Вона розпалила вогонь біля табору, підсмажила рибу та вперше за кілька днів поїла щось свіже. Їжа повернула їй сили, а невелика перемога додала впевненості.
Після обіду Ніка вирішила зайнятися облаштуванням табору. Вона продовжила зміцнювати дах, додаючи більше гілок і листя, а також зібрала ще кілька палиць для можливих пасток. Вона розуміла, що в разі небезпеки доведеться не лише захищатися, але й активно відлякувати небажаних гостей.
Коли сонце почало сідати, Ніка зупинилася, щоб перепочити. Її табір виглядав тепер значно надійніше: дах був досить щільним, а вхід закривався майже герметично. Вона також зібрала запаси води в кілька порожніх контейнерів із сухпайків, щоб мати резерв на випадок, якщо доведеться віддалитися від річки.
Поглянувши на небо, Ніка побачила, як над деревами кружляють кілька птахоподібних створінь, чиї силуети нагадували їй, що це чужий, незвіданий світ. Вона відчувала себе маленькою й вразливою, але водночас розуміла, що зробила великий крок до виживання.
На ніч Ніка вирішила не гасити вогонь, а підкидати в нього невеликі гілки, щоб полум'я горіло до ранку. Її думки знову повернулися до шатла. Якщо він упав далеко, то знайти його буде важко, а якщо навіть знайде — чи зможе вона його відновити?
Поки що її план був простим: залишатися біля річки, облаштовуватися й досліджувати навколишню місцевість. Вона розуміла, що не може просто чекати, поки її знайдуть. Ця планета змусила її стати частиною свого дикого ритму, і Ніка була готова пристосовуватися, крок за кроком завойовуючи шанс на життя."
Розділ 8: ‘‘Досліди майбутнього''
Минуло два тижні з моменту, коли Чарлі та Марк розпочали встановлення сонячних панелей. Робота була виснажливою, але результат виявився вартим зусиль: тепер шатл отримував стабільне джерело енергії. Чарлі з гордістю спостерігав за тим, як панелі автоматично повертаються слідом за сонцем, збираючи його світло.
— Нарешті, — сказав Чарлі, витираючи руки від мастила. — Генератори тепер працюватимуть менше.
— Це тільки половина справи, — зауважив Марк. — Ми можемо втрачати багато енергії, якщо її не накопичувати. Як щодо акумуляторів?
Чарлі на мить задумався, потім вдарив себе долонею по лобі.
— Як я сам про це не подумав? Це ж очевидно!
— Буває, — усміхнувся Марк. — Я вже почав працювати над рідиною для простих акумуляторів у лабораторії.
— Зрозуміло. Тоді я почну проєктувати корпус і систему підключення, — відповів Чарлі, дістаючи блокнот із кресленнями.
У лабораторії Марк експериментував із сумішами, щоб створити електроліт, придатний для використання в саморобних акумуляторах. Він ретельно перевіряв кожну формулу, записуючи результати до свого щоденника.
— Якщо ця суміш працюватиме так, як я розраховую, ми отримаємо надійні батареї, — промовив він, заливаючи рідину в тестовий контейнер.
Чарлі тим часом зібрав старі металеві пластини, витягнуті з уламків шатла, і почав їх обробляти для корпусів.
— У нас є матеріали, але треба придумати, як ефективно поєднати їх у єдину систему, — розмірковував він уголос.
Через кілька годин роботи Марк вийшов із лабораторії з маленьким прототипом батареї.
— Дивись, це перший тест. Хочеш увімкнути?
— Звісно, — відповів Чарлі, підключаючи провід до панелей. — Якщо все піде добре, батарея почне заряджатися.
Світлодіод на корпусі батареї замиготів, а потім засвітився рівним зеленим світлом.
— Працює! — вигукнув Марк.
— Чудово. Тепер залишилося масштабувати це до кількох десятків акумуляторів, і в нас буде справжня система зберігання енергії, — сказав Чарлі з ентузіазмом.
Поки Чарлі продовжував удосконалювати систему підключення акумуляторів, Марк знову взявся за свої записи.
— Яка ж це дивовижна планета, — промовив він, гортаючи свій щоденник. — Рослини, тварини, навіть атмосфера. Всі ці форми життя адаптувалися до умов, які ми вважаємо небезпечними.
— Що ти записуєш цього разу? — запитав Чарлі, не відриваючись від роботи.
— Усе, що стосується тієї битви Альфи. Я досі не можу повірити, що ми бачили такого величезного хижака. І що ще страшніше — те, що його переміг хтось ще більший або хитріший.
Чарлі замислився, пригадуючи ті моменти.
— Нам треба бути обережними, Марку. Це місце може здатися цікавим для вивчення, але воно не прощає помилок.
— Згоден, — серйозно відповів Марк. — Але що більше ми дізнаємося, то більше шансів у нас вижити тут.
Працюючи разом, вони знову знаходили баланс між своїми цілями: дослідженням і виживанням. Щодня їхній шатл ставав міцнішим.
Марк присвятив більшу частину свого часу дослідженню рослин, які вони зібрали в різних місцях. Вони здавалися йому унікальними через свою адаптацію до екстремальних умов планети.
Смарагдова папороть
Опис: Висока рослина з яскраво-зеленими листками, які випромінюють легке світіння вночі.
Властивості: У рослини виявлено речовини, які можуть поглинати радіацію. Марк припустив, що з неї можна створити примітивний радіаційний фільтр.
