"перебив Володя співрозмовницю не даючи тій висловитись "— Іванка мені повідомила що ти знаходишся якраз у тому місці, думається мені це справді дивовижний збіг обставин, тому є хороший шанс що ти їх зустрінеш.
Після того як вони розпрощались Челсі завершила розмову та запхала смартфон до кишені, загалом все сходилось не погано, їхня легенда (тобто домовленість) була така, Володя повідомив їм що до них має намір приєднатись знайома журналістка його жінки, також він повідомив їй приблизний час прибуття друга а враховуючи що товариша Володі який був дружбою на весіллі вона добре знала на обличчя, проблем з їх зустріччю не виникне.
Челсі вирішила трішки прогулятись околицями та поскоріше розпочати власне розслідування, враховуючи що до їх прибуття було ще близько двох годин.
Йдучи центральною проїзною дорогою у вічі їй припала невеличка крамниця обабіч дороги, яка була оточена зеленню з усіх боків, вона була накрита стареньким потрісканим шифером та оббита деревиною, вікна якої були захищені залізними уже поржавілими ґратами.
Увійшовши до середини дівчина побачила як немічний старець бере пачку сигарет "Winston" сині біля прилавку, коли вона зачинила за собою двері то стала епіцентром уваги як згорбленого старця у брудних гумових чоботях та сірому потертому піджаку який скоріше нагадував ганчірку, так і працівниці за прилавком у червоному фартуху в білий горошок та зрілими сповненими життєвого досвіду очима, які в один ритм повернули голову у сторону дівчини пильно вдивляючись у неї, немов вони вперше побачили людину у своєму богом забутому куточку землі.
Розрахувавшись за покупку дід шкутильгаючи направився до виходу ледь перебираючи свої ноги, Челсі ж підійшла до прилавку маючи намір дещо довідатись.
— Доброго дня пані а можна у вас щось запитати? "увічливо промовила журналістка"
— Ну добрий... "в'яло відповіла продавчиня з явно не задоволеним та буденним виразом обличчя" — тут у нас магазин де люди беруть те що їм потрібно а не якесь там бюро зі відповідями на запитання "саркастично мовила жіночка" — але тобі дівчинко повезло я сьогодні добра, тому давай "викладуй на стіл" що тобі потрібно?
— Нуу мене цікавлять деякі слухи... "неспішно промовила Челсі, розуміючи що слід бути уважною зі своїми висловлюваннями" — один інцидент про який я довідалась від деяких осіб...
— Ну давай не тягни "кота за яйця" "дратівливо мовила жінка за прилавком, немаючи наміру довго вислуховувати дівчину"
— Гаразд, вибачайте за те що відволікаю вас від роботи, так от я чула про безслідні зникнення туристів, про яких опісля небуло чути ані "ні слуху, ні духу", мовляв вони немов скрізь землю провалились, вам щось про це відомо?
Вираз обличчя продавщиці який до цього був помірно дратівливий та байдужий, після сказаних слів став більш зосередженим і уже не приховано негативно налаштований проти співрозмовниці.
— Ні не чула. "На відріз промовила жіночка і добавила" — думаю вам молода дівчино краще не "слід лізти туди куди не слід" а по друге ти ж сама бачиш який навколо тебе просторий та масштабний ліс, і враховуючи що ти уже не маленьке дитинча мала б зрозуміти, коли хтось заходить глибоко до лісу то є великій шанс того що він заблукає, це ж логічно... а там уже вовки та інші хижі звірі ну будуть такими добрими та милими як у дитячих казочках.
Розуміючи що приділила дівчині і так надто багато часу вона лаконічно мовила в кінці.
— А тепер геть, бачиш клієнт позаду тебе, тому давай не створюй чергу.
