Ця звичка зідзвонюватись по неділях раз на тиждень уже стала практично їхньою невеличкою традицією, якої вони ретельно дотримувались.
— Привіт Діма як ти там, що поробляєш?
— Алло, здоров Мартіне, та таке... Нещодавно прийшов зі ранкової пробіжки, тепер малюю персонажа до одного зі своїх майбутніх мультфільмі на програмі "Adobe photoshop 2016", пізніше маю намір переглянути свіжий "3д" мультфільм від кінокомпанії "The Walt Disney Company" що буде претендувати на Оскар за кращий мультфільм цього року та зробити його детальний аналіз, задля кращого розуміння використаних у ньому художніх прийомів які знадобляться мені у майбутньому, для моїх проектів.
— Зрозуміло, я також думаю сьогодні декілька годин зайнятись програмуванням одного зі своїх пробних веб-сайтів, сам знаєш писання програмного коду потребує великої кількості фактично часу та безкінечної практики.
Вони спілкувались у схожому руслі ще деякій час, після чого розпрощавшись кожен взявся за власне діло.
Що один що другий ще не досягли якихось явних успіхів у своїх починаннях, протягом все ще не тривалого творчого шляху вони часто збивались зі встановленого перед собою напрямку, іноді трішки розчаровувалися результатами аматорських, все ще несформованих творінь, періодично змінювали або підкореговували координати власних цілей, що вдієш така була реальність, мабуть на щастя вона частенько повертає нас із небас на землю, даючи можливість тверезо оцінити власну працю та її необхідний подальший прогрес.
Для прикладу на ранніх етапах Мартін захопившись відеограми захотів одразу стати професійним програмістом, що буде розробляти власну гру для такої консолі як " Microsoft Xbox 360" яку будуть грати мільйони людей по цілому світу, а він стане практично міліонером з набити до відвалу кишенями доларів але не все було так просто як гадалось, тому з часом він усвідомив що для початку слід вивчити елементарні програми для стартового програмування, ознайомитись зі базовою мовою програмуння для любительських сайтів, а пізніше, коли засвоїть їх взятись за мовні програми високого рівня яким володіють професійні програмісти, заробляючи цим ремеслом кошти на власне життя.
Як результат він створив власне портфоліо та розмістив його рекламу у таких соціальних мережах як "Facebook" та "Twiter", там він виклав власне оголошення із таким змістом, мовляв за певну ціну він готовий взятись за створенням вашого персонального веб-сайту, який ви можете замовити на власний смак, підібравши відповідний вам дезайн, контент та інформацію, це можуть бути як сайти зі оголошенням так і бізнес портали, де власник буде мати змогу торгувати відповідною продукцією чи розміщувати на них матеріали іншого характеру згідно власних вподобаннь.
Будучи початкіцем за перші замовлення він брав небагато, але й попри це їх практично не було, за перші два роки власної справи тільки дві особи скористались його послугою і було зрозуміло що цих коштів не вистачало йому для проживання тільки на них, як наслідок такі уже набридлі та місцями огидні для нього заробітки знову манили до себе Мартіна, невидимою силою під назвою фінансові потреби для самовиживанням. Можливо у системі що не базується на економіці та інших торговельних процесах, де немає валюти чи іншої платні, він міг би й жити без роботи, харчувався б фруктами що ростуть на деревах, пив воду з річки і тому подібне, але й тут є безліч нюансів які перекреслюють нанівець даний спосіб життя, починаючи з того де б він тоді брав електроенергію для підзарядки власного ноутбука і закінчуючи тим що тоді людям буде не до власних мрій та цілей, його відеоігри будуть нікому не потрібні, навколо розцвітатиме хаос та розруха, люди будь займатись мародерством і тому подібними злодіяннями.
Але давайте зупинемось на цьому, взагальному за весь цей не простий шлях формування власних методів самореалізації у житі, Мартін зійшовся зі Дмитром на тому що їм слід об'єднати власні зусилля, у вигляді розробки телефонної відеогри для операційної системи "Android", адже колега будучи класним "2д" художником міг би малювати персонажів та геолокації задніх планів для продукту а Мартін відповідно б займався програмуванням ігрового процесу, вони були тільки на стартовому етапі даного проекту, все ще працювали над сюжетом та стилістикою відеогри та її геймплеєм.
По завершенні праці вони мали намір виставити її на таку інтернет крамницю як "Google Play", адже саме на цей додаток програмісти зі всього світу розміщують свої програмні творіння.
