Раптом над головами зашурхотіло. Це був Льонька Гайдамака, який звільнив ув'язнених. Богдан і Данило легко вилізли, а потім витягнули Немировського.
Виявилось, що двоє хлопців з банди Гайдамаки – Космонавт і Простий, пішли за Туманом.
Розділ 32
У якому всі дізнаються, хто ж був головним злодієм
Усі сіли в машину дядька Сашка. З телефону Немировського подзвонили до Юрка Космонавта, телефон якого мала зараз Галка. Виявилось, що два злочинці були біля маєтку. Коли добралися до маєтку, то побачили Тумана і дядька, який вантажив діжку у багажник машини. Спільником Тумана виявився… дядько Семен! Туман, видно, про свій пістолет забув: стрибав, тікаючи, наче цап. Гайдамака з хлопцями заганяли його, наче мисливці здобич. Нарешті Немировському вдалося перекрити йому шлях. Налетів Туман на машину, не встояв на ногах – упав. Дядько Сашко швидко вискочив, відсторонив галасливих хлопців, обмацав кишені полоненого. Витяг пістолета, відкинув подалі.
Дядько Семен дивився на все це розгублено. Тут раптом виступив страус Футбол. Не сам: верхи на ньому войовничо сиділа Галка, яка у руці тримала лозину. Футбол граціозно пострибав просто на дядька Семена. Обхопивши діжку двома руками, дядько кинувся навтьоки. Галка, притиснувши боки Футбола босими п'ятами, з усіх сил трималася на спині птаха. Дивно, але страус, славний своєю швидкістю, чомусь не міг наздогнати злодія. Ба навіть гірше – відставав. Він боявся скинути Галку.
Богдан рвонув з місця, відразу залишивши далеко за собою Данила, котрий теж кинувся в погоню. А страус і справді почав дедалі більше піклуватися про вершницю. Богдан крикнув Галі падати, і вона звалилася просто на руки хлопцеві. Вони разом упали на траву. Зате страус негайно розвинув свою легендарну швидкість і наздогнав дядька Семена аж на березі річки. Злодій з розгону влетів у воду. А тоді підніс над головою діжку і кинув у воду.
Розділ 33
У якому всі отримають по заслугах
У багажнику машини Тумана відвезли до міліції. На річці міліціонер "врятував" дядька Семена від страуса. Льонька Гайдамака пірнув у річку і витягнув діжку. На музейному подвір'ї дід Гайдамаки розстелив скатертину, хлопці і Галка по черзі стукнули по діжці молотком. Весело дзенькнули золоті монети. Між ними була золота гетьманська булава. Богдана і Данька хлопці підкидали у повітрі і раділи. А під вечір про знайдений скарб знало вже все містечко. Страус Футбол теж перейнявся загальними веселощами і робив коло пошани, везучи на собі усю завзяту трійцю – Галку, Данька й Богдана. При цьому кожен з них по черзі тримав над головою золоту булаву.
Спати розійшлися дуже пізно. А наступного дня до містечка нагрянули кореспонденти і фоторепортери. Всю компанію знову й знову фотографували, і неодмінно просили сідати на страуса. Того ж дня приїхав Данилів тато з другом Михайлом Вороненком, який займався туризмом, розробляв маршрути по Україні, мав туристичні бази.
Михайло Вороненко сказав, що колись з Лановим-старшим теж шукали цей скарб. А тепер усіх хлопців і Галю запрошує на місяць на свою базу відпочинку у Карпатах. Хлопці мали право на четверту частину знайденого скарбу. Раптом Льонька запропонував за ці гроші зробити ремонт у маєтку Лиховія, щоб музей містечка переїхав туди. Дід Льоньки зрадів, що його онук нарешті став розумним. Зрештою, усі хлопці погодилися віддати гроші на таку благородну справу.
Згодом вирішили пограти футбол. Ватага Гайдамаки грала проти Данила, Богдана, Галки, Футбола, Ланового-старшого і Вороненка. Страус стояв на воротях. Коли матч завершився з рахунком 11:0, Гайдамака рахунку навіть не оскаржував. А коли всі вже поверталися, щасливі і повні вражень, Данило пригальмував, зробивши Богданові й Галці знак вчинити так само. Данило сказав друзям, що в Карпатах обов'язково знайдуть скарби опришків.
Стислий переказ по розділах, автор переказу: Світлана Перець.
Авторські права на переказ належать Укрлібу.