Після перемоги над римлянами в битві коло Канн (216 до н. є.) Ганнібал розмістив свої війська на зимовий відпочинок у Кампанії, що послабило їхній гарт, який вони виявили при здійсненні нечуваного до того часу переходу з Піренейського півострова в Італію через Альпи (218 до н. є.).
5. Літерн — прибережне місто в Кампанії. Туди після безпідставного звинувачення народними трибунами добровільно подався на вигнання Сціпіон Африканський Старший, переможець Ганнібала У Другій Пунічній війні (див. лист LXXXVI).
6. Слово pheletes, що у єгиптян означало "злодій", "розбійник", вимовляється так само, як і philetes — "той, хто кохає", "коханець".
Лист LVIII
1. Партенопея — давня назва Неаполя; Несіда — острівець між Путеолами і Неаполем.
2. Вергілій. "Енеїда, VI, З і III, 277. Лист LV
1. Асіній Галл — політичний діяч, консул 8 р. до н. є., оратор. Одружився з Віпсанією, першою дружиною Тіберія, що стало причиною його ув'язнення. Помер голодною смертю у 33 р. н. є.
2. Сеян, Луцій Елій — найвпливовіший за часів Тіберія префект преторіанської гвардії. Користуючись повним довір'ям імператора, виношуючи честолюбні заміри, він спричинився до безлічі жертв, зокрема, отруїв сина Тіберія — Друза. Після викриття змови Сеяна було страчено.
3. Фавон — теплий західний вітер.
Лист LVI
1. Крісп — приятель Сенеки. Будучи на вигнанні, письменник присвятив йому одну із своїх епіграм.
2. Йдеться про подібний до "мети" (тобто конічної форми стовпа, що його на поворотах об'їжджали колісниці в цирку) фонтан у Римі.
3. Віршований рядок із не збереженої поеми "Аргонавтика" Варрона Атацинського (І ст. до н. є.).
4. Сенека торкається започаткованої ще Есхілом ("Семеро проти Фів", 570) однієї з найважливіших проблем моральної філософії — "бути і видаватися" (esse — videri).
5. Вергілій. "Енеїда", II, 726-729.
6. Голос, за уявленням стоїків,— це "вдарене повітря".
Лист LVII
1. Борці перед змаганням змащували тіло олією, потім посипали його піском.
2. Йдеться про тунель завдовжки 700 кроків, який проходив крізь пагорб по дорозі з Путеол до Неаполя.
3. У цьому дотепному спостереженні — натяк на контраст (темрява — світло), яким часто послуговувались античні поети. Найяскравіший приклад — у Горація (Оди, II, 13, 27): золотосяй-ний, лункий плектр, що ним Алкей б'є у струни своєї ліри,— на тлі мовчазної темряви підземного світу.
Лист LVIII
1. Подібні клопоти, працюючи з грецьким матеріалом, мав Лукрецій (пор. І, 136-137: "...ночі проводячи... В пошуках слів...").
2. Вергілій. "Георгіки", Ш, 146-150.
3. Вергілій. "Енеїда", XII, 707-709.
4. Вергілій. "Енеїда", XI, 467.
5. Енній, Квінт (239-169 до н. є.) — видатний римський епічний поет, творець латинського гекзаметра; найзначніший його твір — історичний епос "Аннали". Акцій (II ст. до н. є.) — видатний римський трагік, твори якого збереглись у фрагментах.
6. В оригіналі essentia; у збережених творах Ціцерона це слово не зустрічається; натомість найчастіше виступає вираз nature.
7. Камінь через свою щільність — давній символ бездушності; пор. "Кам'яна душа" Г. Хоткевича (оксиморон).
8. Справжнє ім'я Платона (що дослівно означає "широкоплечий") — Арістокл.
9. Пор. у Вергілія (Еклоги, IX, 51): Orania fers, aetas, animum quoque...— "Все берете ви, літа, навіть розум наш..."
Лист LIX
1. Вергілій. "Енеїда", VI, 278-279.
2. Вергілій. "Енеїда", VI, 513-514.
Лист LX
1. Югер — римська одиниця земельної площі — ділянка, яку два воли зорюють протягом дня (приблизно 1/4 гектара).
