"
Розділ 3
"Самоаналіз Челсі"
Дорогою до Франківська дівчина дозволила собі розслабитись, тому сталось те що мало статись Челсі прийнялась аналізувати свої емоції та почуття від пережитого.
Першим що її здивувало це були враження щодо цієї компанії, адже будучи досить організованою та амбіційною дівчиною вона мріяла досягти успіху в своєму житті, звісно в ролі журналістки, їй хотілось розвиватись в цій та інших корисних галузях прикладаючи руку до розвитку своєї держави, в той час її нові друзі були абсолютною протилежністю світогляду та стилю життя Челсі. Автобус їхав як їй здавалось досить повільно, було людно, проте всі були у масках водій в тому числі, як не як епідемія вірусу була актуальною, тому люди мабуть через власну свідомість та відповідальності а можливо із-за великого грошового штрафу що більш ймовірно дотримувались закону. Біля неї сидів грубоватий чоловік років так під 35, він голосно розмовляв по телефону переконуючи усіх присутніх що українська мова не є скупою на вульгарну лайку, другою рукою він дістав літрову "кока-колу" та незграбно підніс її до рота, а враховуючи що вводночас він розмовляв по телефону і наші дороги, приблизно 50 відсотків напою вилилось на нього, після чого він добавив іще декілька сочних матірливих слівців, через цю картину Челсі вирішила надіти навушники. Задумливо дивлячись у вікно, розглядаючи свої рідненькі краї дівчина продовжила свої глибокі думи. Як це так чому вони їй сподобались, адже вона взялась за цю "місію" як висловилась в офісі Іванка тільки тому що і справді недолюблювала таких людей, частково порівнюючи їх із "Хіпі" а їх вона не любила, особливо зміцнило її думку щодо них це перегляд фільму"Одного разу в Голівудді", де Квентін Тарантіно відштовхуючись від реальних подій, висвітлив ганебні вчинки однієї групи "Хіпі" які продерлиcь у чужий дім де жорстоко убили талановиту Американську акторку тих часів.
Аналізуючи Американську кіно-індустрію Челсі почула як вібрує телефон у кишені, роблячи свого роду приємний масаж для її сексуально струнко стегна. Вона подалась рукою до смартфона .
— Алло привіт Челсі, ну як там твії пригоди, ти чудово влилась в роль шпигуна, ідея щодо статті сформувалась остаточно? "Челсі трішки завагалась перед відповіддю та все ж промовила."
— Алло привіт Іванка, давненько не спілкувались, я вже й скучила за тобою, та знаєш мабуть одного тур-походу з Тарасом та його друзями маловато, думаю мені потрібно ще трішки часу. "Сама того не усвідомивши частично злукавила вона адже справа мабуть не в часі, три дні в поганій компанії достатньо щоб сформувати чітке враження, но в глибині душі Челсі не вважала її поганою."
— Ого, як це так а я то думала, що ти міська панянка, перебуваючи три дні серед відкритого неба, в лісах де немає жодних аспектів цивілізації тай на додачу із компанією бездарів та алкоголіків вилаєшся мені в трубку одразу після прийому мого виклику, думала що тобі буде потрібно вдосталь виговоритись перед кимось, тобто переді мною, мовляв як тобі було важко.
— Ну не знаю,можливо я трішечки виснажилась в першу чергу морально, тому й немає бажання розмовляти, но нічого завтра я добряче висплюсь та вип'ю чудову чашечку запашної кави що ти мені приготуєш з ранку на роботі і тоді мій інстинкт журналістки прокинеться з новою силою.
— Ну надіюсь, доречі Челсі в мене для тебе є дві новини, які мабуть будуть корисні для тебе. "Із запалом та розумінням що подруга буде її вдячна сказала Іванка."
— Ну давай викладуй.
— Перша це Тарас з яким ти провела останні дні, я порилась в інтернеті та знайшла на нього деяку цікаву інформацію, як виявилось його батько був впливовим бізнесменом та раптово помер від серцевого приступу, а як пізніше узнали він давно відчував біль у серці та ненаважувався комусь розповісти тому таємно переписав все своє майно,бізнес в тому числі на свого сина, який був зобов'язаний його прийняти.
— Ого це кардинально змінює ситуацію,я то думала що його батько живий і дальше веде свою справу, а його "горе-син" тільки транжирить батькові гроші, та виявляється що це він має займатись бізнесом. "Продовжила діалог Челсі."
— Так прямо в точку подруго, а як вияснилось замість того щоб продовжувати батькову справу у яку той вклав всі свої сили, Тарас забавиє по невідомим причинам на все "болт" та живе досить дивним життям".
— Так Іванко думаю тут ти права, тай впринцепі тепер все сходиться... "Задумливо сказала Челсі."
— Що саме ти маєш на увазі можеш точніше?
— Ну... "не успіла сформувати свою думку Челсі як зрозуміла що уже дома, в своєму рідному містечку."
— Мені пора виходити Іванка, давай продовжимо розмову завтра в офісі, заодно розкажеш мені другу новину, все цілую, до завтра. "Співрозмовниця відповіла взаємністю та завершила виклик."
