І той сказав: "Іди, продай ту оливу, та й заплати своєму позичальникові. А на те, що залишиться, будеш жити з синами своїми".
8 Якось прийшов Єлисей до Шунаму, а там була багата жінка, і вона дуже просила його до себе поїсти хліба. І бувало, як приходив він у те місто, то заходив до неї їсти хліб.
9 І сказала вона до чоловіка свого: "Я знаю, що Божий чоловік, який завжди приходить до нас, він святий.
10 Облаштуймо йому горішню кімнату, поставмо йому там ліжко, стола, стільця й свічника. І коли він приходитиме до нас, то зупинятиметься там".
11 Якось прийшов він туди, зайшов до кімнати та й ліг там.
12 І сказав він до свого слуги Ґехазі: "Поклич-но господиню!" І той покликав її, і вона стала перед ним.
13 І сказав він до нього: "Запитай у неї: "Ось ти старанно піклувалася про всі наші потреби. Що зробити тобі за це? Чи є що, щоб сказати про тебе цареві або головному над військом?"" А вона відповіла: "Ні, я сиджу серед народу свого!"
14 І запитав Єлисей: "Що вона відповіла тобі?" А Ґехазі сказав: "Чоловік її вже старий, а сина вона не має".
15 І попросив Єлисей покликати її. І той покликав, і вона стала при вході.
16 І він сказав: "Наступного року в цей час ти обійматимеш сина!" А вона сказала: "Ні, пане, чоловіче Божий, не кажи неправди невільниці своїй!"
17 Та зачала та жінка, і наступного року народила сина, як сказав їй Єлисей.
18 І ріс той хлопчик. А одного разу в жнива вийшов він до свого батька в поле.
19 І сказав до свого батька: "Голова моя, голова моя!"... А той сказав слузі: "Занеси його до матері!"
20 І той приніс його до матері. І сидів він на її колінах аж до полудня, та й помер...
21 І ввійшла вона, і поклала його на ліжко Божого чоловіка, і замкнула за ним двері та й вийшла.
22 І покликала вона свого чоловіка та й сказала: "Пришли мені одного зі слуг та одну з віслючок, і я поїду до Божого чоловіка й повернуся".
23 А він запитав: "Чому ти їдеш до нього? Сьогодні не новомісяччя й не субота". А вона відповіла: "Все гаразд!"
24 І осідлала вона віслючку, і сказала до свого слуги: "Поганяй і не зупиняйся, поки не скажу тобі".
25 І поїхала вона, і приїхала до Божого чоловіка, до гори Кармел. І як Божий чоловік побачив її здалека, то сказав до слуги свого Ґехазі: "Ось та шунамітка!
26 Побіжи ж назустріч їй та й запитай, чи все в неї гаразд, чи все гаразд у чоловіка її та дитини?" А та відповіла: "Все гаразд!"
27 І прийшла вона до Божого чоловіка на гору, і міцно обхопила ноги його. А Ґехазі підійшов, щоб відштовхнути її, та Божий чоловік сказав: "Залиш її, бо стурбована душа її, а Господь приховав це від мене й не повідомив мені".
28 А вона сказала: "Чи я жадала сина від пана? Чи ж я не просила: Не обдурювати мене?"
29 І він сказав до Ґехазі: "Підпережи стегна свої, візьми мою палицю в руку свою та й іди. Коли спіткаєш кого, не вітай його, а коли хто привітає тебе, не відповідай йому. І покладеш мою палицю на хлопцеве обличчя".
30 А мати того хлопця сказала: "Як живий Господь і жива душа твоя, я не піду без тебе!" І він устав і пішов за нею.
31 А Ґехазі пішов перед ними, і поклав ту палицю на хлопчикове обличчя, та той не поворухнувся і не подав голосу. І пішов він назустріч Єлисеєві, і розповів йому: "Не прокинувся той хлопчик!"
32 І ввійшов Єлисей до помешкання, аж ось той хлопчик лежить мертвий на ліжку його!...
33 І він замкнув двері за собою, та й молився до Господа.
