І пішов Ілля.
5 І повернулися посланці до царя, а він запитав у них: "Що це ви так швидко повернулися?"
6 А вони відповіли йому: "Назустріч нам вийшов один чоловік, і сказав, щоб ми повернулися до царя, який послав нас, і сказали йому, що так сказав Господь: "Хіба в Ізраїлі нема Бога, що ти посилаєш до Ваал-Зевува, екронського бога? Тому не ти встанеш із свого смертного ліжка, на яке ліг""...
7 А він запитав їх: "Якого вигляду той чоловік, що вийшов назустріч вам, і сказав вам ці слова?"
8 Вони ж відповіли: "Це волохатий чоловік, підперезаний шкіряним поясом". А він сказав: "Це тішб'янин Ілля!"
9 І послав він до нього півсотника з людьми. І прийшов він до нього, аж ось той сидить на верхів'ї гори. І сказав він до нього: "Чоловіче Божий, цар сказав, щоб ти зійшов звідти!"
10 А Ілля відповів йому: "Якщо я Божий чоловік, хай зійде з неба вогонь і хай спалить тебе та людей твоїх!" І зійшов з неба вогонь, і спалив його та його людей...
11 І цар знову послав до нього іншого півсотника з людьми. І він сказав до Іллі: "Чоловіче Божий, цар сказав, щоб ти зійшов звідти!"
12 І відповів йому Ілля: "Якщо я Божий чоловік, хай зійде з неба вогонь і хай спалить тебе та твоїх людей!" І зійшов з неба Божий вогонь, і спалив його та його людей...
13 І знову послав він третього півсотника з людьми. І прийшов той, та й упав на коліна свої перед Іллею, і промовив до нього, благаючи: "Чоловіче Божий, змилуйся над моєю душею та душами цих п'ятдесяти рабів твоїх!
14 Ось зійшов був вогонь з неба, та й спалив тих двох перших півсотників та їхніх людей. Не зневаж моєю душею!"
15 А ангел Господній сказав до Іллі: "Іди з ним, не бійся його!" І він устав, і пішов з ним до царя,
16 Та й промовив до нього: "Так сказав Господь: "Через те, що ти посилав посланців до Ваал-Зевува, екронського бога, ніби в Ізраїлі нема Бога, щоб дізнатися слова його, тому не встанеш з ложа, на яке ти ліг, і конче помреш!17 І той помер, за словом Господа, що сказав до Іллі, а замість нього зацарював Єгорам, другого року царювання Єгорама, сина Йосафата, Юдиного царя, бо не було в нього сина.
18 А решта справ Ахазії, що він зробив були, описані в книзі про Ізраїлевих царів.
2 про царів 2
1 І коли Господь мав узяти Іллю у вихорі на небо, то йшов Ілля та Єлисей з Ґілґалу.
2 І сказав Ілля до Єлисея: "Сиди тут, бо Господь послав мене аж до Бет-Елу". Та Єлисей сказав: "Як живий Господь і жива душа твоя, я не залишу тебе!" І пішли вони до Бет-Елу.
3 І вийшли пророчі сини Бет-Елу до Єлисея та й запитали в нього: "Чи ти знаєш, що сьогодні Господь забере пана твого від тебе?" А він відповів: "Я знаю, мовчіть!"
4 І сказав йому Ілля: "Єлисею, сиди тут, бо Господь послав мене до Єрихону". Та той сказав: "Як живий Господь і жива душа твоя, я не залишу тебе!" І прийшли вони до Єрихону.
5 І підійшли єрихонські пророчі сини до Єлисея та й запитали в нього: "Чи ти знаєш, що сьогодні Господь забере пана твого від тебе?" А він відповів: "Я знаю, мовчіть!"
6 І сказав йому Ілля: "Сиди тут, бо Господь послав мене до Йордану!" Та той сказав: "Як живий Господь і жива душа твоя, я не залишу тебе!" І пішли вони обоє.
7 І п'ятдесят пророчих синів також пішли, і стали навпроти здалека, а вони обидва стали над Йорданом.
