Автівка наче якась примара все більше віддалялась від Челсі, допоки остаточно не зникла з її поля зору, залишаючи за собою тільки вихлопні гази від яких дівчина за цих декілька днів практично відвикла.
Була уже пізня година вечірнього понеділка, тому вона з останніх сил дошкутильгала у квартиру, де одразу завалилась до м'якого ліжка. "Ну нарешті" подумала Челсі, перші ознаки цивілізації, комфортний диван, гаряча та ароматна чашка вечірньої кави, музика що тихо грає на ТВ де вона включила перший попавший їй музичний канал, все це здалось для неї якимось раєм наче це благословення що зійшло із небес, вона самоіронічно усміхнулася, розуміючи які ми люди все ж таки однотипні, починаємо цінувати щось тільки коли це втрачаємо, так вона втратила більшість аспектів цивілізації всього навсього на декілька днів але й цього було достатньо щоб закохатись в неї з новою силою, принаймі знову ж таки на декілька днів, допоки буденна рутита знову не візьме над нею гору. Поставивши телефон на зарядку який уже практично цілий день був розрядженим вона чомусь не здивувалась коли побачила дюжину пропущених дзвінків від Іванки, тому вона набрала номер подруги.
— Алло привіт Іванка, одразу вибачай що як і зазвичай змусила тебе хвилюватись тут така історія що просто так її не розкажеш... "сама не знаючи чому Челсі перебувала під невеличким ентузіазмом який не покидав її практично цілий день від тоді як їх знайшли, хоча й відчувала що це тимчасове явище адже втома зрештою брала над нею гору."
— Алло, привіт "мовила трішки сердито з невинною роздратованістю Іванка" — Яка ще чорт забирай історія Челсі? ти ж знаєш що сьогодні понеділок і тебе чомусь не було на роботі, ми ж домовлялись, ще в неділю ввечері ти мала прийняти мій виклик та все мені розповісти про твою уже досить тривалу місію.
— Ми заблукали Іванко, я з Тарасом, тому Роман з дівчатами розшукували нас цілий день, це й стало причиною того чому я не прибула вчасно, тільки минулої ночі нас знайшли, тому то я прибула до Франківсь ось фактично декілька хвилин тому, зрозуміло в першу чергу поставивши телефон на зарядку щоб передзвонити своїх любимій подрузі. "Своєрідна бестурботністю та певна дитяча невинність в словах дівчини ще більше роздратувала Іванку на другому кінці кабеля, що та й одразу несприйняла інформацію серйозно.
— Ти що ще під градусом Челсі, вони тебе там часом не перетягнули на свою сторону, як це заблукали? Кажи правду ви просто загуляли тому ти й відключила свого телефону щоб я тобі не надокучала? "Челсі спробувала щось відповісти але Іванка наче не чуючи слів подруги твердо наполягала на своєму" — знаєш Челсі шеф не на жарти розізлився на тебе, тому мені як це частенько буває прийшлось відчитуватись перед ним щодо тебе "Тут вона трішки перебільшила будучи під впливом еміцій, вона чомусь відчувала себе в даний момент старшою сестрою безвідповідальної молодшої сестри якій слід дати правильний урок." — Я вважаю що тебе врятує тільки стаття, це єдине що поставить все на свої місця, адже не тільки шеф Челсі, я також помітила що відколи ти взялась за цю справ влившись до колективу того хлопця то щось в тобі змінилось, ти наче звернула на іншу доріжку але далеко не факт що на кращу...
Словесний потік подруги засмутив Челсі, на додачу втома остаточно взяла над нею контроль тому вона вирішила відкласти розмову на завтра, в'яло промовивши прощальні слова, після чого просто скинула трубку. Їй хотілось побути наодинці, остаточно все проаналізувати, Челсі здивувала реакція Іванки на події що з нею відбулись, чомусь вона абсолютно не звернула уваги на сказані слова про те що Челсі заблукала, замість того щоб порадіти за те що їй вдалось врятуватись та чомусь накинулась на неї, сприйнявши сказане як просто виправдання, натомість її більше цікавила стаття та чи не занадто багато Челсі випила на вихідних.
Після явно не найприємнішої телефонної розмови з Іванкою яка у них будь-коли відбувалось дівчина направилась в душову кімнату, по дорозі туди вона вводночас скидала із себе весь одяг просто на підлогу, прихопивши з собою тільки червоного рушника із веселим ведмедиком на тканині, і коли виснажена як морально так і фізично дівчина добралась до місця призначення то була уже абсолютно оголеною, де-не-де по кімнаті валялась її спідня білизна, носки, розовий бюстгальтер штани та футболка і якщо б в даний час до квартири пробрався грабіжник то по доріжці зі слідів у вигляді розкиданого одягу наче "Гретель і Гензель" що залишали дрібні крихти хліба за собою, зумів би вдало по цих слідах добратись до ванної кімнати де б застав як то кажуть уже гарячу страву на столі перед собою у вигляді тендітної та беззахисної голої дівчини яка в свою чергу насолоджується кожною краплею гарячої води що ніжно дотикається до її ще гарячого тіла, шкіра наче вбирає в себе весь цей струм води, все більше і більше розслабляючись поринаючи у істину насолоду. Опісля вона ніжно з жіночою грацією та пильністю витерла кожну частину свого слизького місцями округлого тіла яке було можна сказати у розквіті своїх сил, воно наче весняна квітка що своїм пишним цвітом манить до себе бджіл які хочуть насолодитись ним, напитись його сповна наче в останній раз, після чого попрямувала до свого спального ліжка надівши тільки красиві світло-блакитні шовкові трусики, своїм пружнім, абсолютно ідеальної форми "динькам" вона дала сьогодні волю, дозволивши їм подихати свіжим повітрям, її соски плавно в ритим ходьби молодої самиці коливались з сторони в сторону, коли та ступала крок за кроком до свого ліжечка.
