А за що — цей пес сам знає".
Вирішив перейти кордон.
Раптом Григорій побачив Наталку, що дивилася на нього. Він розказав дівчині все про себе і про свого ката Медвина, про їхню змучену батьківщину. Попрощався і попросив через неї вибачення у батьків.
РОЗДІЛ ДВАНАДЦЯТИЙ
Назавжди із щастям
Але Григорій не міг піти, не побачивши батьків. Тихенько підійшов він до хатини, у якій журилася вся родина Сірків. Мати кинулась на груди своєму прийомному синові, але такому ж рідному, як інші діти. Наталка вже розповіла батькам усе, що почула від Григорія.
Сім’я прощалася з дитиною. Поряд з Григорієм рішуче стала Наталка. Вона подивилася йому в очі, і обоє зрозуміли, що не зможуть розлучитися. Наталка попросила батьківського благословення. Мати та батько поблагословили своїх дітей, і ті пішли разом у далекі світи.
Тихенько молилася мати тільки про те, щоб хоча б ще раз побачити їх.
Критика, коментарі до твору, пояснення (стисло):
Роман "Тигролови" змальовує велику національну трагедію українського народу, народу, який намагалися знищити протягом багатьох століть. Але він вистояв саме завдяки таким стійким, наче кремінь, і вірним людям, яким був Григорій Многогрішний, нащадок гетьмана Лівобережної України Дем’яна Многогрішного. Проведення автором такої історичної паралелі зв’язує досить віддалені у часі епохи і надає твору більш глибокого звучання. Тепер, так само як і колись, страждають у далекому Сибіру українські незламні герої. Але так само виживають.
Григорія наділено типовими рисами українського легендарного героя: непереможна фізична сила, підтримувана силою духу, любов до своєї землі і гнобленого люду, ненависть до ворога.
У романі існує начебто дві України. Одна, топографічна Україна, сплюндрована і напівзнищена, але вона залишається живою тут, серед сибірської тайги. Отже, буде відновлено цими чистими і вірними людьми всі дідівські традиції, усе золото народної моралі.
Узагалі ставлення І. Багряного до цієї проблеми добре передають слова з його вірша "Гуляй-поле":
Гей, ти ж, земле моя золота!
Перед ким, перед чим завинила єси?
І яких не кормила ще круків?
Та і хто не знущався з твоєї краси?!
І яких бракувало ще Юдиних сил,
Щоб і кості дідівські піднесли з могил
Й перемішали
З костями онуків?!
Роман "Тигролови" мав великий резонанс серед читачів різних країн. Його було перекладено багатьма мовами.