Першим що її порадувало так це те що незграбний та безкультурний чолов'яга який сидів біля неї вирушив до виходу з транспорту, а порадувало Челсі те що від нього надодачу до всіх його недостатків також досить-таки погано пахло. Дівчина вийшла з автобусу одразу за ним та попрямувала до своєї квартири, була уже 5 година вечора, помалу уже темніло, свіже осіннє повітря в комплекті з небом вкритим темними хмарами створювало досить зачаровуючу атмосферу осінньої безтурботності, що сприяло Челсі продовжити все більше заглиблюватись у свої думки. Так це і справді все роз'ясняє, ось звідки у нього скільки грошей для забезпечення такого от безтурботного життя себе та щей надодачу чотирьох своїх друзів, але чому він це робить, невже його не цікавить бізнес-справа його батька, чи можливо вони були не в найкращих стосунках, коротше тут дуже багато варіантів та запитань, ну нічого час покаже не даремно я вирішила продовжити зустрічі із ними, можливо "накопаю" висловилась жаргоном журналістів дівчина наступного разу побільше інформації. Дорогою до дому вона заглянула в супермаркет та купила пачку Чіпсів Лейс зі смаком паприки та літрову Колу до неї, дома вона прийняла душ, після чого прийнялась дивиться новенький фільм який раніше їй порадила Іванка, смакуючи Чіпсами які замінили її вечерю а Кола відповідно замінила чашку гарячого вечірнього чаю, після чого втомлена від бурхливих останніх днів лягла спати. Сон перервав Челсі не будильник а дзівок від її любимої подружки.
— Алло привіт Соня, що ти виспалась?
— Алло привіт, бачу Іванка дзвонити мені з ранку перед роботою стало уже твоєю традицією, "напів сонливим ранковим голосом та можливо трішки дратівливо відповіла Челсі" — доречі спасибі адже за останні декілька днів я так виснажилась що проспала сигнал будильника, а ти подзвонила якраз за десять хвилин після нього.
— Ну бачиш Челсі це доля така завжди допомагати тобі, знаєш а мені це навіть уже починає подобатись. "Рада в душі що допомогла подрузі та стала їй корисною гордовито промовила та"
— Ну добре тоді, давай до зустрічі, а то в мене надто мало часу сама розумієш.
— Ок, добре, буду чекати.
Смартфон довелось відкласти в сторону, адже часу до виходу на роботу і справді було мало, вона швидко навела ранкову особисту гігієну, так само "в ритмі вальсу" Челсі вділась та перекусила канапкою з маслом та сиром, каву вона не пила адже знала що на роботі Іванка приготує їй найкращий кавовий напій зі смаком щирої любові. З чим вона не прогадала.
— Добрий ранок Дмитро Володимирович, привіт Іванка і одразу спасибі за каву.
Картина була біль-менш стандартна для таких от ранкових зустрічей, шеф приймав робочі звіти від Іванки даючи дівчатам вказівки та план роботи на поточний день. Як це не дивно сидів він як правило за кріслом Челсі, причому на столі завжди були саме три чашки гарячого напою, який знову ж таки завжди робила Іванка, мабуть розуміючи що їй явно не вистачає таланту та потенціалу Челсі тому ранкова кава для "шефа" свого роду компенсувала відсутність робочих навичків подруги.
— Ну добрий ранок Челсі, радий тебе бачити, як там твоє завдання та найголовніше стаття, тут для тебе є чудовий сюрприз з яким тебе ознайомить Іванка.
— Ого це вже інтригує Дмитро Володимирович, статті ще немає, мені потрібно більше часу для її написання та якогось чіткого висновку щодо винуватця цієї історії. "Звісно вона мала на увазі Тараса".
Директор зупинив оглядання робочих паперів та зосередив свій погляд на Челсі.
— Ще час...? "Трішки задумавшись він продовжив" — Дивно якось, мені здавалось що в твоїх інтересах як найшвидше закінчити статтю та опублікувати її, я думав і продовжую думати що така працьовита дівчина як ти прийнялась за цю справу тільки щоб поставити на місце, принизити та добряче розкритикувати цих безробітних дурнів що передивились іноземних фільмів та граються у Хіппі чи як там тих виродків.
— Можливо ви трішки перебільшуєте Дмитро Володимирович, так я вирішила написати статтю де планую розкритикувати такій от стиль життя та донести нашому народу що це не правильно, але відштовхуючись тільки від фактів та на основі правди від побаченого. "Сама того не усвідомивши Челсі зрозуміла що наговорила лишнього, адже зі сторони це виглядало наче вона захищає цих як вони висловлювались раніше "Хіпі" та не побачила за три дні нічого поганого у тому чим вони займаються, це також зрозуміла Іванка та вирішила захистити любиму подругу змінивши тему."
— Доречі пане директор це всі звіти і документи на сьогодні, я так розумію що слід розповісти Челсі важливу для неї інформацію що ви мені сказали раніше, плюс каву як я бачу ви вже випили до кінця.
Він спробував усміхнутись як це роблять добрі старички у фільмах, вдаючи із себе дбайливого начальника, та посмішка вийшла не щирою як і його образ добродія який йому не вдається втілити у життя.
— Ох...