Спочатку Марк подумав, що це приємна зміна, але, відкривши невелике віконце, він побачив важкі чорні хмари, що нависли над горизонтом. Незабаром почався справжній шторм: вітер завивав так, що було чути навіть крізь товсті стіни шатла, а удари крапель об корпус були схожі на барабанний бій.
— Ну що ж, схоже, це затримає нас тут надовго, — сказав Чарлі, дивлячись на небо.
— Треба використовувати цей час з користю, — відповів Марк. — Я давно хотів спробувати створити фільтр для води. Так, на випадок, якщо резервуари спорожніють.
— Гарна ідея. А я тим часом спробую зібрати трохи води з цього дощу. Якщо шторм посилиться, це може бути нашою єдиною можливістю, — погодився Чарлі.
Чарлі нашвидкуруч зібрав конструкцію зі шматків металу й пластика, які залишилися після попередніх ремонтів. Вона була простою, але надійною. Він встановив її прямо біля входу, під захистом навісу, але так, щоб максимально використовувати дощову воду.
— Сподіваюся, витримає, — пробурмотів Чарлі, коли вітер спробував повалити конструкцію.
Марк тим часом у лабораторії займався створенням прототипу фільтра. Він використовував вугілля, пісок і невеликий резервуар, який знайшов у складі.
— Це лише тимчасове рішення, але якщо все піде добре, ми зможемо масштабувати цю технологію, — сказав він, коли Чарлі зайшов перевірити його прогрес.
Шторм наростав. Холодний вітер пробирався крізь найменші шпарини, а звук ударів дощових крапель тільки додавав напруження.
— Давай перевіримо шатл, щоб не було протікань, — запропонував Чарлі.
Вони ретельно обійшли всі приміщення. У деяких місцях знайшли дрібні протікання, які Чарлі швидко залатав. На щастя, нічого серйозного.
Коли вони повернулися на капітанський місток, Марк зупинився перед вікном.
— Дивись! — вигукнув він, показуючи на ліс.
З туману, створеного дощем, із лісу виходила величезна тварина. Вона нагадувала Альфу, якого вони зустрічали раніше, але була трохи більшою. За нею йшли троє дитинчат, кожне не більше трьох метрів у висоту.
— Це інший Альфа, — прошепотів Марк, майже притискаючись до скла.
Чарлі, піднісши бінокль, почав уважно оглядати істот. Новий Альфа не виявляв агресії. Його рухи були обережними, навіть захисними. Він зупинився на узліссі, ніби спостерігаючи за шатлом.
— Вона здається… мирною? — сказав Чарлі, трохи розгублено.
— Можливо, це самка, — припустив Марк. — І, якщо це так, у нас шанс побачити їхню поведінку в природному середовищі.
— Тільки не кажи, що хочеш піти ближче, — попередив Чарлі.
— Ні, ні… — Марк зупинився, але його очі все одно горіли цікавістю.
Дитинчата гралися біля матері, іноді забігаючи під її величезні лапи. Їхні звуки були схожі на короткі рики, які змішувалися зі звуками шторму.
— Спостерігай за ними, якщо хочеш, але зсередини, — сказав Чарлі, відкладаючи бінокль. — І будь готовий до всього. Шторм може розбудити не тільки таких мирних сусідів.
— Гаразд, — відповів Марк, хоча його розчарування було помітним.
Вони залишилися на капітанському містку, пильно стежачи за новою Альфою та його сім'єю. Ця зустріч була нагадуванням про те, наскільки мало вони знали про цей світ, але й про те, наскільки може бути мирною ця планета.
Альфа з дитинчатами залишалася на місці, все ще уважно спостерігаючи за шатлом. Вона не демонструвала агресії, але її величезні очі були сповнені настороженості. Чарлі відчував, як напруга в повітрі наростає. Шторм посилювався, і вони були змушені залишатися всередині, чекаючи, поки стихія не вщухне.
Марк продовжував робити записи, не відводячи очей від вікна.
— Це, безумовно, одна з найбільших можливостей для моїх досліджень, — прошепотів він. — Можна спостерігати за їхньою поведінкою в природному середовищі, а це неоціненний досвід.
— Ти вже все записав, Марк? — запитав Чарлі, намагаючись зберегти спокій. — Нам треба бути готовими до будь-яких змін. Якщо шторм посилиться, ми можемо опинитися в небезпеці.
Марк кивнув і поклав планшет на столик. Він усвідомлював, що йому потрібно не лише фіксувати, а й бути готовим до того, що все може піти не так.
— Ти правий, — зітхнув він. — Але якщо ми не будемо досліджувати, то не дізнаємось нічого про це місце. Ми ж не просто виживаємо, Чарлі. Ми маємо спробувати зрозуміти, що це за світ.
Чарлі кивнув, але знову повернувся до вікна, обережно стежачи за Альфою та її дитинчатами.
— Я розумію, але іноді краще просто давати спокій. Хто знає, чи готові ми до всього, що може трапитись, якщо вони вирішать нас атакувати?
— Думаю, якщо ми не чіпатимемо їх, вони не завдадуть шкоди, — сказав Марк. — Вона здається мирною, і дитинчата просто граються. Я не думаю, що вони будуть агресивними без причини.
Чарлі дивився на Марка і мовчав, знаючи, що в цій ситуації краще бути обережними, ніж ризикувати.
Вечір наближався, але шторм не збирався стихати. Чарлі вирішив на кілька годин залишити вікно і подивитися, як працює їхній новий фільтр для води. Кілька годин дощу вже дозволили зібрати значну кількість води, і це допомогло їм почуватися трохи безпечніше.