Будучи у жвавому процесі писання програмного коду Мартін неочікувано для себе задумався чому взагалі він почав цим займатися, для чого йому успіх у житті, чого він прагне цим досягти, чому просто не розслабитись у вільний для себе час після роботи як це робить більшість людей його оточення, а саме не випити декілька пляшок холодного пива та не запалити сигарету а пізніше зателефонувати до своїх знайомих чи привабливих молодих дівчат, яких він знайде у соціальних мережах чи інших додатках для знайомств.
А натомість він продовжує завзято навантажувати власний мозок, стимулюючи його для активної, розумової праці. Йому згадався час коли все це розпочалось, коли він вперше усвідомив що прийшов час зайнятись уже чимось реальним а не просто фантазувати, літаючи у небесах.
Ще тоді, зі студентських років він запримітив за собою звичку ототожнювати себе як власник певного бізнес проекту.
Для прикладу відвідуючи із друзями студентами нічний клуб він уявляв себе власником подібного закладу у майбутньому, в принципі першою бізнес ідеєю Мартіна та його шкільних друзів (до яких відносився вищезгаданий художник Діма), було відкриття нічого клубу поряд зі своїм селом.
Вони уже тоді уявляли собі скільки грошей будуть брати за вхід, яку музику будуть крутити, якій має бути як зовнішній так і внутрішній дизайн приміщення, асортимент алкоголю за барною стійкою і тому подібне... Їхній план як і наступні декілька, у вигляді бізнесу по вирощуванні кукурудзи та пшениці на сільських полях які вони мали намір у майбутньому викупити, починались та закінчувались одним і тим же. Для старту, після закінчення коледжу потрібно негайно вирушити закордон на заробітки і після декількох років плідної праці, заробивши достатню суму зеленої валюти вони б одразу розпочали будівництво чи інші необхідні для них процеси закупівлі, але відчувши на смак тяжкої праці, він буквально за декілька місяців змінював свої приорітети та одну бізнес ідею за іншою, як наслідок так нічого й не досягнувши.
Тому кожний з них добре зрозумів що не все так елементарно як їм здається, не достатньо просто заробити певну кількість грошей і стартап гарантований, любимій справі слід виділяти велику кількість особистого часу, її треба вивчати зі середини, дізнаватись усі тонкощі та деталі ну і звісно відчувати до неї хист і відповідну любов, все має йти від душі, від щирого серця, як наслідок вони зайнялись, кожен вибраним собі ремеслом із нуля.
Але питання залишається відкритим, так що ж, кожного з них а зокрема й Марітна спонукало зайнятись чимось своїм?
І тут Мартіну на думку спав один термін, назва якому статус у суспільстві.
Думаю для жодної людини не є секретом що всі наші амбіції та мрії є просто прагненням відчути любов та повагу зі сторони наших ближніх, ми хочемо щоб нас цінували і нами захоплювались, хочемо бути потрібним для свого оточення, як наслідок кожний з нас має відповідний статус як на глобальному, суспільному рівні, так і у менш масштабних колах, для прикладу серед сім'ї, колег по праці чи друзів. Для початку всі ми народжуємось уже зі відповідним статусом, дехто народжується у звичайній бідній сім'ї, як наслідок цій особі прийдеться виборювати власне право на існування зі самих низів, інші народжуються у сім'ях середнього достатку, де їх батьки займають солідні посади у суспільстві, їм буде трішки простіше адже у майбутньому буде кому подати руку, ну і на закінчення суб'єкти що появляються на світ у заможних сімействах, перед ними звісно відчинено більшість дверей, утрамбована велика кількість доріг і тому подібне, так про що це зрештою свідчить? А про те що їх предки по сімейній лінії свого часу уже досягли вершин за життя, вони проклали шлях не тільки для себе а й для своїх нащадків, також це говорить про те що у минулому їм скоріш за все було важко, перед ними виникало безліч труднощів та негараздів, але вони не зламались під тягарем власної бородьби, врешті-решт досягнувши бажаного успіху.
Но статус при народжені це тільки перший етап формування нашої індивідуальності, наступний статус, зокрема серед свого оточення ми здобуваємо під час юних років життя, починають від школи, стосунків зі сім'ю чи друзями та закінчуючи вибраною нами кар'єрою, нашим характером, сформованим світоглядом і ставленням до життя загалом.