2. Саллюстій, Гай Крісп (86-35 до н. є.) — римський історик. Ідеться про його твір "Змова Катіліни" (І, 1).
Лист LXII
1. Сенека ("Про блаженне життя", XVIII, 3) говорить про велике враження, яке справила на нього крайня вбогість, у якій жив Деметрій.
Лист LXIII
1. Йдеться про Гомера. Маються на увазі вірші з "Іліади": XIX, 229 та XXIV, 602.
2. Анней Серен — приятель Сенеки. Про нього згадує Таціт ("Аннали", XIII, 13).
Лист LXIV 1. Вергілій. "Енеїда", IV, 158-159.
Лист LXV
1. Доволі широко про чотири причини (матерія — hyle; форма — eidos; рух — to kinoun і мета — telos) Арістотель говорить у другому розділі п'ятої книги "Метафізики". 19
2. "Дорифор" ("Списоносець") та "Діадумен" ("Юнак, що пов'язує голову переможною стрічкою") — статуї Поліклета (V ст. до н. є.).
3. Idea значить "видиво", тобто те, що сприймаємо зором (від idem — бачити, оглядати).
4. Сенека не цитує, а лише переказує Платона ("Тімей", 29 є).
б. Тобто згідно із знаменитим висловом: "Пізнай себе самого — і ти пізнаєш усесвіт".
Лист LXVI
1. Вергілій. "Енеїда", V, 344.
2. Пор. у Горація (Сатири, І, 3, 33-34):
...та в його незугарному тілі Рідкісний хист притаївсь, тут могутнього духу оселя.
3. Про душу як "частку небесного подиху" говорить і Горацій (Сатири, II, 2, 78-79).
4. Йдеться про Сціпіона Еміліана Африканського Молодшого, який у 133 р. до н. є. після тривалої облоги здобув іспанське місто Нуманцію, після чого багато жителів, щоб не потрапити в полон, покінчили самогубством.
5. Фаларід — відомий своєю жорстокістю тирая із Акраганта (Сіцілія); він, за переказом, живцем спалював свої жертви у мідному бикові.
6. Агамемнон — володар Мікен, проводир греків у троянському поході.
7. Сенека наводить у вільному викладі останній лист Епікура до Ідоменея.
Лист LXVII
1. Регул, Марк Атілій (Ш ст. до н. є.) — римський полководець. Під час поразки в Першій Пунічній війні потрапив у полон (255 р. до н. є.). Посланий на чесне слово карфагенянами в Рим для переговорів про мир, сам же переконав сенат відхилити умови миру і добровільно повернувся в Карфаген, де був закатований: його спустили з гори у скрині з повбиваними в неї цвяхами.
2. Вергілій. "Енеїда", І, 93-94.
3. Публій Децій Мус — консул 340 р. до н. є. У боротьбі з латинянами пожертвував своє життя богам, кинувшись у гущу ворогів, що принесло римлянам перемогу. У 295 р. до н. є. такий же подвиг здійснив у битві з галлами його син.
Лист LXVIII
1. Натяк на засаду епікурейців "Проживи у сховку" (Lathe biosas).
2. Пор. у Горація (Послання, І, 16, 24):
Сором — не лікар: болячку приховує він, а не гоїть.
Лист LXX
1. Вергілій. "Енеїда", III, 72.
2. Йдеться про Телесфора з Родосу, якого в такий спосіб покарав сіцілійський тиран Лісімах. Розповідь про це — у трактаті "Про гнів" (ПІ, 17).
3. Скрібонія — друга дружина імператора Августа.
4. Лібон Друз, Марк Скрібоній в 16 р. н. є. був звинувачений у підготовці державного перевороту (див.: Таціт, "Аннали", II, 27-32).
Лист LXXI
1. У 54 р. до н. є. Марк Порцій Катон (Утіцький) зазнав невдачі під час преторських виборів: переміг, вдавшись до підкупу, відомий своїми зловживаннями і нечесністю прихильник цезаріанців Публій Ватіній.
