Lemberger Zeitung

Дмитро Гончарук

Сторінка 124 з 127

KZ, скор. від Konzentrationslager "концентраційний табір".

104 нім. HW, скор. від Hilfswillige "добровільні помічники".

105 Іоана, 15:13.

106 Закони Джима Кроу (англ. Jim Crow laws) – неофіційна назва законів про расову сегрегацію в деяких штатах США у період з 18 століття аж до 1964 року. Останній з подібних законів був скасований лише у 1964 році після розгляду справи "Мотель "Серце Атланти" проти Сполучених Штатів", коли у штаті Джорджія заборонили сегрегацію у громадських місцях.

107 Альфред Розенберг (1893 – 1946) вважається одним з головних ідеологів німецького нацизму, головні засадничі ідеї якого він виклав у праці "Міф двадцятого століття" (нім. Der Mythus des 20. Jahrhunderts), виданій у 1930 році.

108 Нюрнберзькі расові закони — два расистські законодавчі акти ("основні закони") — Закон про громадянина Рейху (нім. Reichsbürgergesetz) та Закон про охорону німецької крові і німецької честі (нім. Gesetz zum Schutze des deutschen Blutes und der deutschen Ehre), проголошені з ініціативи Адольфа Гітлера 15 вересня 1935 року на з'їзді Націонал-соціалістичної партії в Нюрнберзі. Початково Нюрнберзькі расові закони стосувалися тільки євреїв, але пізніше їхня дія поширилася на циган, негрів, слов'ян та представників деяких інших народів.

109 мається на увазі німецький вислів Galgenhumor, букв.: "гумор / жарти [на] шибениці".

110 лат. "Більше гріхів своїх не пам'ятаю".

111 лат. "остерігайся злодія".

112 Війна прихильників розбивання яєць з гострого і з тупого боку, описана в сатиричному романі Джонатана Свіфта "Подорожі Гулівера", алегоричне зображення будь-якого безглуздого протистояння на ідеологічному грунті, вжите автором яя метафора боротьби між католиками і протестантами у Європі 16 – 17 ст. із численними війнами, повстаннями та стратами.

113 Х'юстон Стюарт Чемберлен (1855 – 1927) – британський письменник, соціолог, філософ, один з основоположників наукового расизму, підвалини якого викладені у його книзі "Основи ХІХ століття" (1899).

114 Повстання сипаїв (або Перша війна Індії за незалежність) – повстання індійських солдатів проти жорстокої колоніальної політики британців у 1857 – 1859 роках.

115 Імперія Маур'їв (санскр. मौर्यसाम्राज्यम्) – стародавня індійська держава, що встановилася на території Індостану в 4 столітті до н.е. і досягла найбільшого розквіту при правлінні царя Ашоки.

116 Делійський султанат (перс. دلی سلطنت‎, гінді दिल्ली सल्तनत, бенг. দিল্লীর সুলতান) – перша велика мусульманська держава на території сучасної Індії, що існувала на півночі Південної Азії з 1206 по 1526 рік зі столицею у Делі.

117 "Магабга́рата" (санскр. महाभारत, "Велика [історія] Бгаратів") – давньоіндійський епос, шедевр світової літератури. Священний текст в індуїзмі і джайнізмі. Названий за іменем царя Бгарати. Написаний на санскриті. Автор невідомий; за традицією текст приписують легендарному мудрецю В'ясі. Остаточно впорядкований у IV столітті нашої ери. Найстаріші незавершені списки датуються 400 до н. е.

118 Василій Васильович Струве (1889 – 1965) – радянський сходознавець-марксист, єгиптолог і ассиріолог, педагог. Засновник радянської школи істориків Стародавнього Сходу, академік АН СРСР, автор концепції про "азійський спосіб виробництва" (вигаданої для того, щоб якось пояснити невідповідність історії розвитку країн Сходу "універсальній" марксистсько-ленінській п'ятичленній концепції – відсутність у багатьох регіонах "обов'язкової" стадії рабовласництва, вперте "незародження" капіталізму тощо) та систематизато-укладач п'ятичленної концепції суспільно-економічних формацій, виведеної з праць К. Маркса, Ф. Енгельса та В. І. Леніна.

119 Іммануїл Моріс Валлерста́йн (1930 – 2019) – американський соціолог та історик, відомий світ-системним підходом, один із лідерів сучасного неомарксизму.

120 Меровінги (фр. Mérovingiens, нім. Merowinger або Merovinger) – королівська династія, що в V – середині VIII століття правила на значній частині теперішньої Франції та Бельгії, а також на частині території Німеччини та Швейцарії.

