Біблія

Сторінка 104 з 318

І побачив Соломон цього юнака, що він працьовитий, і призначив його над усіма носіями оселі Йосипової.

29 І одого разу, коли вийшов Єровоам з Єрусалиму, зустрів його на шляху пророк, шілонянин Ахія. Він був одягнутий в новий одяг, і вони були самі на полі.

30 І схопив Ахія за той новий одяг, що був на ньому, та й подер його на дванадцять частин.

31 І сказав він до Єровоама: "Візьми собі десять, бо так сказав Господь, Бог Ізраїля: "Оце я забираю царство з Соломонової руки, і даю тобі десять племен.

32 А одне плем'я залишиться йому заради мого раба Давида та заради Єрусалима, міста, що я обрав його з усіх Ізраїлевих племен.

33 Це тому, що вони покинули мене і вклонялися Астарті, сидонській богині, і Кемошеві, богові моавському, і Мілкомові, богові аммонському, і не пішли моїми шляхами, і не робили добре в моїх очах, і не виконували постанови мої та заповіді мої, як батько його Давид.

34 Та не заберу я всього царства з руки його, а залишу його володарем по всі дні життя його заради обраного мною раба Давида, який стеріг заповіді мої та постанови мої.

35 А заберу я царство з руки його сина, та й дам його тобі, оті десять племен.

36 А синові його дам одне плем'я, щоб залишався світильник рабові моєму Давидові, по всі дні перед обличчям моїм в Єрусалимі, місці, що я обрав собі для перебування ймення мого.

37 А тебе я візьму, щоб ти царював над усім, чого пожадає душа твоя, і ти будеш царем над Ізраїлем.

38 І коли ти слухатимеш усього, що я накажу тобі, і підеш моїми шляхами, і робитимеш добре в очах моїх, щоб виконувати постанови мої та заповіді мої, як робив раб мій Давид, то я буду з тобою, і зміцню тебе, як я зміцнив був Давида, і дам тобі Ізраїля.

39 І впокорюватиму Давидових нащадків заради того, тільки не по всі дні"".

40 І шукав Соломон, щоб вбити Єровоама. І встав Єровоам, і втік до Єгипту, до Шішака, єгипетського царя. І пробував він у Єгипті аж до Соломонової смерті.

41 А решта Соломонових справ, і все, що він зробив був, та мудрість його, описані в книзі справ Соломонових.

42 Соломон царював у Єрусалимі над усім Ізраїлем сорок років.

43 І спочив Соломон з батьками своїми, і був похований у Місті Давида, батька свого, а замість нього зацарював син його Рехавоам.

1 про царів 12

1 І пішов Рехавоам до Сихему, бо до Сихему зійшовся весь Ізраїль, щоб настановити його царем.

2 І сталося, що це почув Єровоам, Неватів син, коли був ще в Єгипті, куди втік він від царя Соломона і осів там.

3 І послали покликати його. І прийшов Єровоам та вся громада Ізраїлева, і вони сказали до Рехавоама:

4 "Твій батько наклав був тяжке ярмо на нас, а ти нині полегши тяжку працю нашу та тяжке ярмо, що наклав був на нас батько твій, і ми служитимемо тобі".

5 А він сказав їм: "Ідіть і повернетеся до мене за відповіддю через три дні". І пішов той народ.

6 І радився цар Рехавоам зі старшими, що стояли перед обличчям його батька Соломона, коли був він живий, що відповісти цьому народові?

7 І вони сказали йому: "Якщо ти сьогодні будеш рабом цьому народові, і служитимеш їм, і відповіси їм добрим словом, то вони будуть тобі рабами по всі дні".

8 Та він відкинув пораду старших, що радили йому, і радився з молодиками, які виросли разом з ним і стояли перед ним.

9 І запитав він у них: "Що ви порадите відповісти цьому народові, який просив мене полегшити ярмо, що мій батько наклав був на них".

10 І відповіли йому ті молодики, що виросли з ним: "Отак скажеш тому народові, що просив тебе полегшити ярмо, яке твій батько наклав був на нього: "Мій мізинець товщий за стегна мого батька!

