"Вежа блазнів, — гарячково думав він, — це все ще Вежа блазнів, маячня, шаленство і божевілля".
Він послизнуся на крові, впав. На Шарлея. У Шарлея в руках був арбалет. Він глянув на Рейневана, підморгнув. І вистрілив. Вертикально вгору. Просто в живіт коня, який навис над ними. Кінь звискнув. А Рейневан дістав копитом у голову. "Це кінець", — подумав він.
— Боже пом-а-а-ага-а-ай! — почув він, мов крізь вату, паралізований болем і слабкістю. — Підмо-о-ога-а-а! Під-мо-о-ога-а-а!
— Підмога, Рейнмаре! — кричав, смикаючи його, Шарлей. — Підмога! Живемо!
Він став навкарачки. Світ і далі танцював та плавав у нього перед очима. Але той факт, що вони жили, було неможливо не помітити. Він закліпав.
З поля долетів лемент і дзенькіт, іоанніти і панцирники Хаугвіца билися з прибулою підмогою, закованою в повні пластинчасті обладунки. Бій був недовгим: трактом із заходу вже мчала галопом, горлаючи на всю міць легень, кіннота Бразди, за нею, горлаючи ще голосніше, мчала гуситська піхота з піднятими ціпами. Побачивши це, йоанніти і люди Хаугвіца повернули задом і поодинці та групами почали втікати до лісу. Підмога дихала їм у спину, безжально ріжучи і рубаючи, аж пагорбами розходилася луна.
Рейневан сів. Обмацав голову і боки. Він був увесь у крові, але скидалося на те, що чужій. Коло нього, все ще зі своїм щитом, сидів, спершись на віз, Самсон Медок із закривавленою головою, густі краплі капали з його вуха на плече. Кілька гуситів підводилися з землі. Один плакав. Одного нудило. Один, затягуючи зубами ремінь, намагався зупинити кров, яка дзюркотіла з кукси відрубаної руки.
— Живемо, — повторив Шарлей. — Живемо! Гей, Галада, чу…
Він осікся. Галада не чув. Він уже не міг чути.
До возів під'їхав Бразда з Клінштейна, під'їхали панцерні з підмоги. Усе ще розпалені битвою, галасливі, вони відразу замовкали і затихали, коли під копитами коней починало чвакати криваве болото. Бразда оцінив поглядом побоїще, подивився в осклілі очі Галади, нічого не сказав.
Командир панцирних з підмоги придивлявся до Рейневана, примружуючи очі. Було видно, що він намагається пригадати. Рейневан упізнав його відразу, і не тільки за трояндою на гербі — це був раубрітер із Кромоліна, протектор Тибальда Раабе, поляк Блажей Порай Якубовський.
Чех, який плакав, опустив голову на груди і вмер. У тиші.
— Дивно, — сказав нарешті Якубовський. — Дивіться на цих трьох. Навіть не дуже потовчені. Ну ви й щасливчики! Або якийсь демон вас оберігає.
Він їх не впізнав. Зрештою, в цьому не було нічого дивного.
* * *
Хоч Рейневан і сам ледве тримався на ногах, він відразу взявся перев'язувати поранених. У цей час гуситська піхота дорізала і обчищала від збруї іоаннітів і списників Хаугвіца. Убитих витрушували з блях, почалися сварки, кращу зброю і дорожчі панцирі виривали з рук, доходило і до кулаків.
Один із лицарів, що лежали під возом, який здавався мертвим, як і інші, зненацька поворухнувся, забряжчав обладунком, застогнав із глибини шолома. Рейневан підійшов, став на коліна, підняв хундсгугель. Вони довго дивилися один одному в очі.
— Давай… — прохрипів лицар. — Добий мене, єретику. Ти убив мого брата, убий і мене. І хай тебе пекло поглине…
— Вольфгер Стерча.
— Щоб ти здох, Рейневане Беляу.
Наблизилися два гусити із закривавленими ножами. Самсон встав і загородив їм дорогу, а в його очах було щось таке, що гусити швидко відійшли.
— Добий мене, — повторив Вольфгер Стерча. — Чортове поріддя. Чого ти чекаєш?
