Та й відправили у піонерський табір. Женина мама планувала відправити Женю і Бена на озера у Пущу-Водицю. І от нагрянули Кущолоби. А Женя летить у село до баби і там перебуде місяць чи півтора. Вже й квиток готовий – завтра о десятій годині літак.
Дівчина збиралась в дорогу. Мама все виносила нові пакунки для родичів. Нарешті все, здається, зібрано в дорогу, Галина Степанівна біжить на роботу. Дівчинка сама, подумки прощається зі своєю кімнатою. А потім витягнула свої дитячі кубики і почала будувати гібридне місто, в якому відразу і село мало б бути. Раптом з'явився Синько, котрому сподобався проект міста.
Чортик розповів, що зміг того вечора врятувати своє бугало. Але бульдозер зачепив бугало, тому Синько тепер кульгав. Женя пожаліла його, погладила кудлату теплу спинку. Захоплені роботою, Женя і Синько цілу годину будували своє місто, куди має переселитися Пуща-Водиця, Маньківка, Дніпро, висотні будинки, старезні дерева з міліціонерами-регулювальниками в дуплах, і ставок, де відбуватимуться морські баталії.
А на тумбі під дзеркалом лежав розгорнутий авіаквиток.
Стислий скорочений переказ по главам, автор переказу: Світлана Перець.
Авторські права на переказ належать Укрлібу.