Книгу Вихід, 28; 30. Два предмети (або два знаки) невідомої форми в облаченні первосвящеників (на грудях), через які давалося сокровенне знання Божої волі. Вважається, що ними здійснювалося, зокрема, ворожіння (один із них означав схвалення Бога, другий — несхвалення), вони давали силу і владу. Були втрачені під час Вавилонського полону. У магічній традиції, в окультизмі вважаються амулетами з мало вивченими, однак надзвичайно сильними властивостями.
280
Суперечність в означенні (лат.), від логічної помилки.
281
Тузи, королі, дами та валети (застар.). Піки (листки) — зелені; трефи (жолуді) — червоно-зелені.
282
Задня кімната — наприклад, остання в анфіладі кімнат; приміщення в глибині дому (з нім.).
283
Ефеби — у Стародавній Греції повнолітні юнаки, що навчалися військового мистецтва і відвідували школи риторів та філософів. Тут — юнак з гармонійно розвиненим, красивим тілом.
284
Дорожні скрині, часто — плетені з лози, переважно із кількома внутрішніми відділеннями.
285
Добре, добре, дуже добре, маестро (італ.).
286
Дивний чоловік (лат.).
287
"Благословляйте, народи, нашого Бога" (лат.). Псалом 65; 8.
288
"Уся земле, покликуйте Богові, виспівуйте честь Його йменню" (лат.), Псалом 65; 1–2.
289
Тут — Книга Святого Письма (буквально: pagina — "текст, записаний у стовпчик, сторінка книжки" (лат.)).
290
Жанр середньовічної західноєвропейської релігійно-повчальної віршованої драми (фр. miracle від лат. miraculum — диво) про чудеса із життя святих і мучеників.
291
Тут — релігійна вистава на тему мук (страстей) Христових у вигляді драматичної містерії; від лат. passio — страждання.
292
Поширені у Середньовіччі величальні пісні релігійного змісту; від лат. laudare — вихваляти, славити.
293
Фр. haqueton, пол. przeszywanica — стьобана куртка з рукавами або без, яку одягали під обладунок у XIII та XIV ст., на відміну від вапенрока, який носили на латах, і лентнера, який лицарі зазвичай носили тоді, коли не одягали обладунку.
294
у XV–XVI ст. — каптан із довгими рукавами, який можна було носити, не встромляючи рук у рукави, поверх обладунку (рукави при цьому могли підв'язуватися ззаду).
295
Та іже з ним (лат.).
296
Вічний двигун (лат.).
297
Перстень з печаткою.
298
"Настала радісна година", "Любов править всім", "Коли ми сидимо в корчмі" (лат.) — перші рядки пісень вагантів і голіардів.
299
Обкуте металевими пластинами взуття лицарів.
300
Піхотна зброя XIV–XV ст.: сулиця — короткий спис із гострим металевим наконечником, зазубреним з одного боку; глевія — різновид списа, піки, що складається із залізного вістря у формі стрілки, насадженого на довге ратище.
301
Частини обладунку.
302
Важкий і довгий меч.
303
Підборідник, який часто був з'єднаний із частиною шолома, яка закривала обличчя.
304
Залізний молот (фр.).
305
Aventail (фр.) — бармиця, кольчужна пелерина, що захищала шию і нижню частину обличчя. Зазвичай кріпилася до низу шолома, часом вдягалася як капюшон на голову під шолом.
306
Тут — військове мистецтво; exerceo (лат.) — вправлятися, розвивати.
307
Приятелі (середньов. лат., з лат. comitivus — придворний, член свити).
308
Для загального добра (лат.).
309
[Примітка автора] Pange lingua gloriosi… — євхаристичний гімн авторства Томи Аквінського, перша строфа. Нижче переклад: Слав, язику, таємницю Тіла і найдорожчої Крові, яку, як милостей криницю, пролив у час земних днів той, хто матір'ю мав Діву, Цар народів гідний шани.
