Та, що підчиняє собак

Михайло Попович

Сторінка 10 з 17

"він вперше за всю розмову з дівчатами зробив сердитий вираз обличчя, роздивляючись навколо дівчат".

 Як відомо у стресовій або екстремальній для життя ситуації мізки людини працюють у декілька раз скоріше чим зазвичай так і цього разу, у голові Челсі усі пазли різко почали складатись воєдино. Як би це не було печально та старий, схиблений на голову маньяк був у дечім правий, насамперед Челсі усвідомила вчорашню картину, бардак біля їх палатки був наслідком гіперактивності під впливом наркотичної речовини молодої пари, як наслідок вони добряче насмітили як там так і тут, після чого висловлюючись молодіжним жаргоном просто "вирубались" посеред галявини де й були знайдені. Біля дівчат хаотично валялись декілька розбитих пляшок пива що зрозуміло Назар прихоп зі собою ще в ночі з палатки, та велика кількість іншого сміття серед якого салафанові кульочки, папір, залишки їжі, використані презервативи та інше. Так, подумала Челсі наркотити не приводять до добра, та все ж чудово розуміла що це в жодному разі не є і не може бути виправданням причини позбавлення їх життя, він просто серійний вбивця якого слід посадити за ґрати, так молода пара вчинила погано, забравшись так глибоко до лісу після чого вчинивши тут такій бардак, но максимальне покарання за це просто дати їм зауваження і змусити прибратись за собою.   

 — Ну гаразд, тоді давайте ми просто приберемо те що тут насмітили і все з кінцями, обіцяю повернувшись назад до дому ми будемо мовчати як риби і а ні словом необмовимось щодо вас. "раптом Вероніка що до цього розмовляла різко агресивним тоном стала благати про помилування."

Челсі чудово усвідомлювала що про ніяке спасіння не можуть бути й мови, адже є жертви є убиті люди, і яким би схибленем не був цей стариць та все ж йому повинно вистачити клепки щоб не відпустити дівчат з лісу живими, враховуючи свідками чого вони тут були.

 — Ось як ми забалакали сопливі паняночки, ще буквально декілька хвилин назад ви називали мене божевільним стариканом а тепер просити милостиню. Але нажаль буду змушений вам відмовити, на вас у мене є дещо інші плани, як вам ідейка щодо однієх цікавої гри? "чоловік зі стволом зробив коротку паузу, погладжуючи одного пса (який явно відрізнявся серед інших) по лахматій голові та продовжив" — Для чого я запитую, адже вибору то у вас немає, ця гра під назвою змагання на виживання буде для вас чудовим уроком, я б висловився сповіданням ваших гріхів.

 — Що саме ти маєш на увазі, якій ще шанс?

 

                                                                       Розділ 4

                                                       "Початок випробувань"

 

Питання від Челсі було абсолютно проігнороване співрозмовником, натомість він відволікшись від дівчат прийнявся виконувати певні дії, зокрема так званий лісовий сторож віддаючи своєрідні команди своїм псам змусив усіх окрім одного відступити назад, ця ж одна лайка яку він до цього пестив певний час, підійшла до дівчат на відстань десять метрів та граційно умостилась на землю, скрутившись у клубочок так начебто для сну але вона не спала.

 Челсі краще розгледівши собаку одразу зрозуміла що та чимось особлива, вона була явно старішою за інших, про це свідчила трішки потьмяніла шерсть навідмінну від інших собак у яких вона була ствітлішою а також більш сформована осанка та худорлявість, властиві старому тілу.

Чоловік розвернувся та твердою ходою вирушив назад в протилежну від дівчат сторону звідки він і прийшов, собаки покірно немов добре підготовлені та надресировані армійські солдати вирушили за своїм командиром. На певний час у загнаних до пастки як кроликів дівчат з'явилась надія на порятунок але далеко не все було так гладко.

 — А правила ось які, для того щоб вибратись вам всього навсього потрібно прикінчити цю одну єдину собаку що залишилась лежачи на дистанції десять метрах від вас, це доречі як ви можливо догадались вожак зграї, стара, уже добре бита шавка. "голосно сказав він перебуваючи уже на далекій відстані від дівчат, все більше розчиняючись у лісових дебрях"

 — Вам може здатись що це надто просто та є один нюанс, ще вночі коли ця мила парочка спала тут як убита (в даному випадку він має наувазі Назара з Веронікою) я провів навколо цієї місцини коло радіусом у десять метрів, його не видно для людського ока та ось моя лайка прекрасно відчуває і знає де його межа, так от про що я там... як тільки ви наважитесь перетнути лінію круга ця стара з вигляду уже нінащо не варта собака, кинеться на вас та роздере буквально на кусочки. "дівчата з острахом переглянулись після чого сконцентрували свою увагу на здавалось би безневинній старій лайці, яка лежала недалеко від них  втупившись мордою об землю."