8 І взяв Ілля плаща свого, і згорнув, і вдарив по воді, і розійшлася вода праворуч і ліворуч від них...
9 І як вони перейшли, то Ілля сказав до Єлисея: "Проси, що маю зробити тобі, поки я буду взятий від тебе!" І сказав Єлисей: "Хай же буде на мені подвійний твій дух!"
10 А той сказав: "Тяжкого зажадав ти! Якщо ти побачиш мене, що буду взятий від тебе, буде тобі так, а якщо ні не буде".
11 І як вони йшли та розмовляли, аж ось з'явився вогняна колісниця та вогняні коні, і розлучили їх одного від одного. І піднявся Ілля в вихорі на небо...
12 А Єлисей це бачив, і він закричав: "Батьку мій, батьку мій, коліснице Ізраїлева та вершники його!" Та вже не бачив його... І схопився він за одяг свій та й роздер його на дві частини.
13 І підняв він плаща Іллі, що спав з нього, і повернувся, і став на березі Йордану.
14 І взяв він плаща, що спав з Іллі, і вдарив ним по воді та й сказав: "Де Господь, Бог Іллі?" І вода розійшлася в боки!...
15 І побачили його єрихонські пророчі сини, та й сказали: "На Єлисеєві спочив дух Іллі!" І пішли вони назустріч йому, і попадали перед ним до землі,
16 та й сказали до нього: "Ось із твоїми рабами є п'ятдесят хоробрих людей, хай вони підуть та пошукають твого пана, а ну ж забрав його дух Господній і кинув на одну з гір або в одну з долин!" А той сказав: "Не посилайте!"
17 Та вони дуже наполягали на своєму і він погодився! І послали вони п'ятдесят людей, і шукали три дні, та не знайшли його.
18 І вони повернулися до нього (а він мешкав у Єрихоні). І сказав він до них: "Чи ж не казав я вам: "Не йдіть?19 Якось люди того міста сказали Єлисеєві: "Місце тут добре, як пан бачить, але погана вода і через те неплідна земля".
20 А він сказав: "Подайте мені нового дзбанка і покладіть туди солі". І вони подали йому.
21 І він вийшов до джерела, кинув туди солі й сказав: "Так сказав Господь: "Зцілив я цю воду, не буде вже від неї смерті та неврожаю!22 І була зцілена та вода, і так є аж до цього дня, за словом Єлисея, яке він сказав.
23 І пішов він звідти до Бет-Елу. А коли він ішов шляхом, то малі хлопці виходили з того міста й глузували з нього, і казали йому: "Ходи, лисий! Ходи, лисий!"
24 І він обернувся назад і побачив їх, та й прокляв їх ім'ям Господнім. І вийшли дві ведмедиці з лісу, і розірвали з них сорок двоє дітей...
25 А він пішов звідти до гори Кармел, а потім повернувся до Самарії.
2 про царів 3
1 А Єгорам, Ахавів син, зацарював над Ізраїлем у Самарії, у вісімнадцятому році царювання Йосафата, Юдиного царя, і царював він дванадцять років.
2 І робив він лихе в Господніх очах, тільки не так, як батько його та мати, він викинув Ваалового боввана, що зробив був батько його.
3 Проте гріхів Єровоама, Неватового сина, що вводив у гріх Ізраїля, він тримався, і не полишав їх.
4 А Меша, цар моавський, розводив дрібну худобу, і давав Ізраїлевому цареві сто тисяч ягнят та сто тисяч рунних баранів.
5 І як помер Ахав, то піднявся цар Моаву проти Ізраїлевого царя.
6 І вийшов того дня цар Єгорам із Самарії, і зібрав усього Ізраїля.
7 І послав він до Йосафата, царя Юдиного, сказати: "Піднявся проти мене цар Моаву. Чи підеш зі мною на війну проти нього?" А той відповів: "Піду. Я як ти, мій народ, як твій народ, мої коні, як твої коні!"
8 І запитав: "Котрим шляхом підемо?" А той відповів: "Шляхом пустелі Едому".
9 І пішов цар Ізраїлів, цар Юдин і цар Едому. І йшли вони обхідним шляхом сім день. І не було води таборові та худобі, що була при них.
