я також найблищим часом маю намір взятись за писання романів або коротеньких творів для початку..."слова Сюзанни звучали непереконливо, їй не вистачало впевненості у собі" — у мене порядок зі словесною граматикою, беручи до уваги що саме її я вивчаю, тай фантазія ще та...
Поступово сказане Сюзанною ставало все більш переконливим, складалось таке враження що спілкуючись із такою всерозвинутою колегою вона й сама набиралась впевненості у собі, тільки що озвучена мрія стати письменницею яку вона леліяла ще з дитинства, раптово повернулась та глибоко припала їй до душі.
Дівчата просиділи за лавочкою над якою відбивали своїм світлом ліхтарі нічного міста Львів ще буквально декілька хвилин, після чого вернулись до клубу щоб зігрітись. Саме тоді розпочалась їхня міцна жіноча дружба яка триває й на сьогоднішній день, їх поєднувало бажання вийти за межі буденності, досягти чогось більш значущого у житті, бажання творити та розвиватись.
І попри те що їх долі складались зовсім по різному вони продовжували товаришувати і на сьогоднішній час, відколи їх дружбі минуло цілих сім років Сюзанна була уже заміжньою жінкою, вона виховувала маленького сина, але попри те намагались все ще добитись свого, Софія ж абсолютно віддалась власним поривам творчого вітру, тому й у плані як психологічного так і творчого розвитку була на декілька голів вища за неї маючи більш розширений та розгалужений світогляд, але сама не розуміючи чому продовжувала дружити зі Сюзанною, немовби їх притягувало одна до одної магнітом.
Напротязі усіх цих років наша головна героїня часто роздумувала над однією парадоксальною ситуацією, з однієї сторони вона буквально не переносила на дух як саму течію під назвою "фемінізм" так і її прихильників, а з іншої Софія як не глянь була схожою та асоціювалась як так ж феміністка, але насправді вона просто була вольовою дівчиною, яка не здається у гонитві за власними мріями.
Їй не подобалось коли малі групи осіб жіночої статті влаштовують різноманітні там мітинги чи паради, адже всі вони були зі вкрай цивілізованих та благополучних країн Європи, забуваючи про те що більша, причому значно більша частина слабкої статі проживає у таки країнах як Україна, Росія, Китай, Індія, Пакистан, Африка і тому подібні, тому не лишнім буде добавити що саме на територіях Азії та мусульманських країнах спостерігається найбільше пригноблення як прекрасної половини людства так і їхніх прав у суспільстві.
Отож що у нас получається, у той час як левова частка жінок безнаказано терпить різноманітні приниження власної гідності, то інша, яка у порівняні зі попередньою нагадує каплю в морі, кричить про те що їм мовляв погано живеться. Звісно, при усій повазі до дівчат вони повинні розуміти, що за довгий процес еволюції завжди так було, сильніший домінує над слабшим, як би ці слова не звучали жахливо. Можна навести антологію зі тваринами, хто має домашніх кішок той знає, що сусідні коти частенько навідуються до самки щоб вступити із нею у статевий акт, при чому, як це відбувається часто насильницьким методом, це також є нормою і для інших ссавців, птиці чи рогатої худоби. І тут немає нічого дивного, так було завжди, достатньо заглянути у історію, війни та інші загарбницкі походи де голодні до свіжої крові та виснажені вояки ґвалтували на своєму шляху жінок, чи ті ж гареми де один заможний чолов'яга утримував десятки, ато й сотні дівчат через примус задля тілесних втіх та іншої прихоті. А що вже говорити про садистські методи покарання жінок як у мусульманських країнах так і у середньовічній Європі, де за зраду чоловікові їх саджали на гострий кілл, обливали обличчя отрутою щоб понівичити привабливе обличчя жертви і тому подібне, можна також згадати залізну спідню білизну яку чоловіки в час відлучення від сім'ї примушували носити своїх непокірних дружин, обрізання, тобто конізація шийної матки (жахлива процедура скалічення статевого орган дівчини), яка все ще практикується у країнах третього світу. Цей список можна продовжувати ще довго але факт залишається фактом, чоловіки достатньо познущались над протилежною собі статю і єдине що залишається як феміністам, так і будь-якій іншій жінці просто прийняти це як данність та змиритись із минулим адже ми міняємось, еволюціонуємо на краще. Думаю годі й порівнювати ставлення до жінок хоча б сто років тому і тепер, а що вже говорити про тисячі літ, все змінюється на кращу сторону, нам більше не потрібні хвости щоб пересуватись на четвереньках чи обростати хутром як це робили наші предки сотні тисяч років тому, ми перестали їсти сире м'ясо та іншу жорстку для жування їжу як наслідок наші міцні ікла трансформувались на крихітні, рівномірної форми зуби, так і свідомість людей стає все більш гуманішою, ми все менше спричиняємо іншим зла у вигляді вбивств чи крадіжок, адже це не тільки аморальна дія яка суперечить нормальному глузду, це ще й гарантоване законне покарання яке передбачене за відповідне скоєння злочину у вигляді ув'язнення або смертної кари, це звісно стимулює людей на грані перетину межі одуматись та зупинитись, і наша, як би хто їх не критикував діюча система, робить все для того щоб уберегти потенційну жертву та віднайти злочинця якщо це буде потрібно, цьому слугують офіційні документи що свідчать про наше існування у вигляді паспорта, де вказано основні наші дані, безліч камер як на вулицях так і приміщеннях, озброєна та добре вивчена поліція та інші правоохоронні державні органи цьому тільки підтвердження.
