І я вражу його мечем там"".
8 І повернувся головний чашник, і знайшов асирійського царя, що воював проти Лівни, бо почув, що той рушив з Лахішу.
9 А коли він почув про Тіргаку, царя етіопського, що той вийшов воювати з ним, то повернувся, і послав посланців до Єзекії, Юдиного царя, щоб сказали:
10 "Хай не обдурює тебе Бог твій, що ти сподіваєшся на нього, думаючи, ніби не буде даний Єрусалим у руку асирійського царя.
11 Ти чув, що зробили асирійські царі всім землям, віддавши їх на знищення, а ти врятуєшся?
12 Чи врятували їх боги тих народів, яких понищили батьки мої: Гозана, і Харана, і Рецефа, і синів Едена, що в Телассарі?
13 Де він, цар Гамату, і цар Арпаду, і цар міста Сефарваїму, Гени та Івви?"
14 І взяв Єзекія ті листи з руки посланців, і прочитав їх, і ввійшов до Господньої оселі. І розгорнув одного листа перед Господнім обличчям.
15 І промовляв він у молитві перед Господнім обличчям: "Господе, Боже Ізраїлів, що сидиш на херувимах! Ти той єдиний Бог для всіх царств землі, ти створив небеса та землю!
16 Нахили, Господе, вухо своє та й почуй! Відкрий, Господе, очі свої та й побач, і почуй слова Санхеріва, що прислав ображати живого Бога!
17 Справді, Господе, асирійські царі пограбували ті народи та їхній край.
18 І кинули вони їхніх богів у вогонь, бо не боги вони, а тільки творіння людських рук, дерево та камінь, і знищили їх.
19 А нині, Господе, Боже наш, врятуй нас від руки його, і хай знають усі царства землі, що ти Господь, Бог єдиний!"
20 І послав Ісая, Амосів син, до Єзекії, промовляючи: "Так сказав Господь, Бог Ізраїлів: "Я почув те, про що ти молився до мене, про Санхеріва, царя асирійського".
21 Ось те слово, яке Господь сказав про нього: "Зневажає тебе, сміється з тебе дівиця, дочка Сіону, вслід тобі головою хитає дочка Єрусалиму!
22 Кого лаяв ти та ображав, на кого підвищив ти голос і на кого поглядаєш звисока своїми очима? На Святого Ізраїлевого!
23 Через посланців своїх ти ображав Господа та казав: "Із безліччю своїх колісниць я вийшов на гори високі, у віддалені землі Лівану, позрубую кедри високі його, добірні його кипариси, і вийду аж на край його, аж у гущавину його лісу.
24 Я викопаю копанки та питиму чужу воду, і стопою своєї ноги повисушую я всі єгипетські ріки!"
25 Хіба ти не чув, що за давніх днів задумав я це, і давно вже я вирішив? Нині ж спровадив тебе, щоб ти нищив укріплені міста, та перетворив у руїни їх...
26 А мешканці їхні безсилі, настрашені та збентежені. Вони стали, як зілля оте польове, мов тендітна трава на дахах, як попалене збіжжя, яке не достигло...
27 Я знаю, коли ти сидиш, коли виходиш та входиш, і знаю зухвалість твою.
28 За твоє зухвале гарчання, що дійшло до вух моїх, повішу на ніздрі твої я кільце, а вудило в твої вуста, і тебе поверну я тим шляхом, яким прийшов ти!
29 А оце тобі знак: будете їсти цього року збіжжя самосійне, а другого року саморосле, а третього року посієте та пожнете, і посадите виноградники, та будете їсти з них плід.
30 А врятоване Юдиної оселі, що лишилося, пустить коріння додолу, і свій плід дасть угору.
31 Бо з Єрусалиму вийде вціліле, а залишки від гори Сіону. Ревність Господа Саваота зробить це!"
32 Тому так сказав Господь про асирійського царя: "Він не ввійде до міста цього, і туди він не кине стріли, і щитом не піде проти нього, і не насипле при ньому вал!