11 Мій батько наклав був на вас тяжке ярмо, а я додам до вашого ярма! Батько мій карав вас бичами, а я каратиму вас скорпіонами!12 І прийшов Єровоам та весь народ до Рехавоама третього дня, як цар сказав: Поверніться до мене третього дня.

13 І цар жорстоко відповів народові, і відкинув пораду старших, що радили йому.

14 І він за порадою тих молодиків, сказав їм: "Мій батько наклав був тяжке ярмо на вас, а я додам до вашого ярма. Батько мій карав вас бичами, а я каратиму вас скорпіонами!"...

15 І не послухав цар народу, бо це було від Господа, щоб справдилося слово його, яке промовляв був Господь через шілонянина Ахійю до Єровоама, Неватового сина.

16 І побачив весь Ізраїль, що цар не послухав їх, і народ відповів цареві: "Яка нам частина в Давиді? Нема спадщини нам у сині Єсея! До наметів своїх, о Ізраїлю! Дивися віднині за своєю оселею, Давиде!"... І пішов Ізраїль до наметів своїх.

17 Тільки над Ізраїлевими синами, що сиділи в Юдиних містах, царював Рехавоам.

18 І послав цар Рехавоам Адонірама, що був над даниною, до Ізраїлевої оселі, та весь Ізраїль закидав його камінням, і він помер. А цар Рехавоам поквапився сісти на колісницю та втекти до Єрусалиму.

19 І збунтувався Ізраїль проти Давидової оселі, і від неї відпав, і так є аж до цього дня.

20 І як весь Ізраїль почув, що повернувся Єровоам, то послали й покликали його на збори, та й настановили його царем над усім Ізраїлем. А за оселею Давида не залишилося нікого, окрім одного Юдиного плем'я.

21 І прийшов Рехавоам до Єрусалиму, і зібрав весь Юдин дім та Веніяминове плем'я, і обрав сто вісімдесят тисяч воїнів, щоб воювати з Ізраїлевою оселею і повернути царство Рехавоамові, Соломоновому синові.

22 І було Боже слово до Шемаї, людини Божої:

23 "Скажи Рехавоамові, Соломоновому синові, цареві Юдиному, та всій оселі Юдиній й Веніяминовій, і решті народу,

24 що так промовляє Господь: "Не йдіть і не воюйте з своїми братами, Ізраїлевими синами! Поверніться кожен до помешкання свого, бо ця річ сталася від мене!"" І вони послухали Господнього слова, і повернулися до помешкань своїх, як сказав їм Господь.

25 І збудував Єровоам Сихем в Єфремових горах, та й осів у ньому. І вийшов він звідти, і збудував Пенуїл.

26 І сказав Єровоам у своєму серці: "Нині повернеться царство до оселі Давидової!

27 Якщо народ цей буде ходити до Єрусалиму, щоб приносити жертви в Господньому храмі, то повернеться серце цього народу до їхнього пана, до Рехавоама, царя Юдиного. Вони конче вб'ють мене, та й повернуться до Рехавоама, царя Юдиного".

28 Цар порадився, зробив двох золотих телят і сказав до народу: "Досить вам ходити до Єрусалиму! Оце, Ізраїлю, боги твої, що вивели тебе з Єгипетського краю".

29 І поставив він одного в Бет-Елі, а іншого в Дані.

30 І була та річ на гріх, бо народ ходив до одного з них аж до Дану.

31 І зробив він жертовне місце на пагорбі, і настановив священиків з усього народу, що не були з Левієвих синів.

32 І встановив Єровоам свято у восьмому місяці, п'ятнадцятого для місяця, подібне до свята, що в Юді, і приносив жертву на жертовнику. Так зробив він у Бет-Елі, щоб приносити в жертву телятам, які він зробив. І настановив він у Бет-Елі священиків пагорбів, що зробив.

