Тисячу цілопалень приніс Соломон на тому жертовнику.
5 У Ґівеоні з'явився Господь до Соломона в нічному сні. І Бог сказав: "Проси, що я маю дати тобі!"
6 А Соломон відповів: "Мій батько, раб твій Давид, мав велику ласку в тебе, ходячи перед обличчям твоїм правдою, праведністю та простотою серця. І ти зберіг йому ту велику ласку, і дав йому сина, що сидить на його троні, як є й цього дня.
7 А нині, Господе, Боже, ти зробив свого раба царем замість батька мого Давида, а я молодий, не знаю виходу та входу.
8 А раб твій серед народу твого, якого ти обрав, він народ численний, що його не можна порахувати через велику кількість.
9 Дай же своєму рабові серце розумне, щоб судити народ твій, щоб відрізняти добре від лихого, бо хто втрапить керувати цим великим народом твоїм?"
10 І була та річ приємна в Господніх очах, що Соломон попросив.
11 І сказав Бог до нього: "За те, що просив ти це, а не просив для себе багато днів та багатства, і не просив душ ворогів своїх, а просив собі розуму, щоб уміти судити,
12 то зроблю я за словом твоїм, ось я даю тобі серце мудре та розумне, так що такого, як ти, не було перед тобою й не постане такий, як ти, по тобі.
13 А також те, чого не просив ти, я даю тобі: і багатство, і славу таку, що такого, як ти, не було перед тобою й не буде нікого серед царів усе життя твоє.
14 А якщо ти ходитимеш моїми шляхами, щоб виконувати постанови мої та заповіді мої, як ходив був батько твій Давид, то продовжу дні твої!"
15 І прокинувся Соломон, аж ось це був сон. І ввійшов він до Єрусалиму, та й став перед ковчегом Господнього заповіту, і приніс цілопалення та жертви мирні. І зробив він гостину для всіх своїх слуг.
16 І якось прийшли до царя дві жінки повії, та й стали перед обличчям його.
17 І сказала одна жінка: "Прошу, пане мій, ми обидві сидимо в одному будинку. І народила я при ній.
18 І сталося третього дня по пологах моїх, і народила теж оця жінка. А ми були разом, нікого іншого в будинку з нами не було, тільки ми вдвох.
19 А вночі помер син цієї жінки, бо вона налягла на нього.
20 І встала вона серед ночі, і взяла мого сина від мене, а невільниця твоя спала, і поклала вона його поруч себе, а свого померлого сина поклала при мені...
21 І встала я вранці, щоб погодувати сина свого, а він мертвий! І придивилася я до нього вранці, а то не мій син, що я народила"...
22 А інша жінка сказала: "Ні, то мій син живий, а твій син мертвий!" А та сказала: "Ні, то твій син мертвий, а мій син живий!" І так сперечалися вони перед царем.
23 І сказав цар: "Ця каже, що її син живий, а тієї мертвий, а та каже, що то тієї син мертвий, а її син живий".
24 І наказав цар подати йому меча. І принесли меча перед цареве обличчя.
25 І сказав цар: "Розітніть це живе дитя надвоє, і дайте половину одній, а половину іншій!"...
26 А жінка, що син її живий, сказала до царя, бо любила його дуже: "Прошу, пане мій, дайте їй немовлятко живим, а вбити не вбивайте його!"... А та каже: "Хай не буде ні мені, ні тобі, розтинайте!"...
27 А цар сказав: "Дайте їй це немовлятко, а вбивати не вбивайте його. Вона його мати!"
28 І почув весь Єрусалим про той суд, що цар розсудив, і стали боятися царя, бо бачили, що в ньому Божа мудрість, щоб судити.
1 про царів 4
1 І був цар Соломон царем над усім Ізраїлем.
2 А оце його очільники: священик Азарія, син Садока.
3 Писарі Еліхореф та Ахія, сини Шіші. Канцлер Йосафат, син Ахілуда.
4 Головний над військом Беная, Єгоядин син, а Садок та Евіятар були священиками.