Марк залишився біля вікна, уважно спостерігаючи за тваринами, але на деякий час він відволікся, поринаючи у свої роздуми. Його записки були важливі, але він відчував, що потрібен час, аби все осмислити.
— Я думаю, нам варто трохи відпочити, — сказав Чарлі, коли помітив, що Марк виглядав втомленим. — Ще рано вирушати в експедицію. Можливо, наступного дня.
Марк кивнув, але обережно додав:
— Так, але якщо шторм не вщухне, нам потрібно буде адаптуватися. Нам треба бути готовими до будь-якої ситуації.
Чарлі погодився, і вони вирішили поки залишитися в шатлі, спостерігаючи за тим, як світ навколо змінюється під впливом шторму.
Чарлі, спостерігаючи за величезними потоком води, що збирався у фільтрі, раптом обернувся до Марка і заговорив із серйозним виразом обличчя:
— Перед тим, як ми почнемо використовувати цю воду, нам потрібно перевірити, чи вона безпечна для пиття. Якщо вода виявиться зараженою або містить якісь токсини, це може завдати нам великої шкоди.
Марк на мить задумався, а потім кивнув.
— Ти правий, Чарлі. Вода — це наш найважливіший ресурс, і якщо вона буде отруйною, ми можемо зіткнутися з великими проблемами. Я жодного разу не бачив, щоб вода тут була кристально чистою. У цьому кліматі все може бути заражене або забруднене.
Чарлі взяв кілька простих тестів з інструментів, що вони мали, і почав перевіряти воду. Вони мали кілька базових хімічних тестів, які дозволяли визначити наявність шкідливих речовин у воді, хоча вони й не були ідеальними для такого завдання.
— Це займе деякий час, — сказав Чарлі, пильно вивчаючи реакцію води на реагенти. — Якщо все буде в порядку, ми зможемо використовувати воду для пиття. Але якщо навіть один з тестів дасть негативний результат, нам краще пошукати інші джерела.
Марк спостерігав за ним із зосередженим виразом обличчя.
— Це дуже важливо, — сказав він. — Вода тут може бути навіть небезпечнішою за їжу. Якщо вона містить мікроорганізми або токсини, вони можуть мати значно більше наслідків для нас.
Через кілька хвилин тестування Чарлі відкинув свої інструменти й подивився на Марка з легким розчаруванням.
— Нічого хорошого, — сказав він. — Вода містить багато елементів, які можуть бути токсичними для нашого організму. Нічого критичного, але якщо ми будемо пити цю воду довго, ризикуємо отруїтися.
Марк прикусив губу, роздумуючи над ситуацією.
— Ми можемо спробувати фільтрувати воду далі, — запропонував він. — Якщо зібрати достатньо запасів, це дасть нам більше часу для того, щоб знайти більш безпечне джерело.
Чарлі кивнув і почав обдумувати наступний крок. Вони не могли покладатися тільки на воду з шатла, тому їм доведеться знайти спосіб очистити цю воду до того, як вона стане основним джерелом.
— Так, нам потрібно ще раз перевірити всю систему фільтрації, — погодився Чарлі. — Це наша пріоритетна задача. І якщо вода залишатиметься небезпечною, треба знайти інший спосіб її очищення.
Марк глибоко зітхнув.
— Добре, давай спробуємо ще раз, але зараз я хочу повернутися до роботи з рідиною, яку ми знайшли. Ти ж не проти?
Чарлі не відповів одразу. Він знову подивився на воду, обмірковуючи їхній наступний крок.
— Поки що не пити. Ми подивимось на інші способи очищення. Вода з шатла не виходить, так що буде ще кілька варіантів. Ти продовжуй працювати над твоєю рідиною, а я поки впорядкую фільтрацію.
Марк кивнув і повернувся до своєї роботи. Чарлі взяв кілька інструментів і продовжив удосконалювати систему очищення води, щоб мати хоч якесь надійне джерело для майбутніх потреб.
Парарельна історія: Шторм
"Ранок для Ніки почався із незвичайного шуму. Спочатку їй здалося, що це просто шум води в річці, але, коли вітер раптово підхопив легке листя і кинув його в обличчя, вона зрозуміла, що щось не так. Хмари, важкі й темні, почали швидко накривати небо, позбавляючи світло навіть від слабкого місцевого сонця.
— Ще цього бракувало, — пробурмотіла Ніка, визираючи з-під свого тимчасового укриття серед валунів.
Шторм почався раптово. Спочатку сильний вітер виривав гілки з дерев, підіймати у повітря дрібний пил і краплі води з річки. А потім полив дощ — не звичайний, а важкий, майже як потоки води з прорваної дамби. Краплі били по валунах, створюючи гуркіт, схожий на удар барабанів.
Ніка швидко зрозуміла, що її укриття не витримає такого натиску. Дах із гілок та листя почав прогинатися під вагою води, і кожен порив вітру загрожував рознести її притулок. Вона кинулася до рюкзака, перевіряючи, чи всі речі всередині сухі. На щастя, основні запаси, включно із сухпайками, залишалися в порядку.
— Треба укріпити дах, поки не стало пізно, — сказала вона собі й почала діяти.
Ніка швидко знайшла кілька великих гілок, які принесла ближче до валунів. Дощ заливав її з голови до ніг, а вітер буквально збивав з ніг, але вона вперто продовжувала працювати. Вона закріпила гілки поверх даху і притиснула їх важкими каменями, які знайшла неподалік. Це трохи допомогло, хоча укриття все одно залишалося ненадійним.
— Якщо дощ не припиниться, доведеться шукати інше місце, — подумала Ніка, витираючи обличчя рукавом.
Вода була прохолодною, свіжою, але мала трохи гіркуватий присмак.