33 І приносив він жертви на жертовнику, що зробив у Бет-Елі, п'ятнадцятого дня восьмого місяця, якого обрав він на свій розсуд. І влаштував він свято для Ізраїлевих синів, і підійшов до жертовника, щоб покадити...

1 про царів 13

1 І ось чоловік Божий прийшов за Господнім словом з Юди до Бет-Елу. А Єровоам стояв при жертовнику, щоб кадити.

2 І сказав чоловік Божий при жертовнику за словом Господнім: "Жертовнику, жертовнику, так сказав Господь: "Ось в оселі Давида народиться син на ім'я Йосія, і він на тобі принесе в жертву священиків пагорбів, що на тобі кадять, і кістки людські спаляться на тобі"".

3 І дав він того дня ознаку, промовляючи: "Оце та ознака, про яку казав Господь: "Ось цей жертовник розпадеться, і посиплеться попіл з нього!""...

4 І як цар почув слова того Божого чоловіка, що промовляв до жертовника в Бет-Елі, то Єровоам простяг руку свою в його бік і сказав: "Схопіть його!" І заклякла йому його простягнута рука, і він не міг опустити її...

5 А жертовник розпався, і попіл висипався з жертовника, за тією ознакою, що дав Божий чоловік за словом Господнім...

6 А цар сказав до Божого чоловіка: "Ублагай обличчя Господа, Бога твого, і помолися за мене, і хай опуститься рука моя!" І чоловік Божий умилостивив Господнє обличчя, і царська рука опустилася, і була, як перед тим...

7 І сказав цар до Божого чоловіка: "Увійди зі мною до будинку й попоїж, і я віддячу тобі!"

8 А чоловік Божий сказав до царя: "Навіть коли б ти дав мені пів будинку свого, не ввійду я з тобою, і не їстиму хліба, і не питиму води в цьому місці!...

9 Бо так наказано мені за словом Господнім: "Ти не їстимеш хліба, і не питимеш води, і не повернеся шляхом, яким прийшов!10 І пішов він іншим шляхом, і не повернувся тим, що н прийшов був до Бет-Елу.

11 А один старий пророк сидів у Бет-Елі. І прийшли його сини, і розповіли йому про все, що зробив Божий чоловік сьогодні в Бет-Елі, і переказали ті слова, що він казав до царя, своєму батькові.

12 І запитав у них їхній батько: "Де ж той шлях, яким він пішов?" А його сини бачили той шлях, яким пішов Божий чоловік, що прийшов був з Юди.

13 І звелів він синам своїм осідлати йому віслюка, і вони осідлали віслюка, і він сів на нього.

14 І поїхав він за Божим чоловіком, і знайшов його, як той сидів під дубом. І запитав він у нього: "Чи ти той Божий чоловік, що прийшов з Юди?" А той відповів: "Я".

15 І запросив він його до помешкання мсвого з'їсти хліба.

16 А той сказав: "Не можу повернутися з тобою та ввійти до тебе їсти хліб і пити воду!

17 Бо було мені сказано за словом Господнім: "Не їстимеш хліба й не питимеш там води, і не повернешся тим шляхом, яким ти прийшов!18 А той сказав йому: "І я пророк, як ти! А ангел сказав мені за Господнім словом: "Поверни його і приведи до себе, і хай він у тебе їсть хліб і п'є воду"". Він же збрехав йому!

19 І він повернувся з ним, і їв хліб у його будинку та пив воду...

20 І як сиділи вони при столі, то було Господнє слово до пророка, що повернув його.

21 І він сказав до Божого чоловіка, що прийшов з Юди: "Так сказав Господь: "Тому, що був ти неслухняний Господнім наказам, і не виконав того, що наказав тобі Господь, Бог твій,

22 і ти повернувся, і їв хліб та пив воду в місці, про яке він казав тобі, щоб ти не їв там хліба й не пив води, не ввійде твій труп до могили батьків твоїх!""...

23 І як той поїв хліба та напився, то він осідлав віслюка тому пророкові, що він повернув його.

24 І той подався, та спіткав його на шляху лев, та й забив його.