Але це буде непросто. Деякі супутники могли впасти далеко звідси.
— Гаразд, пан геній, а що ми зробимо з водою? — запитав Марк.
— Для цього теж є план. — Чарлі посміхнувся. — Але спершу енергія. Без неї ми не зможемо працювати над переробкою води.
Марк кивнув.
— Гаразд. А я тим часом спробую знайти хоч одну рослину, яку ми можемо їсти. Залишки нашого провіанту вічними не будуть.
Так вони домовилися: Чарлі зосередиться на пошуках сонячних панелей, а Марк продовжить дослідження місцевої флори та її потенційного використання для виживання.
Минув ще один день. Чарлі почав готувати обладнання для своєї майбутньої експедиції до уламків супутників, які теоретично могли містити потрібні сонячні панелі. Марк же продовжив працювати над аналізом рослин і води.
Чарлі, оглядаючи інженерний відсік, натрапив на стару систему очищення води. Вона була майже неробоча: зламані фільтри, забиті труби та відсутність необхідних компонентів.
"Якщо її полагодити, ми зможемо збирати дощову воду або навіть очищати місцеву, якщо знайдемо щось придатне для цього," — подумав він.
Він почав шукати вцілілі запчастини та навіть використав уламки металу, які раніше зняв із пошкоджених секцій корабля. Робота була складною, але вже через кілька годин Чарлі зумів запустити систему хоча б у тестовому режимі.
Поки Чарлі займався технікою, Марк вирішив заглибитися в дослідження однієї з рослин, яку він назвав "Платорант" через її широке пласке листя.
— Якщо ця рослина не отруйна, її можна використовувати як джерело волокон, — сказав Марк сам до себе, роблячи замітки в журнал.
Він почав тестувати, як її волокна реагують на воду, температуру та механічний вплив. Виявилося, що вони дуже міцні, майже як тонке джутове волокно, яке можна використовувати для створення мотузок або навіть примітивного текстилю.
"Це може бути початком для виготовлення нового спорядження," — записав він у своїх нотатках.
Обговорення планів
Ввечері вони зібралися в головному відсіку.
— Чарлі, ти знаєш, що це було б чудово, якби нам вдалося створити якусь базову інфраструктуру для виживання, — почав Марк, подаючи Чарлі чашку чаю, приготованого з очищеної води.
— Знаю, але ти ж розумієш, що наші ресурси обмежені. Навіть якщо я знайду ці панелі, ми не зможемо обійтися без пального.
— Так, але ми ж можемо знайти спосіб використовувати місцеві ресурси. Наприклад, я працюю над тим, щоб зробити мотузки з місцевих рослин. Це вже хоч щось.
Чарлі кивнув, задумливо дивлячись у вікно на темний ліс.
— Можливо, але наша головна проблема зараз — це час. Якщо генератори підведуть нас раніше, ніж ми знайдемо альтернативу, то все буде даремно.
— Ми не допустимо цього, — впевнено сказав Марк. — Ми виживемо.
Після обговорення вони вирішили зробити перерву, щоб подивитися на зірки. Видовище було величним: мільйони зірок сяяли в небі, серед них миготіла велика планета ‘'Археон'' із її кільцями та місяцями.
— Це дивовижно, — сказав Чарлі, дивлячись на краєвид. — Хоча б це допомагає не втрачати надію.
— Згоден, — відповів Марк. — Це нагадує, чому ми тут. Ми повинні вижити. І не тільки заради себе, а й заради тих, хто там, — він кивнув у бік неба.
Наступного дня вони знову повернулися до роботи, готові до нових викликів і випробувань.
Чарлі сидів у інженерному відсіку, зосереджено працюючи над підключенням до систем шатла. Він нарешті закінчив перепідключення старого комунікаційного модуля до свого планшета. Це був довгий і виснажливий процес: кожен дріт потрібно було підключати вручну, а система постійно видавала помилки через численні пошкодження.
Після кількох годин налаштувань Чарлі отримав перший сигнал. На екрані планшета замерехтіла схема супутників:
- Супутник A2 — на орбіті ESS-0.2, функціональний, але з пошкодженим передавачем.
- Супутник C5 — знаходиться поблизу шатла, частково згорів і втратив більшість функцій.
- Супутник G9 — далеко від них, але його сонячні панелі цілі.
- Супутник D7 — повністю згорів і недоступний для відновлення.
Чарлі уважно розглядав кожен сигнал, обмірковуючи план дій.
— Марк, йди сюди, ти мусиш це побачити, — покликав він.
Марк підійшов, тримаючи зразки рослин у руках.
— Що ти знайшов?
— У нас є кілька супутників, які частково працюють. Найближчий — це C5, але з нього мало користі, бо він майже знищений. Зате G9 виглядає перспективно: сонячні панелі на місці, хоча сигнал слабкий.
Марк схилився над планшетом, задумливо розглядаючи схему.
— Якщо ми зможемо дістати ці панелі, це полегшить роботу генераторів. Але як ми це зробимо?
— Я вже подумав про це, — сказав Чарлі. — Якщо знайду достатньо вцілілого обладнання на борту, можу спробувати сконструювати примітивний дрон для доставки. Або нам доведеться піти до нього пішки, якщо він опустився досить низько.
Марк кивнув, хоча виглядав стурбованим.
— Це небезпечно, але інших варіантів у нас немає.
Чарлі почав аналізувати можливі траєкторії та положення супутників. Він увімкнув залишкові системи шатла, щоб спробувати зчитати більше даних.
— Що там із орбітальними модулями? — поцікавився Марк.