310
[Примітка автора] So die bluomen üz dem grase dringent — Вальтер фон дер Фогельвайде. У перекладі:
Як коли квіти з трав виникають
Мовби сміються до сонця ясного
Раннього ранку дня майового,
Як коли пташки маленькі співають
Щоб найкрасніші, що вміють, співи
Які з цим можна розкоші зрівняти?
311
[Примітка автора] Verbum caro… — той самий гімн, що й вище. Четверта строфа. У перекладі: Тож словом втілене тіло Хліб перетворює в тіло своє, Вино є Кров'ю Ісусовою, Марно око це бачити хоче, Тільки віра, Божа мова Переконує в цьому серця.
312
[Примітка автора] Nü wol dan — знову Вальтер. Переклад
Тож дивімось, де правда стане!
Ходімо на токи, які май нам приніс,
Коли об'явився у всій силі.
На нього погляньмо і на вродливих жінок,
І котра краща з обох цих речей,
І чи не кращу частку мені даровано.
313
[Примітка автора] Rerum tanta novitas… — знову Вальтер фон дер Фогельвайде, але латиною. Переклад мій: Усі речі відроджуються У весняному святі А влада весни Наказує нам тішитися.
314
[Примітка автора] Genitori, Genitoque… — знову Тома Аквінський, той самий гімн "Pange Lingua", останні строфи якого, однак, виділяють як т. зв. "Tantum ergo". Переклад наведеного уривка: Богу-Отцю і Сину несімо шану повсякдень. Хай подає вік віку гімн тріумфу, дяки, шани.
315
[Примітка автора] "Чинбарі-курвярі" — запозичено у Людвіка Стомми зі "Словника польських лайок, інвектив і пейоративних висловів" (Slownik polskich wyzwisk, inwektyw і okreslen pejoratywnych, Oficyna Wydawnicza Graf-Punkt, Warszawa 2000). Це начебто гуральська приспівка з району Сухої Бескидської. Гарна, треба визнати. І зворушлива.
316
Рада (зі старосканд.).
317
Militia (лат.) — військова служба; воїнство.
318
Види перехрещених загострених жердин, які використовувалися як додатковий засіб захисту у вразливих, погано захищених місцях фортифікаційних споруд.
319
Відхоже місце, виходок.
320
Зброєносець (з фр.).
321
Народний чотириструнний смичковий інструмент, схожий на віолончель.
322
Різновид бойових ціпів, так звана "ранкова зоря", — прикріплена до держална коротким ланцюгом залізна куля, всіяна гострими шипами.
323
Короткий меч із гребенеподібним зубчастим клинком. Зловлений межи зубцями меч ворога можна було за допомогою мечолома або зламати, або вибити з рук.
324
Ароматна квіткова вода із запахом лаванди чи розмарину.
325
Учений майстер (лат.).
326
"Це Божа воля!" (фр.) — гасло учасників перших хрестових походів.
327
Гомулка — круглий гуральський сир.
328
Ладрований — захищений панцирем.
329
Коштовний обладунок із міланської сталі, яка славилася своєю міцністю і була відносно легкою. Такі обладунки могли собі дозволити тільки найбагатші лицарі.
330
"Ручна гармата" (нім.).
331
Розпорядження про арешт (лат.).
332
"Зараза, що в темряві ходить", Псалом 90: 6.
333
Розумному досить (лат.).
334
Ми тут! Bo ім'я Твоє! (лат.).
335
Син повії (італ.) — брудна лайка.
336
Світлотіні (італ.).
337
Шарлей цитує хрестоматійний вірш "Молитва" (зі збірки "Польські квіти") польського поета XX століття Юліана Тувіма:
"Niech prawo zawsze prawo znaczy,
A sprawiedliwosc — sprawiedliwosc."
338
Місяць вересень (лат.).
339
Різновид прапора (італ. gonfalon) у формі прямокутника, який підвішувався горизонтально, коротшою стороною, причому протилежна сторона була зрізана у формі трикутника.
340
Турнір на списах (лат.).
341
Прийшов, побачив, переміг (лат.). Юлій Цезар.
342
З честю, панове лицарі та зброєносці (фр.).
343
Просторий каптан із гербом феодала, який носили герольди та деякі інші слуги.
