Програмування на мові ДОВІР'Я

Володимир Кучмук

Сторінка 52 з 62

Ззовні здавалось, що батьки та діти радо відпочивають разом.

;

;

/*-------------------------------------90----------------------------------*/

;

"На порядку денному стоїть питання втечі: тут робити нема чого."

"Тобто, треба переміститись у більш безпечне місце, де буде змога спокійно обробити всю інформацію та знайти відповіді на головні питання."

"Коротше: коли звідси втекти, як звідси втекти і куди краще направитись".

"На перше питання свого часу дадуть відповідь наші охоронці."

"Щодо другого. Покидати базу потрібно усім разом."

"В умовах пустинної місцевості невеличку групу досить легко простежити. Навіть, якщо вона володіє ефектом "невидимості". Можуть бути використані космічні супутники для постійного дистанційного стеження в усьому спектрі електромагнітних хвиль."

"Але не виключені "жучки" на нашому одязі."

"А в нас часом не вживили?"

"Командире бази, які засоби використовуються для стеження?"

"Стандартні засоби охорони бази, а нещодавно встановлені спеціальні прилади телеметрії."

"Вважатимемо, що супутники задіяно."

"Полковнику Бродерік, чи є на хлопцях якісь розвідницькі пристрої?"

"Мені про це нічого невідомо."

"Будемо вважати, що тіла залишилися недоторканими."

"Головна мета – дістатись до відносно великого міста, і вже звідти, під парасолькою невидимості, рушити далі."

"Додатково можна провести маскувальну операцію: організувати панічну втечу усіх військовослужбовців бази групами у різних напрямках. Під цим прикриттям можна обрати заздалегідь обраний напрямок."

"Можна зробити трохи інакше: влаштувати масову втечу солдатів на літаках, гвинтокрилах, машинах. Тим часом можна залишитись на базі, ніхто тут не буде шукати, а потім перемінити місце."

"Це не вирішує проблеми – потрібно покинути базу."

"В такому разі, щоб відвести увагу, один з літаків програмується на перетин кордону з Мексікою і далі територією Мексіки в напрямку Мексіканської затоки до Куби. Літак повинен летіти на дуже низький висоті, майже понад земною поверхнею."

"Американські винищувачі будуть змушені збити літак над морем."

"Вони вважатимуть, що головні втікачі на цьому літаку. Для того, щоб впевнитись, чи були вони на тому літаку потрібен буде певний час."

"Треба продумати якійсь інший варіант, щоб уникнути зайвих людських втрат."

"Здається, що іншого прийнятного варіанту немає."

"Пропонується прийняти цей варіант за основу, і шукати інші більш прийнятні шляхи втечі звідси."

"Щодо людських втрат. Нас сюди вивозили незважаючи на ніякі втрати."

"Батьків зробили заручниками."

"Фактично, знаходимось у полоні."

"Тільки що не ведуться бойові дії."

"Війну можна вести у різні способи."

"Так що це? Таємна війна?"

;

;

/*-------------------------------------91----------------------------------*/

;

"Війна."

"У будь-якій мові холодно-свинцевий зміст цього слова відлунює у свідомості людини відчуттями небезпеки, страху, голоду, переслідувань, тортур, смерті."

"Часи міняються. Війни міняються: і мета, і стратегія, і тактика."

"Багато сучасних політиків мислять категоріями далекого минулого: старомрійники – збільшенням територій, новомрійники – збільшенням економічного впливу."

"Вони не хочуть зрозуміти, що, незалежно від етичності приводів, всі війни залишаються війнами. З усім лихом, що вони з собою приносять."

"Достатньо згадати події в Іраку."

;

/*На початку 21-го сторіччя Сполучені Штати Америки та Великобританія під вигаданим приводом розробки Іраком зброї масового знищення напали на суверенну державу і швидко її окупували, навіть незважаючи на протести своїх союзників. Активні пошуки цієї зброї впродовж багатьох місяців не дали ніяких вагомих результатів.*/

;

"Іракці припустились декількох суттєвих помилок. Невеличка різниця між війнами існує: війни можуть бути офіційними та неофіційними. Тобто, американці навіть не були у стані офіційної війни з Іраком, коли напали на нього. І це перша помилка іракського керівництва. Треба було негайно офіційно оголосити війну Сполученим Штатам. В такому разі іракські протиамериканські загони, які зараз контрольовані засоби масової інформації називають "повстанцями" та "терористами", стали б звичайними "партизанами". Крім того, стан офіційної війни дає право кожній з сторін проводити диверсійні операції на території супротивника. Один з прикладів: обстріли будь-якої владної будови з пересувних легких мінометів безпосередньо у столиці ворогуючої сторони."

"Можна згадати іншу війну. Війну в Ічкерії."

