Lemberger Zeitung

Дмитро Гончарук

Сторінка 24 з 127

Так ось, твоя свідомість, як я пересвідчуюсь, потрапила у заручники від місця сидіння вищезгаданої баламутної дупи. Ти, як свого часу Жана-Жак Руссо стосовно індіанців, потрапив під сліпучі чари хибного уявлення про те, що ці тубільні народи різного ступеня дикунства – "природні" люди, що не знають надуманих правил і негласних заборон, володіють вродженою мудрістю, товариськістю, рівністю, на відміну від європейців, погрузлих у обмані, забобонах і постійній ворожнечі заради особистої вигоди. Проте ця примара дуже швидко і болісно розбивається об реальність, коли після того, як будь-хто "поживе серед них трішки довше, аби зрозуміти", нарішті з подивом і жахом розуміє, що у співжитті між "ними" та "нами" стикаються не особистісні волі, не гарні манери і виховання з невіглаством, освіта з її браком, не закон з анархією напівтваринної стихії, а сучасність із середньовіччям, де йдеться не про співіснування двох культур, а про співіснування культури та безкультур'я.

О, це безкінечна тема, особливо у світлі останніх тенденцій останніх кількох місяців, про які ти, стовідсотково, чув, але, ладен заприсягнутися, через географічну віддаленість від тебе, не надав їм належного значення.

Мій любий друже, старою Європою котиться апокаліптична хвиля, поки ще маленька та ледь помітна, але вона невідворотно призведе до тектонічного зсуву, трагічної самоліквідації нашої цивілізації у тому вигляді, у якому ми її знаємо. Допоки наші батьки уважно слідкували за тим, де саме і якими шляхами Європою блукає той лиховісний привид комунізму, що жахав їх майже пів століття та загрожував зруйнувати їхній затишний дім, з іншого боку непомітно підкрався ще підліший ворог, що має на меті зруйнувати не лише дім, а й свідоміть та самоідентифікацію, а отже і шанси на майбутнє.

Політика "виправлення історичних помилок" та "перегляду суспільних цінностей", що вони про неї кукурікали останній місяць, звелася до перегляду національної політики взагалі та концепції національності як такої. Оскільки від старої вони гарачковито відріклися, а нової через брак уяви і посередні розумові здібності так і не вигадали, то ці бовдури не знайшли нічого кращого, ніж запозичити американську модель "мультикультуралізму" та впроваджувати, як це у нас зазвичай буває, методично, послідовно та через сраку.

Два місяці тому уряд дозволив жителям колишніх французьких колоній переселятися до "Франкської автономної республіки" (уявляєш, офіційно вона й досі так називається!). Широкий жест, що, між іншим пояснювався жорстким дефіцитом робочих рук у вказаному регіоні, закінчився зовсім на тим, чим очікувалося. Поїхали не тисячі, а мало не мільйони! Мільйони інокультурних дикунів! Звісно, уряд не розраховув на таку хвилю, а тому поява цих "біженців" (так вони офіційно називаються) миттєво викликала низку проблем – від фінансових і соціальних до суто кримінальних. Минулого місяця Райхстаг проголосував за введення нового "податку солідарності" для жителів Франкської автономної республіки – 5 відсотків на утримання цих прибулих варварів, бо, як виявилося, працювати ніхто з них не виявляє особливого бажання. Подейкують, що з першого лютого цей самий податок платитиме населення всього Райху. Крім того, аби запобігти "порушенню прав" новоприбулих, уряд створив окрему організацію (чи то навіть міністерство, чорт його дери!) по захисту біженців. Амінь! Захисту від місцевих жителів, які не воліють, аби до їхньої кишені запускали брудну загребущу руку держави та годували ораву дармоїдів, від французьких чоловіків, аби не товкли чорні поки у відповідь на приставання до їхніх жінок (таких випадків вже сотні), від правосуддя, коли ісламські фанатики вчиняють теракти на релігійному ґунті та від поліції, котра тягає їх до відділку, коли вони сідають срати просто серед саду Тюїльрі! Організація ця, що складається із горластих клімактеричних дуреп та недоумкуватих "дисидентів", невсипуще стежить, щоб усім братам нашим меншим були забезпечені "гідні умови життя", насправді – часто кращі, ніж корінним громадянам, ніхто їх не ображав, не зневажав, не скаржився і не наступав на хвіст. І судячи з того, що телевізор "визнав експеримент вдалим", скоро те саме почнеться і в нас... Це якийсь абсурд, задзеркалля!

Зміна суспільних цінностей – то не завжди добре, бо цінності іноді бувають і цілком деструктивними.

Уяви: Ти важко працював, щоб забезпечити родину, купив гарну квартиру, зробив ремонт тощо, і тут раптом, одного (не)прекрасного дня у тебе на порозі оголошується сім'я полінезійських людожерів з 15 осіб, яка заявляє тобі наступне: Ми – бідні, а у нас у підвалі – погані житлові умови, неприйнятні для наших одинадцятьох дітей; працювати ми не хочемо, оскільки це суперечить нашій культурі, що полягає в шахрайстві, крадіжках та ласуванням ближнім своїм, а тому ми збираємося оселитися у тебе вдома як біженці, срати тобі на підлогу та у вазу з богемського кришталю і ґвалтувати твою дружину, а ти повинен нас годувати і не пручатися, інакше це – расизм. І до речі, у під'їзді є спеціальна організація, існування якої теж оплачується з твоєї кишені, яка захищатиме наше право гадити у тебе вдомі та яка вже видала нам ключ від твоєї квартири. Ти що, проти? А-а-а-а-а, це расизм, кожен має право на безпеку! А-а-а-а-а, чим ми гірші за вас!? А-а-а-а-а, у сучасному суспільстві кожен може житии там, де йому заманеться! А-а-а-а-а, демократія, толерантність, амінь. Завіса! Абсурд, чи не так?

