букв. "скажені" – політичне угрупування у Франції в період Великої французької революції, що отримало свою назву через радикальні погляди. Лідери – Жак Ру та Жан-Франсуа Варле – висунули вимоги повного зрівняння майна, заборонивши спекуляції, скупку та приховування майна.
191 "Пивний путч" (нім. Bierkeller-Putsch) – невдала спроба державного перевороту 8 – 9 листопада 1923 року ветеранською організацією Кампфбунд (нім. Kampfbund) на чолі з Адольфом Гітлером та генералом Еріхом Людендорфом у Мюнхені. У результаті невдалого путчу деякі заколотники були вбиті, Гітлер і інші потрапили до в'язниці. Події листопада 1923 року стали частиною нацистської міфології "мучеництва", на місці загибелі путчистів після 1933 року був збудований пантеон "полеглих героїв".
192 "Залізнобокі" (англ. Ironsides) – важка кіннота "круглоголових", сформована у 1642 році Олівером Кромвелем. На базі залізнобоких у 1644 році було створено армію нового зразка.
193 Гай Му́цій Сце́вола – легендарний римський юнак-патрицій, який прославився своїм героїчним вчинком під час війни з етруським царем Ларсом Порсеною: він пробрався у стан ворога з метою вбити царя, був схоплений після невдалої спроби замаху (помилково замість царя вбив писаря), а коли йому стали погрожувати тортурами і смертю, Муцій простягнув праву руку в розведений вогонь на вівтарі зі словами: "Знай, як мало цінують плоть ті, хто бажають великої слави", і тримав її там, поки рука не обуглилася, ніби не відчуваючи болі. Порсена, вражений самовідданістю юнака, вирішив відпустити Гая Муція на волю, зрозумівши: якщо всі римляни настільки стійкі та відважні, то перемогти їх неможливо.
194 нім. Lützenhofer Friedhof: німецька назва Личаківського цвинтара у Львові.
195 Шаолінь (кит. 少林寺) – буддистський монастир у центральному Китаї (провінція Хенань, м. Денфен). Розташований на горі Суншань.
196 Шиболе́т (івр. שיבולת "колос") – біблійний вислів, у переносному сенсі вживається для позначення характерної мовної особливості, яка дозволяє ідентифікувати групу людей (зокрема, етнічну); своєрідний "мовний пароль", за яким можна розпізнати, що мова, якою розмовляє людина, є для неї нерідною.
197 Лефевристи або священицьке братство святого Пія Х (лат. Fraternitas Sacerdotalis Sancti Pii X, FSSPX) – католицька релігійна організація, створена у 1970 році архієпископом Марселем Лефевром, що об'єднує католиків-традиціоналістів, які не прийняли рішень Другого Ватиканського собору в частині реформи богослужіння, відмови від латинської меси, розширення практики екуменізму, необхідності діалогу з іншими релігіями тощо.
198 "Дер Штюрмер" (нім. Der Stürmer "штурмовик") – пропагандистський тижневик, який виходив у нацистській Німеччині з 1923 по 1945 рік. Видавався в Нюрнберзі гауляйтером Франконії Юліусом Штрайхером. У ньому друкувалися переважно тенденційні статті, гасла і карикатури, які збуджували ненависть до євреїв, слов'ян, католиків, великих капіталістів, комуністів і інших "ворогів Райху".
199 фр. "мій любий друже".
200 лат. "третього не дано".
201 Ґюстав Ле Бон (1841 – 1931) – французький психолог, соціолог, антрополог та історик, публіцист, найбільше відомий як засновник соціальної психології і автор одного з перших варіантів доктрини "масового суспільства". Автор кількох робіт, в яких він тлумачив теорії національних рис, расових приналежностей, поведінку стада і психологію натовпу, найвідоміша з яких – "Психологія народів і мас" (фр. Psychologie des foules) 1895 року.
202 99 імен Аллаха (араб. أسماء الله الحسنى "прекрасні імена Бога") – у мусульманській традиції вважається, що Аллах має 99 прекрасних імен, що описують його характерні риси. Ці імена повторюються у зікрах – ісламських духовних практиках, що полягають у багаторазовому проголошенні молитовної формули, яка містить імена Аллаха.
203 лат. Via Dolorosa "Шлях Скорботи" (івр. ויאה דולורוזה; араб. طريق الآلام) – вулиця в Єрусалимі, якою пролягав шлях Ісуса Христа до місця розп'яття. На Віа Долороза знаходяться дев'ять з чотирнадцяти зупинок Хресного шляху Христа. Останні п'ять зупинок розташовані на території Храму Гробу Господнього.
204 Медресе́ (араб.: مدرسة місце, де вчать") – середня і вища релігійна школа мусульманського богослів'я, де вивчають Коран і хадіси. Медресе найчастіше існують при найбільших, найстаріших чи найвідоміших мечетях, а також слугують своєрідними консолідуючими осередками ісламської культури та духовної спадщини для мусульман, що проживають у немусульманських країнах.
205 Синдром Туре́тта – спадковий нейропсихічний розлад, пов'язаний із непереборним бажанням хворого вигукувати непристойні слова чи соціально недоречні та принижувальні зауваження (копролалія).
206 лат. "я мислю, а отже я існую" – відомий афоризм Рене Декарта.
207 Реконкі́ста (від ісп. Reconquista "відвоювання") – багатосотлітня (722 – 1492 рр.) війна християн за визволення Піренейського півострова від мусульманського панування.
208 лат. "я злягаюся, а отже я існую" – пародійна гра слів, натяк на афоризм Рене Декарта cogito, ergo sum, де дієслово cogitare "мислити" замінено на неіснуюче у латині дієслово coitare, утворене від іменника coitus "статевий акт".
209 День взяття Бастилії – французьке національне свято, що помпезно відзначається щороку 14 липня.
210 Заббаліни (араб. زبالين) – особлива квазі-каста людей, що мешкають у християнському (коптському) квартал на околиці Каїра (Єгипет) та займаються збиранням сміття по всьому місту з метою його подальшої переробки та утилізації.
211 Кауди́льйо (ісп. caudillo "вождь") – військовий та політичний лідер в іспаномовних країнах. Термін до певної міри став власною назвою і асоціюється перш за все з диктатурою іспанського генерала Франциско Франко, який носив цей титул з 1937 до 1975 року.
212 А́льфред Ро́зенберг (1893 – 1946) – німецький нацистський лідер. Вважається одним з головних ідеологів німецького нацизму, засадничі ідеї якого виклав у праці "Міф двадцятого століття" (нім. Der Mythus des 20. Jahrhunderts), виданій у 1930 році.
213 Калокагатія (дав.-гр. καλοκαγαθία, від дав.-гр. καλὸς καὶ ἀγαθός) – поняття давньогрецької естетики, що виражає ідеальне єднання фізичної краси та духовної досконалості — як ідеал виховання людини.
214 Чорні полковники – військова диктатура в Королівстві Греція, встановлена 21 квітня 1967 року, щоб запобігти перемозі на виборах лівого "Союзу центру" Папандреу. В результаті Грецька військова хунта, в якій провідне місце незабаром зайняв Георгіос Пападопулос, встановила жорсткий диктаторський режим.
215 рос. вульг. "отчизна требует героев, пизда рожает дураков".
216 Ґримуар (фр. grimoire) – книга, що зазвичай містить інструкції щодо створення магічних предметів, таких як талісмани та амулети, описує заклинання, ритуали, ворожіння, а також обряди викликання / пробудження надприродних сутностей, таких як ангели, духи, божества та демони.
217 Бертольт Брехт (1898 – 1956) – німецький драматург і поет, засновник т.зв. епічного ("діалектичного") театру, принциповий і непохитний противник нацистської політики і самої держави.
218 Мається на увазі Мао Цзедун (1893 – 1976) – китайський політичний лідер, теоретик маоїзму, засновник Китайської комуністичної партії (ККП) у 1921. Народився у місті Шаошань провінції Хунань, через що до кінця життя зберігав характерний діалектний акцент. Адаптував соціалізм до китайських умов, що конспективно викладено у виданих мільярдними тиражами цитатниках, більш відомих як "маленька червона книжечка".
219 лат. "із безодні я взиваю до Тебе, о Господи" – перший рядок 129 псалму.
220 Тірґартен (нім. Tiergarten) – парк у центрі Берліна, один із найбільших парків Європи площею 210 га.
221 лат. "моя провина" – формула покаяння і сповіді в релігійному обряді католиків з XI століття.
222 перший рядок гімну комуністів, соціалістів та анархістів "Інтернаціонал" (текст французького поета, члена 1-го Інтернаціоналу й Паризької Комуни Ежена Потьє (1871 р., опублікований у 1887 р.); музика П'єра Дегейтера, вперше виконаний 23 червня 1888 р.) в українському перекладі Євгена Григорука (фр.