34 І потім схилився над хлопчиком, і доторкнувся вустами своїми до вуст його, і очима своїми до очей його, а долонями своїми до долонь його. І стало тепле тіло тієї дитини!...
35 І він походив по будинку туди-сюди. І знову схилився над ним, і чхнув той хлопчик сім раз. І розплющив очі свої.
36 І покликав він Ґехазі та й сказав: "Поклич матір дитини!" І той покликав її. І прийшла вона до нього, і він сказав: "Забери свого сина!"
37 І ввійшла вона, і впала до його ніг, і вклонилася до землі. І взяла вона сина свого, і вийшла...
38 І повернувся Єлисей до Ґілґалу. А в краю був голод, і пророчі сини сиділи перед ним. І сказав він до свого хлопця: "Візьми великого горшка і звари юшки для пророчих синів".
39 А один вийшов на поле, щоб назбирати ярини, і знайшов там якусь рослину, що в'ється, і назбирав з неї плодів у свій одяг. І він прийшов, і накришив те до горшка, хоч не знав, що то.
40 І налили вони всім тієї юшки. І як вони стали їсти те, то закричали: "Смерть у горшку, чоловіче Божий!" І не могли вони їсти...
41 А Єлисей сказав: "Дайте борошна!" І він всипав його до горшка і сказав: "Наливай і хай їдять!" І вже не було нічого лихого в горшку.
42 І прийшов один чоловік з Баал-Шалішу, і приніс Божому чоловікові хліб першоплоду, двадцять ячмінних хлібців та зерна в колосках у своїй торбі. І сказав Єлисей: "Дай людям, і хай вони їдять!"
43 А слуга його запитав: "Що оце покладу я перед сотнею людей?" Та він сказав: "Дай людям, і хай їдять, бо так сказав Господь: "Їжте і ще залишиться!44 І він поклав перед ними, і вони їли, і залишилося за словом Господнім.
2 про царів 5
1 А Нааман, головний над військом сирійського царя, був чоловіком вельми шанованим у пана свого, бо через нього Господь дав перемогу Сирії. І був він дуже хоробрий, але страждав на проказу.
2 А сирійці вийшли були ордами, і взяли в неволю з Ізраїлевого краю маленьку дівчинку, і вона слугувала жінці Наамана.
3 І якось сказала вона до своєї пані: "Ось коли б пан мій побував у того пророка, що в Самарії, то він вилікував би його від прокази його!"
4 А Нааман прийшов, і доповів своєму панові: "Отак і отак казала та дівчинка, що з Ізраїлевого краю".
5 І сказав сирійський цар: "Тож піди, а я пошлю свого листа до Ізраїлевого царя". І той пішов, взявши з собою десять талантів срібла, шість тисяч шеклів золота і десять змін одягу.
6 І він приніс до Ізраїлевого царя такого листа: "Як прийде оцей лист до тебе, то знай. То я послав до тебе свого раба Наамана, щоб ти вилікував його від прокази".
7 І як Ізраїлів цар прочитав цього листа, то роздер свій одяг і сказав: "Чи я Бог, щоб убивати людину чи лишати живою, що той посилає до мене, щоб я вилікував чоловіка від прокази його? Тож знайте, це він шукає проти мене зачіпки".
8 І сталося, як почув Єлисей, Божий чоловік, що Ізраїлів цар роздер одяг свій, то послав до царя, повідомити: "Нащо роздер ти одяг свій? Хай той прийде до мене, і тоді він знатиме, що є пророк у Ізраїлі!"
9 І прибув Нааман зі своїми кіньми та з колісницею своєю, і став при вході Єлисеєвого будинку.
10 І послав Єлисей до нього, щоб передали: "Піди, занурся сім раз у Йордані і відновиться тіло твоє, і станеш чистий".
11 І розгнівався Нааман, і пішов промовляючи: "Я думав, що він вийде до мене, і стане, і кликатиме ім'я Господа, Бога свого, і покладе свою руку на те місце, і вилікує проказу...