Можливо ще з ранніх літ або під час шкільного періоду у декого з дітей начинають проявлятись певні таланти чи хист до якоїсь справи, ораторські здібості, великий інтелектуальних розвиток, фізична сила чи сила духу, все сприяє подальшим звитягам кожного із нас, не є секретом що для прикладу лікарів, діячів науки, бізнесменів, зірок спорту чи інших розважальних індустрії поважають більше чим різноробочих на будівництві чи заводах, до людей які працюють на високих, значимих посадах цінують та прислухаються більше аніж до продавців у крамницях або прибиральників, на яких як це зазвичай буває дивляться зверхньо, ними нехтують та використовують їх.
Також цінують людей що займаються власним ремеслом яким пізніше діляться зі усім світом, малюють картини чи пишуть книги, креслять проекти будинків а пізніше зводять їх, чи банально столярі що виготовляють дерев'яні меблі для покращення інтер'єру вашої кімнати і тому подібне, тобто поважать та рівняються до тих хто робить щось для інших а не тільки для себе, простими словами кажучи того хто віддає більше чим бере. А цураються та зневажають тих, хто подібно п'явок висмоктує нашу життєву енергію, тих кого називають чорно плямою на тлі людства, сміттям зі кісток та м'яса, до цієї касти відносяться алкоголіки, наркомани, безхатьки та злочинці будь-якого характеру, чи це убивця, крадій, мародер або ж аферист.
Тому буде логічним зробити висновок, що статус данний нам при народженні можна змінити або й взагалі аналювати його попереднє звання, можна досягти висот або навпаки упасти на саме дно (причому шанси завжди 50 на 50), часто ж буває що діти успішних діячів, яких у народі називають"мажори" часто спиваються, чинять погані речі, зрештою псуючи не тільки свою а й репутацію власних батьків.
Тому Мартін був як усі інші, просто бажав змінити свій статус на краще, що були абсолютно нормальним, хотів дати щось суспільству, прагнув щоб до нього прислухались а його праця була для нього не тільки каторгою а й улюбленим заняттям, яке буде тішити хлопця.
Тай зрештою, що таке цей завітний статус, про який так наполегливо розмірковував Мартін? Щоб краще зрозуміти даний термін слід розділити його на декілька ланок, а саме плоди які ми пожинаємо при отримані відповідно статусу, у даному випадку ці плоди відштовхуються від суб'єктивної думки хлопця, тобто ті, яких він особисто прагнув зірвати зі цього вкрай древнього та гігантського дерева під назвою життя.
Для початку це комфорт, якого він так жадав, адже ставши фінансово незалежним він зможе або орендувати або придбати власне житло, де в тиші та спокої йому буде зручніше працювати над програмуванням.
Корінь цієї проблеми виник ще зі студенських часів, будучи вкрай чутливим до шуму та світла Мартіну було важко заснути у присутності сусідів по кімнаті, тому іноді він не досипав ночами адже юні студенти, що жили з ним у гуртожитку то і діло пили у ночі алкоголь при включеному світлі, розмовляли ніч на проліт по телефону або голосно слухали музику, все це перенеслось на його ж горе разом з ним на заробітки, де були всі умови а то й більше для вищезгаданих бешкетувань зі сторони його оточення, де було безліч як алкоголіків так і хлопчурів що просто люблять і як це зазвичай буває, дозволяють собі після важкої праці добре розслабитись.
Ні, Мартін в жодному разі не мав особистої обіди чи злоби до когось з них, це було рефлексивно, його мозок на відказ відмовлявся заснути коли несприятливі зовнішні фактори заважали йому це зробити, і якби він не старався, якби не напружував власні сили все було марно, зранку він підіймався з ліжка недоспаним а як наслідок дратівливим та розумово виснаженим, адже як відомо під час сну мізки само-оновлюються, очищаючи все сміття набуте протягом минулих днів.
Тому хлопець дотримувався принципу що єдиний спосіб добитись комфорту для себе це фінансова незалежності, яка б гарантувала йому можливість бути на самоті, так з іншої сторони є практичніше рішення, яке переважно використовує більшість осіб, це всім відома сім'я, де створивши її є змога жити тільки зі жінкою але й тут є безліч нюансів, адже заробляти кошти все одно треба буде, а для цього слід виїзджати за тереторію власного дому, звісно якщо ти не маєш роботу чи іншого заняття, яке б приносило прибуток не віддаляючись далеко від дому.
Друга річ яку дає статус, це гідність щодо себе та чесіть зі сторони людей які вас оточують. Так, простими словами кажучи це повага щодо людини та сприйняття її як цілісної, сформованої особистості, роками працюючи на інших, зазвичай займаючи найнищу ланку серед робітничого класу Мартін чудово знав як ставляться до собі подібних, людей які виконують чорнову, фізичну або найменш відповідальну але потрібну роботу.