— Більшість уже знищена, але A2 ще функціонує. Проблема в тому, що його сигнал дуже слабкий, і я не впевнений, що він може передати щось корисне.
— Може, він усе ж зможе допомогти нам відправити сигнал про допомогу? — запропонував Марк.
— Сумніваюся, але я спробую.
Чарлі спрямував енергію з генераторів на комунікаційну систему шатла. Слабкий сигнал із супутника A2 почав транслюватися на екран.
Несподівана інформація
На екрані планшета з'явився список даних: супутник A2 виявив невелике скупчення об'єктів на поверхні ESS-0.2 за 60 кілометрів від їхнього місця.
— Це що, уламки іншого корабля? — здивувався Марк.
— Не впевнений. Дані розмиті, але об'єкти не схожі на природні формації, — сказав Чарлі. — Треба буде це перевірити, якщо знайдемо спосіб.
— Спочатку розберімося з шатлом і енергією, — твердо сказав Марк. — Без стабільного джерела живлення ми довго не протягнемо.
Вони вирішили зосередитися на ремонті та посиленні зв'язку з супутниками. Марк також запропонував зробити детальний план на випадок, якщо їхня експедиція до уламків супутника G9 буде неможлива.
— Ти можеш відправити цей сигнал про допомогу через A2? — запитав Марк.
— Зараз спробую.
Чарлі ввів необхідні команди, і на екрані з'явилося повідомлення: "Сигнал про допомогу переданий. Ймовірність отримання — 1.3%."
— Не багато, але краще, ніж нічого, — зітхнув Чарлі.
— Ми зробили все, що могли, — сказав Марк. — Тепер час відпочити й підготуватися до наступного етапу.
Наступного дня вони розпочали підготовку до експедиції за сонячними панелями, сповнені рішучості продовжити боротьбу за виживання.
Чарлі стояв перед величезними дверима транспортного відсіку, які до цього моменту залишалися закритими. Він знав, що там можуть бути цінні ресурси, але відсік був пошкоджений і заблокований. Після години роботи над системою управління двері нарешті зі скрипом відкрилися, відкриваючи темний простір усередині.
Перед ним стояли три транспорти — великі машини для пересування поверхнею планет. Всі три були в різній мірі пошкоджені: у одного відірвані колеса, в іншого пробитий корпус, а третій мав пошкоджену енергосистему.
Чарлі уважно оглянув машини, швидко оцінивши стан кожної.
— Здається, з цих трьох я зможу зібрати один справний, — пробурмотів він, більше для себе, ніж для когось іншого.
В цей момент підійшов Марк.
— Що ти знайшов? — запитав він, заглядаючи через плече Чарлі.
— Три транспорти, всі пошкоджені. Але якщо використати запчастини з двох, є шанс відновити третій. Це займе два-три тижні, але воно того варте.
— Я з тобою. Якщо ти мені скажеш, що робити, допоможу, чим зможу.
Чарлі посміхнувся.
— Добре, тоді за справу.
Перші дні вони займалися розбором машин. На щастя, транспорти були міцно прикріплені до підлоги відсіку, що вберегло їх від серйозних пошкоджень під час аварії шатла. Це також означало, що багато важливих деталей, таких як двигуни, енергомодулі та підвіски, залишилися в робочому стані.
— Ти бачив? Система стабілізації ціла, — сказав Чарлі, показуючи Марку одну з деталей. — Це суттєво спростить роботу.
— Ну, якщо ти так кажеш, — відповів Марк, витираючи чоло від поту. — Хоч би один із цих моторів запустився.
Чарлі працював над енергосистемою третього транспорту, тоді як Марк займався розбором корпусів перших двох.
— До речі, добре, що я полагодив капітанський місток, — згадав Чарлі, не відриваючись від роботи. — Тепер у нас є повний доступ до технічної документації цих машин.
— Корисно, — відповів Марк, несучи оберемок запчастин.
Тим часом Марк вирішив ризикнути. У лабораторії він зберігав кілька очищених і досліджених рослин. В одній із них, яку він раніше визначив як нетоксичну за хімічними реакціями, він відкусив невеликий шматок. Смак був дивним, але терпимим. Він чекав кілька хвилин, не відчуваючи жодних негативних ефектів.
— Здається, це їстівне, — прошепотів він собі, хоча вирішив поки не розповідати Чарлі, щоб не викликати зайвих хвилювань.
Через два тижні напруженої роботи вони майже зібрали один із транспортів. Чарлі встиг полагодити електроніку, зібрати підвіску та відновити корпус.
— Радує, що ключові системи транспорту залишилися вцілілими, — сказав Чарлі, коли вони закінчили встановлення останньої панелі. — Це дає нам шанс не лише пересуватися планетою, але й мати запас деталей.
Марк кивнув, вдоволено оглядаючи результати їхньої роботи.
— Я радий, що ми взялися за це. Ця штука значно полегшить наші експедиції.
Вони закінчували день, сидячи на краю транспортного відсіку, обговорюючи подальші плани.
— Що далі? — запитав Марк.
— Спочатку протестуємо машину. Якщо все працює, відправимося в експедицію до супутника або уламків.
— Домовилися, — відповів Марк.
Наступного ранку їх чекала чергова порція роботи, але обидва знали, що рухаються в правильному напрямку.
Розділ 7: "Перешкоди та знахідки"
Ранок почався з невеликих ускладнень. Транспорт був готовий до тестового виїзду, але проблема виникла із дверима транспортного відсіку. Після аварії механізм замикання був пошкоджений, і двері, які повинні були відчинятися автоматично, залишалися заблокованими.
— У нас два варіанти, — промовив Чарлі, уважно роздивляючись панель управління дверима.