2. У 48 р. до н. є. в битві коло міста Фарсали (Північна Греція) Юлій Цезар переміг Секста Помпея; останній втік до Єгипту, де був підступно вбитий за наказом Птолемея XIII. Прихильникам Помпея, згуртованим у Північній Африці, допомагав нумідійський володар Юба. У 46 р. вони були розгромлені військами Цезаря коло міста Тапса. Катон, Сціпіон і Юба покінчили самогубством. Роком пізніше в Іспанії зазнали поразки останні з помпеянців.
3. Сенека використовує тут формулу сенатської ухвали: "Хай подбають консули, аби республіка не зазнала ніякої шкоди".
4. Тобто філософської школи Платова (від місцевості в Атенах з гаєм, присвяченим героєві Академу).
5. Під час тріумфу перед повозом переможця гнали полонених вождів. Пор. у Горація ("Поетичне мистецтво", 191):
Тягнуть вождів-полонеників, руки назад їм зв'язавши.
6. Даги — скіфські племена, що селились на території сучасного Дагестану, на Північному Кавказі та в Середній Азії (див.: Таціт, "Аннали", II, 3; XI, 8, 10). Х
Лист LXXIII
1. Тобто серед вільних, повноправних громадян; тога також — символ миру.
19*
2. Вергілій. "Буколіки", І, 6-7; 9-10.
3. Вергілій. "Енеїда", IX, 641.
Лист LXXIV
1. В оригіналі: in divitiis inopes. Горацій (Оди, Ш, 16, 28) цю ж саму думку акцентує ще й грою слів: magnas inter opes inops.
2. За частими у Сенеки роздумами про страх і підозріння — реалії тогочасного життя (доноси, страти, вигнання).
Лист LXXV 1. Див. лист LXXI, 4.
Лист LXXVI
1. Метронакт — невідомий нам з інших джерел філософ-стоїк; згадка про нього далі — лист ХСШ, 1, де мовиться також про його смерть.
2. Пітавлет — флейтист, що супроводжував спів актора у театрі.
3. Сенека знову повертається до морально-етичної проблеми "бути — видаватися". Не був щасливим і зодягнений у багряницю верховний вождь ахейців Агамемнон (пор. в Евріпіда: "Іфігенія в Авліді", 16-20).
4. Пор. у Вергілія ("Енеїда", IX, 349):
Душу багряну тут виблював він...
5. Вергілій. "Енеїда", VI, 103-105.
6. Варто зауважити, що для римлян слово novus означало не лише "новий", але й "лихий", "поганий": novissima exspectare — очікувати чогось найгіршого.
Лист LXXVII
1. Єгипетські судна доставляли для Риму збіжжя. Путеоли — порт в Неаполітанській затоці; при вході до нього — мис Мінерви (Паллади) з присвяченим їй храмом. Джерело наведеної цитати невідоме.
2. Вергілій. "Енеїда", VI, 376.
3. Тобто до Калігули.
4. Одна з важливих римських доріг; відгалужуючись від Ап-пієвої дороги, вона провадила до Кампанії.
5. Нестор — володар Пілосу (Пелопоннес); згідно з Гомером, найстарший з-поміж грецьких вождів під Троєю.
6. Можливо, йдеться про Статілію — римлянку, що про неї згадує Пліній Старший ("Природничі історії", VII, 48).
Лист, LXXVIII
1. Вергілій. "Енеїда", І, 203.
2. З Лукрінського озера в Кампанії, славного багатством риби.
Лист LXXIX
1. Тавроменій (нині Таорміна) — місто на східному побережжі Сіцілії, на північний схід від Етни.
2. Лікія — область у Малій Азії. Йдеться, очевидно, про родовища нафти (пор. також у Плінія Старшого: "Природничі історії", II, 106; V, 27).
3. Овідій. "Метаморфози", XV, 340 і наст.
4. Вергілій. "Енеїда", III, 570 і наст.
5. Корнелій Север — поет часів імператора Августа, приятель Овідія, автор поеми (не збереглась) про сіцілійську війну.
6. За переказом, Демокріт відмовився від спадку, занехаяв належні йому землі, щоб ніщо не відвертало його від філософських занять (пор. у Горація: Послання, І, 12, 12-13).
Лист LXXX
1. Імператор Август, як свідчить Светоній (Божественний Ав-густ, 99), перед смертю запитав у друзів, чи він добре відіграв комедію життя.
2.