33 Якою дорогою прийде, то нею повернеться, у місто ж оце він не ввійде, каже Господь!
34 Захищатиму я це місто на порятунок його заради себе та заради Давида, мого раба!"
35 І тієї ночі, і вийшов ангел Господній, і побив в асирійському таборі сто вісімдесят п'ять тисяч. І повставали юдеї вранці, аж ось усі мертві!...
36 А Санхерів, асирійський цар, повернувся й осів у Ніневії.
37 І коли він молився в храмі Нісроха, свого бога, то Адраммелех та Шарецер убили його мечем, а самі втекли до краю Арарат. А замість нього зацарював син його Есар-Хаддон.
2 про царів 20
1 Тими днями смертельно захворів був Єзекія. І прийшов до нього пророк Ісая, Амосів син, і сказав до нього: Так сказав Господь: "Впорядкуй свої справи, бо ти не одужаєш, а конче помреш".
2 А той відвернув обличчя своє до стіни, і помолився до Господа, промовляючи:
3 "О, Господе, згадай же, що я ходив перед обличчям твоїм правдою та всім серцем, і робив я добре в очах твоїх". І заплакав Єзекія ревним плачем...
4 Ісая не вийшов ще з середини міста, а до нього було Господнє слово таке:
5 "Повернися, і скажеш до Єзекії, володаря мого народу, що так сказав Господь, Бог батька твого Давида: "Почув я молитву твою, побачив я сльозу твою! Ось я вилікую тебе, третього дня підеш ти до оселі Господньої!
6 І до днів твоїх я додам п'ятнадцять років, і з руки асирійського царя врятую тебе та це місто, і врятую це місто заради себе та заради раба свого Давида".
7 А Ісая сказав: "Візьміть сушених фіґ і прикладіть". І взяли й приклали до того гнояка, і він видужав...
8 І запитав Єзекія в Ісаї: "Який знак, що Господь мене вилікує, і що я третього дня піду до оселі Господньої?"
9 І відповів Ісая: "Ось тобі знак той від Господа, що Господь зробить те, про що казав: "Чого ти волієш, щоб тінь падала вперед на десять східців, чи на десять східців назад?"
10 І сказав Єзекія: "Легко тіні похилитися вперед на десять східців. Ні, хай тінь буде позаду на десяти східцях!"
11 І закликав пророк Ісая до Господа, і він повернув тінь на східцях Ахазових, спереду назад...
12 Того часу послав Беродах-Баладан, син Баладанів, вавілонський цар, листа та подарунок до Єзекії, бо почув був, що Єзекія захворів.
13 І вислухав їх Єзекія, і показав їм усю скарбницю свою, срібло, золото, пахощі, добру оливу, всю зброярню свою та все, що було в його скарбницях. Не було речі, якої не показав би їм Єзекія в своєму палаці та в усьому володінні своєму.
14 І прийшов пророк Ісая до царя Єзекії та й запитав у нього: "Що казали ці люди? І звідки вони прийшли до тебе?" А Єзекія сказав: "Вони прийшли з далекого краю, з Вавілону".
15 І той запитав: "Що вони бачили в палаці твоєму?" А Єзекія сказав: "Усе, що в палаці моєму, вони бачили, не було речі, якої не показав би я їм у скарбницях своїх".
16 І сказав Ісая до Єзекії: "Послухай Господнього слова:
17 "Ось приходять дні, і все, що в оселі твоїй, і що були зібрали батьки твої аж до цього дня, буде винесене до Вавілону. Нічого не залишиться, каже Господь!
18 А синів твоїх, що вийдуть з тебе, яких ти народиш, декого заберуть, і вони будуть євнухами в палатах вавілонського царя!19 І сказав Єзекія до Ісаї: "Добре Господнє слово, яке ти сказав!" І подумав собі: "Так, мир та безпека буде за моїх днів!"
20 А решта справ Єзекії та всі подвиги його, і як він зробив став та водогон, і впровадив воду до міста, ото вони описані в книзі про Юдиних царів.
21 І спочив Єзекія зі своїми батьками, а замість нього зацарював син його Манасія.
