У Світлі Істини. Послання Ґраля

Абдрушин

Сторінка 114 з 117

Це лише омана. Відчуття дотику пробуджує лише думку, а вже вона – потяг! І всесильним допоміжним засобом для пробудження такої думки є слушна нагода, якої людям слід остерігатися! З цієї причини найнадійнішою обороною та найсильнішим захистом для всіх людей обох статей є уникнення таких нагод! Це якір порятунку в теперішній скруті, доки все людство зміцниться в собі настільки, що як здоровий самозрозумілий стан буде здатне тримати вогнище своїх думок у чистоті, що сьогодні, на жаль, уже неможливо! Тоді, одначе, цілком безумовно, порушення цієї Заповіді виключається.

Багато штормів до того часу має прошуміти над людством, очищаючи його, але цей якір триматиме, якщо кожен, хто спрямований увись, строго намагатиметься ніколи не створювати нагоди для спокусливого перебування наодинці осіб різних статей!

Нехай кожен випалить це в собі вогненними літерами, бо не так легко душевно знову зробити себе вільним від такого порушення, оскільки до нього причетна й інша сторона! А для одночасного сходження можливість випадає лише зрідка.

"Не пожадай жінки ближнього твого!" Себто мається на увазі не лише заміжня жінка, але жіноча стать взагалі! Отже і дочки! І оскільки чітко сказано: "Не пожадай!", то мається на увазі лише тілесний потяг, а ніяк не чесне залицяння!

Помилка при цих зрозумілих словах взагалі неможлива. Тут ідеться про суворий Закон Божий проти спокушання або зґвалтування. Так само про забруднення через думки потаємного жадання! Уже це, як вихідний пункт вчинку, сповненого зла, є порушенням Заповіді, яке призводить до покарання через карму, що неодмінно має бути спокутувана в той чи інший спосіб, перш ніж душа звільниться від неї. Інколи ця подія, яку помилково люди вважають дрібницею, є навіть вирішальною для характеру найближчого інкарнування на Землі або для майбутньої долі людини в цьому земному бутті. Не ставтеся тому занадто легковажно до могутности думок, за якими, природно, також відповідальність рівною мірою наступає на п'яти! Ви відповідальні за найлегковажніше мислення, бо воно в Етерноречовинному світі вже завдає шкоди. У тому світі, який має вас прийняти після цього земного життя.

Коли жадання доводить таки до спокуси, тобто до груборечовинного вчинку, то бійтеся відплати, якщо ви вже не здатні на Землі виправити його ні тілесно, ні душевно!

Чи спокуса відбулася шляхом улещування, чи наполегливого домагання, внаслідок якого зрештою було досягнуто згоди з боку жінки, взаємодія не дасть себе ввести в оману, вона вже діє при жаданні, і вся тямовитість, уся вправність призведе лише до загострення. Кінцева згода її потім не скасує!

Тому будьте насторожі, уникайте кожної нагоди і не дозволяйте собі в цьому жодної безтурботности! Тримайте передусім вогнище ваших думок у чистоті! Тоді ви ніколи не порушите цю Заповідь!

Також не є виправданням, якщо людина намагається саму себе обдурити, що існувала ймовірність шлюбу! Бо це було б тим паче найгрубішою брехнею подумки. Шлюб без душевної любови перед Богом недійсний. Душевна любов, однак, є найкращим захистом проти порушення цієї Заповіді, оскільки по-справжньому люблячий для любої людини всякчас бажає тільки найкращого і тому ніколи не зможе висунути нечистих бажань або домагань, проти яких ця Заповідь, насамперед, і спрямована!


Десята Заповідь

Не бажай дому ближнього твого, ні двору його, ні худоби його і всього, що належить йому!

Хто чесною працею і чесною торгівлею намагається отримати прибуток, той може спокійно чекати на виклик за цією Заповіддю при великій Розплаті, бо вона промине його, не завдавши йому удару. Власне кажучи, виконувати всі Заповіді легко, і все ж… подивіться лишень на всіх людей по-справжньому, і незабаром дійдете висновку, що й це для багатьох людей, по суті, цілком самозрозуміле дотримання Заповідей… не виконується або виконується лише дуже рідко, причому не з радістю, а лише з великими зусиллями.

Як невтолиме бажання, вирує це над усіма людьми – чи вони білі, жовті, коричневі, чорні, чи червоні – почуття заздрости до інших людей щодо того, чим вони самі не володіють. Ще точніше, однак, висловлюючись – почуття заздрости в усьому! У цій заздрості приховано також уже заборонене бажання! Порушення Заповіді, таким чином, уже відбулося і є коренем багатьох бід, котрі швидко призводять до падіння людини, з якого вона часто ніколи вже не піднімається.

Пересічна людина дивним чином не часто цінує те, що називає своєю власністю, але завжди – те, чим вона ще не володіє. Темрява розсіяла старанно пожадливість і, на жаль, людські душі занадто вже охоче пішли на те, щоб створити найродючіший ґрунт для цього безрадісного сімені. Тож із часом основоположним для всіх дій та вчинків більшої частини людства стало жадання володіти майном іншого. Починаючи від простого бажання, яке шляхом хитрощів і мистецтва умовляння підсилилося аж до безмежної заздрости, повсякчасного невдоволення та сліпої ненависти.