10 І сказав Ізраїлів цар: "Господь зібрав трьох цих царів, щоб віддати їх у руку Моава".
11 І сказав Йосафат: "Чи нема тут Господнього пророка, щоб через нього дізнатися слово Господа?" І відповів один зі слуг Ізраїлевого царя: "Тут є Єлисей, Шафатів син, що служив Іллі".
12 І сказав Йосафат: "Слово Господнє з ним!" І пішли до нього цар Ізраїлів, Йосафат і цар Едому.
13 І сказав Єлисей до Ізраїлевого царя: "Що тобі до мене? Іди до пророків батька свого та до пророків своєї матері!" А Ізраїлів цар відповів йому: "Ні, бо Господь покликав трьох цих царів, щоб віддати їх у руку Моава".
14 І сказав Єлисей: "Як живий Господь Саваот, що я стою перед обличчям його, коли б я не поважав Йосафата, Юдиного царя, не поглянув би на тебе і не побачив би я тебе.
15 А зараз приведіть мені гусляра". І коли грав гусляр, то на Єлисеєві була Господня рука,
16 і він сказав: "Так промовляє Господь: "Викопайте на цій долині яму за ямою!"
17 Бо так сказав Господь: "Не побачите вітру, і не побачите дощу, а потік цей буде наповнений водою. І будете пити ви і череди ваші, і ваша худоба".
18 Та Господь не зупиниться на цьому, і видасть у вашу руку й Моав.
19 І ви поб'єте всяке укріплене місто та всяке найкраще місто, і всяке добре дерево повалите, і всі водні джерела позасипаєте, і всяке добре поле закидаєте камінням".
20 І вранці, коли приноситься хлібна жертва, аж ось з боку Едому потекла вода. І наповнилася земля водою.
21 А весь Моав почув, що ті царі вийшли воювати з ними. І вони скликали всіх, хто носить пояса й старше, і поставали на кордоні.
22 І встали вони вранці, і сонце засвітило над водою. І побачили моавляни навпроти воду, червону, як кров.
23 І казали вони: "Це кров, певне царі вчинили різанину між собою і порубали мечами один одного. Нужбо на здобич, Моаве!"
24 І прийшли вони до Ізраїлевого табору. І встав Ізраїль та й побив моавлян, і ті порозбігалися перед ним. І ввійшли ізраїльтяни до Моаву, і вбивали всіх,
25 а міста руйнували, і всяке добре поле закидали камінням, і всяке джерело води засипали, і валили всяке добре дерево, і тільки в Кір-Харешеті залишилися кам'яні мури його. І поставили ізраїльтяни тарани, та й розбивали їх.
26 І побачив моавський цар, що його перемагають, і взяв він сім сотень вояків, щоб пробитися до едомського царя, та не зміг.
27 І він узяв свого первістка, що мав царювати замість нього, і приніс його цілопаленням на мурі... І постав великий гнів на Ізраїля, і вони відступили, і повернулися до свого краю.
2 про царів 4
1 А одна з жінок пророчих синів звернулася до Єлисея, промовляючи: "Помер раб твій, мій чоловік! А ти знаєш, що раб твій боявся Господа. А позичальник прийшов ось, щоб забрати собі двоє дітей моїх за рабів"...
2 І сказав до неї Єлисей: "Що я зроблю тобі? Розкажи мені, що є в господі твоїй". А та сказала: "Нічого нема в господі твоєї невільниці, є тільки горня оливи".
3 А він сказав: "Іди, позич собі якнайбільше посуду від усіх сусідок твоїх!
4 І ввійдеш, і замкнеш двері за собою та за синами своїми, і наповнюй усі ті посудини, а наповнені відставляй".
5 І пішла вона від нього, і замкнула двері за собою та за синами своїми. Вони подавали їй посуд, а вона наливала.
6 І коли наповнили весь посуд, то вона звернулася до сина свого, щоб той подав ще посуду! А він сказав їй: "Скінчився вже посуд". І більше не лилася олива.
7 І вона прийшла, і розповіла Божому чоловікові.