2 про царів 21
1 Манасія був віку дванадцяти років, коли він зацарював, і царював він у Єрусалимі п'ятдесят п'ять років. А ім'я його матері Хевці-Ваг.
2 І робив він лихе в Господніх очах, за гидотою тих народів, яких Господь вигнав перед обличчям Ізраїлевих синів.
3 І він знову побудував висоти, що їх знищив був його батько Єзекія, і поставив жертовники Ваалові, і зробив Астарту, як зробив був Ахав, Ізраїлів цар, і вклонявся всім небесним світилам та служив їм.
4 І побудував він жертовники в оселі Господа, про якого сказав був Господь: "В Єрусалимі покладу я ім'я своє!"
5 І побудував він жертовники для всіх небесних світил на обох подвір'ях Господньої оселі.
6 Він провів свого сина через вогонь, ворожив, призначив, тих що викликають духів померлих та віщунів, і багато робив лихого в очах Господа, щоб гнівати його.
7 І поставив він боввана Астарти, якого зробив, в оселі, про яку Господь сказав був до Давида та до сина його Соломона: "У цій оселі та в Єрусалимі, що його я обрав з усіх Ізраїлевих племен, покладу я ім'я своє навіки!
8 І більше не мандруватиме Ізраїлева нога з тієї землі, яку я дав їхнім батькам, якщо тільки вони пильнуватимуть робити все так, як я наказав їм, та весь Закон, що дав їм мій раб Мойсей".
9 Та не послухали вони. І Манасія звів їх до того, щоб робити гірше від тих народів, яких Господь винищив перед обличчям Ізраїлевих синів.
10 І промовляв Господь через своїх рабів пророків:
11 "За те, що Манасія, цар Юдин, зробив ці огиди, вчинив гірше від усього, що робили були амореї, які були перед ним, і ввів у гріх також Юду божками своїми,
12 тому так сказав Господь, Бог Ізраїлів: "Ось я наводжу таке лихо на Єрусалим та на Юду, що в кожного, хто почує про це, задзвенить в обох вухах!...
13 І протягну я на Єрусалим мірку Самарії, і зважу, як оселю Ахавову, і витру Єрусалим, як витирають миску, витирають і перевертають її догори дном!
14 І я покину рештки наділу мого, і дам їх у руку їхнім ворогам, і вони будуть на пограбування та на здобич для всіх їхніх ворогів,
15 тому, що вони робили лихе в моїх очах, і все гнівали мене від дня, коли вийшли їхні батьки з Єгипту, й аж до дня цього...
16 А також Манасія пролив дуже багато невинної крові, аж наповнив нею Єрусалим від входу до входу, окрім своєї провини, що ввів у гріх Юду, щоб робити лихе в Господніх очах"".
17 А решта справ Манасії та все, що він зробив, і гріх його, яким він грішив, ото вони описані в книзі про Юдиних царів.
18 І спочив Манасія з батьками своїми, і був похований біля свого помешкання, в Уззиному садку, а замість нього зацарював син його Амон.
19 Амон був віку двадцяти двох років, коли він зацарював, і царював він у Єрусалимі два роки. А ім'я його матері Мешуллемет, дочка Харуца з Йотви.
20 І робив він лихе в Господніх очах, як робив його батько Манасія.
21 І ходив він тими шляхами, якими ходив його батько, і служив тим бовванам, яким служив батько його, і вклонявся їм.
22 І покинув він Господа, Бога батьків своїх, і не ходив Господнім шляхом.
23 І змовилися слуги Амона на нього, і вбили царя в його будинку.
24 Та народ краю перебив усіх змовників на царя Амона. І настановив царем над крєм замість нього сина його Йосію.
25 А решта справ Амона, усе, що робив він, ото вони описані в книзі про Юдиних царів.
26 І поховали його в його могилі в Уззиному садку, а замість нього зацарював син його Йосія.
2 про царів 22
1 Йосія був віку восьми років, коли він зацарював, і царював у Єрусалимі тридцять один рік.