Челсі повернула голову назад після чого переконалась у правоті жінки, позаду ней і справді стояв чоловік десь так шістдесяти років не більше, попри сивину на волосі та зморшки на шкірі які видавали його поважний вік тілом він був досить дужим, це був високий та статурний чолов'яга зі широкими плечима та міцними, грубими немов колода руками, вдітий він був у звичайний камуфляжний костюм уже не першої свіжості, одяг який носять багато туристів та мисливців, штани якого були були заправлені у чорні кирзові чоботи з великою підошвою.
В останню мить перед виходом вище згаданий чоловік промовив у спину до Челсі.
— Не треба сприймати грубість працівниці у власну сторону юна леді, вона завжди така, розумієш туристи також бувають різні... тому завжди слід бути у тонусі, і ще одне, можу дати тобі одну пораду. "вочевидь Челсі зрозуміла що її діалог з продавщицею цей чолов'яга почув стоячи позаду неї від самого початку"
— Так от молода дівчино, я б радив тобі з такими запитаннями бути більш передбачливою та обережною, так всі ми чудово знаємо про ці слухи але що ми можемо вдіяти, якщо підійметься галас щодо цього інциденту то туристи перестануть їхати сюди, як наслідок ми місцеві жителі як то кажеться "втратимо свою годівницю" а кожний з нас має сім'ю та дітей, думаю ти розумієш про що я... "навдмінну від попередньої співрозмовниці весело та щиро мовив він, даючи Челсі зрозуміти суть цієї справи" — і доречі я торгую смачними сушеними грибами які власноруч збираю у цьому от лісі уже понад тридцять років, тому можу тобі допитлива дівчинко їх запропонувати за чудовою ціною. "сказав чоловік, як здалось Челсі зі трішки яхидною та награною посмішкою, де показались його поодинокі але гострі немов у дикого звіра пожовклі зуби, водночас беручи з прилавка придбану до цього велику семикілограмову упаковку собачого корму та злегкістю немов звичайну подушку, однією рукою висадив її собі на плече.
— Ні, спасибі за пропозицію "відповіла Челсі, зачинивши за собою двері магазину"
Йдучи на зупинку щоб зустріти нових знайомих до журналістки і справді дійшло, і справді логічним є те що тутешні мешканці вороже будуть ставитись до такого роду запитань, і слова сказані тим чоловічиною мають сенс, адже розлякування туристів це втрата власного міні-бізнесу для них усіх.
З автобуса вийшов парубок помірно високого росту 184 см. з великим рюкзаком за спиною, вдітий він був у класичні, темних тонів туристичні бріджі з багатьма кишенями на всій площині та у чорній майці поверх якої була надіта червона сорочка з короткими рукавами у клітинку, його каштанове волосся було охайно коротко підстрижене як і більш темнішого відтінку борідка що придавала йому певної солідності, одразу за ним уже не так жваво "виповз" його молодший брат помітно нищого росту 173 см, та його дівчина яка була найменшою із них маючи всього 157 см.
— Привіт всім, я так зрозуміла це про вас мені повідомив Володя. "голосно мовила Челсі йдучи на зустріч щойно прибулим пасажирам" — думаю він взагальному розповів вам про мене та мої наміри але все ж я вам відрекомендуюсь. "як умога скоріше сказала вона, не даючи своїм все ще на відстані співрозмовникам висловитись у відповідь" — Мені звати Челсі, я працю у сфері журналістки, а сюди приїхала з ціллю якомога більше дізнатись про цю місцину та колоритність місцевих жителів, маючи намір написати розгорнуту статтю про Осмолодській край.
— А ясненько... так Володя частково повідомив мені про тебе "привітно мовив хлопець чухаючи себе рукою за потилицю" — ну що ж, тоді приємно познайомитись, мене звати Вася, мені двадцять дев'ять років, а це мій молодший брат Назар зі своєю дівчиною Веронікою. "поглядом провів він двох інших членів своєї компанії".
Вони локанчіно привітались однин з одним та вирушили у сторону раніше назначеного місця не гаючи часу.