— Я не вбивав Нікласа, — сказав Рейневан. — Ти чудово це знаєш. Я все ще не впевнений в тому, яку роль ви зіграли в убивстві Петерліна. Але знай, Стерча, що я сюди повернуся. І розрахуюся з винними. Знай це сам і передай іншим. Рейнмар з Беляви повернеться у Шльонськ. І зажадає розрахунку. За все.
Обличчя Вольфгера зм'якло, розслабилося, Стерча грав зуха, але тільки тепер зрозумів, що має шанс вижити. Попри це він не сказав ні слова, відвернув голову.
Поверталася з погоні та розвідки кіннота Бразди. Піхотинці, яких підганяли командири, покинули оббирати полеглих, сформували маршовий стрій. Підійшов Шарлей із трьома кіньми.
— Вирушаємо, — кинув він коротко. — Самсоне, зможеш їхати?
— Зможу.
* * *
Вирушили вони тільки через годину. Залишивши за спиною кам'яний покутний хрест, одну з численних у Шльонську пам'яток злочину і запізнілого каяття. Тепер, крім хреста, роздоріжжя позначав ще й курган, під яким поховали Олдржиха Галаду і двадцятьох чотирьох гуситів — Сиріток із Градця-Кралове. На кургані Самсон застромив щит. Із променистою облаткою і чашею.
І написом: BŮH PÁN NAŠ.
* * *
Армія Амброжа йшла на захід, до Броумова, залишаючи за собою широку чорну смугу зораного колесами й вимішаного чобітьми болота. Рейневан обернувся в сідлі, подивився.
— Я сюди повернуся, — сказав він.
— Якраз цього я і боявся, — зітхнув Шарлей. — Якраз цього я і боявся, Рейнмаре. Що ти власне це скажеш. Самсоне?
— Що?
— Ти щось бурмочеш собі під ніс, до того ж по-італійськи, тож, гадаю, це знову Данте Аліг'єрі?
— Правильно гадаєш.
— І, певно, уривок, що пасує до нашої ситуації? До того, куди ми оце прямуємо?
— Авжеж.
— Гм-м-м… Fuor de la queta… Отже, ми йдемо, ти вважаєш… Я не буду занадто настирливий, якщо попрошу перекласти?
— Не будеш.
Йдемо туди, де жаль повітря крає;
і ось ми там, де вже немає світла [573].
* * *
На західному схилі Голінця, у тому місці, звідки як на долоні видно було долину й армію на марші, на гілку ялини сів великий стінолаз, обтрусивши сніг із глиці. Стінолаз повернув голову, його нерухоме око, здавалося, виглядало когось у колоні.
Стінолаз, видно, нарешті побачив те, що хотів побачити, бо розтулив дзьоб і заскрекотів, і в цьому скрекоті був виклик. І страшна погроза.
* * *
Гори потопали в каламутному sfumato[574] похмурого зимового дня.
Знову пішов сніг. Засипав сліди.
КІНЕЦЬ ПЕРШОГО ТОМУ
notes
1
Хіліасти (від гр. hilias — тисяча) — представники низки єретичних рухів, які на підставі тлумачення пророцтв Апокаліпсису сповідували віру в "тисячолітнє царство" Бога", після якого мав настати Кінець світу. — Тут і далі примітки без позначень, — від перекладача. Примітки автора починаються з [Примітка автора].
2
10 лютого за григоріанським календарем.
3
quinque civitates — П'ять міст (лат.).
4
"Будем їсти та пити, бо взавтра помрем!" (лат.) — Книга пророка Ісаї, 22; 13.
5
mors nigra — "Чорна смерть", чума (лат.).
6
apellatus — На прізвисько (лат.).
7
episcopus vroclaviensis — Вроцлавський єпископ (лат.).
8
[Примітка автора] "… донацію в шістсот гривень" — гривня (внеслов'янських країнах її називали маркою) була платіжною одиницею, а не монетарною. Вона означала масу півфунта чистого срібла, з якої мали бути викарбувані 60 штук монет, тобто копа празьких грошів. Так було ще близько 1300 року, потім з фунта почали карбувати дедалі більше грошів, через що гріш, який містив усе менше дорогоцінного металу, знецінювався. Скільки грошів насправді карбувалося з гривні, залежало від того, наскільки володар хотів надути своїх підданих. Як бачимо, від тих часів мало що в цьому сенсі змінилося.