 — І ні, я знаю вашу людську на перший погляд милу натуру, всі вдаєте із себе добреньких овечок а на ділі коли припікає показуєте свою істину сутність підступної гієни. — Тобі дівчино з ножем скоріш за все прийшла одна ідея, пожертвувати своєю не спроможною для нормального пересування подругою а самій стрімголов дати драпу чи може я не правий?

 Чолов'яга підступно замовчав після того як посіяв своєрідне зерно розбрату між дівчатами, поступово абсолютно зникаючи з їх поля зору, разом зі своїми псами.

 — Та заспокійся ти Вероніко, нічого подібного я ніколи в житті не зроблю. "опинившись на одинці одна з одною Челсі лагідно промовила до неї" — ми обов'язково щось придумаємо аби вибратись звідси цілими та неушкодженими, бачеш цей старий маньяк просто намагається нас розсварити, хоче щоб ми стали такими ж кривавими тваринами як він, перетнувши межу людяності у вигляді безпричинних вбивств людей, ми ж не такі, правда?

 Обличчя Вероніки трішки проясніло, та все ж залишалось безліч не вирішених запитаннь.

 — Але що нам робити зі тією клятою собакою Челсі, як нам її позбутись?

 — Ну для початку слід переконатись хоча б у правдивості сказаних тим психопатом слів. Журналістка поволі, ступаючи розміреною ходою відійшла у протилежну від собаки сторону, вираховуючи кожний зроблений крок, коли відстань до межі відчутної тільки для лайки досягнула приблизно вказано максимального метражу рух Челсі ще більше сповільнився, і коли вона зробила черговий обережний крок який скоріш за все символізував перетин кордону, собака що до цього покірно та безтурботно лежала скрутившись у клубочок хутко підняла свої вуха та сфокосувала смертоносний погляд на жертві, далі пес блискавично кинувся за Челсі але неперетинаючи коло зі середини, в мить оббігши його полосу хижак уже знаходився практично в декількох сантиметрах від утікачки, та Челсі в останній момент вдалось повернути ногу назад до середини кола, лайка грізно гарчала на дівчину пускаючи свої слюні що стікали по гострих немов лезо кликах але не наважувалась перетнути межу, наче перед нею була зведена залізна стіна, коли жертва плавно повернулась до травмованої Вероніки лайка вгамувавшись, знову повернулась до свого вказаного хазяїном місця чатування.

 — От лайно собаче, вона ледь тебе не дістала, ти то як не сильно перелякалась.

 — Ну як сказати... У штани не наклала та все ж справді було доволі лячно... "трішки оговтавшись відповіла Челсі" — ситуація у нас справді кепська, цей проклятий пес хоч і виглядає як стара шавка але у швидкості перевершує нас.

 — Це точно Челсі, вона ж практично знаходилась у сплячому положені, але коли ти відійшла трішки дальше та немов навіжена була готова практично вчепитись своїми кликами у твоє тіло.

 — Принаймні ми переконались що він казав правду на рахунок собаки, а якщо брати до уваги твій стан то у нас фактично немає жодних шансів для втечі.

 — А як щодо їжі, ми прихопили зі собою ще з палатки декілька рибних консерв та сардельок, можливо собака з часом проголодається і забиреться від нас.

 — Варіант не поганий... "відповіла Челсі оглянувшись врізнобіч, після чого підняла та взяла до рук свою сумочку" — у мене як бонус ще знайшлась літрова пляшка води, а у Назара мали б бути сирники чи запальничка враховуючи той факт що він курящий.

 Обидві дівчини скривились від огиди, та все ж Челсі зібравши всю волю у кулак наважилась обшукати понівечене тіло хлопця яке також знаходилось у радіусі кола, діставши бажану їй річ вона відчула все ще теплу кров що стікала наче липке масло на її пальцях, тому невеличкою долею води прийшлось пожертвувати щоб обмити руки, після чого Челсі взялась розпалювати вогнище яке слугувало їм у двох цілях, як смаження сардельок та підігрів води для чаю, адже науково доведено що тепла їжа викликає у людини відчуття комфорту та розслаблення, а друга ціль для ночівлі щоб зігрітись і мати можливість спостерігати за собакою у темряві. Поляна навколо них була вкрита здебільшого вологим мохом та шаром сухого листя, тому коли наступила довгоочікувана ніч їм прийшлось обом лягти на спальний теплий матрац, нічка була доволі холодною але тепло від вогнища та тілесний дотик один до одного під час сну (тому що тільки так вони вміщались на матраці) допомогли дівчатам не замерзнути у ночі, надоїдливі цвіркуни та місяць у вигляді серпа створював своєрідну атмосферу нічної романтики, зорі на небі були досить яскравими, здавалось що іскри які виникають при згоранні дров злітаючи в гору, вони також прагнуть стати частиною всеосяжної композиції небесних світил.

 На ранок ситуація особливо не змінилась, собака і далі знаходилась на своєму пості чергування вірно виконуючи вказівку господаря, готова у будь-яку мить зірватись зі свого уже нагрітого містечка.

7 8 9 10 11 12 13