12 Чи ж не кращі Авана та Парпар, дамаські річки, від усіх Ізраїлевих вод? Чи не міг я скупатися в них, і стати чистим?" І він пішов у гніві.
13 І підійшли його раби, і сказали до нього: "Батьку наш, якби щось значне сказав тобі той пророк зробити, чи ж ти не зробив би? То хіба не зробиш, коли він сказав тобі тільки скупатися і будеш чистий!"
14 І пішов він, і занурився в Йордані сім раз, за словом Божого чоловіка. І стало тіло його, як тіло дитини, і він очистився!
15 І повернувся до Божого чоловіка він та весь табір його. І підійшов він, став перед ним і сказав: "Оце зрозумів я, що на всій землі нема Бога, як тільки в Ізраїлі! Тож візьми подарунки від свого раба".
16 Та Єлисей сказав: "Як живий Господь, що стою перед обличчям його, я не візьму!" І хоч той дуже наполягав узяти, він відмовився.
17 І сказав Нааман: "А як ні, то хай дадуть твоєму рабові землі, скільки понесуть два мої мули, бо твій раб не буде вже приносити цілопалення та жертву іншим богам, а тільки Господові!
18 Тільки одне хай пробачить Господь твоєму рабові. Коли мій пан прийде до Ріммонової оселі, щоб там вклонитися, то опиратиметься на мою руку, і я схилюся там разом з паном моїм, то хай пробачить Господь твоєму рабові цю річ!"
19 А той сказав: "Іди з миром!" І відійшов від нього на невелику відстань.
20 І подумав Ґехазі, слуга Єлисея, чоловіка Божого: "Ось мій пан стримав цього сирійця Наамана, щоб нічого не взяти з руки його, що він приніс. Як живий Господь, побіжу за ним і візьму щось від нього!"...
21 І побіг Ґехазі за Нааманом. І побачив Нааман, що за ним хтось біжить, і зійшов з колісниці назустріч йому й запитав: "Чи все гаразд?"
22 А той відповів: "Гаразд! Пан мій послав мене, сказати: "Тільки но прийшли до мене з Єфремових гір двоє юнаків, пророчих синів. Дай їм талант срібла та дві зміни одягу!23 А Нааман сказав: "Будь ласка, візьми два таланти!" І він припрошував його. І зав'язав він два таланти срібла в дві торби, та дві зміни одягу, і дав своїм слугам, а вони понесли перед ним.
24 І прийшов він до узгір'я, і взяв з їхньої руки, і заніс у будинок, а тих людей відпустив, і вони пішли.
25 А він прийшов та й став перед паном своїм. І сказав до нього Єлисей: "Звідки ти, Ґехазі?" А той відповів: "Нікуди не ходив твій раб, ані туди, ані сюди"...
26 І сказав Єлисей до нього: "Чи моє серце не ходило з тобою, коли зійшов той чоловік з колісниці назустріч тобі? Чи час брати срібло, одяг, оливки, виноградник, худобу дрібну та худобу велику, невільників і невільниць?
27 Тож Нааманова проказа хай приліпиться до тебе та до нащадків твоїх навіки!" І той вийшов від нього з проказою, побілівши, як сніг!...
2 царів 6
1 І сказали пророчі сини до Єлисея: "Ось це помешкання, де ми сидимо перед тобою, затісне для нас.
2 Ходімо аж до Йордану і візьмімо звідти кожен по одній колоді, і зробимо собі помешкання, щоб сидіти там". А він сказав: "Ідіть".
3 І попросив один: "Будь ласка, ходи зі своїми рабами!" І Єлисей сказав: "Я піду".
4 І пішов він з ними, і вони прийшли до Йордану, і валили дерева.
5 І коли один валив дерево, то впала сокира до води. А той скрикнув і сказав: "Ой, пане мій, тож вона позичена!"
6 І запитав Божий чоловік: "Куди вона впала?" А той показав йому те місце. І він відрубав шмат дерева, кинув туди і сокира випливла...
7 І він сказав: "Витягни!" А той простяг свою руку і взяв...
8 Сирійський цар воював з Ізраїлем.