9
Орден францисканців, Fratrum Minorum ("брати менші", лат.).
10
Любінський герцог (лат.).
11
Званий (лат.).
12
Inquisitio haereticaepravitatis, Sanctum Officium (лат.) — інквізиція.
13
Без гніву та безпристрасно (лат.).
14
11 квітня.
15
День Богоявлення, в католицькій традиції — 6 січня, який завершував цикл зимових свят, що починався на Різдво, 25 грудня.
16
У католицькій традиції — 25 березня.
17
Сьомий день у березні, травні, липні та жовтні, в інші місяці — п'ятий.
18
11 жовтня 1424 року.
19
Мистецтво кохання (лат.) — за назвою поеми Овідія.
20
Молитва, яку читають приблизно ополудні, через шість годин після сходу сонця.
21
Deus in auditorium meum intende, Domine ad adiuvandum me festina — "Поспіши, Боже, збавити мене. Господи, поспіши на допомогу мені" (лат.) — католицька молитва.
22
[Примітка автора] Memento, salutis Auctor… — традиційний гімн з молитовника:
Пам'ятай, о Творець всесвіту,
Що ти прийняв колись форму тіла
Нашого, коли тебе на світ
Пресвята Діва породила.
23
Любов моя (фр.).
24
Досвіди (з лат.).
25
[Примітка автора] Ad te levavi oculos meos… — ченці співають по черзі псалми 122,123,124. Нумерація псалмів у всій книзі прийнята за нумерацією "Вульгати" в латинському перекладі святого Ієроніма. "Біблія тисячоліття", з якої походять усі біблійні цитати в книзі, була перекладена з оригінальних мов, через що з'явилася різниця (на один) у нумерації псалмів. Псалом "Ad te levavi oculos meos" ("Свої очі я зводжу до тебе…") у "Біблії Тисячоліття" має номер 123, а не 122. [ "Біблія тисячоліття" — польське видання Біблії до тисячоліття прийняття Польщею християнства (1966p.), стандартне джерело цитат.]
26
Французька форма імені Егідій — Жіль.
27
Тут майже дослівно переказано 14 вірш 4-ї глави "Пісні Пісень" Соломона.
28
Мій чарівник (фр.).
29
Повернися (лат.).
30
Прекраснозада (гр.).
31
"Пісня Пісень", 1; 13.
32
"Пісня Пісень", 1; 8.
33
"Пісня Пісень", 4; 4.
34
Чарівник! Дия… (фр.)
35
Во ім'я Отця, і Сина…(лат.).
36
Зарозумілий (лат.). Інокентій — невинний (лат.).
37
Мир! З вами! Ближнього свого! Як самого себе! (лат.).
38
Хоч-не-хоч (лат.).
39
Купці та дрібні торговці (лат.).
40
Тут — погоджуючись. Credo — вірити, вважати (лат.).
41
Правопорушники, злочинці (з лат. delinquens).
42
Розслідування про правила віри (лат.).
43
Книга, яку переслідувала католицька церква, своєрідний "маніфест" єретиків — лолардів та вікліфістів.
44
Пасквілі, памфлети, тут — будь-які тексти антикатолицького спрямування.
45
Суфраган — єпископ без єпархії.
46
Сарепта — Оскільки це місто у Фініки, на землях у долині р. Тигр, після загибелі держави хрестоносців було відвойоване мусульманами, звання єпископа Сарепти було хоч і почесним, але суто номінальним.
47
Прелат, який має право одягати митру.
48
Королівська династія в середньовічній Польщі.
49
Черниці ордену святої Клариси.
50
Колегія каноніків.
51
Костел, при якому діє капітул.
52
Священик, який керував кафедральною школою.
53
Імена, прізвиська (лат.).
54
Член чернечого ордену, а відповідно — і спільноти, який не складає обітниці.
55
У деяких католицьких орденах — "світський чернець", особа, що постійно перебуває в монастирі, виконуючи роботу на потреби монастирської общини, прийняла деякі обітниці, але не прийняла чернечого сану.
56
Святорухівці — ченці ордену святого Духа, які займалися в основному опікою над хворими.
57
Дефенестрація (лат.