чинити суд, кидати камені.
Чи є щось гірше, щоб лишитись
в пам'яті свого народу,
як ганебний зрадник?
Зневаги менше має і нападник.
Хоча історія безжальна і нещадна.
Не станьмо Юдами у крові залляті.
17 червня 2014 р.
Я СПИРАЮСЯ ТІЛЬКИ НА СЕБЕ
Я спираюся тільки на себе.
Хто є поруч? Нікого нема.
Ухоплюся за клаптики неба,
як за поли старого сукна.
Скільки крові терпіння у чаші,
проливається вже через край.
Чи свої чи чужі, друзі наші
шикувалися б в чергу в рай.
Вже затулене добрими лицями
вічне небо, невічні сини,
і кружляють ангели-лицарі,
в місті повному звуків війни.
18 липня 2014 р.
ЗА МАЙДАНОМ ЗАПЛАКАЛО НЕБО
За майданом заплакало небо
слізьми гіркими в літнім дощу.
Проговоримо ще своє кредо
не загасимо вбогу свічу.
Наче, серце спинилось в людині.
Зникла мрія, надія, майдан.
Тож чекаємо вторгненя нині.
Над ступнею замкнувся капкан.
Охоронімо кожну хвилину
"миротворець" поріг оббива,
присусідитись до України.
Чуєш, Путіне, не убивай!
9 серпня 2014 р.
БЕЗСМЕРТНИЙ ДЕНЬ
ЗАКОХАНИЙ У НІЧ
Безсмертний день закоханий у ніч,
що цілу вічність думає про зустріч.
шукав близьке, просте, разюче.
І день живе у владі давніх мрій.
У цім є щось цнотливо-непорушне,
бо тільки сон торкнеться вій,
із сонцем очі лиш розплющить.
Межа кохання — два світи,
що часом просто нездоланні,
І люди прагнуть віднайти
ключі від щастя без прощання.
4 серпня 2014 р.
ВИ ДУМАЛИ З НАМИ ТАК ПРОСТО
Ви думали з нами так просто,
розвіяти вітром у пил.
Нас знищити легко відносно,
нам може не стачити сил.
Ви руку підняли на матір,
підклали себе під прокльон.
Із аргументів лиш мати,
що сиплються з-під погон.
Ви хліб потоптали ногами,
погляньте із ваших вікон,
то дивляться між зірками
ангелів осудно мільйон.
3 вересня 2014р.
***
Якщо життя розкриє враз обійми
і Україні руку простягне,
то й нас з тобою це окрилить
і на прекрасне надихне.
Якщо думки розсіються в небі,
як зграя зляканих птахів,
то я візьму шматочок крейди
і намалюю їх усіх.
Якщо зірки посипляться як гроші
з кишені прямо на асфальт
і ще темніші стануть ночі,
то жити й в темряві навчать.
10 вересня 2014 р.
***
В цієї війни обличчя дівоче,
спаси ї помилуй від смерті нас, Отче,
я хочу носити, не нести вінки.
15 вересня 2014 р.
ЛИШ Я І ТИ В ОБІЙМАХ ПУСТОТИ
Лиш я і ти в обіймах пустоти,
лиш я в обіймах не розчепних долі.
Ви мали би лише рости, цвісти,
а скільки вже упало долі.
Це місто туги і примар,
країна, що сочиться кров'ю.
Хто нас несе вже на вівтар,
той має краплю спільну крові,
у кого чорні руки-пазурі,
і погляд коршуна ворожий.
Вмирають люди в цій порі,
врятуй же нині прошу, Боже.
10 жовтня 2014 р.
ПОВНИЙ МІСЯЦЬ, МЕТРО ХРЕЩАТИК
Повний місяць, метро Хрещатик,
повний місяць, Труханів міст,
там де місто бере початок,
місяць жовто полощить хвіст.
Місто гляне у сиві хвилі.
Жовта осінь щімно й собі,
пригадає деньочки милі
і звичайні коти рябі,
облизавши, пухнасті лапки,
закрутившись калачиком сплять.
Козаки ж одягнувши шапки
за нас шаблі в бою схрестять.
10 жовтня 2014 р.
Огорни мене в свої обійми,
хай зімкнеться бистра хвиля вод,
океане, я занурюсь, бігме,
від реалій і всіх моїх думок.