Челсі прокинулась під мелодію власного будильника а не від традиційного дзвінка подруги, вчорашню ейфорію наче вітром здуло, натомість охопило відчуття хвилювання, певної тривоги, вона вийшла на вулицю одягнена у стильне чорне пальто та такого ж відтінку штани, так це був одяг який носять ділові дівчата, не вистачало ще розкішного темних відтінків капелюшка на голові який носять молоді та успішні Американській дами у фільмах причаровуючи різноманітних там "Джеймсів Бондів чи Робертів де Ніро."
Погода була як то кажуть косючою, холодний вітер раз за разом пронизував наче гостре як бритва лезо тіло дівчини, змушуючи її проскорити свою ходу, вона немов знала що ранкової запашної порції кавового напитку від Іванки сьогодні їй не слід очікувати тому по дорозі на роботу завернула до ближнього кіоску де і замовила гарячу каву "Американо", цього разу без цукру. До кави Челсі позволила собі взяти свіженького аж апетитного чебурека у тому ж кіоску де купляла каву, замовлення дівчині подала з маленького брудного віконечка уже не молода жіночка віком так під 50 років, яка роблячи це ніжно усміхнулась Челсі, на обличчі цієї дами уже появлялись поодинокі морщини, хоча й на голові жінки був плетений світлих відтінків берет, та все ж на локонах її темно-каштанового волосся що спадало по її плечах, деякі каштанові волосинки змінювали свій колір на сірий, стимулюючи інших волосинок поступово робити те саме. Дівчина ніжно їй усміхнулась у відповідь та подякувала, після чого уже з тимчасово припіднятим настрієм, ароматною кавою та апетитним чебуреком в руках почимчикувала дальше,с нідаючи на ходу. В офісі було не надто шумно, мало хто звернув на неї увагу, попри те відчувались короткі поодинокі погляди з-під лоба за спиною дівчини, шеф чомусь не був у її полі зору, йдучи до свого робочого місця клацаючи об вінілову підлогу тонкими як струна каблуками своїх чорних туфлів які підкреслювали чудовий бізнес-стиль нашої леді вона все більше і більше починала хвилюватись, наче штормова хвиля тривожні емоції все блище приближались до неї, наганяючи страх своїм гіганським розміром. В своєму кабінеті її очікувала як їй здалось з вигляду трішки похмура Іванка, перебираючи один за одним якісь там аркуші документів, но почувши звук що символізує собою скрип відкриття дверки з якої показався селует що був винуватцем її поганого настрою, Іванка акуратно поставила аркуші на стіл, хоча в даний момент їй хотілось як найміцніше їх стиснути в кулак, таку різко негативну реакцію викликала у неї Челсі. Но їй прийшлось взяти себе в руки.
— О привіт Іванка, давно не бачились, як у тебе справи, що там нового?
— Привіт Челсі, так давно а могли б побачитись ще учора "сказала вона з натяком про вчорашню відсутність Челсі на роботі" — справи нормально, мене чомусь більше цікавить як справи у тебе, чому вчора так неочікувано скинула трубу?
— Ну пробач мені Іванка "подивилась якимось щирим, дружнім поглядом на неї Челсі, в очах дівчини була журба, на інтуїтивному рівні Іванка наче зрозуміла що її колега саме в даний момент як ніколи потребує підтримки своєї найкращої подруги, так раніше вона практично ніколи не виражала подяки за її моральну підтримку, але сьогодні був інший випадок."
— Знаю, я провинилась перед тобою, не з'явилась минулого дня на роботі, скинула вчора трубку адже так втомилась що сил на спілкування фактично не залишилось, але обіцяю я тобі все розповім, чому ти не хочеш мені повірити... "Слова Челсі перервала Іванка" — Так ти справді була заблукала, і як ти після цього себе почуваєш, цей як там його, а Тарас не чіплявся до тебе в ночі, дідусь про якого ти згадувала справді вас врятував? "Питання як злива полились із уст Іванки, злість та обіду на свою подружку наче вітром знесло, чомусь їй стало якось ніяково за те що хоча й тимчасово но все ж відчувала такі от негативні емоції в сторону колеги журналістки."
— Думаю це ти мене пробач Челсі за те що була зла на тебе, за те що не повірила тобі, мені справді жаль тебе, давай... давай я швиденько зроблю нам каву (адже вона не приготувала її до цього, уже зрозуміло нам по яких причинах) і ти все мені розкажеш у подробицях в мене також доречі є деяка інформацію для тебе.
Не вспіла вона цього зробити, як до кабінету наче пуля увірвався Дмитро Володимирович, з якимось аж надто спокійним виразом обличчя, хоча й дівчата одразу зрозуміли цей спокій та байдужість з його сторони були штучними, вдаючи що наче нічого такого не трапилось в глибині душі він уже був готовий розірвати Челсі на шматки, йому нетерпілось почути від неї відповідь а ще краще побачити на її руках бажану для нього статтю.
— Доброго дня Дмитро Володимирович "сказала Челсі наввипиредки йому, вичавивши із себе таку ж як у нього штучну, лукаву посмішку."
— Взагалі то ранок ще але нічого, чи день буде добрим залежить від тебе Челсі "Шев тільки краєм ока спробував заглянути в душу дівчини наче він дивився скрізь неї ,після чого дальше її ігноруючи як нічого не бувало підійшов до робочого стола між яким розмістились дівчата та взявся оглядати якусь там газету, він мовчав але періодично щось бурмотів собі під носа, таке враження що він хотів почути такі бажані для нього слова, але в плани дівчини на сьогодні тай можливо на всі наступні дні точно не входило задовільнити будь-які очікування шефа.