5 А Азарія, Натанів син, над намісниками, а священик Завуд, син Натанів, товариш царів.
6 А Ахішар над палацом, а Адонірам, Авдин син над даниною.
7 А в Соломона було дванадцять намісників над усім Ізраїлем, і вони відповідали за харчування царя та хатніх його, один місяць на рік кожен з них відповідав за харчування.
8 А оце їхні імена: Бен-Гур в Єфремових горах,
9 Бен-Декер — у Макаці, в Шаалевімі, в Бет-Шемеші і в Елоні Бет-Ганану.
10 Бен-Гесед — в Арубботі, йому належали: Сохо та весь край Хеферу.
11 Бен-Авінадав — уся околиця Дору. Тафат, Соломонова дочка, була йому за жінку.
12 Баана, Ахілудів син Таанах — Меґіддо та весь Бет-Шеан, що при Цартані, нижче Ізреелу, від Бет-Шеану аж до Авел-Мехола, аж до того боку Йокмеаму.
13 Бен-Ґевер — у ґілеадському Рамоті, йому належали: оселі Яїра, сина Манасії, що в Ґілеаді, йому околиця Арґова, що в Башані, шістдесят міст великих, з мурами та з мідними засувами.
14 Ахінадав, син Іддо — в Маханаїмі.
15 Ахімаац — в Нефталимі. Він також узяв Босмат, Соломонову дочку, за жінку.
16 Баана, Хушаїв син, — в Асирі та в Бе-Алоті.
17 Йосафат, Паруахів син, — в Іссахарі.
18 Шім'ї, Елин син, — у Веніямині.
19 Ґевер, син Уріїв, — у Гілеаді, у краї Сигона, царя аморейського, та Оґа, царя башанського. А один намісник, що в усьому краї.
20 Юда та Ізраїль були численні, як пісок на березі морському. Вони їли й пили та тішилися!
1 про царів 5
1 А Соломон панував над усіма царствами від Річки аж до Филистимського краю та аж до кордону Єгипту. Вони приносили дари та служили Соломонові по всі дні його життя.
2 І була Соломонова пожива на один день: тридцять корів пшеничного борошна, шістдесят корів іншого борошна.
3 Десять з великої ситої худоби, двадцять з худоби великої з пасовиська та сотня худоби дрібної, окрім оленя, сарни, антилопи та ситих гусок.
4 Бо він панував по всій цій стороні Річки від Тіфсаху та аж до Гази над усіма царями по цей бік Річки. І був у нього мир з усіх сторін навколо.
5 І безпечно сидів Юда та Ізраїль, кожен під своїм виноградником та під своєю фіґою від Дану й аж до Беер-Шеви всі дні Соломона.
6 І було в Соломона сорок тисяч стійл для коней колісниць його та дванадцять тисяч вершників.
7 І годували ці намісники царя Соломона та кожного, хто приходив до столу його, кожен свій місяць, і не було нестачі ні в чому.
8 А ячменю та соломи для коней та для румаків спроваджували до місця, де хто був, кожен за постановою для нього.
9 І дав Бог Соломонові вдосталь мудрості та розуму, також серце безмежне, як пісок на березі моря.
10 І збільшилася Соломонова мудрість над мудрість усіх синів сходу та над усю мудрість Єгипту.
11 І був він мудріший від усякої людини, від Етана езрахітського, Гемана, Калкола та Дарди, Махолових синів. А слава про нього поширилася серед усіх народів навколо.
12 І склав три тисячі приказок та тисячу п'ять пісень.
13 Він розповідав у них про дерева, від кедру, що на Лівані, й аж до ісопу, що росте на стінах, і про худобу, і про птаство, і про плазуюче та про риб.
14 І приходили від усіх народів, щоб послухати Соломонову мудрість, від усіх царів краю, що чули про мудрість його.
15 І послав Хірам, цар Тиру, своїх слуг до Соломона, бо почув, що його помазали на царя на місце батька його, бо Хірам був приятелем Давидовим по всі дні.
16 І послав Соломон до Хірама, промовляючи:
17 "Ти знаєш мого батька Давида, що не міг він збудувати помешкання для ймення Господа, Бога свого, через війни з ворогами, що оточували його з усіх боків, аж поки Господь не поклав їх під стопи ніг його.
18 А нині Господь, Бог мій, дав мені відпочинок навколо, нема супротивника і нема лиха ніякого.
19 І ото я маю на думці збудувати помешкання для імені Господа, Бога мого, як Господь казав був моєму батькові Давидові: "Син твій, якого дам замість тебе на трон твій, він збудує помешкання для ймення мого".
20 Накажи, і хай заготують мені кедри з Лівану, а раби мої будуть з рабами твоїми, а в нагороду за твоїх рабів я дам тобі все, що скажеш, бо ти знаєш, що серед нас нема знавців вирубки дерев, як у сидоняни".
21 І сталося, як почув Хірам Соломонові слова, то дуже зрадів та й сказав: "Благословенний Господь сьогодні, що дав Давидові мудрого сина над цим великим народом!"
22 І послав Хірам до Соломона, передати: "Почув я про те, про що посилав ти до мене. Я виконаю всі побажання твої, щодо дерева кедрового та дерева кипарисового.
23 Мої раби спустять з Лівану до моря, а я їх сформую в плоти, і відправлю морем аж до місця, про яке пошлеш мені звістку, і розформую їх там, і ти забереш. А ти виконаєш моє бажання, дати хліба для моєї оселі".
24 І давав Хірам Соломонові дерева кедрові та дерева кипарисові, усе за бажанням його.
25 А Соломон давав Хірамові двадцять тисяч корів пшениці, живність для оселі його, та двадцять тисяч корів товченої оливи. Так давав Соломон Хірамові щорічно.
26 А Господь дав Соломонові мудрість, як обіцяв був йому. І був мир між Хірамом та Соломоном, і обидва вони склали угоду.
27 А Соломон зібрав працівників з усього Ізраїля, і було їх тридцять тисяч душ.
28 І він посилав їх до Лівану, по десять тисяч на місяць, навпереміну: місяць були вони в Лівані, два місяці в помешканнях своїх, а Адонірам наглядав над ними.
29 І було в Соломона сімдесят тисяч носіїв та вісімдесят тисяч каменотесів у горах,
30 окрім трьох тисяч трьох сотень керівників, що настановив Соломон над виконанням робіт, вони правили над народом, що виконували їх.
31 І вони тесали, як цар наказав, великі та добірні камені, щоб закласти основу з них для храму.
32 Так обтесували камені будівничі Соломонові й Хірамові та ґівляни, готуючи деревину та камені на будівництво храму.
1 про царів 6
1 І року чотириста вісімдесятого по виході Ізраїлевих синів з Єгипетського краю, четвертого року Соломонового царювання над Ізраїлем, місяця зіва, розпочав він будувати храм для Господа.
2 А той храм, що цар Соломон будував для Господа, був шістдесят ліктів у довжину, двадцять ліктів у ширину і тридцять ліктів у висоту.
3 А притвор цієї будівлі перед храмом був двадцять ліктів у довжину, відповідно ширини храму, і десять ліктів у ширину.
4 І зробив він для храму вікна, звужені всередину.
5 А до стіни навколо храму прибудував він будівлю, вздовж стін навколо храму та найсвятішого, і зробив бічні кімнати навколо.
6 Долішньої ширина — п'ять ліктів, середньої — шість ліктів, а ширина горішньої — сім ліктів, бо він дав навколо храму знадвору виступи, щоб не входили балки в стіни храму.
7 Будувалася будівля з готового каменя з каменоломні, а молотки та сокира, всяке залізне знаряддя не було чуте в храмі, коли його будували.
8 Вхід до середньої бічної кімнати був з правого боку храму, а крученими сходами входили до середньої, а з середньої до третьої.
9 І закінчив він будівництво того храму.