Буду плисти стільки скільки зможу
може я забуду, хоч на мить
про війну, що так мене тривожить,
про усе що так мені болить.
Я вдивляюсь дуже-дуже довго
в фото тих кого уже нема.
Я живу із невідкупним боргом,
це вже друга в нас така зима...
20 жовтня 2014 р.
21
ЧИ МОЖНА ПОДІЛИТИ РАЙ
Чи можна поділити рай,
щоб стало місця і братам, і друзям.
Солдате, прошу не вмирай,
вернись додому не двохсотим грузом.
Вернись живим не в мармурі чи міді,
щоб не лишитись завжди молодим.
Щоб сивим і старим ти знову видів
усе на світі, крім війни й біди.
22 жовтня 2014 р.
НА ЗУСТРІЧ
Якщо ти йтимеш лиш на зустріч сонцю,
лише на Захід чи лише на Схід,
то час зупиниться миттєво
і вічність протриває мить.
День не почнеться, ніч не настане,
лиш ти і вічність — лише ти.
Якщо підеш ти стежкою на гору,
у світ складних божественних глибин.
Туди куди ніхто не потрапляв,
в світ твого мозку і єства,
твоєї сутності і духу
лиш ти і вічність ти і Бог лиш ти.
21 жовтня 2014 р.
ХРИСТОС НАРОДИВСЯ ПІД ЧАС ОКУПАЦІЇ
Христос народився під час окупації,
хоч "градів", "фугасів" тоді не було.
Подібні тривоги, страхи і вібрації.
Стикнулись у всесвіті дві різні нації,
та вижити варто всім бідам на зло.
Для тих, хто стрічає Різдво між підвалами,
для тих побачив лише блокпости,
янгели співають з віночками славними.
Слова не бувають простими і марними,
і може мир Божий і там прорости.
Для тих, кому знане слово ротація,
для тих, кому госпіталь начебто дім,
хто жде на харчі, не чекає овації,
Христос народився сьогодні усім!
І може не буде, отої, люстрації,
ми їстимо "бульбу", мокаючи в сіль
і будуть ще завтра мобілізації.
Комусь бути довго в лікарні "сімнадцятій"
ідеї не сядуть сьогодні на міль.
7 січня 2015 р.
ГОЛУБ МИРУ
Може ти і є той голуб миру,
і тоді, як піде теплий дощ,
ти підіймешся у вирій,
і тоді ж припинеться АТО.
Може нам не бачитися більше,
ти прийдеш з дощем, що навесні.
Ти прийдеш, як сон той віщий,
пташкою малою у вікні.
Може ще і пахнутиме димом.
Ми пізнаємо по чім тепер,
лиха фунт, та то не дивно,
бо живе, ще досі людожер.
І, як звір проходить у Європі.
Дише димом з запахом війни.
А сміливі люди у окопі.
Лихо, нашу землю огини.
J пройди дорогою не цею.
Йди собі, навіщо хліб гіркий.
День настав з кривавою зорею,
та то день короткий, не тривкий.
Бо тривка на світі лише пам'ять.
Пригадайте всі, як ми жили!
Хай затихне в мить вселюдський гамір,
крила миру голуби звели.
10 січня 2015 р.
ІМ'Я ВІЙНІ АТО?
Ім'я війні АТО?
Ім'я війні — це зрада.
Від мозку до кісток
пронизує досада.
Причина — то брехня!
Причина — тільки гроші.
Не він, і не вона,
ні ближні, ні захожі.
Війні нема кінця.
Життя є найдорожчим!
Ні слави, ні вінця,
ні радостей дівочих.
Нічого і ніде,
причина — то жадоба.
Хоч грім з небес зійде —
то блазні, як худоба.
У русі є життя,
в війні є перемога.
Піде ж у забуття
зрадливого дорога
15 січня 2015 р.
ВЕСНА
Чи знаєте, що скоро сніг, розтане?
Весна прийде в смарагдовім вінці
брунатні плями крові приховає
на поплямованім війні лиці.
Весна прийде голодна і печальна,
безтямно, гляне на руїну днів,
і посмішка її така,звичайна,
не з'явиться, на жаль, ще довгі дні.
Та мудрий світ прикрасить землю цвітом,
земля зчорніла, враз набуде барв.
Сміятимуться дзвінко діти,
і ми пізнаємо, що мирний день настав.
29 січня 2015 р.