121 Карл IX Валуа (фр. Charles IX de France; 1550 – 1574) – король Франції, син Катерини Медічі; санкціював масове винищення протестанів-гугенотів (Варфоломіївська ніч, 1572 р.).

122 фр. "Свобода, рівність, братерство" – девіз Великої французької революції, що вперше з'явився у промові Максиміліана Робесп'єра "Про організацію Національної гвардії", виголошеній 5 грудня 1790 року в Національній асамблеї.

123 Архонт (дав.-гр. ἄρχων від дав.-гр. ἄρχη "влада", досл.: "керівник") – вищі посадові особи в багатьох містах-державах Стародавньої Греції, а також придворні царедворці, чиновництво, прислужники та наближені до влади, що разом утворювали пірамідальну замкнену структуру, наглухо відгорожену від простолюду.

124 лат. "Кого Бог хоче покарати, того він позбавляє розуму".

125 "Блажен, хто ухопить та порозбиває об скелю і твої немовлята!" (Псалом 136:9).

126 "Тепер іди і вразь Амалика [й Ієрима] і знищ усе, що в нього; [не бери собі нічого в них, але знищ і віддай закляттю все, що в нього;] і не давай пощади йому, і віддай на смерть від чоловіка до дружини, від отрока до немовляти, від вола до вівці, від верблюда до осла" (1-ша книга Царств, 15:3).

127 "Чи ж не наказав Я тобі: будь сильний та відважний? Не бійся й не лякайся, бо з тобою Госпо́дь, Бог твій, у всьому, де ти будеш ходити" (Ісус Навин, 1:9).

128 "Нехай книга цього Закону не відійде від твоїх уст, але будеш роздумувати про неї вдень та вночі, щоб додержувати чинити все, що написано в ній, бо тоді зробиш щасливими дороги свої, і тоді буде щастити тобі" (Ісус Навин, 1:8).

129 Іоана, 15:13.

130 Хосе Ортега-і-Гассет (1883 – 1955) – найвизначніший іспанський філософ 20 століття, автор соціально-філософського есею "Повстання мас", присвяченого культурній кризі Європи, що стала наслідком виникнення масового суспільства, котре відбирає вплив у аристократії.

131 Піпін ІІІ Короткий (714 – 768 рр.) – король франків із династії Каролінгів, батько Карла I Великого.

132 Теодор Моммзен (1817 – 1903) – німецький історик, лауреат Нобелівської премії з літератури за 1902 р. за багатотомну працю "Римська історія".

133 П'ять добрих імператорів (лат. Quinque imperatores boni) — римські імператори, які правили в 96–180 роках: Нерва (96–98 рр.), Траян (98–117 рр.), Адріан (117–138 рр.), Антонін Пій (138–161 рр.), Марк Аврелій (161–180 рр., його співправителем був Луцій Вер у 161–169 рр.).

134 Освальд Шпенглер (1880 – 1936) – німецький філософ, культуролог, історик і публіцист, автор багатьох праць, зокрема найвідомішої і найбільш дискутованої у 1920-х роках філософської праці "Сутінки Європи".

135 Уробо́рос (від грецьк. ουρά "хвіст" і грецьк. βορά "їжа, харч") – букв.: "той що пожирає (свій) хвіст" – міфологічний світовий змій, що обвиває кільцем Землю, схопивши себе за хвіст.

136 лат. "горе переможеним".

137 фр. "Мій любий друг, якого мені не вистачає".

138 фр. "фатальна жінка", "жінка-[зла] доля".

139 Крещендо (італ. crescendo) – музичний термін, що означає поступове збільшення сили звуку до найвищої, пікової точки.

140 лат. "посмертно".

141 квартал Гут-д'Ор (фр. Goutte-d'Or, букв.: "золота крапля") – квартал у 18-му окрузі Парижа, відомий як місце з абсолютним переважанням серед мешканців вихідців з країн Північної Африки та країн на південь від Сахари.

142 італ., букв.: "свята мадонна Марія, моя матір".

143 фр. "Я був мусульманином. Я більше ним не є. Мені соромно!".

144 фр. "гарного дня".

145 Бельвіль (фр. Belleville, букв.: "гарне місто") – паризький квартал, що знаходиться в 19-му окрузі і 20-му окрузі на Бельвільському пагорбі (Butte de Belleville). Відомий як місце проживання числених імігрантськиг громад, через що парижани з гумором називають його "Вавилонвілем" (фр.