Консул повідомляв, що командир екіпажу літака подзвонив йому і повідомив про екстрену посадку свого літака. Цікавим було те, що він не знав, яким чином він опинився у Мексіці.
"Ефективність впливу просто вражає, – незважаючи на безсонну ніч, зусиллям волі він намагався тримати ситуацію під контролем. – Змусити добре вишколених вояків виконувати свої накази... Їм непотрібна ніяка зброя. Вони керують на відстані. Двох кілометрів вистачає для вирішення багатьох питань, а якщо зважити на те, що вони працюють далі і можуть значно поширити дію впливу, то тоді вони зі своєю клятою довірою можуть скласти неабияку загрозу нашому державному ладу."
"На базі нічого не знайшли. І не знайдуть, якщо ними використовується ефект невидимості. Однак, про всяк випадок, наші люди повинні там залишитися. Повинні? – спіймав сам себе директор. – Це здається смішним. Виходить, я ще не встиг перебудувати своє мислення відповідно до ситуації. Треба думати, треба діяти по-іншому."
"Спроба знайти їх здається малоймовірною. Невидимість, вплив на людей – це дуже серйозні фактори."
Він почав проробляти варіанти.
"Цілком ймовірно, що вони подалися до Мексіки, однак не слід відкидати і тимчасового перебування на базі, або втечу у зовсім іншому напрямку. Хоча... Всі ці варіанти вимагають фізичного визначення місцеперебування, а це може бути з'ясовано тільки побічними засобами, як це було у Денвері. У найкращому випадку будемо спізнюватись приблизно на годину, якщо відеозаписи будуть переглядатися щогодини. В Мексіці з цим буде важкувато. Залишається випробуваний віртуальний вплив на хлопців: варіант доставки сюди батьків їхніх батьків. Звісно, тиск на цілу країну можливий, але буде дорого коштувати. Цей варіант залишимо на крайній випадок."
Директор ЦРУ викликав помічника.
– Що повідомляють із Маріуполя щодо дідусів та бабусь цих хлопців? – запитав він.
– З'ясовують, – пролунала відповідь. – На даний момент відомо про трьох бабусь та двох дідусів. Детальна довідка на поточний час готується і буде готова за декілька хвилин.
Добре, – кивнув головою шеф. – Нехай негайно зроблять та перешлють фотографії тих, кого вже знайшли. Аналітикам завдання – розробити нову операцію по доставці їх сюди, до США.
"Треба зробити все можливе для нейтралізації розробників впливу. Якщо ми не можемо використати вплив на свою користь, тоді доведеться за будь-яку ціну знищити цю небезпеку."
;
;
/*------------------------------------101----------------------------------*/
;
Події бурхливої ночі настільки стомили втікачів, що вони проспали до шостої вечора. Їх ніхто не турбував: відповідні впливові заходи були прийняті одразу по прибутті до будиночку для гостей.
Віктор і Сашко, які прокинулись першими, встигли збігати за їжею до найближчого магазинчика. Гроші у них ще залишались з Канади: американці, якщо і обшукували їх, то зробили це дуже акуратно: кредитні картки залишились у хлопців.
– Тепер пора всім підкріпитись, – Віктор першим ввалився з пакунками до будинку і таким чином голосно сповістив про своє прибуття, коли побачив, що всі вже встали і зібрались у найбільшій кімнаті будинку. – Ніхто не заперечує?
– Оце – правильно. Оце – по-нашому, – схвалив дії сина Тарас Володимирович. – В здоровому тілі – здоровий дух.
Схвальний гомін невеличкої компанії був найвищою оцінкою зусиль Віктора та Олександра.
Після сніданку почалась імпровізована нарада.
– І від АНБ ми втекли, і від ЦРУ ми втекли... – жартівливо почав Віктор.
– Але це зовсім не означає, що вони зараз нас не шукають і надалі не будуть шукати, – Вадим був не схильним до жартів.
– Однак зараз ми під захистом невидимості, – сказав Олександр.
– По-перше, як ми всі знаємо, певні категорії населення могуть нас побачити. А по-друге, ми не знаємо на які кроки тепер здатні розвідслужби, – стояв на позиціях обережної поведінки Анатолій, – Я маю на увазі використання наших батьків в якості заручників.
Батьки поки мовчали, уважно слухаючи дітей.
– Ви знаєте, чому саме ми всі опинились спочатку в США, а потім тут, – звернувся до батьків Анатолій. – Наслідки нашої останньої, так би мовити, інтелектуальної розробки, виявилась досить несподіваними для нас самих. Ми використовуємо вплив, але ми поки що не знаємо всіх його можливостей. На даний момент нам відомо, що чотири людини, які довіряють одна одній, можуть контролювати, а точніше, впливати на інтелектуальний стан біологічних об'єктів на відстанях від двадцяти метрів до двохсот кілометрів. Відстань залежить від допоміжних засобів, маються на увазі гілочки дерев, та місця знаходження. Вадим, виходячи, так би мовити, з послань древніх, запропонував, спробувати дію впливу всім нам разом.
– Як ви дивитесь на участь у такому випробуванні? – запитав Сашко.
– Не бачу ніяких перепон для допомоги нашим дітям, – сказала Віра Іванівна.
Ніхто з батьків, звісно, не заперечував.