"Дивна війна. Війна, яка несе страждання одному народу. Війна, яка робить інший народ байдужим до страждань. Війна, яка приносить прибутки зацікавленим структурам з усіх сторін. Війна, яку можна було закінчити через два тижні після її початку силами двохсот-трьохсот бійців: достатньо було сформувати з них диверсійні групи по два-три чоловіки, бойовим завданням яких було вивести з ладу компресорні станції газопроводів та нафтопроводів. Тобто одразу "вибити" економічне підґрунтя ведення цієї війни."

"Класичне ведення війни зараз просто неможливе. Треба одразу переносити бойові дії на територію противника. Надкомунікативність сучасного світу дозволяє швидко пересуватись, зв'язуватись, організовувати диверсійні операції з підриву живильних ниток економіки: газопроводів, нафтопроводів, ліній електропередач, ліній зв'язку..."

"Найбільш ефективною диверсією може бути виведення з ладу комунікаційних мереж у великих містах. Системи електропостачання: підстанції, силові трансформатори, силові лінії електромереж; системи зв'язку: провідні телефонні станції, пошта, трансляційні стільники мобільного зв'язку; системи постачання води і відведення водостоків. Наприклад, несподіваним, але вкрай ефективним може виявитись блокування каналізаційної мережі якогось великого міста шляхом запробкування каналізаційних труб, наприклад, пінополіуретаном у багатьох місцях."

"Це можна зробити, відправивши відповідну кількість туалетного або звичайного паперу в систему каналізації звичайного хмарочосу. Такі диверсійні дії на території противника не дозволять рядовим членам суспільства байдужо відноситись до політики своїх урядів."

"Такого роду дії можливі тільки при офіційній об'яві війни. В іншому випадку, противна сторона буде "ховати" свої дії під виглядом "наведення конституційного порядку" чи "операцією по запобіганню розробки і використання зброї масового знищення." Влада буде використовувати звинувачення у тероризмі."

"Однак тероризм не береться нізвідки. Як говориться, ненажерливість одних породжує тероризм других."

"Яскраво відобразив риси війни та тероризму письменник Гаррі Гаррісон у "Неприборканій планеті", де люди поставили себе в розряд стихійних лих і все живе почало з цим боротися. Війна була породжена та постійно підгодовувалась ненавистю."

"Тероризм – це крайня форма наслідку причини, ім'я якої – несправедливість. І як би не намагались переконати нас можновладні "борці" з "міжнародним тероризмом", що вони борються зі злом, насправді вони самі, своєю власною поведінкою, породжують це саме зло."

"Аль-Каєда – це звичайнісінький блеф, вигадка, операція прикриття для західних урядів, яка розрахована на наївних дурників. Нам товкмачать про підготовку тисяч бойовиків, але, якщо зорганізувати хоча б п'ятдесят реальних бойовиків, то вони здатні, використовуючи вірну стратегію скоординованих у часі дій, перевернути всі існуючі уявлення про тероризм."

"Тих чеченців, як борються за свободу своєї країни, невидимі режисери немовби підштовхують до прогнозованих, провокаційних і заздалегідь неефективних дій. Театральність сценаріїв "чеченського тероризму" яскраво відобразилась у захваті театрального комплексу у Москві."

"За неефективним сценарієм події розвиваються таким чином:

терористи захвачують і утримують значну кількість заручників у певному місці,

терористи висувають вимоги, повідомлення засобів масової інформації про відсутність вимог свідчить про небажання влади вести переговори,

починаються переговори з терористами, під час яких до місця подій негайно стягуються протитерористичні підрозділи,

проводиться операція по "визволенню" заручників, в ході якої здебільшого навмисне і без будь-яких пояснень знищуються усі терористи, а з ними і вся інформація про ведення переговорів, та частина заручників,

відповідальність за загиблих заручників покладається на знищених терористів.

Дуже зручний сценарій для тих, хто дійсно організував подібну операцію і хоче назавжди заховати всі кінці у воду.

А сценарій дій справжніх терористів буде зовсім іншим:

терористи публічно, через засоби масової інформації, висувають вимоги і повідомляють про план і орієнтовний термін проведення операції на неназваному об'єкті в неназваному місці у відповідній країні в разі небажання влади вести переговори,

в разі відсутності факту переговорів до визначеного часу, така операція проводиться,

всі терористи після проведення операції розосереджуються і готуються до нової операції.

В такому разі влада не зможе покласти повну відповідальність на терористів, оскільки ті спочатку вимагали переговорів. Крім того, силові важелі влади у вигляді протитерористичних загонів не можуть бути використані, бо тактика їхніх дій зорієнтована на зазначене місце операції.

49 50 51 52 53 54 55