Все це було сказано щоб довести до відома свідомих жінок зміни у суспільстві, мовляв вибачайте нас за минулі кривди адже ми робимо все можливе щоб цього більше не повторилось, ми стаємо все більш свідомими, наші законодавчі державні органи приводять у дію безліч законів що повинні стимулювати покращенню життя жінки у суспільстві, сюди можна віднести аліменти матерям одиночкам, поділ майна навпіл після розлучин, фінансова підтримка за кожне новонароджене дитинча, більш суворі міри покарання за домашнє насильство і тому подібне.
Що вже казати про працю, уже нікого не здивуєш що владні дами керують світом, перебуваючи на посадах призедентів чи політиків, займаються бізнесом, сяють як у кіно та і у музичній індустрії, і мало того, на сьогодні достатньо вийти на вулицю щоб побачити жінок за кермом фантажівок, поїздів, тролейбусі чи іншої автомобільної техніки для пересування .
Тому як здавалось Сюзанні, принаймні у надрозвинутих державах світу жінкам не потрібно так сильно обурюватись щодо приниження своїх прав, звісно це не стосується країн третього світу де дівчата виходять заміж у дванадцять років а жінкам забороняється показувати обличчя, будучи окутаними у паранджу.
З іншої сторони свідома людина розуміє що на кожну дію є протидія, і це логічно, якщо жінкам дозволено бунтувати та вимагати кращої долі то чому тоді чоловіки не мають на це право, для прикладу якщо дівчина хоче працювати як хлопець за таку ж платню то чому б і йому не прагнути до привілегій протилежної статті, ну хоча б бажання бути красивим зовнішньо, запускати довге волосся, малювати нігті чи фарбувати губи, а що все говорити про одяг, думаю більшість з вас погодиться що завітавши у любий бутік ви побачити колосальну різницю у асертименті між жіночим та чоловічим одягом, де першим дозволено носити яскравий та витончений одяг а другим більш стримані, зазвичай сірих тонів елементи нашого гардеробу. Можливо за кордоном це не так, але до чого довела наша понівечена пострадянська культура, де жінка має бути красивою та буквально сіяти а її партнерові достатньо просто бути мужнім, бути лисим та зі пивним пузом парубком у абияк підібраному одязі, тільки щоб було практично, позитивним є те що сучасна тенденція дістається і до наших просторів, де молоді хлопці слідкують за своїм зовнішнім виглядом, виглядаючи більш стильно та цікаво.
Можна також добавити працю на заводах схожих із тими на яких працював Мартін, там він бачив що дівчатам дістається більш легка фізична праця ніж чоловікам що є абсолютно нормально та правильно, адже справді є тяготи з якими чисто фізично дівчатам не підсилу буде справитись, або інші чорнові роботи зі неймовірною фізичною нагрузкою на яких працюють тільки особи чоловічої статі.
Дана думка в жодному разі не є виправданням чи спробою якимось чином применшити заслуги жінки у соціумі та її історичну жертву, це просто контраргументи які мають нам донести що не все так однозначно, адже у всього є дві сторони медалі і все що з нами відбувається несе за собою далеки та глибоке коріння.
Ну й на закінчення мовний сексизм, який місцями уже дивує абсурдністю зі своєю гендерною нейтральністю, де граматичний рід у займенниках та іменниках не повинен містити чоловічого змісту. Тобто у найблищий час уже буде не актуальним вказувати біологічну стать особи чоловік або жінка, розділяючи їх на протилежні соціальні групи а називати одним суцільним терміном, не можна буде казати для прикладу "вагітна жінка" чи "грудне молоко матері" а висловлюватись без граматичноно роду що вказує стать особи, адже такі природні та знайомі з дитинства для нас словесні терміни на їхню думку є гендерними стереотипами, які порушують права відповідних меншин.
Сюзанна надто сильно зациклилась над самоаналізом сучасних тенденцій щодо людської моралі, тому й непомітила як нічний, косючий морозець пронизав її шкіру буквально до кісток, вона вийшла з балкону назад до будинку та направилась у теплу спальну до своєї сім'ї.
Була неділя, сьогодні Мартін мав вихідний день, термін його робочої візи добігав кінця, він знаходився на заробітках уже добрих чотири з половиною місяці, на дворі поволі розквітала рання весна, сніг плавно танув залишаючи по собі мокрі калюжі та грязюку навколо, перші бруньки настирливо пробивали собі шлях на зовні, змушуючи оголенні дерева які пережили чергову зиму знову обростати зеленим цвітом а до цього бліді трави, які через сніжну ізоляцію втратили свої біологічні пігменти кольору знову розростались, набуваючи таких природніх для себе зелених тонів.
Сьогодні Мартін позволив поспати собі трікши довше ніж зазвичай, він прокинувся у восьмій годині ранку, помився та почистив зуби після чого поставивши каструлю зі водою на газову плиту, взявся готувати собі сніданок у вигляді вареників зі м'ясом, діставши їх з морозильної камери для варіння у кип'яченій воді, протягом десяти хвилин.
Поснідавши він вирішив зателефонувати до свого друга що знаходився на батьківщині, він був зі тієї ще шкільної компанії творчих осіб, маючи намір порозмовляти з добру годинку про різноманітні там дурниці, нові фільми які вони переглянули протягом тижня, новинки індустрії відеоігор, книги що прочитали та подальші плани щодо власного розвитку і здійснення діючих цілей.