Адже якщо мислити більш глобально армія це свого роду платформа, школа життя для юнаків, де ти вчишся самовиживанню, адаптації до несприятливої для себе обстановки та знаходження консенсусу зі новими, можливо не надто приємними для тебе людьми. Тут ти дізнаєшся що таке колектив, свої плюси та мінуси у ньому, ну і звісно добровільно а скоріш за все примусово закохуєшся у самодисципліну, зі усіма її випливаючими течіями, навік поєднуючи із нею своє буття.
Звісно під тягарем життєвих труднощів все згорає у безжальному багатті поневірянь, ми здаємось, після чого падаємо духом не взмозі витримати вагу власних бід, також багато чого залежить від нашого оточення, статусу у суспільстві чи умовах існування, тому будь-хто з нас може зламатись, втративши те чим він пишався до цього.
Все ж позитивні риси характеру, такі як: щирість, дисципліна, доброта, відвага, стійкість і тому подібні як красива дівчина, якій щоб залишатись вродливою весь час потрібно підтримувати власну красу доглядаючи за собою, так і тут, завжди слід бути в тонусі, не дурно кажуть коли розслабляється зебра то потрапляє до пащі лева, а коли розслабляється лев то помирає від голоду або його витісняє зі прайду інший лев, більш зухвалий чи наполегливий щодо власних мотивів.
Окрім самодисципліни, Мартін бодай частково мав право вважати що володіє терпінням та стійкістю, які зумовлені його спокійним від природи норовом. Довгий час живучи власними, химерними мріями які звісно були вкрай далекими від реальності на даних етапах його життя, хлопець так чи інакше повинен був бути стійким, адже на відмінну від реальних цілей людей які або здійснюються у відповідний момент або ні, його мрії завжди залишались тільки ілюзією, тому він зобов'язаний був терпіти, уявляючи що у майбутньому буде жити краще, терпіти означає чекати, наразі задовільняючись тим що є. На щастя поставивши перед собою більш реальні для здійснення цілі у даний відрізок життя, Мартін не позбувся само-дисципліни, стійкості та терпіння адже саме вони були чи мали стати його фундаментом, вітром що триматиме його вітрило на плаву. На щастя самоаналіз був його ліками, що раз за разом оновлювали та прочищали хворий організм, підіймали його бойовий дух, знову змушували битись на цій богом забутій землі за власне буття.
Він також мав право пишатись і своїм глуздом, все ж є люди що знаходять розраду тільки у грошах, хтивості, алкоголю чи наркотиках, їм потрібна слава, увага інших і тому подібні матеріальні чи фізичні фактори які лестять нашому егоїзму, забуваючи що для часкового самозаспокоєння та підтримання рівноваги у важку мить достатньо бути свідомим, мислити щиро та глибоко, адже практично усі необхідні компоненти для нормального функціонування нашої життєдіяльності закладено глибоко у генах людей ще зі древніх часів, а страждаємо, піддаємось депресіям та іншим душевним відхиленнями ми тому що зазвичай займаємось самообманом, штучним навіюванням, соціальними рамками у вигляді принципів, культури чи традицій. Колишній в'язень живе згідно тюремного кодексу, військовослужбовець армійського у олігарха своє уявлення щодо сенсу життя а художник керується внутрішнім творчим покликом, для мусульман є нормою коли жінка носить хіджаб а для християн нормально милуватись красою дівчини та її фігури у лосінах, коротеньких шортиках чи оголеному декольте, у Азії люди виражають свої емоції більш скромно в той час Африканці чи Латиноамериканці не так церемоняться при спілкуванні, вирізняючись своєю запальною натурою та темпераментом.
Все це зумовлено культурою населення, середовищем існування, можливостями, різноманітними як людськими так і природніми факторами, і найголовніше що слід зрозуміти це те що все піддається змінам, еволюцію свідомо можна спрямовувати у потрібному для нас напрямку. Можна змінити расу або відтінок шкіри людини під час декількох поколінь схрещування з іншими, змінити світогляд ба навіть характер будь-кого з нас, звісно не за короткій термін, якщо ми живемо у бідній країні де домінує корупція то на підсвідомому рівні ми не маємо довіри до політиків, не віримо у судів та полісменів, але достатньо проіснувати декілька поколіннь у справді демократичній державі де на першому місці стоять людські цінності, то вже наші внуки будуть любити теперішню владу, пишатись суддями та знати що полісмен захистить їх коли це буде потрібно.
Звісно ніхто не забороняє поважати тобі твої традиції, але при цьому не смій зневажати традиції інших, ти маєш право вважати рідний народ особливим але не думай що інші нації є чимось гірші, адже й африканець живучи від народження у Парижі має шанс стати геніальним художником чи поетом а народившись у Німеччині інженером або ж винахідником, у Парижі він пізнає шарм та насолоду від буденного життя п'ючи каву та поїдаючи круасани, а в Берліні він познайомиться зі педантичністю, пунктуальністю та дисципліною.
