Промовляючи до уявного польського приятеля, він називає ту саму причину зруйнування колишнього спільного раю – "неситії ксьондзи, магнати // Нас порізнили, розвели". Але в останніх чотирьох рядках запрошує до відновлення золотого віку.
Стислий переказ, автор переказу: Світлана Перець.
Авторські права на переказ належать Укрлібу
4. Слава світу
Шевченко прагнув слави, і він її здобув. Усі знають, що його твори перекладено сотнями мов (і зазвичай погано перекладено, додає Аддрухович). Варто навіть припустити, що Шевченко є абсолютним чемпіоном світу серед поетів за кількість пам'ятників. Жоден Данте або Шекспір не зрівняються з ним за масою бронзи, міді, мармуру, граніту, залізобетону. Українські громади цілого світу зазвичай акумулювали кошти на пам'ятники Шевченкові, це й донині залишається передусім ритуальною і внутрішньоукраїнською акцією.
Але справжня Шевченкова слава приходить зненацька й означує себе в особливий, шевченківський, спосіб.
Якось у Нью-Йорку Андрухович отримав запрошення виступити в нічному поетичному кафе з комбінованою назвою "Nuyorican". Кафе розташоване в одному з пуерто-риканських кварталів Іст Віліджа. Запрошення було підписане "Кійт Роуч" (сленґове roach – не що інше, як косяк). Читання відбувалися щоп'ятниці вночі.
Андрухович ніколи не забуде цієї атмосфери – десятки облич, десятки відтінків шкіри, вся планета, серце Нью-Йорка, несамовита свобода, здобута нарешті цими нащадками рабів. На подіумі з'явився загальний улюбленець Кійт Роуч з незмінним косяком у кутику вуст. Він вимовив "бубабу", і Андрухович вийшов читати "Козака Ямайку", вірш, який переклав англійською Віталій Чернецький.
Після виступу старезний сивий пуерторіканець Кійт Роуч, король поетів, засновник і патрон кафе "Nuyorican", підійшов до Андруховича і сказав: "Taras Shevchenko is my favorite poet!.."
"Слава тобі, батьку наш Тарасе, – думав ошелешений Андрухович. – Ти вічно стоїш над нами і дивишся на нас усіх згори".
Стислий переказ, автор переказу: Світлана Перець.
Авторські права на переказ належать Укрлібу