– Тоді збираємось у порядок мандали, – почав Віктор і, побачивши запитання в очах батька, пояснив: "Мандала – це староіндійський малюнок зображенням дванадцяти осіб, які розміщені відповідним чином."
– Пропоную кожній парі батьків стати за своїм сином, – сказав Вадим. – Так ми зберемось швидше.
– Сашко, передай, будь ласка, батькам гілочки, співпадаючі з синовою, – попросив Віктор.
Через хвилину всі вже стояли у порядку мандали.
"ПОЧАТОК ПІДЙОМУ."
Означились дванадцять постатей.
"Трохи ВИЩЕ."
Означились контури будинку.
"ЩЕ Трохи ВИЩЕ."
Містечко внизу почало поступово зменшуватись.
"ВИЩЕ."
Чітко позначились гори.
"ЩЕ ВИЩЕ."
Мелькнули рідкі хмари.
"ІЩЕ ВИЩЕ."
Майже повна планета Земля була внизу.
"ЯКОМОГА ВИЩЕ."
Зменшення розмірів Землі зупинилось.
"НИЖЧЕ. ДО ХМАР."
З'явився вже знайомий ландшафт.
– "ВПРАВО."
Земля попливла в іншому напрямку.
"ШВИДШЕ".
На південному напрямку показалась водна поверхня.
"Мексіканська затока."
"Флорида."
"Атлантичний океан."
Внизу виднілась велика водна поверхня.
– "ЩЕ ШВИДШЕ."
З'явились контури суші.
"Африка."
На північному напрямку показалась водна поверхня.
"Середземне море."
– "ПОВІЛЬНІШЕ."
"Єгипетські піраміди."
"НА ПІВНІЧ І ПРАВІШЕ."
Море, суша, море.
– "ЩЕ ПОВІЛЬНІШЕ."
"Маріуполь."
– "ВНИЗ."
Місто внизу почало збільшувалось.
"СТОП. НАГОРУ. НА ПІВДЕНЬ."
Місто зменшилось і щезло з поля зору.
"СКОРІШЕ."
"Знову піраміди."
– "ВПРАВО."
Піщана поверхня.
"ШВИДШЕ."
Гори. Сутеніє. Ніч. Вогні міст. Виблискує водна поверхня.
"Тихий океан."
Світлішає. Після довгої водної поверхні з'являються гори.
"Кордильєри."
"Каліфорнія."
"Каліфорнійська затока."
"ПОВІЛЬНІШЕ."
"Важко орієнтуватися."
"ВНИЗ."
Внизу показалось місто.
"ПОВІЛЬНІШЕ."
Місто наближалось.
"ЩЕ ПОВІЛЬНІШЕ."
Видно пішоходів на вулицях.
"СТОП."
"Яке це місто?"
"Ногалес."
"Як дістатись Агуа Прієта?"
"По п'ятнадцятій, а потім по другій дорозі на схід."
"Будемо рухатись уздовж стіни."
"НА СХІД."
Внизу поверхня повільно рухалась. З'явилось інше місто.
"СТОП."
"Яка назва міста?"
"Нако."
"Де знаходиться Агуа Прієта?"
"На схід."
"НА СХІД."
Знову повільний рух земної поверхні. З'явились дахи міста.
"СТОП."
"Яка назва міста?"
"Агуа Прієта."
"НИЖЧЕ. ПОВІЛЬНО Рухаємось НА СХІД понад дахами."
Дахи внизу рушили на захід.
"Східна околиця міста."
"СТОП. НАЗАД."
Напрямок руху дахів змінився на протилежний.
"Західна околиця міста."
"СТОП. НАЗАД."
"???"
"Вхід до тунелю на стороні Дугласа."
"СТОП. НА СХІД УЗДОВЖ СТІНИ."
"Кладовище."
"СТОП. ПОВІЛЬНО НА ПІВДЕНЬ."
"Он наш знайомий дідок сидить. Он і будиночок."
"СТОП!"
Всі знаходились у будиночку для гостей.
– Як я злякалась, коли ми одразу не знайшли нашого місця, – приклала руки до грудей Наталя Костянтинівна.
– Нічого страшного, мамо, – заспокоїв її Олександр. – Однаково знайшли б.
– Під кожен дах би заглянули, – пожартував Віктор, – до вечора знайшли б обов'язково.
– В будь-якому разі ми вже тут, – привернув увагу до головного Вадим. – І, повинен сказати, маємо дуже, дуже вагомі результати випробовувань.
– І дійсно, – з посмішкою погодився Сашко. – Тепер дія впливу розповсюджується на всю нашу планету!
– Навколосвітня подорож за вісімдесят хвилин! – захопився подією, яка тільки-но відбулася, татко Анатолія.
– Значно більше, тату, ніж навіть навколосвітня подорож, – сказав Анатолій. – Набагато більше. Я поки що і сам не можу в повній мірі збагнути те, що зараз відбулось.
– Зараз ми всі отримали надзвичайну можливість впливати на планету Земля, – сказав Олександр.
– Точніше – на біологічні об'єкти планети Земля, – уточнив Вадим.
– І це потребує певного часу на осмислення того, що відбулось, – зробив попередній висновок Вадим.
;
;
/*------------------------------------102----------------------------------*/
;
До ізраїльтян почала надходити більш детальна інформація про перебування маріупольців у Сполучених Штатах і про роботу механізму впливу.
Мемуне одразу звернув увагу на повідомлення щодо роботи впливу в умовах цілковитої довіри.