Особливості: Листя надзвичайно стійке до фізичних пошкоджень, що робить його потенційним матеріалом для зміцнення обшивки шатла.
Кришталева ягода
Опис: Маленькі напівпрозорі плоди, які ростуть на низькорослих кущах.
Властивості: Здається їстівною, з високим вмістом вітамінів. Проте тривале споживання може спричинити слабку галюцинацію (можливо).
Особливості: Під ультрафіолетовим світлом плоди змінюють колір на яскраво-фіолетовий(випадковий дослід).
Чорний колос
Опис: Висока трава із чорними колосками, що поширює сильний аромат.
Властивості: Виявлено ефірні олії з сильними антисептичними властивостями(так показують тести).
Особливості: Колоски виділяють пилок, який відлякує комах.
Штормова квітка
Опис: Блакитні квіти, які розкриваються лише під час дощу.
Властивості: Їхній нектар має високий вміст електролітів і може бути використаний для створення рідин для акумуляторів.
Особливості: Пелюстки мають захисну мембрану, яка дозволяє їм відштовхувати воду навіть під сильним дощем.
Кремнієвий мох
Опис: Густий мох сірого кольору, який покриває каміння й інші поверхні.
Властивості: Містить кристалічні структури, здатні накопичувати тепло. Може стати основою для термоізоляції.
Особливості: Здатний регенерувати пошкоджені ділянки за кілька днів.
Вогняна трава
Опис: Низькоросла рослина з червоним листям, яка росте біля джерел тепла.
Властивості: Сік містить сполуки, які горять без полум'я, виділяючи тепло.
Особливості: Під час контакту з водою випускає легкий дим із сильним запахом сірки(випадково впустити його у воду).
Цікавинки про Альфу
Після тривалого вивчення зразків, зібраних із тіла Альфи, Марк записав такі відкриття:
Шкіра Альфи
Унікальна багатошарова структура шкіри робила її надзвичайно міцною. Вона могла витримувати не лише укуси інших істот, а й великі механічні пошкодження.
Кров
Виявлено, що кров Альфи містить ферменти, здатні швидко регенерувати тканини. У теорії, вони могли б використовуватися для лікування важких ран.
Зуби
Масивні зуби Альфи виявилися не лише інструментом для розривання рослин. Їхній склад мав схожість із металом.
Рухова система
М'язи Альфи були влаштовані так, щоб забезпечувати високу швидкість і силу, що робило її одним із найнебезпечніших істот планети.
— Але це ще раз нагадує, що ми на чужій території, і нам слід бути обережними. — сказав Марк, гортаючи записи.
Чарлі лише кивнув, продовжуючи працювати над покращенням безпеки шатла.
Марк, ще раз розглянувши останки Альфи, повернувся до Чарлі з ідеєю, яка йому вже кілька разів приходила на думку.
— Чому б нам не повернутися до тіла Альфи? Ми могли б зібрати кістки, їхній аналіз може дати нам важливу інформацію.
Чарлі не погодився відразу. Він знаним виглядом подивився на Марка, згадуючи їхню попередню домовленість.
— Ми домовлялися, що більше не буде випадкових експедицій, Марк. — відповів Чарлі, ухиляючись від цієї ідеї. — Вони можуть нести великі ризики. Ми не знаємо, що насправді чекає нас там.
Марк був змушений погодитися. Він не сказав нічого, але зітхнув і швидко змінив тему.
— Ладно, — промовив він. — Тоді допоможи мені відремонтувати каюту поруч. Нам потрібно мати окремі приміщення для кожного.
Чарлі здивувався, але одразу зрозумів, що Марк має на увазі. Він посміхнувся, жартуючи:
— Так ти хочеш залишити запах колоса в лабораторії на довго?
Марк тільки зітхнув і посміхнувся у відповідь. Це був тип його гумору.
Чарлі не чекаючи відповіді, повів його до каюти навпроти. Двері відкрилися, і Марк побачив, що приміщення дійсно виглядало майже готовим. Однак він відразу помітив, що це не зовсім було те, що можна назвати ідеальним житлом — у кімнаті були сліди від ремонтних робіт, пил, бруд на підлозі та обшивці.
— Вибач за безлад, — сказав Чарлі, одразу заходячи до каюти. — Мені набридло, що від тебе пахне тим колосом з лабораторії. Справжня біда, якщо чесно.
Марк розсміявся, сприйнявши жарт у своєму стилі.
— Так, ну ти ж розумієш, це не мій вибір. У лабораторії все заплутано. Але я вдячний, що ти мене тут прилаштував. Ремонт не такий вже й поганий, вірно?
Чарлі кивнув, починаючи прибирати кілька деталей і налагоджувати механізм дверей. Відчуття, що вони мали власний простір, якось стало трошки заспокійливим. У світі, де постійно з'являються нові проблеми, їхній малий простір на шатлі давав їм якусь стабільність.
Поки Марк продовжував обробляти рослинні зразки, Чарлі працював над дрібними ремонтами, намагаючись зробити все більш комфортно. Через деякий час вони закінчили. Каюта була відремонтована, хоча й не ідеальна, і обидва почали відчувати, що хоча б на якийсь час їхнє життя стане трохи зручнішим.
Чарлі посміхнувся, коли побачив, як Марк задоволено вдивляється в новий простір.