Валентин Чемерис — Вітька + Галя, або Повість про перше кохання (стислий переказ)

Стислий переказ, виклад змісту

Сторінка 3 з 3

Кращого саду, аніж у діда, не було в селі ні в кого. От Федько і вирішив нашматувати солодких слив для дівчини кращого друга. Не встиг він нарвати півпазухи слив, як з хати вибіг дід Свирид та почав кричати, що в його саду крадій. Котигорошко вилетів із садка, а на сусідній вулиці врізався у комірника Сидора Гуску. В того зі штанів почало сипатися зерно. Звідкись з'явився Причепа і почав дякувати Федьку за те, що він спіймав крадія. Але хлопцю ніколи було слухати подяку, і він юркнув у бокову вуличку, сховавшись у бур'янах.

Народні прислів'я про кохання

Федько, просидівши усю ніч над книжками і зошитами, виробив план на долю та незалежність Галі Козачок. Приторохтівши до Вітьки рано-вранці, він повідомив, що всю ніч займався народними прислів'ями про кохання. Мовляв, вони допоможуть другу у цій нелегкій справі. А потім урочисто промовив, що Вітька повинен одружитися на дамі свого серця, адже "Коли любиш — так женись, а не любиш — відступись!". Збентежений хлопець сказав, що Галю він не віддасть і погодився йти свататися. Вірний секундант сказав, що відтепер він буде його сватом і влаштує все на найкращому рівні. Не договоривши, Федько помчався в магазин за хлібиною.

Турецький охотник

Двадцять п'ятого серпня 1964 року на порозі хати Галі Козачок стояв сват Федько Котигорошко з хлібом, купленим у сільмазі за двадцять дві копійки, перед Галиною мамою — Соломією Кіндратівною. Жучок, який назвав себе турецьким охотником, розповідав історію, наче він зустрів по дорозі князя, якому приглянулася голуба куниця — красна дівиця, але все не може він її відшукати та просить допомогти у цього охотника. Довго Федько ходив, шукав ту куницю, але не знайшов. Вже й інших куниць охотник пропонував князю Вітьку, але той стояв на своєму та казав, що йому лише та потрібна. І ось знайшлася ця куниця у домі Соломії Кіндратівни.

Галя, знітившись, думала жарт то чи правда, а мама питала у дочки зі стриманою посмішкою, що ж вона, голуба куниця, думає відповідати свату. Федько чекав відповіді. Галина матір відповідала, що у Туреччину не хоче віддавати доньку, бо далеко, але Котигорошко стояв на своєму, кажучи, що якщо любиш — то женись. Жінка тактовно говорила, що і Галя розгубилась, і ранувато ще заміж. Хай приходить сват років через десять.

Федько пішов додому, а мати дівчини довго дивилася йому вслід, думаючи про те, що її донька вже настільки доросла.

"Вітька+Галя"

Сват, розповівши про те, як його прийняли у Галі і про те, що у кишеню наспали гарбузового насіння, засмутив молодого. Однак він наголосив на тому, що деяким історичним особам ще гірше доводилось. Наприклад, Наполеону під Ватерлоо теж було несолодко. До того ж, Федько підбадьорив друга, що через десять років вони своє візьмуть.

Потім Котигорошко, витягши складений ножичок, видряпав на корі дерева напис "Вітька+Галя", щоби всі знали і пам'ятали не тільки "Ромео+Джульєтту".

Все, що залишалось в цій ситуації радити другу, так це чекати і не ловити гав, і тоді він точно отримає свою голубу куницю.

Гарячий пісок — ліки універсальні

І знову спить Вітько Горобець, і сниться йому дивний сон.

Сниться йому голуба куниця, за якою він біжить день, два, три, а на десятий день намагається схопити куницю, як хтось питає в нього, чи може він десять років за нею гнатися? Вітько з упевненістю відповідає, що він буде бігти стільки, скільки треба. А десь позаду нього біжить Федько і каже, що він закохався. Щоправда в кого, ще не знає, але відчуває, що закохався…

Уві сні Вітько так голосно кричав, що налякав матір, яка подумала, що у сина гарячка. Вона нагріла пісок та поклала йому на живіт.

Чи наздожене колись Вітька ту куницю? Невідомо. Як сказав би Причепа та Котигорошко: на даному етапі не варто вішати носа.

Спи, Вітько Горобець, справжній мужчина Великих Чапель, і не сумуй. Можливо, твоя Джульєтта теж з нетерпінням чекає, поки спливуть ті десять років, а поки вона буде приходити у твій сон голубою куницею.

Висновки:

"Вітька + Галя, або Повість про перше кохання" — гумористична повість про життя і пригоди школярів із села Великі Чаплі: дружбу і перше кохання, вірність і перший поцілунок, дуель і перше побачення. Дитячі проблеми в дорослому житті, передані засобами гумору.

1 2 3

Інші твори Валентина Чемериса скорочено: