На його обличчі не було зацікавленості, взагалі нічого, йому було байдуже.
— Гарна новина полягає в тому. — почав голосно батько і зробив тактовну паузу, в той самий час повільно підсовуючи синові тарілку з гарячою юшкою. Такі паузи зазвичай роблять, щоб підігріти зацікавленність, але Віктор спіймав себе на думці, що син і так все сприймає з затримкою. — В тому, що мені запропонували роботу за моєю спеціальністю гідрогеолога. і я погодився! — з посмішкою видав Віктор.
— Це добре, — після паузи відповів син.
— Це дуже добре, тому що я вже домовився про свою зарплатню! Я тобі не буду все казати, щоб не наврочити, але там суми такі, що в теорії. навіть . можливо. ее. купимо автомобіль! — з очима, повними щастя, закінчив чоловік.
— Клас, — вже с легкою посмішкою відреагував Наст. Було помітно, наскільки мова про авто була так болюча для їхньої маленької родини, адже емоції від цього пересилювали гальмуючу дію пігулки. — А в чому. цей. суть. цей. роботи, е-е, твоєї? — поцікавився він.
— Не повіриш синку, але навіть тобі не можу казати — підписав контракт. Це таємний проєкт, який спонсорується з державного бюджету, я сам досі не знаю всіх подробиць, можу сказати тільки одне — мене туди покликав мій викладач, якому дуже сподобалася моя наукова робота про підземні води та засоби їх пошуку. Хоча я писав її. я навіть не пам'ятаю, на четвертому курсі, мабуть, чесно тобі кажу, я навіть не пам'ятаю ту роботу, але добре запам'ятав Генадія Васильйовича, він взагалі не змінився, хе-хе, — посміявся батько, незрозуміло для Наста з чого. — Зараз, правда, Васильч працює взагалі не в цій сфері, а в силовій струк...
— Ну, вітаю тебе, — ніби натягнуто посміхаючись, перебив Наст, але потім схаменувся. — А. стоп, а яка погана. цей. новина? — запитав хлопець, не тільки словами, а й мімікою обличчя демонструючи зацікавленість.
— Що ж. не буду ходити навкруги — нам потрібно буде переїхати в інше місто, але не хвилюйся, за твоє навчання я вже подбав, тому свої останні курси ти проведеш у медичному коледжі того міста, куди ми поїдемо. За футбол не дізнавався, але я з Юрійовичем поспілкуюсь, він зрозуміє, а там вже знайдеш собі нову команду, будеш за них грати, — трохи тихіше, ніж перед цим, відповів батько і підняв очі на сина, щоб подивитись його реакцію. Він не просто так
спитав за пігулку, бо знав, коли саме потрібно розповідати подібні "новини".
— Е-е.., — вичавив з себе Наст, брови його так і не спустилися донизу. — А.. .стоп.. .а яке.. .цей.. .місто? — запитав він в надії почути якесь таке, щоб було максимум в кількох годинах їзди від Львову.
— Кхмм. — прочистив горло батько Наста. — Є таке невелике містечко на Луганщині, називається. Лисичанськ...
Увага! На сайті УкрЛіб пропонується Вашій увазі дві глави із книжки "Між світами". Повну версію книги в форматі PDF з усіма ілюстраціями можна сказати за посиланням: https://www.ukrlib.com.ua/suchasna/non-text/BetweenWorlds_web.pdf