— Так ви приїхали сюди на відпочинок чи також маєте якісь конкретні наміри? "йдучи обабіч Василя запитала Челсі"
— Ну в цілому так, тільки щоб добряче розвіятись, я ось напротязі останніх семи років працюю шеф-поварем в одному з Франківських ресторанів, на днях випав шанс взяти відгул на декілька днів ось я й завітав сюди.
— Зрозуміло "мовила Челсі щоб підтримати діалог та продовжила"
— А як щодо твоїх друзів вони також працюють з тобою? "Челсі подивилась назад, адже дві особи про яких вона згадала йшли позаду неї, не проявляючи якогось особливого ентузіазму."
— Та ні... "зніяковіло усміхнувся Василь, заклавши руки за потилицю немов роблячи спортивну розминку" — мій брат Назар ще вчиться у коледжі на програміста, він справжній фанат своїє справи, рідко коли витягує забиту цифрами макітру від монітора, днями на проліт сидячи за ноутбуком.
— Дуже приємно коли про тебе говорять у твоїй присутності, немов мене тут немає. "монотонно з ноткою сарказму промовив хлопець віком дев'ятнадцяти років йдучи позаду, втупивши свій понурий погляд на брудну дорогу під собою.
Через ледь відчутний дискомфорт що виник у повітрі на щоках Челсі промайнув легенький рум'янець.
— Та все нормально, він завжди такий ти головне не зациклюйся на цьому, "Вася промовив це так просто і банально що напруга в атмосфері нового товариства, одразу вщухла так і не розпочавшись"
— Сама розумієш молодь уся тепер така, зосереджена більше на собі і своїх гаджитах, тому у спілкуванні зі старшим виглядають трішки дивакувату.
— Та блін... я уже хочу їсти, тут є якась нещасна крамниця а то мені уже надоїло іти бог знає куди. "трішки бестактно протарабанила свої перші слова при зустрічі з Челсі Вероніка, жадібно стискаючи долоню Назара вайлувато тримаючись з ним за руки.
— От бачиш Челсі, попри дивакуватісь сучасна молодь позбавлена ще й терпимості і такту. Немов ігноруючи Вероніку сказав Вася до журналістки яка йшла поряд із ним, після чого пильно придивившись поперед себе промовив, вказуючи напрямок рукою"
— Ось там бачите, ще буквально сто метрів в переді видніється магазин, туди ми й завітаємо.
— І що дальше Вася, давай прояви свої організаторські навички адже нагадую, саме ти вмовив маму щоб я пішов з тобою у це брудне, сповнене тарганів та інших заразних комах місце. "з тим же що і раніше відстороненим та зарозумілим виразом обличчя пробурмотів Назар, слова якого явно сподобались його дівчині що ішла поруч нього."
— Ну якщо ти вже такий нетерпимий маленький мамин "засранець" "весело сказав Вася" — то я тобі скажу, наші незамислуваті подальші дії складаються з таких пунктів як: зайди до крамниці та прихопити все необхідне що ми не взяли з дому, а після відправитись кудись в глиб лісу де ми розкладемо наші палатки та розпалимо вогнище посеред неба, нагадую кому кому, а тобі такий от відпочинок точно піде на користь, враховуючи твій пасивний та монотонний стиль життя за екраном ноутбука.
Видно на хоча б якусь відповідь чи репліку Назарові ентузіазму не вистачило, тому на деякій час між ними виникла тиша.
Попри наступні слова пояснення від Василя до Челсі і без них дійшло, хоча б з виразу своїх нових партнерів, що як характер так і настрій між Васею та його братом з дівчиною кардинально відрізняються.
Перший був уже дорослий з якої сторони не глянь сформований чоловік, який радів цьому життю і усьому що відбуваються навколо нього, він уже знайшов себе у праці, також у нього є дружина яка перебуваючи на навчанні у Англії не має змоги бути поруч з ним.