Соломона, і наказав йому збудувати храм для Господа, Бога Ізраїля.
7 І сказав Давид до Соломона: "Сину мій, я мав на своєму серці збудувати храм для ймення Господа, Бога мого.
8 Та було про мене Господнє слово: "Ти провадив війни великі і пролив багато крові. Не збудуєш ти храму для мого ймення, бо багато крові пролив ти на землю перед обличчям моїм!
9 Ось народиться тобі син, він буде людиною мирною, і я дам йому мир від усіх ворогів його навколо, бо Соломон буде ім'я йому, і я дам на Ізраїля за його днів мир та тишу.
10 Він збудує храм для мого ймення, і він буде мені за сина, а я йому за Батька, і я міцно поставлю трон царства його над Ізраїлем аж навіки!"
11 Віднині, сину мій, хай Господь буде з тобою, і буде щастити тобі, і ти збудуєш помешкання для Господа, Бога свого, як казав він про тебе.
12 Тільки хай дасть тобі Господь розум та розважливість, і хай поставить тебе над Ізраїлем, і ти будеш стерегти Закон Господа, Бога свого.
13 Тоді щаститиме тобі, якщо триматимешся уставів та права, які дав був Господь Мойсеєві для Ізраїля. Тож хай будуть с тобою сила й хоробрість, щоб ти не тривожився і не боявся!
14 Я за лихих часів приготував для Господнього помешкання сто тисяч талантів золота та мільйон талантів срібла, а для міді та для заліза нема ваги, бо безліч того, і дерева, і каміння приготував я, а ти до них додаси.
15 А в тебе безліч людей для робіт, теслярів і каменярів та дереворубів, та всяких здібних на всяку роботу.
16 Золоту, сріблу, міді та залізу нема числа. Стань і зроби, і хай Господь буде з тобою!"
17 І наказав Давид усім Ізраїлевим князям, щоб допомагали синові його Соломонові:
18 "Чи ж Господь, Бог ваш, не з вами? Чи ж він не дав вам мир навколо, давши в мою руку мешканців цієї землі, і була здобута ця земля перед обличчям Господа та перед народом його?
19 Тож нині прихиліть серце ваше та душу вашу, щоб шукати Господа, Бога вашого. Станьте, і збудуйте святиню Господа Бога, щоб перенести ковчега Господнього заповіту та святі Божі речі до храму, збудованого для Господнього ймення".
1 хроніки 23
1 А коли Давид постарів і наситився днями, то він поставив царем над Ізраїлем сина свого Соломона.
2 І зібрав він усіх Ізраїлевих князів, священиків та левитів.
3 І були пораховані левити віком тридцяти років і вище, і було число їх, за їхніми головами, тридцять вісім тисяч.
4 І з них для керування роботами Господньої оселі — двадцять чотири тисячі, а урядників та суддів — шість тисяч,
5 і чотири тисячі придверних, і чотири тисячі тих, що славлять Господа під музичні інструменти, які я для цього зробив.
6 І поділив їх Давид на черги за синами Левія, для Ґершона, Кегата та Мерарі.
7 Від Ґершона: Ладан і Шім'ї.
8 Троє Ладанових синів: голова Єгіїл, Зетам і Йоїл.
9 Сини Шім'ї: Шеломіт, Хазаїл і Гаран, троє, вони голови батьківських осель Ладана.
10 Четверо синів Шім'ї: Яхат, Зіза, Єуш і Берія.