та виїзд до Польщі. За нього клопотався син Марко, який був відомим дитячим поетом і працював у Москві. Це втручання призвело до арешту Марка Вороного 1935 р., і в жовтні 1937 р. він був засуджений до розстрілу. Микола Вороний розстріляний у червні 1938 р. Обидва посмертно реабілітовані.
Поетеса Олена Матушек присвятила їм та багатьом іншим діячам "розстріляного відродження" вірш "Передчуття":
Вони ще прийдуть, прийдуть, прийдуть,
Вони іще покличуть нас,
І всі свої нетлінні кривди
Обернуть на каральний час.
Обернуть золото — на попіл.
Обернуть попіл — на хрести,
І між рядів убитих потай
Примусять ті хрести нести.
Примусять бути, чути, бачить,
Примусять пережити знов
Безумні дні.
Безумні плачі.
Безумну безневинну кров.
Бо всі роки — допоки світла.
Допоки ми собі жили,
Вони — німі, безгласі свідки,
При нас — невидимо були.
Все бачили, і не прощали,
І не простять уже повік,
Те, що прислужницьки мовчали.
Неправдам загубивши лік,
І — продавали,
Й — продавались,
І .все дощенту — продали,
І з фарисеями братались,
І фарисеями були...
Так буде — як ніколи зроду,
Як суд Господній буде це:
ІСТОРІЯ МОГО НАРОДУ
КРИВАВЕ ПІДВЕДЕ ЛИЦЕ.