344
Тут: Починайте! (фр.).
345
"Король герольдів" (фр.).
346
Інша назва герольда.
347
Турнір на списах (фр.).
348
Опора на обладунку для списа.
349
Різновид камзола, від justaucorps (фр.) — обтислий одяг.
350
Різновид вільного довгого плаща, часто із великим хутряним коміром.
351
Смарагдово-зелений колір (фр.).
352
Почуття (застар.).
353
Королева краси і кохання (фр.).
354
Наклепник (фр.).
355
Негідник (фр.).
356
Тонка світла хустка, переважно із шовку або іншої коштовної тканини або принаймні з найтоншого полотна, звичайно напівпрозора, яка щільно охоплювала щоки і підборіддя.
357
Жіночий головний убір з полотна, сукна або фетру, високий, прямий, без крисів.
358
Милосердя дами, на яке міг розраховувати лицар, що якось провинився під час турніру (фр.).
359
З лат. gravo — "обтяжувати", тіпає — "погрози"; тут — звинувачення.
360
Бій (переважно спеціально затупленою зброєю) двох великих груп лицарів, наближений до справжньої битви.
361
Середньовічний жіночий головний убір у формі сильно видовженого конуса (фр.).
362
Коханка, утриманка (заст., з фр.).
363
Комір (від фр. gorge — горло).
364
Колюча зброя, різновид важкого довгого меча — канцера.
365
Кінець — справі вінець (лат.).
366
Великий мисливський ніж.
367
Доброго здоров'я (лат.).
368
Васал васала (лат.).
369
Книга пророка Ісаї, 10; 1–2.
370
"Цісарські попове" — кантилена, тобто "Пісня про Вікліфа" Єнджея Галки, була написана, звичайно, набагато пізніше, імовірно, близько 1440 року. Галка, як я підрахував, був приблизно ровесником Рейневана. Вважають, однак (див. Pawel Kras, Husyci w pietnastowiecznej Polsce, Towarzystwo Naukowe KUL, Lublin 1998), що це була переробка якоїсь гуситської пісні. То, може, складеної моїм голіардом? Або яку він десь почув?
371
Книги існують на те, щоби їх читати, а не палити (лат.).
372
"Не беріть ані золота, ані срібла, ані мідяків до своїх поясів" (лат.). Євангеліє від Матвія, 10; 9.
373
"Про Град Божий" (лат.).
374
Мир Божий (лат.).
375
Суперечність, суперечка (лат.).
376
Книга Екклезіаста, 3; 1–8.
377
"Ніч приносить пораду" (італ.), тобто: "Завтра буде видніше".
378
Грангія — у цистерціанців господарський центр, влаштований на взірець монастиря, але населений не ченцями, а конверсами.
379
[Примітка автора] "Конрад, уже вісім років єпископ у Вроцлаві, дивував своєю істинно лицарською поставою" — описуючи особу Конрада, п'ястівського князя з олесницької лінії, я суворо дотримувався — якщо йдеться про його характер, — хронікера, особливо вподобання єпископа до трунків і протилежної статі, про які Длугош говорить прямо. Однак я дозволив собі деякі вільності в описі самої постаті, її фізичних ознак. По-перше, опис постаті в Длугоша ("…орнявий злюка… невисокого зросту, грубого тіла… очі мав гнійні… у мові заїка і недоріка…" абсолютно не вкладався мені у фабулу і не пасував. По-друге, Бог його знає, хто має рацію: Длугош міг паскудно і не зовсім достовірно змальовувати людей, які йому не сподобались або які йому чимось наразилися. А те, що до вроцлавського єпископа хронікер симпатії не почував, це точно.
380
Воістину (іт.).
381
[Примітка автора] "Іскра — річ невелика" — "проповідь" славнозвісного згодом Миколая з Кузи (який у 1425 році налічував лише двадцять чотири весни життя) я сконструював на підставі значно пізніших, контрреформаційних одкровень Петра Скарги, єзуїта, що містяться у його "Житіях Святих Старого і Нового Завіту".
382
Під двома видами (лат.).
383
Євангеліє від св.