На спосіб мислення кожного з нас накладається безліч прошарків у вигляді вище сказаних факторів людського буття, як наслідок не все підходить нашому нутру, багато чого з часом ми відкидаємо розуміючи що воно було штучно запхано у нашу свідомість та підсвідомість, ми або розвиваємось або деградуємо, іншої дії не існує, або звільняємось від одних кайданів за іншими, скидаючи по одному ланцюжку або все глибше закопуємо себе ж у землю, потік наших думок стає глибоким та прозорим як океан або брудним як стічна канава, для одних внутрішній самоаналіз благо а для інших нестерпна кара від якої слід тікати, одним полум'я спасіння а іншим пекельний вогонь.
Якщо скласти абстрактний висновок то це виглядало так, Мартін прагнув змінити власний статус у суспільстві чогось досягнувши, у цьому йому повинні посприяти дисципліна, стійкість, терпіння та ясне, щире мислення.
Але нажаль йому все ще не вистачало мотивації, у вигляді музи яку та палко оспівують поети та митці минулих літ.
Сюзанна в'яло розплющила очі, вона знаходилась у вітальні дому, чоловік як зазвичай був на роботі, маленьке немовля міцно спало у колисковій, перед нею на гладкій поверхні дубового столу лежав відкритий ноутбук зі майже розрядженою батареєю, на моніторі відображалась програма "Microsoft Word", на цьому найпопулярнішому у світі текстовому процесорі вона зазвичай писала свої тексти, принаймі намагались це робити. Цього дня, як і декілька попередніх у дівчини була творча криза, абсолютно нічого нового не приходило їй до голови, так, минулого тижня Софія дала пораду заглянути у минуле, щоб звідтіля щось дістати але там було багато чого, так вона уточнила що потрібно зосередитись на чомусь такому що сильно вразили її до глибини душі і немає різниці у позитивному це ключі чи негативному, але й тут було за що зачепитись, життєвих епізодів які безпосередньо вплинули на її подальше життя було чимало, але на чому саме зробити акцент, що вартує того щоб черпати з нього натхнення? Тай взагалі який сенс писати адже це просто набір слів, складений у певні комбінації, задопомогою яких, нам, людям, передається певна інформацію, яку ми здатні осягнути розумом, переварювати та обробляти.
Нещодавно Софія розповіла їй про теорію деяких учених щодо людської мови, яку вона прочитала в одній зі статей на науковому онлайн форумі.
Тут розповідалось що на думку цих же діячів мова це інструмент, задопомогою якого наш мозок мислить, в усіх можливих його проявах.
Звісно у коментарях під цією статтею знайшлось безліч критиків, які прямим текстом писали що це маячня, адже на їх думку кожному зрозуміло що мова призначена тільки для комунікації між людьми. Та фактом є те що мова не є ідеальним інструментом для передавання конкретної інформації, для цього значно ефективніше підійде для прикладу азубка Морзе, жестикуляція або ж мова математики, а саме цифри що дають конкретний та однозначний результат.
Можна уявити ситуацію яка відбулась сотні тисяч років тому, де для прикладу під час нападу хижого звіра чи погонею за здобиччю наші предки homo sapiens просто будуть вказувати пальцем напрямок цілі або гучним звуком повідомили про неї інших, це значно ефективніше чим на словах повідомляли зі якої сторони нападає хижак, вказуючи біля якого він там дерева або куща, це значно б уповільнило реакцію індивідів до яких було спрямоване повідомлення, а у таких екстремальних та важливих для самовиживанням моментах кожна доля секунди на вагу золота.
Зрозуміло можна навести ще сотні прикладів того що мова не завжди є ефективної під час передачі конкретної інформації, причиною тому є безліч нюансів, серед яких такі літературні засоби як метафора, гіпербола, епітет чи алегорія, будучи призачені для збагачення мови та надання їй відповідної художньої краси, вони зазвичай змінюють сенс сказаного або надають йому безліч інших варіацій.
Також не варто забувати про особливості мов різних народів, взалежності від їх культури та менталітету, а що вже казати про акценти із яким ми промовляємо відповідні слова, в залежності від ситуації та емоційного стану вони можуть містити абсолютно різний зміст.
Для прикладу коли вам кажуть щиро "молодець" під час виконання контрольної роботи на дванадцяти балів, то це робиться у позитивному ключі, а коли те ж саме слово "молодець" вживається мамою зі явним докором та зітханням у ситуації де маленька дочка розбила улюблену вазу сім'ї то це звісно негативний його відтнінок. Також мова яка передається як словесно так і за допомогою тексту може бути хибною, містити обман та брехню, навідмінну від особисто пережитих життєвих ситуації, тобто якщо ви на власні очі побачете тигра то точно у нього повірите, а коли прикладети руку до вогню чи занурити її у крижану воду то зрозуміло, на сто відсотків переконаєтесь у тім що одне екстремально гаряче а інше відповідно холодне. І не варто плутати мову зі різноманітними звуковими сигналами які видають живі організми, так в епізоді коли кішка мурликає вона щаслива а коли гарчить то зла, собака лає на людину виражаючи до неї свою агресію, корова ж ричить біля ясел коли голодна знаючи що хазяїн відреагує на цей сигнал, принісши їй свіжу порцію сіна.