Будь-який шлях для отримання задоволення визнавався ще правильним, якщо він занадто вже відкрито не суперечив земним законам. Божа Заповідь у наростаючій гонитві за прибутком лишалася поза увагою! Кожен вважав себе справді чесним, допоки він земним судом не притягався до відповідальности. Уникнення якого, однак, не коштувало йому великих зусиль, оскільки він вдавався до найбільшої обережности та найвигадливішої тямовитости інтелекту, коли мав намір безцеремонно нашкодити своєму ближньому, щойно виникала потреба для того, щоб задешево досягти якоїсь вигоди. Він не думав про те, що йому саме це насправді обійдеться значно дорожче за той зиск, який можуть принести всі земні засоби! Так звана тямовитість стала козирем! Тямовитість, за сьогоднішніми поняттями, є, одначе, нічим іншим як розквітом хитрости або її примноженням. Дивно лише, що кожен до хитрих людей ставиться з недовірою, а до тямовитих – із повагою! Загальне основне ставлення породжує безглуздість. Хитра людина – це халтурник у мистецтві вдоволення своїх жадань, тоді як інтелектуально тямовиті люди ставали в цьому майстрами. Халтурник не може своє воління одягнути в красиві форми, і пожинає за це лише співчутливу зневагу. Умілець же викликає в душ, котрі самі мають подібну схильність, сповнений заздрощів захват! І тут заздрість, бо на ґрунті сьогоднішнього людства сам захват подібного роду неможливий без заздрости. Люди не усвідомлюють цієї потужної спонукальної причини багатьох негараздів, вони взагалі не знають уже, що ця заздрість у різноманітних проявах у наш час володіє і керує усім їхнім мисленням та їхніми вчинками! Вона сидить як в окремій людині, так і в цілих народах, править країнами, породжує війни, а також партії та вічні сварки там, де лише двом особам потрібно щось обговорити!

Де ж іще лишився послух десятій Заповіді Божій!? – хотілося б застережливо вигукнути країнам! Із найбезжаліснішою жадібністю кожна земна країна прагне захопити власність інших! Вони не зупиняються ні перед убивством окремих осіб, ні перед масовим убивством, ні перед поневоленням цілих народів, аби лише досягти цим власної величі. Красиві промови про самозбереження чи самозахист – це лише підступні виверти, тому що вони самі чітко відчувають, що треба щось сказати, аби ці страшні злочини проти Заповідей Божих трохи пом'якшити, виправдати!

Їм, одначе, ніщо не допоможе, бо невблаганним є грифель, який недотримання Заповідей Божих вписує в Книгу світових подій, і нерозривними є нитки карми, які при цьому вплітаються в кожного окремо, тож найменший порух його мислення і його вчинків не зможе зникнути без спокутування!

Хто всі ці нитки зможе окинути поглядом, той побачить, який страхітливий суд оцим відтепер накликано! Сум'яття і руйнування дотепер збудованого – це лише перші легкі наслідки цього найганебнішого насильства над десятою Божою Заповіддю! Ніхто до вас не зможе бути милостивим, щойно їхній повний вплив почне на вас обрушуватися чимраз більше. Ви іншого не заслуговуєте. При цьому станеться лише те, що ви самі собі нав'язали!

Вирвіть це нечисте бажання остаточно з ваших душ! Врахуйте, що й країна складається лише з окремих осіб! Відкиньте всю заздрість, ненависть до тих людей, які, на вашу думку, володіють набагато більшим, ніж ви самі! На це вже є своя причина! За те, що ви, однак, не здатні розпізнати причину, несете ви єдині всю провину, коли добровільно спричинили жахливе і не бажане Богом звуження вашої спроможности осягнення, що мусило виникнути як наслідок вашої злощасної любови до прислужництва інтелекту!

Хто в новому Царстві Божому тут, на Землі, не захоче вдовольнитися становищем, наданим йому внаслідок впливу власних, створених ним самим ниток карми, той не вартий того, щоб йому з тим трапилася нагода відносно легко спокутувати висячий на ньому тягар старої провини і водночас духовно ще дозріти, щоб знайти шлях до Батьківщини всіх вільних духів, туди, де панує тільки світло і радість!

Невблаганно кожного незадоволеного в майбутньому буде зметено як непридатного порушника доконечне бажаного миру, як перешкоду здоровому сходженню! Але якщо в ньому є ще добрий зародок, який надійно гарантує швидке виправлення, то новий земний закон задля його блага та його останнього порятунку продовжуватиме його приборкувати доти, доки в ньому відродиться усвідомлення безумовної правильности мудрої Божої Волі; правильности також для нього, котрий досі лише через недалекоглядність своєї душі та добровільну дурість не зміг розпізнати, що ложе, на якому він тепер лежить на Землі, єдино ним для себе було приготовлено як безумовний наслідок усього його попереднього буття впродовж кількох потойбічних та земних життів, а жодним чином не є сліпим свавіллям випадку! Він нарешті при цьому розпізнає, що для нього потрібне саме те і лише те, що він переживає та де він перебуває, а також обставини, за яких він народився, з усім, що з ними пов'язано!

Якщо працюватиме він старанно над собою, то не лише в духовному, але й у земному підніматиметься вгору.

Інші твори цього автора:

На жаль, інші твори поки що відсутні :(

Дивіться також: