Babelville).
146 Опіумні війни (кит. 鸦片战争 Yāpiàn zhànzhēng) – два військових конфлікти на території Китаю у XIX столітті між західними державами та імперією Цин. Однією з основних причин воєнних дій були торгівельні суперечки, насамперед, щодо права та обсягів продажу опіуму, звідки чому ці війни отримали свою назву. У сучасному Китаї поразка в Опіумних війнах вважається однією з найпринизливіших сторінок історії, за які Китай у майбутньому обов'язково мусить взяти реванш перед Заходом.
147 Церква Сент-Шапель (фр. Sainte Chapelle "Свята капела") – споруджена у 1242 – 1248 рр. у готичному стилі каплиця-релікварій, що знаходиться на території колишнього Королівського палацу (Консьєржері) на острові Сіте в Парижі.
148 фр. "прекрасна Франція".
149 Матф., 18:7.
150 Немає більшої жертви, коли людина своє життя покладе за іншого (Іоана, 15:13).
151 мається на увазі пам'ятник Вільгельмові фон Гумбольдту, встановлений праворуч від головного входу до Палацу принца Генріха – історичної будівлі у центрі Берліна, що знаходиться за адресою вул. Унтер-ден-Лінден, 6 та є головним корпусом Берлінського університету імені Гумбольдтів.
152 Максиміліан Робесп'єр (1758 – 1794) – діяч Великої французької революції, відомий сучасникам як Непідкупний (фр. L'Incorruptible) або Шалена Гієна (серед своїх ворогів), один з лідерів Великої Французької революції, очільник революційного руху – якобінців.
153 Жорж Жак Дантон (1759 – 1794) – один з батьків-засновників Першої французької республіки, співголова клубу кордельєрів, міністр юстиції за часів Великої Французької революції, перший голова Комітету громадського порятунку.
154 Офіційна назва Львівського національного університету імені Івана Франка в австрійський період його історії (1817 – 1918 рр.).
155 лат. "на жаль".
156 лат. "ефект мавпи".
157 термін з роману-антиутопії Джорджа Орвелла "1984" – найтяжчий злочин в тоталітарній державі Океанії, під це поняття потрапляє будь-яка необережна думка члена АНГСОЦу, будь-який необережний жест або слово.
158 Віа Долороза (лат. "Шлях Скорботи"; івр. ויאה דולורוזה; араб. طريق الآلام) – вулиця в Єрусалимі, якою пролягав шлях Ісуса Христа до місця розп'яття.
159 нім. "Бог із нами".
160 нім. "Кожному своє" – вираз, що використовувався нацистами як девіз, зображений над входом до концентраційного табору "Бухенвальд" і звернений лицьовою стороною до в'язнів.
161 День народження фюрера (нім. Führergeburtstag) – свято в нацистській Німеччині, яке відзначалося у день народження Адольфа Гітлера, 20 квітня.
162 Шаріте (фр. Charité) – клінічний комплекс, розташований у чотирьох районах Берліна. Є найбільшою лікарнею в Європі та університетською клінікою для Берлінського університету імені Гумбольдта й Вільного університету Берліна.
163 Премія Георга Бюхнера (нім. Georg-Büchner-Preis) – найпрестижніша літературна премія Німеччини.
164 нім. Lischen – зменьшувально-пестлива форма жіночого імені Ліза.
165 Джирола́мо Савонаро́ла (1452 – 1498) – флорентійський поет, монах-домініканець, антимодерніст; у 1494 році проголосив Христа королем Флоренції і при підтримці Франції заснував Флорентійську теократичну республіку, що уславилася жорстокими релігійними репресіями.
166 Мухаммад Ахмад аль-Махді (1844 – 1885) – ватажок визвольного руху в Судані (повстання Махді 1883 р.), засновник махдістської держави – режиму махдійя, що грунтувався на традиційних ісламських законах і шаріатських судах та об'єднав конфедерація суданських князівств і племен у централізовану теократичну державу на чолі з племінною знаттю.
167 стара німецька назва львівського Латинського собору (нім. Mariä-Himmelfahrt-Kathedrale).
168 нім. Horst-Wessel-Lied або за першим рядком "Die Fahne hoch" (нім. "Прапор угору") – політична пісня-гімн, яка з 1929 року була маршем СА, пізніше, в 1930-1945 роках, була офіційним гімном Націонал-соціалістичної німецької робітничої партії (НСДАП).
169 сучасна вулиця Мирослава Скорика у Львові.
170 "Умом Россию не понять,
Аршином общим не измерить:
У ней особенная стать –
В Россию можно только верить"; відомий чотиривірш Федора Тютчева.
171 Джордж Вашингтон та Александер Гамільтон – двоє з семи "Батьків-засновників" (англ. The Founding Fathers) США.
172 фр. "Таке життя".
173 лат. "Його Високопреосвященство".
174 фр. "Я звинувачую": стійкий вираз, що означає рішуче викриття певного явища чи поведінки, що їх мовець вважає обурливими чи ганебними. Походить від назви статті французького письменника Еміля Золя, яка була опублікована в щоденній газеті "L'Aurore" 13 січня 1898 року. Стаття написана як реакція письменника на сумнозвісну справу Дрейфуса.
175 фр. букв.: "Я скрізь" – французька колаборантська газета, яка до 1944 року (до звільнення Парижа) виступала рупором німецької окупаційної влади та повністю відображала ідеологічну позицію нацистського керівництва.
176 Жак Дерріда́ (1930 – 2004) – французький філософ, засновник "філософії деконструкції" (виявлення у явищах прихованих суперечностей з метою показати можливість їхньої неоднозначної інтерпретації).
177 вислів, насправді сказаний Шарлем де Голлем у 1968 році, яким він мотивував свій наказ звільнити письменника та філософа Жана-Поля Сартра, затриманого поліцією за підбурівання молоді до безладів та безпосередню участь у масових студентських заворушеннях.
178 перший рядок Марсельєзи (гімна Франції), букв.: "Вставайте, сини Вітчизни".
179 фр. "день слави"; цитата із другого рядка Марсельєзи (Le jour de gloire est arrivé! "День слави настав!").
180 нім. Löwenburg, букв. "Левова гора": німецька назва львівського Високого Замку.
181 велика паркова зона у Відні, що розташована в межах міста між Дунаєм і Дунайським каналом.
182 Луї Антуан Сен-Жюст (1767 – 1794) – діяч Французької революції, член Якобінського клубу і Комітету громадського порятунку, довірена особа Максиміліана Робесп'єра. Він очолив рух за страту короля Людовика XVI, а пізніше взяв участь у розробці Конституції 1793 року.
183 Санкюло́ти (фр. sans-culottes, від фр. sans "без" і фр. culotte "короткі штани, кюлоти") – представники міської бідноти, які носили довгі штани, зроблені з грубої тканини. Під час диктатури якобінців вважалися патріотами та революціонерами.
184 нім. Laibach: німецька назва Любляни, столиці Словенії.
185 Кунтуш (пол. kuntusz) – традиційний верхній одяг польської шляхти з відрізною приталеною спинкою та малими зборками і широкими розрізними вилогами на рукавах.
186 Асасини (від араб. حشّاشين "той, хто вживає гашиш" або, вірогідніше, "вбивця") – таємна войовнича організація нізаритської гілки мусульманської секти ісмаїлітів, що виникла наприкінці ХІ століття і діяла на території Ірану, Сирії, Лівану та Італії до середини ХІІІ століття. Асасини широко застосовували шантаж і вбивства, особливо щодо мусульман-шиїтів та християн, яких вважали ворогами своєї самопроголошеної країни.
187 Архикатедральний собор Святого Ю́ра у Львові.
188 Каміль Демулен (1760 – 1794) – французький революціонер, діяч Французької революції, депутат Конвенту, противник жирондистів. Попри очевидне затинання, був прекрасним оратором. 12 липня 1789 року, коли звістка про відставку Неккера викликала заворушення у Парижі, Демулен звернувся в Пале-Роялі до натовпу, закликаючи його до зброї та прикріпивши до свого капелюха зелену стрічку. Ця історична промова стала першим поштовхом до знищення Бастилії.
189 ісп. "об'єданаий / єдиний ніколи не буде переможений" – рядок із відомої пісні чилійського поета та композитора Серхіо Ортеги, що була написана у червні 1970 року як гімн лівої коаліції і здобула популярність у період президентства Сальвадора Альєнде, а після військового перевороту Августо Піночета 1973 року стала символом лівого руху спочатку в Чилі, а потім і в усьому світі.
190 фр.