Але саме це відбувається вже років 20 по всьому Заходу, а тепер от і у нас. За активної участі місцевої влади, схвального підхрюкування ліберальних "активістів" та мовчазно-озлобленого потурання народних мас. І біженці ці... адже вони давно не ПРОСЯТЬ, щоб їх пустили куди-небудь врятуватися від війни, де вони можуть працювати і інтегруватися в місцеве суспільство. Вони – відчуй різницю – ВИМАГАЮТЬ від "білих", які їм за замовчуванням "завинили", привести їх з комфортом і мало не з оркестром, та не кудись, а саме до Швеції, Англії чи Данії (ось у Болгарію чи Росію не рвуться, дурних нема!), щоб вони могли там мешкати на соціальні виплати, не працювати, сидячи на шиї у Ганса, народжувати по 10 дітей, грабувати місцеве населення, будувати мечеті і здійснювати теракти, а Захід, що вже деградував до рожевих шмарклів, виправдовував б їхнє невід'ємне право на власне згвалтування, у тому числі за допомогою таких от різноманітних "організацій допомоги біженцям".

Це навіть гірше, ніж всілякі мерії, ради земель та інші наші бюрократичні установи, що вражають уявою своєю безглуздістю, єдиною метою яких є крадіжка (ну добре, самозабезпечення – вони існують per se, тобто виключно для власного блага та відтворення, а також як організма-носія для паразитів-чиновників, кількість яких у нас у країні більша, ніж у США та Японії, разом узятих) – якби всі ці контори з їхніми натовпами депутатів, делегатів, начальників та інших дармоїдів раптом одномоментно зникли, то ти б і не помітив! У твоєму житті не зміниться нічого! Але тут маємо справу не просто з безглуздістю, а з явним суїцидальним синдромом – організаціями "допомоги біженцям" та "департаментами з інтеграції", що із самого початку націлені на несправедливість, деструкцію суспільства, виховання утриманства, лінощей та зневажання здорового глузду. Захід старанно вигодовує сам собі могильників, злочинців та нахлібників, дбаючи про їхній комфорт на шкоду власним інтересам. Наприклад, Швеція щорічно відраховує в цю богадельню більше грошей, ніж на власне пенсійне забезпечення! Захід захворів на старече недоумство. І вибачте, це не "благодійність", а знищення власних країн, їхньої культури, їхнього майбутнього. Захід створив і старанно фінансує власну ліквідаційну комісію, а тому майбутнє в нього одне – Римської імперії 5-го століття, брудного, жалюгідного і роздертого спадкоємця колишньої величі, меморіальної території на зразок сучасного Єгипту, де араби, що не мають до зведення пірамід жодного відношення, продають туристам частинами їхніх руїни у якості амулетів. Щороку на вирішення проблеми біженців та мігрантів вони планують виділяяти дев'ятсот мільйонів марок! І якщо до дерев'яних голів цих телепнів у найближчі пару років не дійде проста істина, що на "вирішення проблеми біженців" треба виділяти не дев'ятсот мільйонів марок, а дев'ятсот кулеметів на кордоні, то їм гаплик. І меморіальна дошка з написом: "Європа: вчинила самогубство на ґрунті ідіотизму". Такий собі лауреат горезвісної премії Дарвіна в континентальному масштабі…

Та казати таке зараз публічно стало не комільфо. Ці "правозахисники"… затопчуть, заклюють, затюкають. Тільки спробуй обуритися! Вони одразу ж візвіряються на тебе і шиплять, мов чорт, якого перехрестили, обзивають усих незгодних "сатрапами старого режиму" (Це ж якого? Наче офіційно – режим той самй!), бо у їхньому уявленні справжня свобода слова – це свобода тільки їхнього слова, та волають як примати-ревуни під час спарювання, що мовляв готовність "інтегрувати" (яке гидке слівце!) чужинців також є проявом патріотизму, а значить і вони теж – патріоти. Представники нетрадиційної патріотичної орієнтації, курво!

"Не переоцінюйте викликів (ще одне гидотне слівце, що вони вживають його у якості синоніму до "катастрофічної небезпеки") та не перебільшуйте! Паніка ні до чого!"

Що ж, корінні індіанці свого часу теж недооцінили небезпеки від масової імміграції з Великобританії… Тим ця толерантність і страшна, що вселяє у потерпілого гордість за власну поразку. Будь-якими ліками можна отруїти. Так от, ця триклята толерантність – це саме ті ліки, котрі Європа, нажахана Другою світовою прийняла у такій дозі, що вони стали отрутою.

Тож поки ти боротимешся із привидами минулого, я бовсатимусь у вигрібній ямі майбутнього. Редакція відряджає мене до Парижу відразу після завершення новорічних свят із завданням "вивчити передовий досвід та написати репортаж". Звичайно, вивчу і напишу. Напишу все, як потрібно, і буду виправдовувати та хвалити цей суспільно-політичний суїцид. Все, як забажає Партія, як нас із тобою вчили. Та реальність поза пропагандистськими реляціями мене жахає.

21 22 23 24 25 26 27