"рівнодушно мовив чоловік "— раніше я ніколи такого не робив, ну тобто не залишав жодну зі своїх жертв в живих, але ви стали винятком тому що сподобались мені.
— А про те що я відпущу вас назад до дому не було ані слова, я просто сказав що одна з вас стане переможницею, і більше їй не прийдеться боротись за власне виживання.
Захоплюючі етюди Шопена продовжували лунати зі вінілового ретро програвача, складалось таке враження що собакам довподоби ця музика, вони немов були зачаровані нею раз-по-раз махаючи своїми лахматими хвостами їй у такт.
— Ехх... "видав журливий звук у знак моральної втоми старець "я дівчата вкотре вам повторюю, мій вік уже не той що був раніше тому стає все важче і важче поратись самотушки по дому... А веду я до того що мені потрібна помічниця, я б сказав осаба яка замінить мене на пенсії.
— Ах ти чортів старий дідуган, ти знову за своє! Невже ти справді думаєш що ми опустимось до твого рівня бездушного убивці. "гостро сказала Челсі у відповідь на таку абсурдну, як їй здалось пропозицію співрозмовника".
— Бачу до вас недалеких людей як завжди просто так не доходить, між пряником та кнутом завжди дієвіший другий варіант.
Він плавним рухом наставив дуло ствола на дівчат, звівши курок для стрільби.
— А тепер як ви висловились "не такі як я" цивілізовані та порядні леді, я даю вам одну хвилину щоб ви розпочали смертельну схватку між собою, а якщо ні то застрелю вас одна за одною наче дикій, невдячний скот.
У цю мить Челсі спробувала знову відповісти йому у своєму репертуарі, мовляв ми ніколи цього не зробимо як раптом Вероніка, яка до цього покірно мовчала та тільки слухала спробувала різко обхопити Челсі правою рукою за шию, після чого трішки нахиливши їх до землі завдала декілька незначних ударів долонею правої руки по скроні Челсі, але вивих у щиколотці дав про себе знати, вона на мить дала слабину тому журналістці вдалось відштовхнути від себе школярку, знаходячись на відстані не більше півтора метра одна від одної Челсі спробувала як словесно так і жестом рук зупинити та заспокоїти дівчину, але було уже надто пізно, та перебуваючи у стані ейфорії і відчаю знову спробувала накинутись на суперницю зробивши замах рукою назад для удару кулаком, але в останню мить її нога підкосилась із-за вище згаданої травми і вона спотикаючись стала падати буквально на Челсі, яка внаслідок паніки забула про ніж що знаходився у її правій руці, вона відчайдушно спробувала підтримати Вероніку руками а та в свою чергу завдяки силі тяжіння що виникла під час її падіння настромилась прямо на ножа який проткнув їх тіло в районі грудної клітини, вони стояли у позі самураїв які під час кривавої битви накинулись однин на одного зі смертоносними мечами, де переможець пронизуючи тіло свого суперника і далі знаходився на своєму місці не зрушуючи з нього, тільки зелене, зірване вітром листя пролітало над ними.
До Челсі тільки наступної миті, коли її рукою полилась срумком капля за каплею все ще тепла кров Вероніки усвідомила що відбулось, раптом їй стало огидно від цього відчуття липкої все ще свіжої рідини, яка продовжувала кровоточити зі щойно утвореної смертельної рани.
Челсі будучи шокованою хутко витягнула холодне лезо із тіла жертви але було уже надто пізно, Верноніка наче бездушний шмат м'яса зі гуркітом повалилась головою об землю, будучи абсолютно знерухомленою. Челсі із жахом на обличчі уп'яла свій погляд в закривавлене лезо ножа, після чого різко жбурнувши його у сторону підбігла до школярки в спробі знайти хоча б якісь ознаки життя, перевернувши їх мертве тіло спиною до землі, вона забувши про все на світі взялась розривати її уже залиту кров'ю сорочку та бюстгальтер на місці ножової рани, її молоді та пружні груди змінили свій відтінок з рум'яно розового на білий, вони стали важчі та холодні, нажаль все ще недоторкані та цнотливі соски уже не відчують на собі жування та смоктання майбутніх немовлят, життєва енергія покидала юне, все ще тендітне тіло буквально на очах у Челсі, рана була не глибокою але як виявилось доволі смертоносною, проткнувши життєво важливі органи.
— Це не я... що за "блят..ка сука"... ти ж бачив що вона сама спіткнулась, насилилившись прямісінько на ножа, я тільки хотіла її зупинити... "опинившись у відчаї стала кидатись зі сторони в сторону Челсі викрикуючи немов прокажена ці слова, сама не розуміючи для кого тай взагалі чому вона це робить.
Журналістка схопила себе за обличчя у спробі усвідомити що відбувається, кров яка була на долонях змішалась зі слізьми на її очах, разом ця субстанція рікою полилась по її гарячій від люті шкірі лиця, спадаючи прямо на розірвану буквально на ганчір'я футболку в районі випухлості грудей дівчини.
Чоловік що до цього мовчки спостерігав за тим що відбувається звів дуло рушниці в гору та зробив один вистріл у небо, здавалось він салютує переможцю, після чого акуратно постав зброю на стіл біля себе та прийнявся що має духу плескати у долоні.
— Браво... браво, ось і переможець нашого турніру, вітаю цього відважного гладіатора. "абсолютно холоднокровно та розважливо оголосив чоловік, аплудуючи дівчині".
— Ну що ж а тепер ти стала такою як я, я, той кого ти так презирала та ненавиділа.
"він піднявся зі стільця та зробив декілька кроків в сторону дівчини, звісно прихопивши зі собою гвинтівку"
— Ну і як тобі Челсі "мисливець вперше за весь період спілкування з нею, звернувся до дівчини на ім'я" — Які відчуття тебе охоплюють після того як ти убила людину, причому власну знайому, кров на твоїх руках, правда вона ж тебе зігріває, тобі це сподобалось вірно?
— Не верзи дурниць, чуєш? Не смій так казати, мені огидно та дуже прикро від цього, вона ж була такою молодою, все ще ходила до школи. "Челсі переповнювали емоції, тому не було більше сенсу стримувати себе у висловлюваннях"
— Це ти виний як у її, так і в смерті інших жертв твоєї аморальної гри, ти просто жалюгідний убивця який забавляється тим що нападає на звичайних, в ні в чому невинних туристів, причому атакуєш зі спини, маючи усі козирі в рукаві.
— Ну, ну... Тобі слід охолонути дівчинко, так я розумію ти все ще знаходишся у стресовому стані після всього цього лайна але воно мине, обіцяю тобі, тепер ми з тобою взаємопов'язані, нам нікуди відступати...
— Ну і що, мені байдуже, знаєш я готова понести своє покарання, враховуючи що це був просто самозахист зі моєї сторони, тому або стріляй у мене негайно або я йду звідсіля геть, де все що знаю до останньої краплі розкажу поліції.
Челсі спробувала зробити декілька кроків в протилежну від хижину сторону але повільно, мисливець не чіпав своєї гвинтівки, тільки жестом вказав собакам щоб ті поступово переміщались за нею але не нападали.
— Я ж прошу тебе по доброму, чуєш Челсі ти мені справді припала до душі, тому я хочу щоб ти залишилась тут зі мною, успадкувавши все моє ремесло та майно я не більше не жартую, ми будемо як батько та дочка.
Чолов'яга побачивши що дівчина зупинилась на відстані не більше двадцяти метрів від нього спиною, продовжив доносити їй свої мотиви.
— Невже ти не розумієш на школярці та ножі є твої відбитки пальців, тебе скоріш за все посадять на добрий десяток років у тюрму, де ти змарнуєш левову частку свого прекрасного, молодого життя.
Старець трішки замовчав щоб подумати після чого добавив, невже ти так прагнеш "запхати" мене за ґрати, просто поглянь на мене, на цей старий та в'ялий кусок м'яса, думаєш мені ще багато залишилось? Я помру у найблищі декілька років так чи інакше.
Але дівчина не відступала від своєї позиції, вона спробувала відійти назад ще на деяку відстань, в ту ж мить сформоване коло зі собак що оточили жертву звузилось навколо неї, вони тільки тихо гарчали вискіривши свої білосніжні зуби, час від часу то наближаючись то віддаляючись від своєї раніше наміченої цілі.
Але чоловік так просто не здавався, він вперто намагався переконати журналістку прийняти його сторону, ось тільки уже не так зухвало та впевнено як раніше.
— Чому ти не розумієш моя розбійнице, тобі нікуди іти, тут три убиті особи яких практично усе селище бачило поруч з тобою, як ви разом заходили спочатку до крамниці а пізніше у ліс, згадай навколо вас було безліч туристів, ти вся в крові одної зі убитих доречі тобою ж, шанси на те що поліція повірить саме тобі а не припустимо мені не такі вже й переконливі, допоки ти дістанешся села я можу прибрати тут не потрібні мені сліди, а саме мертві тіла тих двох хлопців що там вгорі, і шансів що тобі повірять стане ще менше, плюс твоя репутація, про все що тут діялось так чи інакше розповзуться чутки, з тобою ніхто не захоче мати справи, ні сім'я а ні твої друзі.
Було очевидно, що без упину викрикуючи скільки слів повітря у легенях старця врешті-решт забракло, тому він поставивши долоні на коліна вигнув спину назовні та прикляк щоб перевисти дух, після чого дещо підозріло поглянув на Челсі та одну зі собак що наблизилась до неї, він знав що це молодий ватажок зграї, який став ним замінивши нещодавно убитого від руки Челсі старого пса.
Дівчина мабуть від страху завмерла на місці, коли ця собака наблизилась на відстань прямого контакту із нею то кінчиком гострих зубів зняла пов'язку з ноги дівчини, якою на швидку руку була перебинтована рана залишена старим ватажком, далі пес висунув всього у слюнях язика та декілька раз облизав мітку у вигляді укусу собаки, після чого прийнявся обнюхувати її.
Розділ 5
"квінтесенція пригоди"
Старець побачивши цю картину трішки завагався але вирішив розповісти дівчині правду підійшови блище до неї.
Він закотив рукав по лікоть правої руки, шкіра якої була покрита сивим волоссям, вся у шрамах та порізах, наступним кроком він наблизився ще блище до неї щоб та могла чітко розгледіти його руку.
— Рана на твоїй нозі Челсі "мовив повільно чоловік" – її зробив той пес, що я залишив біля вас, правда ж?
— Ну і? Що ти хочеш цим сказати? "мовила у відповідь дівчина все ще не зводячи погляду зі собак, які одна поперед одної обнюхували її начебто щось відчуваючи"
— А ось що моя мила, поглянь у мене така ж на руці, бачеш, правда з роками трішки затягнулась, але якщо добре приглянутись то можна вгледіти шрам.
Він був правий, Челсі добре побачила мітку схожу зі своєю, от тільки її рана була свіжою та більш глибокою.
— Якщо вже на то пішло то потрібно тобі розповісти мою історію з нуля, тільки тепер я переконався що все це неспроста, сама доля звела нас разом.
— Що ти чорт забирай верзеж покидьку, до чого тут моя і твоя рана, та яка може бути в біса доля? "роздратованим тоном запитала дівчина уже абсолютно не розуміючи що він має на увазі"
— Ну гаразд, бачу тобі нетерпиться все дізнатись, тому слухай уважно.