Історія Аромуса

Ярослав Цьома

Сторінка 2 з 2

ЧИ НІ ?

Минуле дракона

— Я навіть і не знаю що суди писати хмм ну гадаю що краще спочатку написати що в мене є і де так с тих пір я к мене закрили у величезний аметист минуло приблизно років 5 чи 6 років за цей час я тут навіть зміг зробити маленький світ приблизно 10 на 10 метрів я і себе зменшив щоб було легше тут знаходитися ато я розміром 10 на 9 метрів хаха я вже з розуму потихеньку сходжу так зроблю перерву ,,,

три години після останніх подій

— Я знову тут, у цьому всесвіті мені потрібна їжа вода і навіть сон хоча раніше набули потрібні адже коли я тільки народився в світі було дуже багато мани і я їв її а коли створив світ з людьми буть він проклятий знадобилося їсти людей хоча вони били досить смачні я вбивав всіх підряд а коли побачив майбутьнье я навіть виплюнув одного з малюків віт шоку так вони були най смачніші ох знов мене понесло в минуле так ну гадаю можна розписати все моє життя як не як часу в мене багато ну почну з того моменту як я створив геройчиків хоча спочатку я їх називав корм коли я їх створював я зробив їх малими дітьми але в кожного з них залив по 100 душ я того щоб вони стали най смачнішими коли виростуть але дав дітлаха ня як не хотіли розділятися і через того що один з них хлопчик а інша дівчинка я вирішив не намагатися їх ділити а коли ще й пригадав про той лук з яким на мене напав той нещасний чоловік я вирішив що хай у кожного буду свій елемент зброї як ви здогадалися ота двійня були луком і стрілою а інших ви і так знаєте ви напевне спитаєте чому ж я їх не з'їв тому що перед тим я з'їв короля огрів а на наступний день вже побачив майбутне….

У підземеллі біля аметисту

-Ну привіт тату знаєш раніше тільки розмови з тобою давали мені можливість заповнити діру у серці зроблену тобою знаєш зараз в Аромусі на диво все добре а ти казав що ти один його підтримуєш ха дуже смішно хоч ти скоріше за все і не чуєш ах все давай я пішов в мене є справи *в голові*так ісанур казав що хоче знайти спосіб як знищити дракона повністю і не знищити світ треба сходити до нього

Минулу тризуба

В башті ісанура

— Ісанур

— Що?

— Пам'ятаєш ти казав що хочеш знищити тіло дракона ?

— Так, пам'ятаю а що ?

— А, якщо ми зараз знищимо аметист це допоможе чи ні ?

— Ну взагалі ні бо так ми його просто визволимо але ми можемо розривати його душу відчіплюючи маленькі шматочки але це потребує часу і багато мани

— Ти хочеш щоб я відлив трохи в тебе ?

— Саме цього я і хочу але не в мене а у кристал мани

— Ти ж знаєш що я це не навиджу ай добре давай його сюди

— Ось вливай

— кванро підживлення

мана почала збиратися навколо кристала і вливатися в нього кристал почав світитися

— ну цього вистачить ?

— так має вистачити

— я тоді піду ?

— так ти тільки якщо не складно поклич аркану

— це хто така?

— Це 9 княгиня темряви до речі характером дуже схожа на тебе така ж закрита й холодна нікому недовіряє все сама робить наче пантера якась

— А я тигр якщо в голові захотів нас звести то в тебе нічого не вийде

— Та все йди вже

— Добре

На третьому поверсі башти

— Арканааа тебе Ісанур ликав

— Добре зараз піду

— Ага дай я пішов

Так щоб такого зробити ай піду на улюблене місце ікронум кванте

Герой телепортувався на скалу санторіа його улюблене місце де він пробував вечорами

— Ех пролітають спогади пам'ятаю як я з відси передавав ману мечу і як я тут останній раз закрив очі а відкрив у підземеллях замку а ще як коли збіг з дому з тою вилкою прийшов сюди як не як батьки в мене були п'яницею хоча я пити теж люблю хоч і не багато

Після години спогадів і розчарувань від життя

— Так там герой меча казав що хоче Уреніума на полювання зводити рапторів половити ну добре тут і ляжу

Іторія уреніума

— Ну щож квантер макерооо , меч

— А що ?

— Ти ще не пре думав йти на рапторів

— Ні а що ?

— Та я звами хотів робити мені усе одно нема чого

— Ну тоді збирайся

— Я вже зібраний ти мене знаєш

— Ну ти у своєму стилі

— Так так де зустрічаємось ?

— Та у західному оці

— Ти що спеціально від лісу по далі ?

— Ні там портал відкриють у ліс

— Ну тоді добре

— Тоді вирішено до завтра

— Давай вже

На наступний день

— Ну ви там ще довго будете пертися

— Дядю тризуб могли б і допомогти

— Міг би але я зам напружений

— А рюкзаки де ?

— Отут під бронею яка доречи сама тяжка

— Ну добре добре вистачить вже сперечатися Уреніуме тризуб ну шо ви як малі діти

— Взагалі то Уреніуму тільки вчора 10 виповнилось а мені вже 1289 років

— Я і кажу як діти малі

— Ай все задовбав пішли

— Та пішли пішли Уреніум ти куди побіг пішли вже

— Урааа тихше не шуми

— Вибач дядю тризуб

— ай знову кричиш

— іще раз вибач —тихо проказав Уреніум-

в лісі рапторів

— а зараз тихо он вони— сказав тризуб вказуючи на дуже кумедних на вигляд великих динозаврів схожих на тиранозаврів з нашого всесвіту але вони були оброщі ліанами і мохом але для них це було звичайне діло —

— ну на рахунок три готові ?

— так

— 1 … 2 … 3

— Уперед

Прорвався розривний крик рапторів і вони попадали наземлю

— Уреніум а ти молодець одразу 1 одного завалив на землю

— Та ви все стадо одним ударом на землю поклали

— ми з мечем не таке робили

— ага тут ти правду кажеш

— так ну добре пішли вже додому нам іше це нести

— тоді пішли

за 10 кілометрів до західного ока

— сину тризуб ідіть до мене

— що сталося

— просто пі дійдіть

— ну добре

— кватроро макерон сенер

— і навіщо ти призвав магічний щит

— Так треба

— Тату мені лячно

— Ну ось навіть віть уреніум зрзумів а ти ще ні ?

— Ні

— Навколо нас забагато мани

— А це означає що зараз в нас прилетить залповий снаряд з мана пушки

— Саме так тупе ти дурбецало

— І це буде чарез три дві

Баааааааах

— Аааааааааааааааааааааааааааааа

— Тримайся кванторо підживлення

— А дякую

Атака була з неба і як виявилося потім княгиня темряви аркана транерувала магію грому а як відомо блискавка вибирає найбільший обєкт а дуже сильні обходить тому акана в вигляді вибачення відала йому свій титул і з того дня герой меча князь темряви а його син хоче стати одним з них

Історія героя лука і його сестри

Десь у підземеллі

— Которіооон !!!

— що ранурамі ?

— тут буквально всюди бігають раптори

— ну той що хай бігають

— ти не розумієш ми у підземеллі а вони мають бути у лісі

— і що ти хочеш сказати ?

— ми можемо їх вбити й посмакувати вдома

— ну добре добре вмовила але не більше 2 добре ?

— ну ти і зануда

— а як ти їх понесеш одного я а другого сама неси я так досить трав ношу чи ти в нас вельме розумна ?

— хіхі ти у своєму стилі а ти про заклинання сароура забув ?

— ні ми не зможемо туди помістити навіть 1 раптора так що йди злови 1 і все

— ну і добре

— ти там всіх не повбивай !!!!

на вході у замок

— лук ?

— дядю которіон сестриця ранурамі як я вас радий бачити !!!

— лук ти теж на полювання з сестрою ходив ?

— ні були у підземеллі а що ?

— а з яких пір там раптори водяться ?

— я не знаю у рану рамі спитай

— стріла а ти чого мовчиш тому що він заставив мене тягти його

— сама ловила сама неси і сама їж

— повністю його підтримую

— ну тоді давай треба каріану попросити приготувати їх

— ну добре давай бувай

— так ранурамі ти його іди готуй а я піду спати

— добре дозавтра

ось і настав кінець цієї історії дякую всім хто давав мотивацію і дивився книгу дуже дякую за таку подорож але скоріш за все це не остання моя книга я буду продовжувати писати а ви якщо за хочете продовжуйте читати всім хорошого настрою

1 2